Рішення № 84783068, 26.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 вересня 2019 р. справа № 520/5580/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Бочарова О.М.,

представників відповідача - Шамілова Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР І К» (код ЄДРПОУ 37658125, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 95, оф. 29) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР І К» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №00001511401 з податку на прибуток, прийняте 20.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР І К».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 20.05.2019 року ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001511401 з податку на прибуток на загальну суму 750105,00 грн. у зв`язку з начебто порушенням з боку позивача п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, яке на думку позивача є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач зазначив, що операції позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей (витратні матеріали, пакувальні матеріали. периферійне устаткування, інші) у ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_4 ( НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_5 ( НОМЕР_5 ), було оформлено відповідно до вимог Податкового Кодексу України та вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та податкову звітність», позивач вважає висновки відповідача помилковими, та такими що спростовуються наданими до перевірки документами. Також представник позивача зазначив, що договори між ТОВ «АЛЬТАІР І К» та Адвокатським об`єднанням «Каменський та партнери», ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист», укладались позивачем для забезпечення господарської діяльності підприємства, а послуги надані контрагентами не дублювались. Різниця у ціні послуг обґрунтовується об`ємом та вагомістю таких послуг для позивача. Окрім того, в результаті наданих Адвокатським об`єднанням «Каменський та партнери» послуг з аналізу, підготовки та перевірки Тендерних пропозицій позивача, останній зміг отримати значну вигоду. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Через канцелярію суду 01.07.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, оскаржуване рішення прийнято за наслідками встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства. Представник відповідача зазначив, що ТОВ «АЛЬТАІР І К» не надано будь-які документи, які могли б підтвердити факт перевезення товару, не можливо встановити вид транспорту, пункт навантаження товарів, пункт розвантаження товарів, осіб відповідальних за перевезення, а отже і факт їх реального перевезення та отримання від зазначених вище контрагентів. Окрім цього перевіркою встановлено, що умовами договору, укладеному із ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист» та укладеними із Адвокатським об`єднанням «Каменський та партнери» передбачаються виконання одних й тих самих послуг (робіт), в той же час, вартість зазначених послуг суттєво відрізняється. Крім того, послуги, що надаються ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист», мають довготривалий проміжок часу та не перериваються у часі, тобто мають місце сталі взаємозв`язки між контрагентами, претензій щодо виконання послуг або оплати вказаних послуг жодна із сторін не висувала протягом всього періоду, що перевіряється. Акти виконаних робіт, укладені та підписані із ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист» підтверджують зазначені факти. В той же час, договори, укладені із Адвокатським об`єднанням «Каменський та партнери», мають нетривалий проміжок часу дії та відтворюють за своєю суттю ті ж самі послуги, що передбачені умовами договору між ТОВ «АЛЬТАІР І К» та ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист», а отже й відрізнити надання послуг саме Адвокатським об`єднанням «Каменський та партнери», а не ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист» практично не має можливості. Крім того, наявна суттєва різниця між вартістю послуг, що надаються постійно протягом значного проміжку часу ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист» та вартістю послуг Адвокатським об`єднанням «Каменський та партнери», тобто оформлення отриманих послуг від Адвокатського об`єднання «Каменський та партнери» має лише «паперовий характер».

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію та міркування, викладені у адміністративному позові.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «АЛЬТАІР І К» зареєстроване належним чином в якості юридичної особи 04.05.2011 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, також позивач є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку з 05.05.2011 року.

На підставі направлень від 27.03.2019 №2900, 2901, 2902, 2903, 2904, 2905, 2905, виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77, ст.82 Податкового Кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 25.02.2019 №1428, фахівцями контролюючого органу в період з 28.03.2019 року по 17.04.2019 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ «АЛЬТАІР І К» (скорочена назва ТОВ «АЛЬТАІР І К») (податковий номер 37658125) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період 01.01.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За наслідками вказаної перевірки складено акт №1400/20-40-14-01-08/37658125 від 24.04.2019 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АЛЬТАІР І К», податковий номер 37658125, податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, яким встановлено порушення ТОВ «АЛЬТАІР І К» п.44.1, ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 600084 грн., у тому числі: рік 2016 - 98768 грн. (а саме: 3 квартал 2016 року - 35878 грн., 4 квартал 2016 року - 62890 грн.), рік 2017 - 34649 грн. (а саме: 4 квартал 2017 року - 34649 грн.), рік 2018 - 466667 грн. (а саме: 1 квартал 2018 року - 6580 грн., 2 квартал 2018 року - 163876 грн., 3 квартал 2018 року - 117156 грн., 4 квартал 2018 року - 179055 грн.).

На підставі висновків акту перевірки №1400/20-40-14-01-08/37658125 від 24.04.2019 року, відповідачем 20.05.2019 року винесено податкове повідомлення - рішення №00001511401 з податку на прибуток, правомірність якого є предметом позову у межах даної справи.

З приводу встановлених актом перевірки порушень суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 ТОВ «АЛЬТАІР І К» задекларовано в рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 215373536 грн.

Перевіркою відображених у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено, що на формування цих показників значний вплив мало здійснення оптової торгівлі комп`ютерами, периферійним устаткуванням та комплектуючими, програмним забезпеченням, надання послуг з ремонту та технічного обслуговування комп`ютерної техніки.

Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «АЛЬТАІР І К» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено їх заниження всього у сумі 1380745 грн., в т.ч.: 3 квартал 2016р. - 199324 грн., 4 квартал 2016р. - 349388 грн., 4 квартал 2017р. - 192495 грн., 1 квартал 2018р. - 55814 грн., 2 квартал 2018р. - 59223 грн., 3 квартал 2018р. - 289660 грн., 4 квартал 2018р. - 234841 грн., внаслідок наступного.

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «АЛЬТАІР І К» здійснювало операції з ФОП з придбання товарно-матеріальних цінностей (витратні матеріали, пакувальні матеріали, периферійне устаткування, інші), серед яких: ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_4 ( НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_5 ( НОМЕР_5 ).

Відповідно до наданих документів перевіркою встановлено подальше використання зазначених товарно-матеріальних цінностей у діяльності підприємства, в т.ч. шляхом подальшої їх реалізації, що підтверджується наданими представником позивача доказами.

Проте, до перевірки та до суду не надано будь-які документи, які свідчать про фактичне переміщення та отримання вказаних товарно-матеріальних цінностей від зазначених постачальників на місця розташування складських приміщень саме ТОВ «АЛЬТАІР І К».

Тобто ТОВ «АЛЬТАІР І К» не надано документів, які могли б підтвердити факт перевезення, а саме: не надано документи, згідно яких здійснювалось транспортування придбаних товарів, а саме 2-й примірник ТТН. Вказане не дає можливості встановити місце навантаження товарів та розвантаження, а отже неможливо встановити реальні витрати часу. Також без наявних документів на перевезення товару неможливо встановити вид транспорту, осіб відповідальних за перевезення, а отже і факт їх реального перевезення, не має можливості встановити виконавців розвантажувально-навантажувальних робіт з транспортного засобу, підтверджуючих документів щодо навантажувально - розвантажувальних робіт.

Документами які підтверджують факт та правомірність здійснення автотранспортного перевезення є товарно-транспортна накладна та інші документи, що супроводжують вантаж на всьому шляху перевезення.

ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного й бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу й обліку виконаної роботи (розділ 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 г. № 363, затверджених в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 зі змінами та доповненнями, далі по тексту - Правила №363).

ТТН, поряд зі шляховим аркушем, - це один з основних документів на перевезення вантажів (пп. 11.1 Правил № 363).

При цьому, в Україні діє форма ТТН, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 05.12.2013р. №983, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.12.2013р. за №2197/24729.

Серед іншого, обов`язковими реквізитами ТТН є (п.11.1 Правил №363), товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (п.11.3 Правил №363). При цьому відповідно до п.11.4 Положення № 363 ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (відправник вантажу) повинна виписуватися в кількості не менше 4- х екземплярів. Замовник (відправник вантажу) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом.

Після прийняття вантажу згідно ТТН водій (експедитор) підписує всі її екземпляри (п.11.5 Правил №363).

1-й екземпляр ТТН залишається в замовника (відправника вантажу), 2- й - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачеві, 3- й і 4- й екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передаються перевізникові.

Відповідно до пп. 11.1 Положення № 363 встановлено наступне: «… пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси».

Відповідно до п.8.25, п 8.26, п. 11.9 Правил №363, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред`явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. Завантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов`язаний зазначати.

Відповідно п. 44.1 ст. 41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.6. ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI У «разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.»

Отже, ТОВ «АЛЬТАІР І К» не надано будь-які документи, які могли б підтвердити факт перевезення товару, не можливо встановити вид транспорту, пункт навантаження товарів, пункт розвантаження товарів, осіб відповідальних за перевезення, а отже і факт їх реального перевезення та отримання від зазначених вище контрагентів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI зі змінами та доповненнями: «для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту».

Відповідно до п.44.2 ст.42 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

При цьому за змістом ч.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Сам факт перерахування платником податків коштів контрагенту за відсутністю реального постачання останнім товарів не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування, виходячи із такого.

Відповідно до п.6 П(С)БО 16 „Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

При цьому активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п.3 П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджений наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 року).

За змістом п.5 П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за №725/4018, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Відповідно, перерахування платником податків коштів за нереальною господарською операцією не зменшує активів платника податків (зменшення власного капіталу підприємства), що виключає можливість їх кваліфікації як витрати.

З урахуванням викладеного відображення платниками податків в даних бухгалтерського обліку первинних документів, складених за відсутністю в дійсності господарської операції (яка не опосередковувалася будь-яким рухом активів (ані від задекларованих постачальників ані від інших, у тому числі невстановлених осіб)), буде порушенням: п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 „Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306; п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044; п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248; п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за №725/4018.

ТОВ «АЛЬТАІР І К» неправомірно відображено кореспонденцію рахунків Дт 20, 28 - Кт 631; Дт 631 - Кт 311.

Водночас, під час проведення перевірки встановлений факт використання товарно-матеріальних цінностей, ідентичних задекларованим, без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

За змістом п.3 П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджений наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 року, доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п.5 П(С)БО 15 „Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153).

Зазначене є свідченням порушення: п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 „Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 та п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 „Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

Кореспонденція рахунків, яка повинна бути відображена платником, виходячи із фактичного змісту операції: Дт 20, 28 - Кт 718; Дт 718 - Кт 79.

При перенесенні ТОВ «АЛЬТАІР І К» неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності порушено норми п.3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за №336/22868.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N2755-VI зі змінами і доповненнями визначено: «об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ».

Таким чином, на підставі вищезазначеного, судом встановлено, що позивачем не підтверджено здійснення господарських операцій між ТОВ «АЛЬТАІР І К» та вищенаведеними контрагентами, порушено зазначеними контрагентами порядок складання бухгалтерських документів (дефектність відповідних первинних документів) та фінансової звітності, що призвело до заниження доходів ТОВ «АЛЬТАІР І К», чим порушено п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) всього на суму 1 841 402 грн., в т.ч.: 3 квартал 2016р. - 199 324 грн., 4 квартал 2016р. - 349 388 грн., 4 квартал 2017р. - 192 495 грн., 1 квартал 2018р. - 36 554 грн., 2 квартал 2018р. - 563 223 грн., 3 квартал 2018р. - 71 267 грн., 4 квартал 2018р. - 429151 грн.

Суд зазначає, що факт подальшого використання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від невстановлених осіб, не свідчить про придбання позивачем товару саме у ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_4 ( НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_5 ( НОМЕР_5 ). Окрім цього, позивачем не надано до суду доказів щодо можливості поставки вказаними контрагентами спеціалізованих товарів, офіціального походження придбаних товарів та наявності у них ліцензій на торгівлю, зокрема, програмним забезпеченням.

Окремо суд зазначає, що з акту перевірки вбачається, що у періоді, який перевірявся ТОВ «АЛЬТАІР І К» було укладено з Microsoft Ireland Operations Limited (Майкрософт) угоду про порядок платежів за партнерськими програмами Microsoft №3331463Dec17 від 11.12.2017. Відповідно до угоди ТОВ «АЛЬТАІР І К» виконано наступні дії: програма заохочень авторизованих дистриб`юторів ОЕМ (і програма заохочень Торговельних партнерів ОЕМ) є програмами спільного маркетингу з покриття витрат, розробленими для просування продажів продуктів Майкрософт через Партнерів ОЕМ, які бажають прийняти участь. Вона складається з 2 складових: Програми заохочень щодо програмного забезпечення ОЕМ і Програми заохочень щодо Пристроїв ОЕМ. Через ці програми уповноважені Партнери накопичують і використовують фонди ОЕМ Со-ор та/або ОЕМ Rebate для кваліфікованої маркетингової та підготовчої діяльності.

При цьому до суду не надано жодного документу який свідчить про економічну доцільність придбання програмного забезпечення Майкрософт у контрагента - фізичної особи-підприємця, а не у виробника даного продукту.

Вказане в повній мірі підтверджує висновки контролюючого органу щодо встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства позивачем.

Окрім цього, перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 ТОВ «АЛЬТАІР І К» задекларовано в рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» показник у загальній сумі 3285089 грн.

Перевіркою повноти декларування ТОВ «АЛЬТАІР І К» показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено їх заниження всього у сумі 3333802 грн., в т.ч.: 3 квартал 2016 року - 199324 грн., 4 квартал 2016 року - 349388 грн., 4 квартал 2017 року - 192495 грн., 1 квартал 2018 року - 36554 грн., 2 квартал 2018 року - 910423 грн., 3 квартал 2018 року - 650867 грн., 4 квартал 2018 року - 994751 грн., в наслідок порушень, викладених в п.3.1.1.1 розділу ІІІ акту перевірки, та в наслідок наступного.

Під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ «АЛЬТАІР І К» (Замовник) та АО «КАМЕНСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» (Адвокатське об`єднання, 40309030) укладено договір №25/09/18 про надання правової допомоги від 25.09.2018 року, про наступне: 1.Предмет договору. 1.1.Замовник доручає, Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (юридичну, адвокатську) допомогу в обсязі та на умовах , передбачених даним Договором та додатками (додатковими угодами) до нього. 3.Обов`язки Адвокатського об`єднання по відношенню до Замовника: 3.1.Надавати консультації та роз`яснення з правових питань; 3.2.Складати заяви, скарги, клопотання, та інші документи правового характеру; 3.3. Адвокатське об`єднання зобов`язується дотримуватися адвокатської таємниці згідно з Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: зберігати і не розголошувати питання, з якими Замовник звернувся до Адвокатського об`єднання, суть консультацій, порад, роз`яснень та інших відомостей, отриманих Адвокатським об`єднанням при здійсненні свої професійних обов`язків , а також дотримуватись вимог Закону України «Про захист персональних даних»; 3.7.Виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. 6.Сума договору та оплата послуг Адвокатського об`єднання. 6.1. Сума даного Договору визначається сумою, зазначеною в підписаних Сторонами Актах наданих послуг в період дії даного Договору і залежить від обсягу наданих послуг за цим Договором. 10.Строк дії Договору. 10.1. Даний Договір вступає в силу з дати підписання його Сторонами та діє до 25.09.2019 року.

Договір підписано та скріплено печатками з боку ТОВ «АЛЬТАІР І К» директором Шоломій Ю.О. з боку АО «КАМЕНСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» керуючим партнером Каменським Д .Г .

Також, позивачем надана додаткова угода №1 до договору №25/09/18 про надання правової допомоги від 28.09.2018 року, в якій зазначено:« 6.Сума договору та оплата послуг Адвокатського об`єднання. 6.1. Абонентська плата за цим договором становить 182000,00 грн. за 65 робочих годин на місяць. 6.2. В разі перевищення кількості робочих годин , зазначених в п. 6.1. Договору, вартість однієї додаткової години становить 2800 грн.

Крім того, ТОВ «АЛЬТАІР І К» з АО «КАМЕНСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» укладено договір №02/04/18 про надання правової допомоги від 02.04.2018 року, про наступне: 1.Предмет договору. 1.1.Замовник доручає, Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (юридичну, адвокатську) допомогу в обсязі та на умовах , передбачених даним Договором та додатками (додатковими угодами) до нього. 3.Обов`язки Адвокатського об`єднання по відношенню до Замовника: 3.1.Надавати консультації та роз`яснення з правових питань; 3.2.Складати заяви, скарги, клопотання, та інші документи правового характеру; 3.3. Адвокатське об`єднання зобов`язується дотримуватися адвокатської таємниці згідно з Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: зберігати і не розголошувати питання, з якими Замовник звернувся до Адвокатського об`єднання, суть консультацій, порад, роз`яснень та інших відомостей, отриманих Адвокатським об`єднанням при здійсненні свої професійних обов`язків , а також дотримуватись вимог Закону України «Про захист персональних даних»; 3.7.Виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. 6.Сума договору та оплата послуг Адвокатського об`єднання. 6.1. Сума даного Договору визначається сумою, зазначеною в підписаних Сторонами Актах наданих послуг в період дії даного Договору і залежить від обсягу наданих послуг за цим Договором. 10.Строк дії Договору. 10.1. Даний Договір вступає в силу з дати підписання його Сторонами та діє до 25.09.2019 року.

Договір підписано та скріплено печатками з боку ТОВ «АЛЬТАІР І К» директором Шоломій Ю.О. , з боку АО «КАМЕНСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ» керуючим партнером Каменським Д . Г..

Також, позивачем надана додаткова угода №1 до договору №02/04/18 про надання правової допомоги від 04.04.2018 року, в якій зазначено: « 6.Сума договору та оплата послуг Адвокатського об`єднання. 6.1. Абонентська плата за цим договором становить 182 000,00 грн. за 65 робочих годин на місяць. 6.2. В разі перевищення кількості робочих годин, зазначених в п. 6.1. Договору, вартість однієї додаткової години становить 2 800 грн.»

Судом встановлено, що між ТОВ «АЛЬТАІР І К» (Замовник) та ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист» (Виконавець, 39521556), укладено договір від 08.10.2015р. «Про надання юридичних послуг», укладений в м.Харків, відповідно до якого встановлено (мова оригіналу): 1. Предмет договору Замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надавати замовникові юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором. 2. Права та обов`язки Виконавця. 2.2. Виконавець бере на себе зобов`язання з надання Замовникові наступних юридичних послуг: а) забезпечення здійснення захисту прав, свобод і законних інтересів Замовника у кримінальному провадженні, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та представництва інтересів Замовника у цивільному, господарському, адміністративному, конституційному, третейському судочинстві, міжнародному комерційному арбітражі, в правоохоронних органах та інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед фізичними і юридичними особами незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також в забезпеченні реалізації прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному проваджені. б) проведення перевірки відповідності вимогам законодавства внутрішніх нормативних документів (локальних актів) Замовника, надання правової допомоги Замовнику з підготовки та коректного оформлення зазначених документів; в) здійснення правового супроводу договірних правовідносин між замовником та іншими фізичними/юридичними особами у тому числі участь у підготовці, розробці, укладенні, зміні, розірванні договорів, надання допомоги із організації контролю за виконанням цих договорів, проведення моніторингу за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, що не виконують взятих на себе договірних зобов`язань, забезпечення іншими способами належного стану договірних правовідносин Замовника; г) організація та проведення позовної роботи за документами, які готує і надає замовник; д) надання замовнику правової інформації, консультацій, роз`яснень з правових питань, надання усних та письмових довідок (висновків) з питань законодавства України; е) інформування Замовника про виявлені недоліки з правових питань та надання пропозицій щодо їх усунення; є) забезпечення участі у вирішенні спорів, конфліктів та інших суперечностей, що стосуються законних, порушених, невизнаних, оспорюваних прав та/або інтересів Замовника у позасудовому та судовому порядку. 2.3 При виконанні зазначених в п.2.1 обов`язків Виконавець керується законодавством України і цим договором і гарантує належний рівень якості надаваних за цим договором юридичних послуг. 4. Порядок оплати 4.1 Оплата складається з фіксованої суми та з додаткової суми. 4.2 Фіксована оплата складає 1000,00 грн. в місяць. 4.3 Додаткова оплата встановлюється за домовленістю сторін за надання окремих видів послуг, відповідно до актів про надання послуг. 5. Прикінцеві положення 5.1 Цей договір набуває чинності з моменту його підписання.

Вказаний договір підписано та скріплено печатками: з боку ТОВ «АЛЬТАІР І К» - директором Шоломій Ю.О. , з боку ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист» - директором Вінаковим А.В .

Судом встановлено, що підприємством враховано всю суму за зазначеним юридичними послугами у складі витрат підприємства.

При цьому, умовами договору, укладеному із ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист» та укладеними із Адвокатським об`єднанням «Каменський та партнери» передбачаються виконання одних й тих самих послуг (робіт).

В той же час, вартість зазначених послуг суттєво відрізняється.

Крім того, як наведено вище, послуги, що надаються ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист», мають довготривалий проміжок часу та не перериваються у часі, тобто мають місце сталі взаємозв`язки між контрагентами, претензій щодо виконання послуг або оплати вказаних послуг жодна із сторін не висувала протягом всього періоду, що перевірявся. Акти виконаних робіт, укладені та підписані із ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист» підтверджують зазначені факти.

В той же час, договори, укладені із Адвокатським об`єднанням «Каменський та партнери», мають нетривалий проміжок часу дії та відтворюють за своєю суттю ті ж самі послуги, що передбачені умовами договору між ТОВ «АЛЬТАІР І К» та ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист». А отже й відрізнити надання послуг саме Адвокатським об`єднанням «Каменський та партнери», а не ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист» практично не має можливості.

Крім того, наявна суттєва різниця між вартістю послуг, що надаються постійно протягом значного проміжку часу ТОВ «Юридична компанія «Міжнародний правовий захист» та вартістю послуг Адвокатським об`єднанням «Каменський та партнери».

Тобто оформлення отриманих послуг від Адвокатського об`єднання «Каменський та партнери» має лише «паперовий характер».

Поряд з цим, відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України «господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами».

Згідно з п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України «розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності».

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Зазначена позиція також висвітлена в постанові Верховного суду України від 30.01.2018р. К/9901/459/18 за справою №2а-1670/7883/12.

Крім того, підпунктом 83.1.2, пп.83.1.6 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями передбачено: „Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: податкова інформація, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи".

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями: «для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту».

Відповідно до п.44.2 ст.42 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

При цьому за змістом ч.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктами 1 та 2 статті 9 Закону України від 16.07.99р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових та машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості мають обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Суд зазначає, що на підтвердження реальності господарських операцій з Адвокатським об`єднанням «Каменський та партнери» позивачем було надано суду вищезазначені договори, акти здачі - прийняття наданих послуг та заявки, з яких неможливо встановити реальність та обсяг наданих позивачу послуг (виконаних робіт), оскільки відсутнє детальне визначення переліку наданих послуг, конкретизація суті таких робіт (послуг), способу їх виконання та витраченого часу, а міститься лише загальний їх перелік.

Тобто, надані позивачем докази є узагальнюючими документами, які не розкривають змісту та обсягу наданих послуг, не дають можливість ідентифікувати, які саме послуги надавалась та не дозволяють перевірити правильність формування ціни за послуги.

При цьому, матеріали справи не містять звітів, рекомендацій, систематичних добірок, довідкових матеріалів тощо, які б були складені за результатами виконання робіт (надання послуг) за укладеними договорами та давали можливість встановити, ким виконано роботи (надано послуги), кількість залучених людей до виконання зобов`язань, витрачений час та порядок формування вартості робіт (послуг).

Позивачем також не надано документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання таких послуг, обґрунтування їх вартості, як не надано і підтвердження використання отриманих послуг в безпосередній господарській діяльності товариства.

Враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини, а також ненадання позивачем документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій у сукупності із виявленими фактами фіктивної діяльності контрагентів, суд приходить до висновку, що в даному випадку надані позивачем під час перевірки та впродовж розгляду справи первинні документи не підтверджують реальності операцій, які зумовлювали б зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання (позивача).

Таким чином, позивачем під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод, що, відповідно, свідчить про відсутність підстав до скасування оскаржуваного податкового повідомлень-рішень.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.09.2019 року у справі №520/11437/18.

Згідно з приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N2755-VI зі змінами і доповненнями «об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу».

При перенесенні ТОВ «АЛЬТАІР І К» інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів бухгалтерського обліку порушено норми частини п`ятої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186.

Вищезазначені документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Таким чином, ТОВ «АЛЬТАІР І К» в порушення п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 20 від 31.01.2000, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. за N 85/4306, неправомірно відображено кореспонденцію рахунків: Д-т рах. 92 К-т 631, та в порушення п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.99 N318, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248, неправомірно відображено кореспонденцію рахунків.

В той же час, перерахування ТОВ «АЛЬТАІР І К» коштів за документально оформленою операцією з поставки послуг, що в реальності не відбулась, є операцією за іншими розрахунками, не пов`язаними з постачанням послуг (товарів) (об`єкт оподаткування ПДВ відсутній).

Враховуючи вищевикладені обставини щодо складених за зазначеними договорами з Адвокатським об`єднанням «Каменський та партнери» документів (неможливість відокремлення послуг, отриманих від зазначеного контрагента та подібних послуг, що надаються в той же проміжок часу іншими контрагентами, відсутність розумної ділової мети при порівняння вартості зазначених послуг за аналогічними послугами з іншими контрагентами), порушено порядок складання бухгалтерських документів (дефектність відповідних первинних документів) та фінансової звітності та їх відображення у бухгалтерському обліку, в порушення п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України ТОВ «АЛЬТАІР І К» завищено витрати, визначені відповідно до даних фінансової звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку всього в сумі 1492400 грн., в т.ч.: 2018р. - 1492400 грн., а саме: 2 квартал 2018р. - 347200 грн., 3 квартал 2018р. - 579600 грн., 4 квартал 2018р. - 565600 грн., внаслідок чого занижено об`єкт оподаткування всього на суму 1492400 грн., в т.ч.: 2018р. - 1492400 грн., а саме: 2 квартал 2018р. - 347200 грн., 3 квартал 2018р. - 579600 грн., 4 квартал 2018р. - 565600 грн.

З огляду на викладене, під час судового розгляду справи в повній мірі підтверджуються висновки контролюючого органу що ТОВ «АЛЬТАІР І К» допущено порушення вимог п.44.1, ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 600 084 грн..

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

При цьому суд наголошує, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в спростування висновків акту перевірки. Під час розгляду справи судом встановлено, що висновки акту перевірки ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених контролюючим органом.

З огляду на те, що позивач не спростовує встановлених актом перевірки порушень, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття Головним управлінням ДФС України спірного податкового повідомлення - рішення, та як наслідок відсутність підстав для його скасування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001511401 від 20.05.2019 року винесено контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірним. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР І К» (код ЄДРПОУ 37658125, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 95, оф. 29) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 07.10.2019 року.

Суддя Біленський О.О.