Рішення № 84783050, 07.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 жовтня 2019 р. № 520/8852/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо призупинення та невиплати пенсії у разі втрати годувальника за період з 01.05.2018 року по 30.06.2018 року включно в сумі 6917.08 грн. та за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року включно в сумі 6917.08 грн. загалом 13834.16 грн.;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити пенсію у разі втрати годувальника за період з 01.05.2018 року по 30.06.2018 року включно в сумі 6917.08 грн. та за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року включно в сумі 6917.08 грн. загалом 13834.16 грн. шляхом перерахування на її картковий рахунок в АТ "Ощадбанк";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області в подальшому виплачувати належні пенсійні виплати в повному обсязі, не порушуючи Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць; судові витрати покласти на відповідача.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на одержання виплат за раніше призначеною пенсією, але виплата пенсії у періоди травень-червень, серпень-вересень 2018 року не проводилися.

Ухвалою від 06.09.2019 у справі відкрито провадження.

Відповідач, ГУПФУ в Харківській області, з поданим позовом не погодився, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

За матеріалами справи підтверджено, що позивачка є громадянкою України, має правовий статус внутрішньо переміщеної особи, як пенсіонер знаходиться на обліку в установі відповідача, в періоди з травня по червень та з серпня по вересень 2018 року не отримувала пенсію.

При цьому, даних про прийняття рішення відносно припинення нарахувань за пенсією або скасування рішення про призначення пенсії (чи втрати юридичної дії цього рішення у будь-який інший спосіб) матеріали справи не містять.

Перевіряючи відповідність закону оскаржених діянь владного суб`єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадян шляхом пенсійного забезпечення унормовані, насамперед, приписами ст. 46 Конституції України, ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України Про пенсійне забезпечення, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, підстави припинення виплат за пенсією визначені ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої підставою для припинення виплат є рішення суду або рішення тероргану ПФУ внаслідок призначення пенсії за недостовірними документами, смерті пенсіонера, неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд, в інших випадках, визначених законом.

Правовий висновок відносно застосування ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. по справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) і полягає у тому, що за відсутності визначених законом підстав виплати за пенсією не можуть бути припинені.

Долученими до матеріалів справи документами не доведено наявності підстав для припинення виплати пенсії, які визначені ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вирішуючи спір, суд наголошує, що норми підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України.

Долученою до матеріалів справи довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії за період з 01.05.2018 по 31.08.2019, листом відповідача від 28.08.2019 № 3183/03.23-20 підтверджено, що пенсія позивачці за спірний період нарахована, але не виплачена (а.с.17-19) Отже, вимога про зобов`язання нарахувати пенсію, задоволенню не підлягає.

Посилання відповідача на окремий порядок при виплаті пенсій, визначений Кабінетом Міністрів України, суд вважає необґрунтованим, оскільки при зверненні позивачки з заявою про поновлення пенсійних виплат відповідний порядок не прийнято, відповідно право особи на виплату пенсійних виплат не може бути поставлено в залежність від наявності такого порядку, в силу норм прямої дії статтями 19, 22, 46 Конституції України.

У постанові від 15.02.2018 (справа №Пз/9901/8/18) Верховний Суд зазначив, що посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005).

Суд зауважує, що в позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії відповідача, проте дія за своєю суттю є активною поведінкою, тоді як відповідачем вчинена бездіяльність, яка виразилася у не здійсненні виплати нарахованої пенсії.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 9 КАС України, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії за періоди з травня по червень та з серпня по вересень 2018 року

Оскільки судовим розглядом встановлено, що відповідач у спірних правовідносинах не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно в частині своєчасного та повного проведення платежів за призначеною пенсією та не заперечує наявності заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити нараховану пенсію за періоди травень-червень та серпень-вересень 2018 року.

Стосовно вимоги допустити негайне виконання рішення суду, суд зазначає, що пунктом 1 ч.1 ст.371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачці виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача в подальшому виплачувати належні пенсійні виплати в повному обсязі, не порушуючи Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявлена на майбутнє та на момент розгляду справи у суду відсутні будь-які докази на підтвердження того, що такі дії відповідачем будуть вчинені.

Стосовно дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що згідно положенням ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1 ст. 122 КАС України).

Таким чином, діюче законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України). Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведених норм законодавства вбачається, що за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, відповідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відсутні правові підстави вважати, що позивачкою пропущено строк на звернення до суду.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами статей 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за травень-червень 2018 року, серпень-вересень 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) виплатити ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію за періоди травень-червень 2018 року, серпень-вересень 2018 року в загальному розмірі 13834 (тринадцять тисяч всісімсот тридцять чотири) грн. 16 коп. шляхом перерахування на картковий рахунок в АТ "Ощадбанк".

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення. Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.