Ухвала суду № 84771901, 04.10.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6236/19

Провадження № 1-кс/645/2981/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді – Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань – Малій О.Л.,

за участю прокурора – Осадчої Л.О.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Биканової Л.Г. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220460002398 02.10.2019 року за ч. 3 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше неодноразово судимого, останній раз 20.03.2019 року на підставі вирокуЛенінського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 16.07.2019 року вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, 24.07.2019 року звільнений у зв`язку з відбуттям строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

встановив:

04.10.2019 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Биканової Л.Г. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину при наступних обставинах.

02.10.2019 року, приблизно о близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 43-А, побачив відчинені вхідні двері до приміщення КЗ «ДНЗ №429». В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Так, ОСОБА_1 , діючи за раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужих осіб, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи можливі наслідки та бажаючи їх настання, зайшов через відчинені вхідні двері до приміщення роздягальні КЗ «ДНЗ №429», таким чином незаконно проник до неї, де побачив відчинені дверцята шухляди, у якій знаходилася сумка потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел,діючи умисно, повторно, ізкорисливих мотивів, маючи переконання, що за його діями ніхто не спостерігає, дістав із сумки потерпілої ОСОБА_2 гаманецькоричневого кольору, що не представляє матеріальної цінності для останньої, в якому знаходились грошові кошти у сумі 429 грн. 95 коп., тим самим таємно заволодів ними, після чого сховавши гаманець з грошима до правої кишені своїх штанів.

Однак, в цей час працівник КЗ «ДНЗ №429» ОСОБА_3 проходила по коридору повз роздягальню та побачила, як ОСОБА_1 дістав гаманець з сумки потерпілої ОСОБА_2 та поклав до правої кишені своїх штанів.

На питання ОСОБА_3 щодо цілі свого перебування у приміщенні роздягальні КЗ «ДНЗ №429», ОСОБА_1 почав переміщуватись у напрямку виходу з роздягальні на вулицю.

ОСОБА_3 , побачивши, що ОСОБА_1 переміщується з приміщення роздягальні по коридору на вулицю, покликала потерпілу ОСОБА_2 на допомогу.

Однак, ОСОБА_1 , з корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, розуміючі, що його злочинні дії, розпочаті як крадіжка, помічені ОСОБА_3 та оцінюються як викрадення, незважаючи на це, продовжив рухатись у напрямку виходу з будівлі на вулицю, а в подальшому через територію КЗ «ДНЗ №429» до воріт закладу, свідомо знаючи, що у нього в кишені штанів знаходиться гаманець з грошовими коштами потерпілої ОСОБА_2 , маючи можливість розпорядитись майном на власний розсуд.

Перемістившись через територію КЗ «ДНЗ №429» до воріт огорожі закладу, які були відчинені, ОСОБА_1 був зупинений потерпілою ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_4 , які прибігли на крик ОСОБА_3

04.10.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у інше приміщення.

В обґрунтування клопотання прокурор посилалася на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та дані про його особу, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступного.

Встановлено, що на підставі заяви потерпілої ОСОБА_2 від 02.10.2019 року Немишлянським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області 02.10.2019 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220460002398 про вчинення 02.10.2019 року відносно неї кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

04.10.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, відносно потерпілої ОСОБА_2 02.10.2019 року при обставинах, що викладені в ухвалі вище.

Матеріали, додані до клопотання, свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Дані обставини підтверджені наданими суду доказами, зібраними у кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінює сукупність наступних обставин: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йому повідомлено про підозру. Зокрема, суд враховує ту обставину, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення відноситься до тяжкого злочину. Підозрюваний ОСОБА_1 раніше засуджувався до кримінального покарання, тривалий час перебував в місцях позбавлення волі, 24.07.2019 року звільнений з місць позбавлення волі 24.07.2019 року, 26.09.2019 року відносно ОСОБА_1 направлений обвинувальний акт за ч. 2 ст. 186 КК України до Фрунзенського районного суду м. Харкова. Крім того, стосовно підозрюваного ОСОБА_1 26.09.2019 року Фрунзенським районним судом м. Харкова обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 25.11.2019 року. Оголошення ОСОБА_1 нової підозри за вчинення злочину 02.10.2019 року по відношенню до потерпілої ОСОБА_2 , свідчить, що ОСОБА_1 має стійку направленість на вчинення протиправних діянь. Конкретні обставини справи свідчать, що завдану потерпілій шкоду не відшкодовано, офіційних джерел свого існування ОСОБА_1 суду надати не в змозі. Оцінюючи наведені обставини суд вважає, що ОСОБА_1 має стійку направленість на вчинення протиправних діянь, а тому перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інший злочин.

Санкція ч. 3 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від 4 до 8 років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину».

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, який, за матеріалами досудового розслідування, офіційно не працює та не має стабільного джерела прибутку, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, свідчить про його негативну репутацію та підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому виключає можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчогосудді, суду зазначаються, якіобов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будутьпокладені на підозрюваного, обвинуваченого у разівнесеннязастави, наслідкиїхневиконання, обґрунтовуєтьсяобранийрозмірзастави, а такожможливістьїїзастосування, якщотакерішенняприйнято у кримінальномупровадженні, передбаченому частиною четвертою цієїстатті.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 154 880 грн. (1936грн. х 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 154 880 грн.).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

постановив:

Клопотання слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Биканової Л.Г. – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на шістдесят днів, тобто до 02 грудня 2019 року 18 год. 00 хв..

Визначити суму застави у розмірі 154 880 (сто п`ятдесят чотири вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп., які необхідно внести на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача – ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача 37318098006674, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя Бабкова Т.В.

Копію ухвали отримав “____”_ 2019р. ___год.__хв. __ ОСОБА_1 ОСОБА_5