Вирок № 84770658, 25.09.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/6732/13-к

н.п. 1-кп/415/25/19

ВИРОК

Іменем України

25 вересня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Зіньковської Ю.О.

номер кримінального провадження, внесеного 04.09.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12013030240003118

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лисичанська Луганської області, громадянки України, з професійно - технічною освітою, заміжньої, маючої на утриманні мати похилого віку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючої, інваліда ІІІ групи, судимої 05.02.2013 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309, ст. 75 КК України до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України,

за участю:

прокурора Сичова В.М.

захисника Стародубцевої Л.О.

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

УСТАНОВИВ

01.10.2013 близько 17 години обвинувачена ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, знаходячись біля центральної міської аптеки, розташованої по вулиці Гарібальді міста Лисичанська Луганської області, діючи з корисливих мотивів, незаконно зберігала при собі та шляхом продажу за 150 гривень незаконно збула ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, в перерахунку на суху речовину 0,045 г, який обвинувачена ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання наркотичного засобу з метою збуту, незаконно придбала в невстановлений час у невстановленому місці за обставин, встановити які в ході досудового слідства не вдалося.

Таким чином, ОСОБА_1 ,будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, своїми умисними протиправними діями скоїла незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

10.10.2013 близько 08 години, обвинувачена ОСОБА_1 , діючи повторно, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, знаходячись біля лікарні ім. 10 років Жовтня, розташованої за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Мельникова, 46, діючи з корисливих мотивів, незаконно зберігала при собі та шляхом продажу за 150 гривень незаконно збула ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, в перерахунку на суху речовину 0,0675 г, який обвинувачена ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне придбання наркотичного засобу з метою збуту, незаконно придбала у невстановлений час, у невстановленому місці, за обставин, встановити які в ході досудового слідства не вдалося.

Таким чином, ОСОБА_1 ,будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, своїми умисними протиправними діями скоїла незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинених повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

10 жовтня 2013 року, в період часу з 14 години 15 хвилин до 15 години 30 хвилин, під час проведення обшуку за місцем мешкання обвинуваченої ОСОБА_1 , у будинку АДРЕСА_3 , працівниками міліції виявлений та вилучений особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - анетильований опій, в перерахунку на суху речовину 0,145 грама, який вона, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту (для власного споживання), будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, повторно незаконно придбала в невстановлений час, у невстановленому місці, за обставин, встановити які в ході досудового слідства не вдалося та повторно незаконно зберігала за зазначеною адресою.

Таким чином, ОСОБА_1 ,будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, своїми умисними протиправними діями скоїла незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, вчинених повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

10 жовтня 2013 року, в період часу з 14 години 15 хвилин до 15 години 30 хвилин, під час проведення обшуку за місцем мешкання обвинуваченої ОСОБА_1 , у будинку АДРЕСА_3 , працівниками міліції виявлений та вилучений прекурсор - оцтовий ангідрид, загальною масою 0,75 грама, який обвинувачена, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання прекурсору з метою його використання для виготовлення наркотичних засобів, незаконно придбала у невстановленої особи, у невстановлений час, у невстановленому місці, за обставин, встановити які в ході досудового слідства не представилося можливим та незаконно зберігала за зазначеною адресою.

Таким чином, ОСОБА_1 ,своїми умисними протиправними діями скоїла незаконне придбання та зберігання прекурсору, з метою його використання для виготовлення наркотичних засобів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 311 КК України.

25.09.2019 під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013030240003118від 04.09.2013, між прокурором Сичовим В.М., якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та обвинуваченою ОСОБА_1 , за участю захисника Стародубцевої Л.О., на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачена повністю визнала себе винуватою в інкримінованих їй злочинах та зобов`язалася: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту в судовому провадженні. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст.307 КК України, відповідно до ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 роки 06 місяців без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 роки; за ч. 1 ст. 311 КК України, у виді обмеження волі строком на 1 рік; на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити 3 роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна; відповідно до ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 05 лютого 2013 року, у виді 2 місяців позбавлення волі, і призначити остаточне покарання за сукупністю вироків - у виді позбавлення волі на строк 3 роки 08 місяців без конфіскації майна.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, і наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Заслухавши доводи обвинуваченої, думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченої про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, скоєне особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК України, повторно; за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, скоєне особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 307 КК України, повторно; за ч. 1 ст. 311 КК України, як незаконне придбання, зберігання прекурсору, з метою його використання для виготовлення наркотичних засобів. Відповідно до положень ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України, відносяться до категорії тяжких, середньої та невеликої тяжкості злочинів.

При цьому суд з`ясував, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 25 вересня 2019 року, між прокурором Сичовим В.М. та обвинуваченою у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, відповідно до положень ст. 69 КК України, визначена з урахуванням особи винної і наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, перебування на утриманні матері похилого віку та наявність тяжкого стану здоров`я, тому суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 307 КК України, у виді позбавлення волі та без призначення додаткового покарання, що передбачене санкцією частини 2 статті 307 КК України, у виді конфіскації майна.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченою, за участю захисника і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

Запобіжний захід, обраний відповідно до ухвали судді Лисичанського міського суду Луганської області - у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 , скасувати. Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_1 необхідно обчислювати з дня набрання вироком законної сили. Зарахувати у строк відбутого покарання ОСОБА_1 термін попереднього ув`язнення обвинуваченої у межах даного кримінального провадження, з моменту затримання останньої, тобто з 11.10.2013 по 20.08.2015 включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Згідно п. 105 висновку Великої Палати Верховного Суду, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальні правопорушення у період часу до 20 червня 2017 року, суд вважає правильним застосування частини п`ятої статті 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ

Угоду від 25 вересня 2019 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Сичовим В.М. та обвинуваченою ОСОБА_1 , за участю захисника Стародубцевої Л.О. - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України і призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання:

за ч. 2 ст. 307 КК України, на підставі ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців без конфіскації майна;

за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 1 ст. 311 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (три) років 6 (шість) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 05 лютого 2013 року, у виді 2 місяців позбавлення волі, і призначити остаточне покарання за сукупністю вироків - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 8 (вісім) місяців без конфіскації майна.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченої ОСОБА_1 у виді домашнього арешту - скасувати. Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_1 необхідно обчислювати з дня набрання вироком законної сили. Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України (у редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), зарахувати в строк призначеного ОСОБА_1 за даним вироком покарання, строк попереднього ув`язнення обвинуваченої у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з 11.10.2013 по 20.08.2015 включно.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1369 (одна тисяча триста шістдесят дев`ять) гривень 20 копійок за проведення:

експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №510/9 від 03.10.2013, вартістю 293 (двісті дев`яносто три) гривні 40 копійок;

експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №548/9 від 16.10.2013, вартістю 293 (двісті дев`яносто три) гривні 40 копійок;

експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №545/9 від 16.10.2013, вартістю 293 (двісті дев`яносто три) гривні 40 копійок;

експертизи спеціальних хімічних речовин № 390/8 від 16.10.2013, вартістю 489 (чотириста вісімдесят дев`ять) гривень, (отримувач - УК у м. Лисичанську/м.Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Речові докази відповідно до постанов слідчих від 08 жовтня 2013 року та 26 жовтня 2013 року:

- грошові банкноти НБУ у сумі 150 (сто п`ятдесят) гривень, дві купюри номіналом 50 гривень, з серійними номерами КЕ 9219828, КЙ 8777194, дві купюри номіналом 20 гривень, з серійними номерами МВ 4355190, ЗВ 3098010, одна купюра номіналом 10 гривень, з серійним номером МЗ 5821800, які зберігаються в сейфі службового кабінету № 73 слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП - обернути на користь держави;

- рідина в шприцах, які містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 0,045 г, 0,039 г, які знаходяться у камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко