Ухвала суду № 84771215, 02.10.2019, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 616/685/19

Провадження № 1-кс/617/716/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року слідчий суддя Вовчанського районного суду Харківської області - Глоба М.М.,

при секретарі судового засідання – Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Великобурлуцького відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області про арешт майна по кримінальному провадженню за № 22012220000000004 від 21.11.2012 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в :

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в обґрунтування якого вказав, що в провадженні СВ Великобурлуцького ВП Вовчанського ВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22012220000000004 від 21.11.2012 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що згідно рішення сесії Харківської обласної ради №256-6 від 27.10.2011 року та рішення сесії Великобурлуцької районної ради №141-6 від 18.11.2011 року Великобурлуцькій селищній раді з обласного бюджету за рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища виділена субвенція на придбання сміттєвозу 2 грудня 2011 року відповідно до протоколу №4 комітетом конкурсних торгів Великобурлуцької селищної ради була проведена процедура закупівлі у одного учасника - ТОВ «Ямі Лімітед» (код ЄДРПОУ №23103566, юридична адреса: Вінницька область, смт. Турбов, вул. Миру, 147) сміттєвоза КО-431-05 з боковим завантаженням на базі шасі ГАЗ-3309, 2011 року випуску. На підставі цього, 06.12.2011 року між Великобурлуцькою селищною радою та ТОВ «Ямі Лімітед» було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти без номеру, предметом якого була поставка вищевказаного автомобіля. При цьому, службові особи Великобурлуцької селищної ради, достовірно усвідомлюючи той факт, що підприємством ТОВ «Ямі Лімітед» зазначений сміттєвоз не поставлений, документально оформили отримання даного автомобілю, а саме підписали видаткову накладну №234 від 19.12.2011 року в графі «Отримав», що свідчить про отримання товарно-матеріальних цінностей, що не відповідало дійсному. На підставі вище вказаного документу в грудні 2011 року сміттєвоз КО-431-05 з боковим завантаженням на базі шасі ГАЗ-3309, 2011 року випуску, НОМЕР_1 № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 , був оприбуткований по балансу Великобурлуцької селищної ради. Також в травні 2012 року службовими особами Великобурлуцької селищної ради були підписані наступні документи, а саме договір відповідального зберігання №15/12 від 15.12.2011 року та акт прийому передачі Лімітед» (Учасник) укладено договір про закупівлю товару за державні кошти, відповідно до пЛЛ. якого Учасник зобов`язується у 2011 році поставити Замовнику товар, зазначений в пЛ.2. Договору, а Замовник прийняти та оплатити товар.

Згідно п. 1.2 Договору товаром являється сміттєвоз на базі автомобіля ГАЗ-3309, 2011 року випуску, кор./лір кузова оранжевий, кузов № НОМЕР_4 , шасі № НОМЕР_3 , двигун -№ НОМЕР_5 .

Ціна договору становить 294795, 00 грн. з урахуванням податку на додану вартість. Як вбачається із матеріалів справи згідно видаткової накладної №ЯМ- 000234 від 16.12.2011 року на підставі договору від 06.12.2012 року позивачу, передано сміттєвоз на базі автомобіля ГАЗ-3309, що підтверджується актом приймання-передачі №112 від 06.12.2012 року. 25.-5.2012 року позивачем на підставі платіжного доручення №401 перераховано грошові кошти на рахунок відповідача в сумі 294795,00 грн. за отриманий сміттєвоз.

15 грудня 2012 року між сторонами підписано договір відповідального зберігання №15/12 відповідно п.1.1 якого Великобурлуцька селищна рада Харківської області (Поклажодавець) передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Ямі Лімітед» (Зберігай) приймає на відповідальне зберігання сміттєвоз на базі автомобіля ГАЗ-3309 (майно), яке належить Поклажодавцю на праві власності.

Факт передачі майна на зберігання підтверджується актом приймання- передачі від 15.12.2012 року.

25 липня 2012 року на адресу відповідача надіслано лист з проханням повернути сміттєвоз на базі автомобіля ГАЗ-3309, що передавався позивачем на зберігання. 21.08.2012 року на адресу відповідача направлено претензію (лист від 06.08.2012 року). У відповіді на вказану претензію відповідач повідомив, що зобов`язується повернути майно в двотижневий термін.

15 лютого 2013 року Господарським судом Вінницької області видано наказ про виконання рішення господарського суду по справі №4/68/2012/5003, згідно якого ТОВ «Ямі Лімітед» зобов`язано передати за актом приймання-передачі Великобурлуцькій селищній раді вищевказаний сміттєвоз, але сміттєвоз передано не було.

27 серпня 2013 року Господарський суду Вінницької області ухвалив стягнути з ТОВ «Ямі Лімітед» на користь Великобурлуцької селищної ради 294 795 грн. 00 коп. - вартість не переданого автомобіля, які на даний час не стягнуто.

Так вказаним кримінальним правопорушенням Великобурлуцькій селищній раді було заподіяно матеріальний збиток на загальну суму 294 795 грн. 00 коп.

Відповідно до довідки начальника ТСЦ № 6347 від 09.08.2019 № 31/20/7- 177 встановлено, що автомобіль ГАЗ 3309 кузов № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 , 2011 року випуску зареєстрований за ПМВВП транспортного засобу кузов № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 державний номер НОМЕР_6 .

15 серпня 2019 року протоколом огляду місця події було оглянуто автомобіль на базі ГАЗ-3309 кузов № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 державний номер НОМЕР_6 , автоцистерну що належить на праві власності ПМВВП «ПРОТЕХ».

Крім того, 16.08.2019 року слідчим винесено постанову про визнання предметів речовими доказами, а саме транспортного засобу на базі ГАЗ-3309 кузов № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 державний номер НОМЕР_6 .

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 64-2 КПК України: третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, прокурор просив накласти арешт на автомобіль ГАЗ-3309 АЦ 4.8 3309, вантажна цистерна, кузов НОМЕР_7 , шасі № НОМЕР_3 державний номер НОМЕР_6 , автоцистерну що належить на праві власності ПМВВП «ПРОТЕХ». Покласти на посадових осіб ПМВВП «ПРОТЕХ» обов`язок зберігати у себе вище вказаний автомобіль ГАЗ-3309 АЦ 4.8 3309, вантажна цистерна, НОМЕР_1 НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 державний номер НОМЕР_8 та заборонити його відчуження. Повідомити посадових осіб ПМВВП «ПРОТЕХ» про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 388 КК України, за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом завчасно та належними чином. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

ПМВВП «Протех» про день та час розгляду клопотання прокурора повідомлявся своєчасно та належним чином, проте у судове засідання не з`явився. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України щодо терміну розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника автомобіля.

Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні СВ Великобурлуцького ВП Вовчанського ВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22012220000000004 від 21.11.2012 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Прокурором доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Оглянутий відповідно до протоколу огляду місця події від 15.08.2019 року автомобіль на базі ГАЗ-3309 кузов № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 державний номер НОМЕР_6 , автоцистерну що належить на праві власності ПМВВП «ПРОТЕХ», підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

16.08.2019 року слідчим винесено постанову про визнання предметів речовими доказами, а саме, транспортного засобу на базі ГАЗ-3309 кузов НОМЕР_7 , шасі №Х96330900В 1012268 державний номер НОМЕР_6 .

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначяться на інтересах інших осіб.

Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити власнику автомобіля на базі ГАЗ-3309 кузов № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 державний номер НОМЕР_6 , автоцистерна - відчуження зазначеного автомобіля, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Місцем зберігання транспортного засобу визначити: ПМВВП «Протех», за адресою: Донецька область м. Крамоторськ вул. Машинобудівників, буд. 20.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 107, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Великобурлуцького відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області про арешт майна по кримінальному провадженню за № 22012220000000004 від 21.11.2012 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб – автомобіль ГАЗ-3309 АЦ 4.8 3309, вантажна цистерна, кузов НОМЕР_7 , шасі № НОМЕР_3 державний номер НОМЕР_6 , автоцистерну що належить на праві власності ПМВВП «ПРОТЕХ», шляхом заборони його відчуження, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Місцем зберігання арештованого майна визначити ПМВВП «Протех», за адресою: АДРЕСА_1 Крамоторськ вул. Машинобудівників, буд. 20.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя -