Рішення № 8477093, 23.02.2010, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Копія Справа № 2 – 49 / 2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Куцин В. М.

при секретарі - Кольвенко Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом Кредитної спілки «Полтава і полтавці» в особі Миргородської філії КС «Полтава і полтавці» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Полтава і полтавці» про визнання кредитного договору недійсним

В С Т А Н О В И В :

КС «Полтава і полтавці» звернулася до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаним позовом про стягнення в солідарному порядку з відповідачів заборгованості за кредитним договором, в розмірі 17319грн.31 коп. та судових витрат, пов’язаних з розглядом справи в суді.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що 18 квітня 2008 року між Кредитною спілкою «Полтава і полтавці» та ОСОБА_1 М.(надалі позичальник) було укладено кредитний договір № 45 (надалі-договір) про надання кредиту в сумі 10000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 договору Кредитна спілка «Полтава і полтавці» зобов’язалась надати боржнику кредит, а позичальник зобов’язувався погасити кредит та відсотки за користування кредитом у розмірі 3,8% щомісячно.

Забезпеченням кредиту виступили як поручителі ОСОБА_2, ОСОБА_3 (надалі поручителі) які уклали з КС «Полтава і полтавці»18 квітня 2008 року Договори поруки відповідно № 33 та №34, згідно яких прийняли на себе обов’язок Боржника, що виникає з кредитного договору № 45 від 18.04.2008 року та обов’язок разом з боржником нести солідарну відповідальність перед Кредитором у випадку невиконання ним зобов’язань по поверненню кредиту та сплаті нарахованих процентів, передбачених вищевказаним кредитним договором.

Так як відповідач (Позичальник) постійно порушує графік сплати кредиту кредитна спілка має право згідно п. 9.1 договору в разі порушення строків сплати кредиту (та/або) відсотків, вказаних у графіку погашення кредиту більше ніж на три дні – самостійно, в односторонньому порядку подвоювати процентну ставку, вказану в п. 1.1. Кредитного договору до моменту повного погашення простроченої заборгованості. Якщо після закінчення місячного строку з дня подвоєння процентної ставки Позичальник порушує строк сплати кредиту (та/або) відсотків, то Кредитор – кредитна спілка потроює процентну ставку до моменту повного погашення простроченої заборгованості.

Відповідачеві 6 червня 2009 року було надіслано лист - попередження стосовно заборгованості по кредиту з вимогою погасити заборгованість по кредиту до 16.06.2009 року, але боржник не сплатив заборгованість. Загальна сума заборгованості складає 17319грн. 31коп., в т.ч. :заборгованість за основною сумою кредиту –8095 грн. 41 коп.;сума нарахованих процентів – 9223 грн. 90 коп., тому позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

17.11.2009 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду із зустрічним позовом до КС «Полтава і полтавці» про визнання недійсним кредитного договору № 45 від 18.04.2008року, посилаючись на те, що умови договору з боку кредитодавця порушують норми Цивільного кодексу України, ЗУ «Про кредитні спілки», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів». Кредитною спілкою порушені вимоги Закону щодо справедливості добросовісності, розумності умов договору, оскільки нею запровадженні нелюдських умов договору, які полягали в тому, що у випадку затримки платежів по кредиту більше ніж на три дні кредитор в односторонньому порядку подвоює процентну ставку, яка і так є не малою – 45,6% річних, а у випадку закінчення місячного строку після подвоєння ставки кредитор потроює процентну ставку до моменту повного погашення заборгованості. Ці умови їй виконувати ставало дедалі складніше так як доходи у зв’язку з кризовою ситуацією в країні значно зменшились, що є на думку позивача форс-мажорними обставинами.

Відповідач за її рахунок отримує надприбутки, а позивач опинилася в «борговій ямі», хоча згідно ст.1 ЗУ «Про кредитні спілки», кредитна спілка є неприбутковою організацією, яка заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Запроваджені умови даного кредитного договору зводяться до вічного рабства, внаслідок його несправедливих умов, які через три дні при порушенні умов кредитного договору складають відсоткову ставку 91,2 %, а через один місяць при порушенні умов кредитного договору ця відсоткова ставка за користування кредитом становить 126% що є надприбутком кредитодавця, сплачувати вчасно такий кредит стає неможливим. До того ж працівники відповідача при укладенні договору запевняли її про врівноваженість прав і обов’язків сторін, про внесення будь-яких змін до договору не попереджали. Вищевказані обставини на думку позивачки є істотними для укладеного договору. Крім того при укладенні спірного договору Кредитною спілкою не були дотримані вимоги ч.ч.1,3.5.6 ст.203 ЦК України, тому з виходячи з наведеного просила визнати недійсним кредитний договір № 45 від 18.04.2008 року.

Доповнюючи вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 вказувала, що спірний кредитний договір має суттєві розбіжності в умовах ,оскільки пунктом 1.1 Договору визначена відсоткова ставка 3,8 % річних, а виходячи з графіка погашення кредиту, що є невід’ємною частиною договору згідно п.4.2 Договору, відсотки становлять більшу суму ніж 3,8 відсотка з суми не сплаченої частини кредит, оскільки в графіку розрахунків вказано, що базою для процентів є залишок основної суми кредиту.

Представник позивача по первісному позову у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідачів солідарно всю суму заборгованості 17319,31 грн., та судові витратами у розмірі 293,20 грн. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити, оскільки відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами договору на момент його укладення, погодилася з ними, також ознайомилася з графіком погашення кредиту, де зазначено щомісячні платежі як основної суми (тіла кредиту) так і проценти, деякий час виконувала умови договору вносячи платежі . Умови договору не змінювалися. Кредитна спілка на час укладення договору мала відповідну ліцензію та мала кошти .що дозволило надати грошовий кредит ОСОБА_1Посилання на розбіжності в кредитному договорі є надуманими .Оскільки п.1.1. Договору не містить посилань ,що відсоткова ставка 3,8 % нараховується на залишок суми кредиту ,а п.4.2 Договору передбачає ,що сторони погодили строки та розмір сплати кредиту та відсотків згідно додатку №1(графіку).Виходячи з графіку, при дотриманні умов договору, позичальник повертає суму позики та відсотки, які становлять 3,8% річних з суми кредиту 10000 гривень -9077.61коп.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнала частково, пояснила, що вона не заперечує проти сплати коштів в розмірі, які вона отримала від Кредитної спілки. Заявлений нею зустрічний позов просила задовольнити з підстав викладених у заяві та пояснень наданих її представником в суді.

Відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Д вважали, що кошти повинні бути стягнуті в тій сумі яка надавалася в позику, а зустрічний позов підлягає задоволенню.

Представник відповідачів ОСОБА_4, просила відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 з підстав викладених у позові та враховуючи що спірний кредитний договір був укладений в порушення ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», умови договору суперечать одна одній, а тому його необхідно визнати недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що первісний позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що між Кредитною спілкою „Полтава та полтавці ” та ОСОБА_1 18 квітня 2008 року було укладено кредитний договір № 45 за яким відповідач отримала кредит в розмірі 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,8% щомісячно . Сторони в судовому засіданні не заперечували факту передачі та отримання кредиту в сумі обумовленій кредитним договором

Згідно п.3.2.2 Кредитного договору позичальник ОСОБА_1 була зобов’язана погашати кредит та сплачувати проценти в порядку, визначеному графіком (а.с.7).

За правилами ст.ст.1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається в письмовій формі.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610 та 623 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Умови Договору відповідачем ОСОБА_1. порушені, про що свідчить розрахунок, наданий Кредитною спілкою «Полтава і полтавці» (а.с. 5) та прибуткові касові ордери про внесення платежів на погашення кредиту(а.с.77-78).

18 квітня 2008 року для забезпечення належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань між Кредитною спілкою та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договори поруки № 33 та №34. За договорами поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов’язувалися перед кредитною спілкою в повному обсязі відповідати за невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх кредитних зобов’язань по кредитному договору № 45 (а. с. 12,16). Про невиконання позичальником ОСОБА_1 умов договору поручителі були повідомлені кредитною установою(а.с.15,19).

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність.

За правилами ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого окремо.

Відповідно до наданого розрахунку (а.с.5) загальна сума заборгованості складає 17319грн. 31коп., в тому числі: заборгованість за основною сумою кредиту –8095 грн. 41 коп. ,сума нарахованих процентів – 9223 грн. 90 коп.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 17319грн. 31коп., боргу по кредитному договору ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Судом беззаперечно встановлено, що 18 квітня 2008 року між Кредитною спілкою «Полтава і полтавці» відповідно до ліцензії серії АБ № 218178 від 05.07.2005року на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та членом цієї спілки ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 45 про надання кредиту в сумі 10000,00 грн. з доданим до нього графіком погашення розрахунків. Кредитний договір № 45 від 18.04.2008року з усіма його умовами та графік розрахунків відповідачем ОСОБА_1М підписаний та отриманий нею, тим самим позичальнику надана повна інформація щодо умов його укладення та порядку виконання.

З моменту укладення договору його умови залишились незмінними, а тому посилання ОСОБА_1 в зустрічному позові, як на підставу визнання недійсним цього договору подвоєння і потроєння кредитної ставки та зменшення доходів позичальника є безпідставними, оскільки це суперечить п.9.1 Кредитного договору, де вказано - при порушенні строків сплати кредиту (та /або) відсотків у графіку розрахунків більше ніж на три дні. Кредитор самостійно в односторонньому порядку подвоює процентну ставку, вказану в п.1.1 до моменту повного погашення простроченої заборгованості. Якщо після закінчення місячного строку з дня подвоєння процентної ставки позичальник порушує строк сплати кредиту (та /або) відсотків, то кредитор самостійно в односторонньому порядку потроює процентну ставку до моменту повного погашення простроченої заборгованості та положенням ст. 1054 ЦК України. Та зважаючи на ч.1 ст.625 ЦК України якою визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов’язання.

На думку суду також є необґрунтованими твердження представника ОСОБА_1, що умови спірного кредитного договору є незрозумілими суперечать одна одній так як п.1.1. Договору не містить посилань, що відсоткова ставка 3,8 % нараховується на залишок суми кредиту, а передбачає обов’язок позичальника повернути кредит в розмірі 10000 гривень та відсотки в розмірі 3,8 % щомісячно. Пунктом 4.2 Договору визначено, що сторони погодили строки та розмір сплати кредиту та відсотків згідно додатку №1(графіку).Виходячи з графіку, при його дотриманні, позичальник повертає суму позики та відсотки, які становлять 3,8% річних з суми кредиту 10000 гривень -9077.61коп.(а.с.7),які передбачені п.1.1.Договору.

Крім того з моменту підписання договору до часу пред’явлення позову до суду відповідач погоджувалася з умовами договору, здійснювала платежі на виконання умов договору, що підтверджується її підписами в договорі та графіку та прибутковими касовими ордерами про внесення платежів на погашення кредиту(а.с.77-78) і не заперечується нею в ході розгляду справи. В разі не згоди з умовами договору та графіком повернення кредиту мала можливість повернути кредитну суму та нараховані відсотки..

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору №45 від 018.04.2008року є безпідставними і задоволені бути не можуть.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову було сплачено (а. с. 1,2) 173 грн. 20коп. судового збору та 120 грн. витрати ІТЗ, тому на підставі цього необхідно стягнути з кожного відповідача по 97,73 грн. понесених судових витрат на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці».

Керуючись ст.ст.10, 11,81, 88, 213-215,218, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 553,554,610, 623,629,1048- 1050 ЦК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Кредитної спілки «Полтава і полтавці» задовольнити .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки села Зуївці Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3 жительки міста Миргород вулиця Дружби, 16, Полтавської області, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки і жительки міста Миргород вулиця Д. Апостола, 9, кв .18, Полтавської області на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці» (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 46,) р/р 26003054525726, в ПРУ «Приватбанк», МФО 331401, код ЄДРПОУ 33457978 заборгованість за кредитним договором № 45 від 18 квітня 2008 року в розмірі 17319 (сімнадцять тисяч триста дев’ятнадцять) гривень31 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_5 ОСОБА_6 на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці» по 97 (дев’яносто сім)грн. 93 коп. судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви через Миргородський міськрайонний суд до апеляційного суду Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя : /підпис/

Оригіналу відповідає

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_7