Ухвала суду № 84769672, 07.10.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7312/19

Номер провадження 1-кс/404/4636/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган О.В., при секретарі Туровській О.Л., за участю слідчого Кулінського Є.М., прокурора Ремез О.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Паіцики О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12019120020007618, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, не працюючого, маючого середню спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції Кулінський Є.М. звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , яке погоджено з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури Ремез О.Ю.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ним здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 05.10.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.10.2019 року близько 03.40 год. ОСОБА_1 вчинив дії кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 296 КК України.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 05.10.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, слідчим встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий, прокурор, підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив у його задоволенні відмовити, підтримав позицію захисника. Щодо себе вказав, що має сім`ю: дружину, дитину 7 років, будинок в якому проживає та зареєстрований належить дружині. Він та дружина неофіційно працюють, відповідно отримують дохід біля 4000 грн. та 1500грн. на місяць, заощаджень не має, інвалідностей не має, має хронічне захворювання. Вину в інкримінованому злочині заперечив категорично, зазначав, що дійсно з товаришем відпочивав у закладі «Пахлава» та біля 04-00 год. ранку, коли заклад закривався та вони збирались додому у знайомої дівчини виник конфлікт з групою невідомих чоловіків та коли почалася бійка вона сама покликала на допомогу, то він намагався розборонити бійку. Жодного відношення до нападу на потерпілого не має. Також, вказав, що не збирається переховуватись від слідства та суду.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив, просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки затримання підзахисного відбулося з грубим порушенням КПК України, так правопорушення відбулося близько 03-30 год. ранку 05.10.2019 року, в той час як ОСОБА_1 затримали о 14-00 год. 05.10.2019 року, що не може трактуватись, як затримання в розумінні ст. 208 КПК України. Вказав, що недоведені прокурором ризики визначені ст. 177 КПК України, доказів, що підозрюваний буде перешкоджати слідству або його уникати слідчому судді не надано. Також, жоден із наданих слідством доказів прямо не вказує на причетність підзахисного до інкримінованого йому злочину.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що у слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції Кулінського Є.М. перебуває кримінальне провадження № 12019120020007618, внесене до ЄРДР 05.10.2019 року за ч. 4 ст. 296 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, тобтоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про що 05.10.2019 року йому повідомлено про підозру.

Обґрунтованість підозри підтверджується протоколами огляду місця події, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідка.

Згідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 05.10.2019 року підозрюваного ОСОБА_1 фактично затримано о 14-00 год. 05.10.2019 року. Підозрюваний підтвердив дату та час його затримання, що зазначений у протоколі затримання особи.

Згідно з вимогами ст. ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, проти громадського порядку із застосуванням предмету колючо-ріжучими властивостями. Дійсно під час розгляду справи захисником надані докази про наявність сім`ї у підозрюваного та дитини на його утриманні, проте наявність сім`ї не утримало його проти протиправної поведінки. Відтак сталість сімейних зв`язків є сумнівною, тим паче, що офіційно не працевлаштований, накопичень не має, власності не має, зі слів рівень доходів сім`ї є наднизьким. Раніше не притягався до кримінальної відповідальності, проте злочин є тяжким, направлений проти громадського порядку із спричиненням тілесних ушкоджень потерпілому.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Таким чином, вище перелічені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 враховуючи, що санкція інкримінованої йому статті передбачає позбавлення волі строком до 7 років, то у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, як особа, що не має сталих соціальних зв`язків, незаконно впливати на свідків, перешкоджати розкриттю злочину, тим паче, що наразі слідством не встановлено інших причетних до злочину осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З практики Європейського суду з прав людини слідує, що метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яка повинна підтвердити або розвіяти підозри, що є підставою для затримання . Факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою (п. 24, 55 рішення ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1994 року, п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року).

Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 14-00 год. 05.10.2019 року.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановлення ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадження щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, проте це право, а не обов`язок слідчого судді.

Відповідно до положення ч. 5 ст. 182, ч. ч. 3-4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , його особу, матеріальний стан, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 48 025 гривень, що відповідає 25 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки визначені цією нормою права.

Щодо доводів підозрюваного про його невинуватість у інкримінованому злочині, то слідчий суддя не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Крім того слідчий суддя на цьому етапі не повинен повністю перевіряти наявність доказів, які доводять вину обвинуваченого та досліджувати вказані докази.

П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Обґрунтована підозра - це добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити при судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Потерпілий у своїх показах стверджує, що серед осіб, які його били крім інших був підозрюваний, проте він не може стверджувати, що саме він завдав йому ножове поранення. При повторному допиті потерпілого він вже стверджує, що ножове поранення йому завдав саме ОСОБА_1 . Про те, що потерпілого бив ОСОБА_1 також вказують свідок ОСОБА_2 Обидві ці особи на фотознімках вказали на ОСОБА_1 , як особу котрий приймав участь у побитті потерпілого.

Відносно порушення ст. 208 КПК України при затриманні ОСОБА_1 на що просив звернути увагу захисник, то матеріалами клопотання встановлено, що кримінальне правопорушення відбулося близько 03-30 ранку 05.10.2019 року, о 07-55 год. цього ж дня вказана подія була внесена до ЄРДР, 05.10.2019 року з 11-00 по 11-40 год. відбувся допит свідка ОСОБА_2 , яка вказала на ОСОБА_1 , як на одного з учасників правопорушення, далі відбувся впізнання за фотознімками за її участю, дана слідча дія закінчилась об 11-50 год. 05.10.2019 року, допит свідка ОСОБА_3 закінчено о 13-40 год. 05.10.2019 року, а о 14-00 год. цього ж дня вже було затримано ОСОБА_1 . В подальшому слідчим були виконані вимоги ст. 211 КПК України.

Таким чином, оскільки єдиною підставою для затримання особи за ухвалою слідчого судді є її затримання з метою приводу, слідчим суддею не вбачається порушень вимог ст. 208 КПК України щодо затримання підозрюваного уповноваженою службовою особою після спливу незначного проміжку часу, як на її причетність до злочину вказав свідок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового слідства.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_1 , визначити до 14 год. 00 хв. 03.12.2019 року.

Визначити розмір застави в сумі 48 025 гривень, яка може бути внесена: на депозитний рахунок № НОМЕР_1 , отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 .

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 до 03.12.2019 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками по справі;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- носити електронний засіб контролю.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Галаган