Рішення № 84781748, 30.09.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1729/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Шопік М. М.,

за участю представника позивача Чорної Б. М.,

представника відповідача Нівчика А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» (далі – ТзОВ «Негабарит-Сервіс», позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» від 14.02.2019 року № 0001451409.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС України у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Негабарит-Сервіс», за результатами якої складено акт від 29.01.2019 року №1565/14-09/37707423. 21.02.2019 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 14.02.2019 року №0001451409. З даним податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується та вважає його незаконним, оскільки 01.03.2012 року ТзОВ «Негабарит-Сервіс» було укладено експортний контракт №19 з фірмою «RTE GmbH» (Німеччина) на перевезення вантажів. За період з 01.01.2016 року по 23.01.2019 року ТзОВ «Негабарит-Сервіс» згідно контракту №19 від 01.03.2012 року надано послуги по перевезенню вантажів, на загальну суму 7420,00 євро, що еквівалентно 209682,79 грн. У сою чергу за період з 01.01.2016 року по 23.01.2019 року ТзОВ «Негабарит-Сервіс» згідно контракту №19 від 01.03.2012 року отримало за надані послуги по перевезенню вантажів виручку на загальну суму 3820,00 євро, що еквівалентно 108 123,06 грн.

17.05.2015 року ТзОВ «Негабарит-Сервіс» укладено експортний контракт №Е-41 з фірмою «RTE SIА» (Латвія) на перевезення вантажів. Станом на 01.01.2016 року перед ТзОВ «Негабарит-Сервіс» рахувалась заборгованість по вищевказаному контракту на суму 3200,00 євро, що еквівалентно 83 914,01 грн. За період з 01.01.2016 року по 23.01.2019 року ТОВ «Негабарит-Сервіс» згідно контракту №Е-41 від 17.05.2015 року надано послуги по перевезенню вантажів, на загальну суму 3200,00 євро, що еквівалентно 89396,88 грн. За період з 01.01.2016 року по 23.01.2019 року ТзОВ «Негабарит-Сервіс» згідно контракту №Е-41 від 17.05.2015 року отримало за надані послуги по перевезенню вантажів виручку на загальну суму 3200,00 Євро, що еквівалентно 93 015,53 грн.

17.08.2012 року ТзОВ «Негабарит-Сервіс» було укладено експортний контракт №54 з фірмою «Hellmann East Europe GmbH & Co. KG» (Німеччина) на перевезення вантажів. За період з 01.01.2016 року по 23.01.2019 року ТзОВ «Негабарит-Сервіс» згідно контракту №54 від 17.08.2012 року надано послуги по перевезенню вантажів, на загальну суму 57460,00 євро, що еквівалентно 1 694 244,26 грн. За період з 01.01.2016 року по 23.01.2019 року ТзОВ «Негабарит-Сервіс» згідно контракту №54 від 17.08.2012 року отримало за надані послуги по перевезенню вантажів виручку на загальну суму 56060,00 євро, що еквівалентно 1 681 834,15 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до Додатку до акта перевірки - Дані про виконання експертного контракту ТзОВ «Негабарит-Сервіс» станом на 23.01.2019 року за період з 01.01.2016 року по 23.1.2019 року ГУ ДФС у Волинській області вважає, що період заборгованості по вищевказаних контрактах включає у себе день виконання договору, що суперечить чинному законодавству.

Крім того, зазначає, що розрахунок пені за порушення термінів розрахунків від здійснення зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ «Негабарит-Сервіс» до акту перевірки взагалі не додано. Також в Акті невірно вказано період проведення перевірки та скорочена назва підприємства.

Вказує, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання, а тому день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.

Представник позивача вважає, що посадовою особою ГУ ДФС у Волинській області до акту від 29.01.2019 року №1565/14-09/37707423 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Негабарит-Сервіс» внесено недостовірні відомості, що суттєво впливають на права та інтереси позивача, а тому податкове повідомлення-рішення від 14.02.2019 року №0001451409 підлягає скасуванню. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача не погоджується із вимогами викладеними в позовній заяві, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Негабарит-Сервіс» встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження валютної виручки по контракту №19 від 01.03.2012 року укладеного з нерезидентом «RTE GmbH», (Німеччина), по контракту №Е-41 від 17.08.2015 року укладеного з нерезидентом «RTE SIA», (Латвія) та договорі №54 від 17.08.2012 року укладеного з нерезидентом «Hellmann East Europe GmbH & Co. KG» (Німеччина). На підставі акта перевірки, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2019 року №0001451409 про застосування 239 432, 66 грн. штрафних санкцій за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Представник відповідача зазначає, що за період з 01.01.2016 року по 23.01.2019 року ТзОВ «Негабарит-Сервіс» згідно контракту №19 від 01.03.2012 року надано послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 7420,00 євро. За вказаний період валютна виручка в сумі 3820,00 євро надійшла без порушення граничних термінів сплати, разом з тим валютна виручка в сумі 3600,00 євро станом на 23.01.2019 року не надійшла. Крім того, по контракту №19 від 01.03.2012 року укладеного з нерезидентом «RTE GmbH» (Німеччина) рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 3600,00 євро/119263,59 грн. Проте, ТзОВ «Негабарит-Сервіс» з позовними заявами «Про стягнення простроченої дебіторської заборгованості по контракту №19 від 01.03.2012 року до судових органів не зверталось.

Щодо контракту №Е-41 від 17.08.2015 року укладеного з нерезидентом «RTE SIA», представник відповідача зазначає, що за даними бухгалтерського обліку ТзОВ «Негабарит-Сервіс» по контракту від 17.08.2015 року №Е-41 станом на 01.01.2016 року рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 3200,00 євро, що еквівалентно 83914,01 грн. За період з 01.01.2016 року по 23.01.2019 року ТзОВ «Негабарит-Сервіс» згідно контракту №Е-41 від 17.08.2015 року надано послуги по перевезенню вантажів, на загальну суму 3200,00 євро. Перевіркою встановлено, що валютна виручка в сумі 3200,00 євро надійшла в адресу резидента без порушення граничних термінів сплати (в погашення дебіторської заборгованості), а валютна виручка в сумі 3200,00 євро станом на 23.01.2019 року не надійшла

З приводу контракту від 17.08.2012 року №54 укладеного з нерезидентом «Hellmann East Europe GmbH & Co. ICG», представник відповідача зазначає, що за період з 01.01.2016 року по 23.01.2019 року валютна виручка в адресу ТзОВ «Негабарит-Сервіс» по контракту №54 від 17.08.2012 року надійшла в загальній сумі 56060,00 євро. Перевіркою встановлено, що валютна виручка в сумі 53260,00 євро надійшла в адресу резидента без порушення граничних термінів сплати, а валютна виручка в сумі 2800,00 євро надійшла з порушенням граничних термінів сплати.

Враховуючи вищезазначене, ГУ ДФС у Волинській області вважає, що діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак, з наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

У додаткових поясненнях, представник позивача зазначив, що у порушення норм чинного законодавства ГУ ДФС у Волинській області невірно розраховує граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, застосовуючи при цьому норми законодавства, що втратило чинність.

У запереченнях на додаткові пояснення, представник відповідача зазначає, що контролюючим органом при обчисленні розрахунку пені за порушення термінів розрахунків від здійснення зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ «Негабарит-сервіс» не порушено норми законодавства, оскільки постанова Правління Національного банку України від 14.09.2016 року №386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» набрала чинності 15.09.2016 року та діяла до 15.12.2016 року включно.

Ухвалою суду від 28.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Негабарит-Сервіс» з питань дотримання вимог валютного законодавства по контрактах від 01.03.2012 року № 19, від 17.08.2012 року №54 та від 17.08.2012 року №Е-41 за період з 01.01.2016 року по 23.01.2019 року, за результатами якої складено акт від 29.01.2019 року №1565/14-09/37707423 (а.с.10-14).

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями в частині несвоєчасного надходження валютної виручки по контракту №19 від 01.03.2012 року укладеного з нерезидентом «RTE GmbH», (Німеччина), по контракту №Е-41 від 17.08.2015 року укладеного з нерезидентом «RTE SIA», (Латвія) та договорі №54 від 17.08.2012 року укладеного з нерезидентом «Hellmann East Europe GmbH & Co. KG» (Німеччина).

Не погодившись з даним актом перевірки, позивач подав до ГУ ДФС у Волинській області заперечення на акт перевірки від 29.01.2019 року №1565/14-09/37707423 (а.с.19).

Листом від 12.02.2019 року відповідач повідомив ТзОВ «Негабарит-сервіс», що ГУ ДФС у Волинській області вважає висновки позапланової виїзної перевірки правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства (а.с.20-23).

На підставі акта перевірки, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2019 року №0001451409 про застосування 239 432, 66 грн штрафних санкцій за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД (а.с.8).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку (а.с.27). Проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 08.05.2019 року №21180/6/99-99-11-04-02-25, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 14.02.2019 року № 0001451409 - без змін (а.с.24-25).

Позивач, не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який був чинним на момент здійснення господарських операцій позивачем з іноземними контрагентами, виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Разом з тим частиною шостою вказаної статті встановлено право Національного банку України запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Реалізуючи встановлене законом повноваження, 14.09.2016 року Національний банк України прийняв постанову № 386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», пунктом 1 якої встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів. Згідно пункту 11 постанова набирає чинності з 15 вересня 2016 року і діє до 15 грудня 2016 року включно.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З матеріалів справи вбачається, що по контракту від 01.03.2012 року № 19, укладеним позивачем з нерезидентом «RTE GmbH» (Німеччина), 13.12.2016 року згідно інвойсу № 1297 товариством було надано послуги на суму 3600 євро. На момент проведення перевірки іноземний контрагент за надані послуги не розрахувався.

Оскільки валютна операція була здіснена 13.12.2016 року, суд вважає, що відповідачем правомірно при обрахунку граничного терміну погашення заборгованості було застосовано вимоги чинної на дату здіснення валютної операції постанови НБУ від 14.09.2016 року № 386, якою встановлено строк 120 календарних днів для розрахунків по експортних операціях, та нараховано пеню у розмірі 102605,94 грн. за 651 день прострочення заборгованості.

Щодо контракту від 17.08.2015 року № Е-41, укладеного позивачем з нерезидентом «RTE SIA», судом встановлено, що 24.10.2016 року згідно інвойсу № 1112 товариством було надано послуги на суму 3200 євро. На момент проведення перевірки іноземний контрагент за надані послуги не розрахувався.

У даному випадку суд також погоджується із застосуванням відповідачем вимог постанови НБУ від 14.09.2016 року № 386 та нарахуванням пені у сумі 91183,10 грн. за прострочення терміну розрахунків на 641 день, оскільки валютна операція була здіснена 24.10.2016 року, коли вказана постанова була чинною.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо невірного обрахунку відповідачем кількості днів для розрахунків по експортних операціях з тих підстав, що Постанова Національного банку України від 07.06.2016 року № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» втратила чинність 15.09.2016, а відтак підлягав застосуванню строк 180 календарних днів, встановлений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки на момент здійснення валютних операцій діяла Постанова Національного банку України від 14.09.2016 року № 386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», якою було встановлено 120-денний термін для розрахунків і положення якої було правомірно застосовано податковим органом.

З приводу нарахування пені по контракту від 17.08.2012 року № 54, укладеному позивачем з нерезидентом «Hellmann East Europe GmbH & Co. ICG», судом встановлено наступне.

Згідно акту перевірки у період з 01.01.2016 р. по 23.01.2019 р. позивачем було надано по вказаному контракту послуги на суму 57460 євро. Надані послуги нерезидентом оплачено в сумі 56060 євро, при цьому 2800 євро надійшло з порушенням термінів, встановлених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: по інвойсу від 26.05.2017 року № 695 виручка повністю надійшла 08.01.2018 року, по інвойсу від 20.09.2017 року № 1270 виручка повністю надійшла 06.01.2019 року.

У додаткових письмових поясненнях та в судовому засіданні представник позивача пояснювала, що 4200 євро сплачено нерезидентом «Hellmann East Europe GmbH & Co. ICG» 09.01.2018 року за послуги згідно інвойсу від 20.09.2017 року № 1270, що підтверджується банківською випискою, і порушення термінів розрахунків по даному інвойсу не відбулося. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно було зараховано суму 4200 євро в рахунок оплати попередніх інвойсів.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки у банківській виписці та SWIFT-повідомленнях відсутня інформація про те, що 4200 євро сплачено нерезидентом «Hellmann East Europe GmbH & Co. ICG» саме по інвойсу від 20.09.2017 року № 1270. Жодного іншого документу на підтвердження вказаної обставини позивачем не надано. Зважаючи на наявність у позивача дебіторської заборгованості нерезидента «Hellmann East Europe GmbH & Co. ICG» за раніше надані послуги та у зв`язку з відсутністю у платіжних документах конкретизації призначення платежу, суд вважає, що відповідачем було правильно встановлено факт порушення строків по розрахунках за послуги згідно інвойсу від 20.09.2017 року № 1270, а відтак підставно нараховано пеню на суму простроченої заборгованості відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Також суд вважає таким, що не заслуговує на увагу покликання позивача на неправомірне нарахування пені за день, у який відбулося погашення заборгованості. З акту перевірки та розрахунку пені вбачається, що по контрактах з нерезидентом «RTE GmbH» (Німеччина) та нерезидентом «RTE SIA» заборгованість за надані послуги на момент закінчення перевірки – 23.01.2019 року не погашена, а тому нарахування пені за цей день є логічним та правомірним, оскільки борг продовжував існувати і після проведення перевірки, що не заперечується позивачем. Стосовно нарахування пені по розрахунках з нерезидентом «Hellmann East Europe GmbH & Co. ICG», суд зазначає, що по інвойсу від 26.05.2017 року сплата заборгованості відбулася згідно SWIFT-повідомлення від 09.01.2018 року, а останнім днем нарахування пені згідно розрахунку є 08.01.2019 року, по інвойсу від 22.09.2017 року сплата заборгованості відбулася згідно SWIFT-повідомлення від 07.01.2018 року, а останнім днем нарахування пені згідно розрахунку є 06.01.2019 року. Вказане спростовує доводи позивача щодо неправомірного нарахування пені за день, у який відбулося погашення заборгованості.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повний текст судового рішення складено 07.10.2019 року.