Ухвала суду № 84775555, 27.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.09.2019

Справа № 320/1147/19

Провадження 1-кс/937/5442/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого слідчого судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря Прозорової Т.О.,

за участю прокурора Пранова С. В.,

за участю адвоката: Тульчевської Н. В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши в кримінальному провадженні №62019080000000011 клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополь, Генеральної прокуратури Пранова С. В. про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працює адвокатом, до 07.06.2019 року працював на посаді судді Запорізького районного суду м. Запоріжжя,

який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.375 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Тибія В.В., погоджене з прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Генеральної прокуратури України Прановим С.В., у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019080000000011 від 14 січня 2019 року, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Клопотання обґрунтованотим,що другимслідчим відділомслідчого управлінняТериторіального управлінняДБР,розташованого ум.Мелітополі проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №62019080000000011від 14.01.2019за підозрою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 05 березня 2008 року ОСОБА_2 видано розписку про отримання від ОСОБА_3 150000 гривень, що еквівалентно 30000 доларів США, а 25 квітня 2008 року розписку про одержання 32000 доларів США за продаж квартири АДРЕСА_2 .

При цьому, у подальшому договір про купівлю-продаж між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено не було.

У травні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ з позовною про стягнення з ОСОБА_2 завдатку.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 19 вересня 2011 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 : квартиру АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 .

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 19 червня 2012 року задоволено позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та стягнуто з останнього на користь позивача 991070 гривень в якості завдатку. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення завдатку у сумі позивача 991070 гривень змінено, стягнено з ОСОБА_2 на користь позивача аванс у розмірі 150000 гривень.

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Заводського районного суду міста Запоріжжя із позовною заявою, у тому числі про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 , у зв`язку із безпідставно одержанням ним грошей і процентів за використання цими грошима.

Рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року у цивільній справі № 332/1975/15-ц (суддя Марченко Н.В.) позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнено з відповідача на користь ОСОБА_3 суму заборгованості 53169,75 доларів США.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 02 листопада 2015 року (залишеним без змін судом касаційної інстанції) частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року скасовано в частині правових підстав відмови в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ; виключено з мотивувальної частини рішення висновки про поновлення строку позовної давності до ОСОБА_2 оскільки вони не пропущені позивачем); та з інших підстав.

На підставі виданого Заводським районним судом 12 листопада 2015 року виконавчого листа Красногвардiйским вiддiлом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управління юстицiї розпочате виконавче провадження із стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 53169,75 доларів США, що на день винесення рішення за курсом НБУ склало 1126989,69 гривень (з урахуванням судових витрат у сумі 3654 гривні).

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_2 з метою ухилення від сплати грошових коштів ОСОБА_3 та з метою зняття арешту, накладеного на його майно, вирішив звернутися до суду із заявою про перегляд рішення у цивільній справі у зв`язку із нібито нововиявленими обставинами.

З цією метою, Вахідов ОСОБА_5 23, 28, 29 грудня 2016 року та 4 січня 2017 року подав до Заводського районного суду міста Запоріжжя заяви про перегляд рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, які були розподілені суддям Безлер Л.В., Ретинській Ю.І., Федоренку О.І. та ОСОБА_6 відповідно. Вказані заяви ухвалами суду залишалися без руху через ненадання заявником документа про сплату судового збору. Після усунення недоліків однієї із позовних заяв провадження у ній за нововиявленими обставинами відкрито ухвалою судді Федоренка О.І. від 3 лютого 2017 року.

ОСОБА_1 , маючи вищу юридичну освіту, досвід роботи суддею понад 10 років та високий рівень кваліфікації, будучи нормами цивільного процесуального закону та матеріалами цивільної справи №332/1975/15ц, всупереч вимогам цивільного процесуального закону, достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_3 як сторона у справі належним чином не була повідомлена про судові засідання у цивільній справі, у тому числі про засідання від 18 липня 2017 року; усвідомлюючи, що факт підписання позовної заяви від 30.04.2015 року та заяви про збільшення і уточнення позовних вимог від 25.05.2015 року, подані від імені позивача ОСОБА_7 , іншою особою, не може бути підставою для перегляду рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами; достовірно знаючи, що рішення апеляційного суду Запорізької області від 02 листопада 2015 року, яким змінено рішення суду першої інстанції та яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами саме і тільки апеляційним судом Запорізької області, та не може бути переглянуто Заводським районним судом міста Запоріжжя; достеменно розуміючи що, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо заявлення ОСОБА_2 або йогопредставником заяви проповорот виконаннясудового рішення,зняття накладеногоарешту тамайно останнього,провів 18 липня 2017 року судове засідання без участі сторін, закінчив з`ясування обставин справи та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення рішення.

18липня 2017року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді судді Заводського районного суду міста Запоріжжя, знаходячись у приміщенні Заводського районного суду міста Запоріжжя, розташованого за адресою місто Запоріжжя, вулиця Лізи Чайкіної, 65, діючи умисно, в корисливих інтересах ОСОБА_2 , з метою уникнення останнім матеріальних втрат на погашення боргу на користь ОСОБА_3 , чітко усвідомлюючи наслідки вчинюваних ним дій та бажаючи їх настання, грубо порушуючи вимоги цивільного процесуального законодавства, постановив завідомо неправосудне рішення, яким задоволено заяву ОСОБА_2 про переглядза нововиявленимиобставинами рішенняЗаводського районногосуду містаЗапоріжжя від26червня 2015року,вказане рішенняскасовано,а такожяким:в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про стягненняз останнього53169,75доларів США,що надень винесеннярішення закурсом НБУвідповідає 1126989,69грн.з яких 32 ООО доларів США безпідставно отриманих коштів та 21 169, 75 доларів США процентів відмовлено; зобов`язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_9 .о всі стягнуті з нього грошові кошти під час виконання судового рішення у зведеному виконавчому провадженні № 51880976, в тому числі й грошові кошти, отримані внаслідок реалізації його майна з електронних торгів, а саме: квартири АДРЕСА_2 , в сумі 666 195 грн.; звільнено з-пiд арешту все майно ОСОБА_10 , а саме: квартиру АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_11 на правах приватної власності, виключивши запис про арешт майна з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 10218806 від 30.06.2015 року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП 47925576, виданий 23.06.2015, Красногвардiйским відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, державний виконавець Греков А.В.; квартиру АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_12 на правах приватної власності виключивши запис про арешт майна з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1077481 вiд 28.09.2011року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер ВП 28941065, виданий 27.09.2011, Красногвардійським відділом державної виконавчої служби Днiпропетровського міського управління юстиції, старший державний виконавець ОСОБА_13 С.В.;

виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1077504 вiд 28.09.201l року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер ВП 28941065, виданий 27.09.2011, Красногвардійським відділом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управлiння юстиції, старший державний виконавець ОСОБА_13 С.В.; виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1077502 вiд 27.09.201l року, накладений на підставі ухвали Красногвардiйського районного суду м. Днiпропетровська серiя та номер 2-2317/2011, видана 19 .09.2011; виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1077479 вiд 27.09.2011 року, накладений на підставі ухвали Красногвардiйського районного суду м. Днiпропетровська серiя та номер 2-2317/2011, видана 19.09.2011; виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 12063642 (спеціальний розділ) вiд 16.11.2015року, накладений на пiдставi постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер 49362728, виданий 16.11.2015, Красногвардiйским вiддiлом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управління юстицiї, державний виконавець Греков А.В.; виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 10218072 (спеціальний розділ) вiд 30.06.2015року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер ВП 47925576, виданий 23.06.2015, Красногвардiйским вiддiлом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управління юстицiї, державний виконавець Греков А.В.: опис предмета обтяження: прим АДРЕСА_7 АДРЕСА_8 , звільнено з-під арешту рухоме майно автомобіль марки ВМW- Х5 2007 року випуску чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_14 на правах приватної власності, виключивши запис про арешт рухомого майна з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна за № 15655094 вiд 11.01.2016 року, підставою якого стала постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 49362728, 16.11.2015, старшим державним виконавцем Красногвардiйського вiддiлу державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управлiння юстиції Грекова А.В.

Внаслідок постановлення суддею Федоренком О.І. цього завідомо неправосудного рішення арешт з квартири АДРЕСА_6 квартири АДРЕСА_3 було знято, 17 серпня 2017 року боржником ОСОБА_2 вказані квартири продано ОСОБА_15 за 430885 гривень та 254741 гривню відповідно.

Таким чином, постановлення суддею Федоренком О.І. неправосудного рішення позбавило можливості ОСОБА_3 виконати судове рішення та стягнути з боржника ОСОБА_2 грошову заборгованість, чим спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди у сумі 685626 гривень.

24.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Слідчий вважає, що обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються наступними доказами:

- копіями рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 08.02.2019, рішення Вищої ради правосуддя від 07.05.2019, відповідно до яких встановлено факти грубих порушень вимог цивільного процесуального закону суддею Федоренком О.І. під час розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_2 ;

- копією ухвали апеляційного суду Запорізької області, якою скасовано рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 18.07.2017 та констатовані порушення вимог цивільного процесуального закону суддею Федоренком О.І. під час розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_2 ;

- копіями з матеріалів цивільної справи №332/1975/15-ц, в яких зафіксовані обставини розгляду ОСОБА_1 цивільної справи, постановлення судового рішення.

- протоколами допитів потерпілої ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19

- копіями договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 АДРЕСА_3 .

- іншими матеріалами.

Таким чином слідчий вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

В подальшому, 02.09.2019 слідчий суддя Мелітопольського міськрайнного суду Запорізької області розглянувши клопотання слідчого ТУ ДБР у м. Мелітополі Тибія В.В. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби та прийшов до висновку, що слідчим доведені обставини передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст. 194 КПК України але не доведені обставини передбачені п. 3 ч.1 ст. 194 КПК України. Таким чином суд керуючись ч.4 ст. 194 КПК України застосував до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці, тобто до 02.10.2019 включно, та поклав на підозрюваного обов`язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

23.09.2019 заступником Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадження №62019080000000011 від 14.01.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 375 КК України до трьох місяців, тобто до 24.10.2019. У продовжений строк досудового розслідування необхідно провести наступні слідчі дії які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, а саме: встановити місце знаходження та допитати в якості свідка ОСОБА_2 , у разі необхідності провести одночасні допити між підозрюваним та свідком, повідомити про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 , збір характеризуючих матеріалів.

Аналізуючи матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до висновку, що встановленні судом ризики передбачені ст. 177 КПК України на цей час залишаються не змінними.

Так, ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, після отримання повідомлення про підозру, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі, таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, стороною обвинувачення вживаються всі заходи направлені на збирання доказів вчинення злочину, у тому числі речей та документів.

Підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування, судового розгляду може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_2 , а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий вважає, що вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, на підставі ст. 194 КПК України, існує обґрунтована необхідність у продовженні судом покладенні на підозрюваного ОСОБА_1 наступних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із м.Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Слідчий на підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого злочину, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбаченічастиною першою статті 177 КПК України, для їх запобігання,з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Тульчевська Н.В. не заперечували щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

14.01.2019 року відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019080000000011за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.375 КК України

24.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються наступними доказами:

- копіями рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 08.02.2019, рішення Вищої ради правосуддя від 07.05.2019, відповідно до яких встановлено факти грубих порушень вимог цивільного процесуального закону суддею Федоренком О.І. під час розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_2 ;

- копією ухвали апеляційного суду Запорізької області, якою скасовано рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 18.07.2017 та констатовані порушення вимог цивільного процесуального закону суддею Федоренком О.І. під час розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_2 ;

- копіями з матеріалів цивільної справи № 332/1975/15-ц, в яких зафіксовані обставини розгляду ОСОБА_1 цивільної справи, постановлення судового рішення.

- протоколами допитів потерпілої ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19

- копіями договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 АДРЕСА_3 .

- іншими матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються та довести, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Надаючи оцінку доводам органу досудового розслідування в частині обґрунтованості підозри, слідчий суддя виходить з наступного.

З рішення ЄСПЛ від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п. 32, Series А, № 182убачається, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити правопорушення, прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів та отримані у порядку встановленому Кримінально процесуальним кодексом України.

Частиною 2 статті 177 КПК України регламентовано, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його особу: ОСОБА_1 має вищу юридичну освіту, досвід роботи суддею понад 10 років та високий рівень кваліфікації; вік, стан здоров`я, сімейний стан; а також враховуючи те, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі; підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування, судового розгляду може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_2 , а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; а тому з метою запобігання ухилення від кримінального покарання, слідчий суддя дійшов до висновку про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та покладення на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.

Відповідно до ч.1,2 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цьогоКодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Беручи доуваги вищевикладене,слідчим тапрокурором доведенонеобхідність продовженнязастосування щодопідозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходуу виглядіособистого зобов`язанняз покладаннямна підозрюваного ОСОБА_1 наступних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Слідчий суддя вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотанняпрокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополь, Генеральної прокуратури Пранова С. В. про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019080000000011 від 14 січня 2019 року,відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 375КК Українизадовольнити частково.

Продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, на продовжений строк досудового розслідування - до 23 жовтня 2019 року, включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбаченіч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 ,що відповідно доч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання підозрюваним ОСОБА_1 покласти наслідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Тибія В.В..

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 02 жовтня 2019 року о 10 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко