Ухвала суду № 84771325, 07.10.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/1731/18

Провадження № 1-кп/638/338/19

07.10.2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Жакун Н. О.

з участю прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Петренка Р. М.

з участю обвинуваченого – ОСОБА_1

з участю захисника – Ринчака В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185, частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12018220480000202 від 12.01.2018 року за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України.

29 березня 2019 року до Дзержинського районного суду м. Харкова із Харківської місцевої прокуратури №1 надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудового розслідування за №42018220000001540 від 03.12.2018 року за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.04.2019 року кримінальне провадження №42018220000001540 від 03.12.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України об`єднано в одне провадження з кримінальним провадженням №12018220480000202 від 12.01.2018 року за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, та кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Ринчак В. І. заявив клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу та обрання більш м`якого у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 , а також повернення внесених в якості застави грошових коштів у розмірі 140960 грн. Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що на теперішній час відсутня необхідність в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу, адже ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, немає. Запобіжний захід обраний на підставі «домислів та догадок» без підтвердження їх матеріалами справи, жодних доказів стороною обвинувачення не надано. Обраний запобіжний захід не відповідає майновому стану та стану його здоров`я обвинуваченого, обмежує його права, ОСОБА_1 «заклеймлений» як злочинець, всупереч тому, що вина ОСОБА_1 не доведена, та можливо він взагалі не причетний до зброї. ОСОБА_1 раніше не судимий, зарекомендував себе з позитивного боку, мешкає з цивільною дружиною, має на утриманні двох дітей, матір, є єдиним годувальником в сім`ї. Кошти, які внесені як застава, були позичені. Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

В судовому засіданніпрокурор Харківської місцевої прокуратури №1 Петренко Р. М. не заперечував проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1, 2 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.12.2018 року клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Харківській області Шрамко Д.О. у кримінальному провадженні № 42018220000001540 від 03.12.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено, застосовано до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Харківський слідчий ізолятор (СІЗО)» на 60 днів до 17 лютого 2019 року включно, визначено суму застави у розмірі 1057200 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.01.2019 року апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Сисоєвої Катерини Миколаївни та адвоката Рагімова Ельнара Ельбрусовича задоволені частково: ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.12.2018 року в частині визначення розміру застави скасовано та ухвалено в цій частині нову ухвалу: відповідно до вимог частини 3 статті 183 КПК України визначено ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 140960 грн, які підлягають внесенню на депозитний рахунок Харківського апеляційного суду №37314050085314, МФО 820172, ЄДРПОУ 42261368, в решті вказану ухвалу залишено без змін.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.02.2019 року клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківської області Кібальчич І.Р. по кримінальному провадженню №42018220000001540 від 03.12.2018 року про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 задоволено, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування строком до 20.03.2019 року.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11.03.2019 року апеляційну скаргу адвоката Ринчака Василя Івановича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2019 року залишено без змін.

У відповідності до частини 1 статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Так, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою 22.12.2018 року, слідчий суддя наголосив, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, та слідчий суддя вважав встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Враховуючи наявність ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а саме незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів в умовах дії на території м. Харкова на цей час військового стану; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він підозрюється, а саме до 7 років позбавлення волі, тобто вчинення тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи суспільну небезпечність злочину, застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку слідчого судді, було неможливим, а тому і застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При перегляді рішення суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд апеляційної інстанції 14.01.2019 року наголосив, що саме запобіжний захід у вигляді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд як першої, так і апеляційної інстанції зазначили, що слідчим і прокурором доведено обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Ризики, які були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу на даний час не зменшилися. Підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків за місцем проживання в місті Харкові, може переховуватись від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, іншими способами перешкоджати розслідуванню кримінального провадження. Вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Враховуючи, що вищевказані ризики не перестали існувати й на теперішній час, суд прийшов до висновку про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою.

На теперішній час, відносно ОСОБА_1 діє запобіжний захід у вигляді застави, оскільки сума застави внесена на депозитний рахунок суду.

Керуючись принципом змагальності кримінального провадження (стаття 22 КПК України) відносно подання до суду доказів своєї правової позиції, враховуючи, що суду не надано жодного доказу в обґрунтування заявленого клопотання про зміну запобіжного заходу, суд приходить до висновку про те, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи дані про особу, що підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення-злочину (частина 1 статті 263 Кримінального кодексу України), санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років; а також у вчиненні кримінального правопорушення-злочину середньої тяжкості (частина 2 статті 15, частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України), санкція якого передбачає альтернативність покарання (штраф від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років), суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Ринчака В. І. про зміну запобіжного заходу є жодним чином не обґрунтованим, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Доводи захисника про зміну запобіжного заходу у зв`язку з наявністю даних щодо особи ОСОБА_1 , зокрема те, що він є інвалідом ІІІ групи, та має на утриманні як малолітніх дітей, так і матір, має боргові зобов`язання у зв`язку із позикою грошових коштів, необхідних для внесення в якості застави, є голослівними та не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами.

Так, незрозумілим залишається факт того, як обвинувачений може бути годувальником всієї сім`ї, якщо за даними, наявними в матеріалах кримінального провадження, він не працює. Наявність боргових зобов`язань також є не підтвердженою інформацією, як і те, що обвинувачений зарекомендував себе з позитивної сторони (жодна характеристика з місця проживання, з місця роботи тощо не надана).

Наявність соціальних зв`язків у місці проживання дійсно мають місце, однак самі по собі не є підставою для зміни запобіжного заходу та обрання більш м`якого запобіжного заходу, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

Факт прибуття ОСОБА_1 у судові засідання аж ніяк не може бути єдиною підставою для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, адже це процесуальний обов`язок обвинуваченого, передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України.

Таким чином, розглянувши обвинувальні акти, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає, що підстав для заміни або скасування запобіжного заходу у вигляді застави на теперішній час не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 334, 369 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Ринчака В. І. про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Головуючий: