Ухвала суду № 84782561, 07.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 жовтня 2019 р. справа № 400/3201/19

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомЗаступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001

доКоблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, 57453

провизнання протиправним та скасування рішення від 18.03.2019 р. № 52

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення відповідача № 52 від 18.03.3019 року "Про затвердження детального плану частини території с. Коблеве для розміщення, спорудження (будівництва) та обслуговування інших об`єктів стаціонарної рекреації та для розміщення, будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних, лінійних, протиерозійних та захисних протизсувних споруд".

У позові міститься клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та його поновлення. Своє клопотання позивач мотивує тим, що підстави, які надали позивачу право на пред`явлення даного позову, об`єктивно виникли лише 12.08.2019 року після надходження від відповідача на запит Миколаївської місцевої прокуратури № 1 копій текстових і графічних документів, що стали підставою для прийняття відповідачем рішення № 52 від 18.03.3019 року.

Частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави. Конституція України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (стаття 140).

Для нормативно-правових актів притаманні такі характерні властивості, ознаки:

- приймається як у спосіб безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це органом за встановленою процедурою;

- містить загальнообов`язкові правила поведінки, легітимізовані людьми;

- розрахований на невизначене коло осіб та багаторазове застосування.

Крім того, у ст. 4 КАС України зазначено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Суд зазначає, що рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 52 від 18.03.3019 року "Про затвердження детального плану частини території с. Коблеве для розміщення, спорудження (будівництва) та обслуговування інших об`єктів стаціонарної рекреації та для розміщення, будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних, лінійних, протиерозійних та захисних протизсувних споруд" за своїми ознаками є нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 КАС України, нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Таким чином, суд не розглядає клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та його поновлення по суті, адже нормативно-правовий акт може бути оскаржений протягом всього строку його чинності.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення за своїми ознаками є нормативно-правовим актом, то мають бути застосовані положення статті 264 КАС України "Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень".

Так, відповідно до ч. 2 ст. 264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Отже, вищезазначена стаття КАС України передбачає вичерпний перелік осіб, які мають право на оскарження нормативно-правового акта, до яких прокурор не належить.

Звертаючись до суду з позовом щодо законності нормативно-правового акта суб`єкта владних повноважень, позивач також повинен пояснити які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд зазначає, що надані позивачем обґрунтування на підтвердження своїх доводів, не підтверджують факту наявності у позивача права оскаржити нормативно-правовий акт, з огляду на те, що позивачем не доведено, що він є особою, щодо якої застосовано акт або особою, яка є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання пояснень щодо права на оскарження рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду пояснення щодо права на оскарження рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 52 від 18.03.3019 року "Про затвердження детального плану частини території с. Коблеве для розміщення, спорудження (будівництва) та обслуговування інших об`єктів стаціонарної рекреації та для розміщення, будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних, лінійних, протиерозійних та захисних протизсувних споруд".

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

4. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя А. О. Мороз