Рішення № 84779460, 04.10.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/7483/15-ц

Провадження № 2/686/517/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П., за участю представника позивача Ходаковського Р. В . , представника відповідача Плющ Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу № 686/7483/15-ц за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу в розмірі 19 423,81 дол. США, що еквівалентно на день звернення до суду сумі в розмірі 456 718,84 грн. та 1 530 778,53 грн. - пені, а також судові витрати, вказуючи, що 11.07.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОПТ Банк», що уступило право вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна», було укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав грошові кошти в сумі 20 300 дол. США. Однак, взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку просить стягнути позивач.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просить відмовити в задоволенні позову та застосувати строки позовної давності.

13.02.2019 року відповідачем надано відзив на позовну заяву та заяву про застосування строків позовної давності.

Представником позивача надано відповідь на відзив.

05.06.2019 року представником відповідача надано заперечення на відповідь представника позивача.

Представником позивача надано додаткові пояснення по позову.

За таких обставин по справі суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки сторін, на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.07.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОПТ Банк», що уступило право вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 20 300 дол. США. Копія договору додається.

ОТП Банк змінив термін дії договору листом №М00-04-04\50 від 17.02.2010р. та 27.07.2012 р. по договору купівлі-продажу кредитного портфелю.

Зміна терміну дії договору за листом за №М00-04-04\50 від 17.02.2010р. банком не була відкликана, як то передбачає п.1.9.2 кредитного договору.

Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» позов від 09.04.2015р. обгрунтував лише договором кредиту №CNL-0AI\021\2007 від 11.07.2007р. та доданим до нього графіком погашенні кредиту, вимог про зміну підстав чи предмету позову позивач не заявив. Подав до суду додаткову угоду №2, графік погашенння платежів до цієї угоди та розрахунок заборгованості за кредитним договором №CNL-0AI\021\2007 від 11.07.2007р.

Наданим розрахунком позивач визнає факт, що платежі припинені по тілу кредиту з 3 жовтня 2011 р., а тому суд вважає, що на день подання позову 09.04.2015р. термін позовної давності пропущено.

Так, пункт 2.1.5.1 наданого позивачем додаткового договору №2 передбачає, що у випадку невиконання позичальником боргових зобов`язань понад 30 календарних днів, дата остаточного повернення кредиту переноситься на останій календарний день строку дії просрочки, при цьому банк вважається таким, що реалізував своє право щодо вручення позичальнику вимоги про виконання боргових зобов`язань у повному розмірі, а позичальник вважається таким, що допустив істотне порушення умов кредитного договору та цього додаткового договору та отримав вимогу банку, в зв`язку з чим позичальник зобов`язаний погасити боргові зобов`язання в повному розмірі протягом 1 (одного) банківського дня, починаючи з наступного дня після спливу строку дії прострочки.

Таким чином, просрочка має місце з 4 листопада 2011р., а звернення позивача до суду має місце 09.04.2015р., тобто поза трирічним терміном позовної давності, оскільки перепродаж кредиту колекторським агентствам або якимось іншим організаціям не впливає на перебіг строку позовної давності.

Відповідно до правових позицій ВСУ, викладених в постанові від 09.11.2016р. у справі №6-2251 цс 16, пред`явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором змінює строк виконання зобов`язання та зумовлює перебіг позовної давності.

Оскільки ОТП Банк була пред`явлена вимога про погашення заборгованості в повному об`ємі в 30-ти денний термін (пукт 2.1.5.1 додаткового договору №2 та лист №М00-04-04\50 від 17.02.2010р.), то відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання її умов.

Відповідно до Постанови ВСУ у справі №6-1457цс16 від 9.11.2016р., вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити чи передбачають умови кредитного договору виконання зобов`язання частинами або у вигляді періодичних платежів, і у випадку вчинення боржником оплати чергового платежу, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, а відтак така не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Надані у справу позивачем графіки погашення кредиту та розрахунок заборгованості свідчать про наявність у відповідача виконання зобов`язання частинами ( у вигляді періодичних платежів) та окремо щодо тіла кредиту та відсотків.

ОСОБА_3 не здійснював платежів по договору кредиту з жовтня 2011р.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня,коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). 3а змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для судів.

Пункт 7 ч. 11 ст. 11 Закону України від 12 травня 1991 р. № 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв`язку із самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб установити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 20 листопада 2013 р. у справі № 6-126цс13.

Таким чином, позов позивачем пред`явлено 9 квітня 2015р., тобто поза межами позовної давності.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 13 лютого 2018 року в справі №910/9452/17, щодо питання про застосування інституту позовної давності, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

При цьому, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.

Суд критично оцінює твердження позивача, про те, що ОСОБА_3 , після направлення йому листа від 17.02.2010 р. про дострокове погашення заборгованості, неодноразово вчиняв дії, що свідчать про визнання ним свого боргу, оскільки доказів на підтвердження даних обставин позивач не надав, а згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Тому, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності, а саме 14.04.2015 року, суд приходить до висновку, що заява про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню, а тому позовну заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись ст..ст. 81, 141, 223, 263, 265 ЦПК України, ст..ст. 233, 256, 257, 267 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 19 423,81 дол. США та 1 530 778,53 грн. пені по кредитному договору №CNL-0AI\021\2007 від 11.07.2007р. - залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Позивач: ТОВ «ОТП Факторинг Україна», 03680, м. иїв, вул.. Фізкультури 28Д, код 36789421, р/р НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528.

Відповідач: ОСОБА_3 , іпн НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 07.10.2019 року.

Суддя