Постанова № 84768210, 04.10.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 185/3086/16-к

1-кп/185/17/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2019 року. м. Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у

складі:

головуючого - судді Тимченка С.О.,

секретаря - Молчанової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42016040000000029 від 16 січня 2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області,

українця, громадянина України, не одруженого,

маючого вищу освіту, працюючого, маючого на утриманні

двох малолітніх доньок 2010 та 2014 року народження,

зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого,

за участі прокурора - Кириєнка П.Ф.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників - Киричка Г.О., Соболя М. С.,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1/ос від 07.11.2015 року ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника слідчого відділу Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (надалі - СВ Павлоградський ВП ГУНП в Дніпропетровській області) та згідно цього ж наказу присвоєно спеціальне звання майор поліції. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України), керівником органу досудового розслідування є начальник відділу органу Національної поліції та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Згідно ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.

Керівник органу досудового розслідування уповноважений:

визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих;

відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування;

ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;

вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим;

погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом;

здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого;

здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 року № 3781-Х1І, правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію від 02.07.2015 року № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний:

неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, тощо.

Проте, ОСОБА_1 , займаючи посаду заступника начальника слідчого відділу Павлоградського ВП ГУНИ в Дніпропетровській області, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, вчинив корупційний злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, 18.12.2015 року СВ Павлоградського ВП Г`УНП в Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато розслідування у кримінальному провадженні № 12015040370003361 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, під час якого було з`ясовано, що тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілому спричиненні ОСОБА_3

ОСОБА_1 , як керівнику органу досудового розслідування, достовірно було відомо про обставини вчинення даного кримінального правопорушення, у зв`язку з чим у останнього виник злочинний умисел, направлений на отримання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за не притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.

В період з 20.12.2015 року по 31.01.2016 року (більш точного часу у ході досудового слідства не встановлено) у СВ Павлоградського ВІ1 ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Павлоград, вул. Шевченка, 51, ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та в своїх особистих інтересах, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди для себе, у ході зустрічей з ОСОБА_3 неодноразово повідомляв останньому про те, що кримінальне провадження відносно нього можливо закрити, але для цього необхідно передати йому грошові

кошти в розмірі 500 доларів США. На зазначені пропозиції ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що у нього на даний час відсутні кошти.

За результатами досудового розслідування 31.01.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. В той же день обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015040370003361 відносно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України направлено до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Зважаючи на це, усвідомлюючи, що не має повноважень вчиняти дії з використанням наданої влади в інтересах інших осіб, а саме приймати рішення про закриття кримінального провадження, однак в силу службових відносин, будучи особисто знайомим з суддями Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, наділеними повноваженнями на виконання функцій держави щодо прийняття рішень у кримінальних провадженнях, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

03.02.2016 року заступник начальника СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів та в своїх особистих інтересах, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди для себе, знаходячись на подвір`ї Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Павлоград, вул. Шевченка, 51, запропонував ОСОБА_3 передати йому неправомірну вигоду для себе у розмірі 10 тис. грн. за вплив на прийняття суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області рішення про закриття кримінального провадження №12015040370003361 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, тобто на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України. На що ОСОБА_3 погодився.

Продовжуючи вчиняти вказаний злочин, та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на зловживання впливом, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисних мотивів 03.02.2016 року, приблизно о 19.30 год., перебуваючи автомобілі марки " ВАЗ 2107" д/н НОМЕР_1 , який знаходився поруч з цехом телекомунікаційних послуг №7 м. Павлоград, вул. Соборна (колишня Ленина), 58 одержав для себе від ОСОБА_3 , частину з обумовленої раніше суми неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн. за вплив на прийняття суддею Павлоградського міськрайонного суду Днепропетровської області, який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, рішення про закриття кримінального провадження № 12015040370003361 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України.

Продовжуючи вчиняти вказаний злочин та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на зловживання впливом, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисних мотивів 04.02.2016 року, приблизно о 20.30 год., перебуваючи в автомобілі марки "ВАЗ 2107" д/н НОМЕР_1 , який знаходився поруч з Павлоградським театром Б .Є. Захави , за адресою: Павлоград , вул. Харківська, 65 , де одержав для себе від ОСОБА_3 решту з обумовленої раніше суми неправомірної вигоди у розмірі 7000 грн. за вплив на прийняття суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, рішення про закриття кримінального провадження № 12015040370003361 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ст. 122 ч.І КК України, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав, та суду показав, що згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 року він був призначений на посаду заступника начальника слідчого відділу Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, та згідно цього ж наказу йому було присвоєно спеціальне звання майор поліції. Під час роботи в СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходилось кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, яке 31.01.2016 року було направлено до Павлоградського міськрайонного суду з обвинувальним актом. З ОСОБА_3 він не зустрічався, але бачив останнього коли заходив до слідчого по іншим справам. Пропозиція від ОСОБА_3 щодо надання неправомірної вигоди не надходила, та спілкувався з останнім лише в межах КПК України по телефону 26.12.2015 року, коли викликав того на допит. Заява від ОСОБА_3 щодо закриття кримінального провадження не надходила. Йому відомо, що кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_3 було закрито судом, у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення. Власницею автомобіля марки " ВАЗ 2107" д/н НОМЕР_1 є його дружина - ОСОБА_4 Власницею квартири, де проводився обшук є мати його дружини. Його затримання відбувалось біля будинку №2 по вул. Гоголя м. Павлограда коли він під`їхав на автомобілі марки "ВАЗ 2107" д/н НОМЕР_1 . До нього підбігли раніше невідомі йому люди, та без надання документів його затримали, при цьому нанесли тілесні ушкодження. Гроші, які були виявлені в автомобілі були підкинуті невідомими особами, які ходили біля автомобіля у той час, та який був відчинений. Обшук у квартирі, де він проживав із сім`єю, був проведений без його участі. Там була саме його дружина. Його посвідчення працівника міліції знаходилось вдома. За місцем його проживання кошти не вилучались. Куртка, яка була виявлена в квартирі, йому не належить, та її могли принести в квартиру слідчі при обшуку. Між ним та ОСОБА_5 були неприязні стосунки, тому він вважає, що саме той міг підкинути куртку та гроші при обшуку, покласти його посвідчення працівника поліції у курточку. Обшук також проводився у його кабінеті, де нічого не було знайдено. Ключі від кабінетів є у слідчих, у начальника, та у прибиральниць. Доступ до матеріалів кримінального провадження було надано захиснику Михайлюку Б.Л. Процесуальні документи були зібрані з порушення КПК України. В матеріалах кримінального провадження були клопотання щодо сповіщення його та захисників з усіма слідчими діями. Клопотання стосовно захисника Соболя М.С. він не писав, така вимога була усна. Обвинувачення є неконкретним, абстрактним та незаконним. Стороною обвинувачення не встановлена особа на яку начебто він мав вплинути і які дії мав здійснити. Дата його народження та номер реєстру кримінального провадження, зазначених у постановах та витягу з реєстру кримінального провадження, не співпадають з дійсністю.

Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_1 , які були надані ним в ході судового розгляду, щодо не визнання вини, суд визнає їх недостовірними. Доводи обвинуваченого щодо того, що він ні з ким не зустрічався, неправомірної вигоди не отримував, ніяких протиправних дій не вчиняв, щодо фабрикування документів слідчим Шурою О.Л., який проводив досудове розслідування, суд розцінює як надуманими, заявленими з метою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються дослідженими в суді доказами, прямо суперечать показам свідків та матеріалам провадження. Будь - якими іншими доказами, крім показань самого обвинуваченого ОСОБА_1 , ці доводи не підтверджені.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні.

Так, сідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що в 2016 році, більш точної дати він не пам`ятає, він знаходився по вул. Харківська м. Павлограда, де працівник поліції запросив його бути понятим при проведенні обшуку. Йому були роз' яснені права та обов`язки як понятого. Обшук проводився на вул. Гоголя м. Павлограда. Біля під`їзду будинку стояв автомобіль червоного кольору, та він бачив, як пізніше йому стало відомо обвинуваченого у наручниках. Квартиру відчинила жінка, як пізніше йому стало відомо дружина обвинуваченого. Квартира була двокімнатною. З прихожої кімнати по праву сторону розташована кухня, далі по прямій спальня та зала, а потім ще одна кімната. В квартиру першими зайшли поняті. Слідчий зачитував документ жінці, та про що була мова, він не пам`ятає, та яка ознайомилась з ним. Працівник поліції пропонував видати жінці гроші по 500 грн., на що остання повідомила, що їх немає. Жінка була весь час поруч. В прихожій кімнаті до вішалки підійшов ОСОБА_5 та запитав кому належить куртка. За словами дружини куртка належала її чоловіку. Поруч на вішалці висіли і інші речі. Курточка була чоловіча коричневого кольору, зимня, з ворітником моховим. ОСОБА_5 знайшов гроші у куртці, зі словами «увага всім». Їх було приблизно 1300 грн. купюрами по 100 грн. Крім грошей у куртці було знайдено портмоне з документами, флешку та диск. Гроші описали та упакували. В зальній кімнаті був знайдений гаманець, який належав дружині обвинуваченого, в якому була купюра 500 грн. За словами жінки ці гроші належать їй. Про гроші, які були знайдені, жінка говорила, що не знала про них. Протокол складався, він його читав, та зміст протоколу співпадав з обставинами обшуку. Жінка не підписала протокол, але з її боку претензій не було. На його погляд зацікавленості працівників поліції при обшуку не було, та гроші ніхто із присутніх в квартирі не міг підкинути, так як всі були в полі його зору. Покази свідка ОСОБА_7 в частині, що ОСОБА_5 відлучався із квартири, він не підтверджує. Потім обшук проводився в одному із кабінетів Павлоградського ВП. Кабінет був закритий, який потім відкрили, та в нього зайшли спочатку поняті. В кабінеті стояли 2 стола. Йому та іншому понятому повідомили, що кабінет належить ОСОБА_1 У кабінеті нічого не було знайдено. У другому кабінеті було знайдено 1500 грн. купюрами по 100 грн., які були описані та опечатані. Протокол він читав, та в ньому все відповідало дійсності.

Сідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що приблизно о 22.00 год., дати не пам`ятає, пора року була зима, він стояв біля будинку по вул. Гоголя м. Павлограда, та бачив автомобіль червоного кольору, поруч з яким стояв обвинувачений, якого він знав як колишнього працівника міліції. До нього підійшли 2 працівника поліції серед яких був ОСОБА_5 , який запросив його бути понятим при обшуку квартири, на що він дав згоду. Квартира була у 1 під`їзді будинку, на 1 поверсі. При проведені обшуку приймали участь двоє понятих, та двоє працівників поліції. Відчинила двері квартири, як пізніше йому стало відомо дружина обвинуваченого, яка не заперечувала проти проведення обшуку, та їй була надана ухвала суду, яку жінка прочитала. Хто першим зайшов до квартири, він точно не пам`ятає. З собою у працівників міліції не було пакету. Обшук розпочався зі спальної кімнати, далі в прихожій, ванній кімнаті, залі, балконі. На шафі ОСОБА_5 знайшов отруту від мишей, після чого відлучився, щоб помити руки. Куртка висіла зліва при вході у квартиру в прихожій кімнаті на вішалці. В куртці ОСОБА_5 знайшов гроші у сумі приблизно 1300 грн. купюрами по 100 грн., флешку, та посвідчення працівника поліції. Він не може відповісти, чи була можливість у працівників поліції підкинути гроші у курточку. Жінка не могла відповісти про походження знайдених грошей, які потім переписали, та склали у конверт. Був знайдений жіночий гаманець з грішми, та жінка пояснила, що це її гроші. Протокол обшуку було оголошено усім присутнім. Потім обшук проводився у кабінетах Павлоградського ВП, які були закриті на ключ. У першому із кабінетів нічого не було знайдено, а у другому кабінеті працівники поліції в його присутності знайшли грошові кошти купюрами по 100 грн., а у якій саме сумі, він не пам`ятає. Гроші всі переписувались, та пояснень не від кого не надходило. Порушень з боку працівників поліції при проведені обшуків, на його думку, не було.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що раніше обвинуваченого він не знав. Час він точно не пам`ятає, близько о 17-18 год. працівник поліції ОСОБА_5 запропонував йому взяти участь в якості понятого при передачі грошей працівнику поліції, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_1 . Крім нього був ще один понятий, та як пізніше йому стало відомо ОСОБА_3 , якому були передані гроші купюрами по 200 грн., та по 500 грн., але в якій сумі, він вже на пам`ятає. Гроші оброблювались люмінесцентною речовиною. Працівники поліції пояснили, що гроші передаються для закриття кримінального провадження у суді. Потім вони поїхали на селище «Хіммаш» м. Павлограда, де він бачив ОСОБА_1 , який відходив від автомобіля марки "Жигулі", а потім став тікати від працівників поліції. Коли ОСОБА_1 був затриманий, то чинив опір. Останній був одягнутий у светр, курточку, яка лежала біля автомобіля. Далі був проведений огляд автомобіля, який відчинили ключем, який перебував у дверях зі сторони водія. Можливо ключі залишив ОСОБА_1 . Під час огляду автомобіля проводилась зйомка на камеру. Був оглянутий одяг ОСОБА_1 . З автомобіля вилучались грошові кошти купюрами по 200 та 500 грн., які задопомогою лампи в УФЛ були освітлені, та перебували на пасажирському сидінні. Робились змиви з ручки переключення повороту, ручки скоростей, та з ключів. При проведені обшуку приймав участь адвокат обвинуваченого. Речові докази були описані, та запечатані, де він, та інший понятий поставили свої підписи. Коли вилучались гроші обвинувачений був присутній, йому задавались питання, відповіді на які він не пам`ятає. На його думку у працівників міліції не було можливості підкинути гроші у автомобіль.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що у лютому 2016 року, більш точної дати він не пам`ятає, працівник поліції запропонував йому бути понятим при проведені обшуку, на що він дав згоду. В його присутності працівники поліції розклали гроші, скільки їх було, вже не пам`ятає, обробили люмінесцентною речовиною, та передали, як пізніше йому стало відомо, ОСОБА_3 Перед цим ОСОБА_3 обшукували, та при останньому у карманах нічого не було. Слідчий пояснював, що гроші ці на хабар. Приблизно о 20.00 год. він з учасниками обшуку поїхав до відділення поліції, а потім у район селища «Хіммаш» м. Павлограда, де заїхали у сусідній двір поруч з тим двором, де було затримання, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_1 , який тікав від працівників поліції, при цьому скинувши із себе куртку, та при затриманні чинив опір. При затриманні обвинуваченого була відео зйомка. Після затримання обвинуваченого були оглянуті речі останнього, але нічого знайдено не було. При освітленні рук обвинуваченого лампою УФЛ були виявлені п`янка салатового кольору. Хто заїхав у двір на автомобілі марки "Жигулі" темного кольору, він не бачив. Доступ сторонніх осіб не було до автомобіля. Автомобіль був закритий, та в дверцятах був ключ, яким потім і відкрили двері. В автомобілі на ключах, рулі, важель переключення, також при освітлені лампою УФЛ були виявлені п`янка салатового кольору. На передньому сидінні були знайдені гроші, приблизно 5 тис. грн., купюрами по 200 та 500 грн. Зауважень під час обшуку не було, та було складено протокол. Обвинувачений погрожував працівникам поліції, та говорив, що вилучені гроші йому не належать.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що обвинуваченого він не знає. У 2016 році, це було у вечорі, точного часу він не пам`ятає, його та його товариша в прокуратурі м. Тернівка запросив слідчий ОСОБА_11 бути понятим при переписі грошей з приводу їх вимагання, як пізніше йому стало відомо, у ОСОБА_3 ОСОБА_3 у його присутності передав гроші у сумі приблизно 2000 грн. купюрами по 100, 50, 200 грн. Зі змістом протоколу він ознайомлювався, та підписував його. Більше йому немає чого доповнити.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що точної дати він не пам`ятає, але це відбувалося взимку 2 роки потому, у вечорі, він був понятим, коли як пізніше йому стало відомо, ОСОБА_3 приніс гроші в сумі 3000 грн. для дачі хабара. Заяву про вчинення злочину було відібрано у ОСОБА_3 в селі Богданівка Павлоградського району. Якими купюрами були гроші, він не пам`ятає. Крім нього був ще один понятий, та їм були роз' яснені їх права. З протоколом огляду грошей він ознайомлювався, та все було вірно записано. Він не поставив свій підпис у протоколі, так як вперше приймав участь у такій дії, та можливо пропустив.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що в його проваджені знаходилась кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 за фактом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 Цю інформацію він отримав від внутрішньої безпеки поліції. Все, що було відображено ним при складані протоколів, відповідає дійсності. Диски були надані стороні захисту на ознайомлення.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що обвинуваченого знає по роботі. Прізвище ОСОБА_3 йому знайоме. Останній говорив, що ОСОБА_1 вимагає у нього гроші у сумі 10 000 грн. за не притягнення його до кримінальної відповідальності, та що вже гроші передавав особисто ОСОБА_1 у сумі 2 000 грн. Він приймав заяву від ОСОБА_3 , та можливо це зробив при отриманні вказівки від свого керівництва. Заява від ОСОБА_3 приймалась в селі Богданівка Павлоградського району біля будинку де проживає ОСОБА_3 яку було передано в м. Дніпро, де вона була зареєстрована. Всі данні в заяві записано вірно, та дата і час реєстрації співпадають з дійсністю складання. Також він приймав участь у цьому провадженні при помітці грошей і обшуках по дорученню слідчого, який вирішив здійснювати огляд грошей двічі, один раз в м. Тернівка, другий в м. Павлоград, в кабінеті обвинуваченого. Передача грошей відбулася в автомобілі обвинуваченого, та це відомо йому від слідчого. В середині обшуку він знайшов куртку, прикмет якої він не пам`ятає, в якій були виявлені гроші купюрами по 100 грн. Було знайдено посвідчення працівника поліції на ім' я ОСОБА_1 , флешка, та де саме, він не пам' ятає. Дружина ОСОБА_1 була обурена, та говорила, що куртка належить її чоловікові. На протязі обшуку не він, та не інші учасники не відлучалися з квартири. Заперечень на його адресу не надходило. Він не пам`ятає, чи проводився обшук автомобіля який належав ОСОБА_1 , та про цей обшук йому не відомо. Проводився обшук в кабінеті де працювали слідчі ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 яка проводила розслідування по справі ОСОБА_3 , та були вилучені гроші. У слідчих та розшукових діях він не приймав участь.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що вона працює слідчим Павлоградського ВП, та ОСОБА_1 був її начальником. В її провадженні знаходилась кримінальна справа з приводу несення тілесних ушкоджень ОСОБА_15 ОСОБА_3 Доручення щодо проведення досудового розслідування по даній справі надавав чи ОСОБА_16 , чи ОСОБА_1 або ОСОБА_17 , вона вже не пам`ятає. ОСОБА_3 їй не пропонував неправомірну вигоду. Після направлення матеріалів кримінального провадження до суду, приблизно 03.02.2016 року, ОСОБА_3 подзвонив їй та повідомив, що буде суд і питав, що йому робити, на що вона повідомила, що це не її компетенція, та у зустрічі відмовила. Вона дзвонила ОСОБА_3 за номером НОМЕР_2 . З цього ж номеру він телефонував їй 3 лютого 2016 року у першій половині дня. Вона не знає, чи були відомі ОСОБА_1 номери телефонів ОСОБА_3 . Під час досудового розслідування клопотань про закриття кримінального провадження не надходило, так як потерпілий не йшов на контакт з обвинуваченим ОСОБА_3 Не пам`ятає, чи заходив ОСОБА_1 до кабінету під час допиту ОСОБА_3 , але це могло бути. Іноді викликає на допит керівництво слідчого відділу, тому можливо ОСОБА_1 міг також викликати ОСОБА_3 на допит. Під час обшуку у її кабінеті у столі було знайдено 1500 грн., та кому вони належать, їй не відомо. Яке відношення мають гроші до справи, якою вона займалася, вона не знає. 31.01. 2016 року справа буда направлена до суду. ОСОБА_3 можливість про примирення з потерпілим вона роз`яснювала. У цьому кабінеті ще працює слідча ОСОБА_13 , яка не має відношення до справи відносно ОСОБА_3 Вона не могла покласти ці гроші у стіл, та не знає хто це зробив. Ключі від кабінету є у начальника слідчого відділу, та ОСОБА_17 Коли вона останній раз була в кабінеті, то грошей в столі не було.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що вона працює слідчим у Павлоградському ВП, та їй відомо, що ОСОБА_1 був затриманий за отримання неправомірної вигоди. Про обшук у її службовому кабінеті вона дізналася пізніше, так як під час обшуку не було її на робочому місці. Під час обшуку їй невідомо які речі було вилучено. У цьому ж кабінеті ще працює слідча ОСОБА_14 У прибиральниць є ключі від кабінету. Доступ до кабінету єсть також у ОСОБА_17 Працівники архіву також мають доступ до кабінету, а саме можуть брати ключ у керівництва. Її робочій стіл знаходиться з правої сторони, а стіл ОСОБА_14 знаходиться зліва при вході в кабінет. Їй не відомо, чи зберігала ОСОБА_14 гроші у столі. Доступ до столу ОСОБА_14 вона має. ОСОБА_1 міг зайти у кабінет у любий момент, для керування роботи та по іншим питанням. Їй відомо, що у робочому столі ОСОБА_14 було знайдено гроші при обшуку, кількість яких їй не відомо. Керівники можуть зайти у кабінет, коли він закритий, щоб взяти матеріали кримінального провадження наприклад, такі випадки були, особливо коли слідчі бувають у відпустці. Прізвища ОСОБА_3 та ОСОБА_15 їй невідомі. Їй також не відомо чи викликав ОСОБА_1 таких осіб для допиту. Щодо надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 , то їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що обвинуваченого вона знає, він працював заступником начальника слідчого відділу поліції Юр`ївського району, потім м. Павлограда, особистих стосунків вона з ним не має. Вона була призначена процесуальним керівником по справі нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_15 , яка була відкрита у грудні 2016 року. Слідчим по справі була ОСОБА_14 Вона була ознайомлена з матеріалами кримінального провадження, коли виносилось повідомлення про підозру заступником начальника слідчого відділу ОСОБА_1., приблизно 31 січня 2017 року. Згодом кримінальне провадження було розглянуто Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, та за заявою потерпілого було закрито, в зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим. На момент досудового розслідування зі слів ОСОБА_14 , потерпілий та обвинувачений не мали наміру примиритися.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що він працює виконуючим обов`язки начальника слідчого відділу Павлоградського ВП. Обвинуваченого він знає по роботі, та особистих стосунків з ним не має. ОСОБА_1 відповідав за організацію роботи слідчого відділу. Дати він не пам`ятає, коли його викликали у вечорі за місцем проживання ОСОБА_1 , де був працівник поліції ОСОБА_5 , та його запросили у відділ поліції для проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_1 де нічого не було знайдено. Кабінет ОСОБА_1 відкривав хтось із працівників поліції. Кабінет ОСОБА_14 відчиняв він сам. Під час обшуку були знайдені гроші купюрами по 100 грн., якою сумою, він не пам`ятає, які лежали у правому верхньому ящику столу. До кабінету ОСОБА_14 була доступна ще слідча ОСОБА_13 Ключі від вказаних кабінетів є також у начальника. Прибиральниці також мають дублікати ключів. Про намагання ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , йому не надходила інформація. По кримінальному провадженню за заявою ОСОБА_15 досудове слідство проводила слідча ОСОБА_14. ОСОБА_1 мав право проводити досудове розслідування.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що він працює суддею Павлоградського міськрайсуду. Обвинуваченого ОСОБА_1 він вперше бачить. Справа у відношенні ОСОБА_3 перебувала у нього на розгляді. Кримінальне провадження було закрите в зв`язку з примиренням обвинуваченого та потерпілого.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що у грудні 2015 року між ним та сусідом ОСОБА_15 відбулася бійка, та за даним фактом відносно нього було відкрито кримінальне провадження. Матеріали кримінального провадження були у слідчого Павлоградського відділення поліції ОСОБА_14, яка викликала його по телефону, та просила приїхати до відділення поліції щоб витребувати характеристику. Дати він не пам`ятає, але це було осінню 2016 року. Слідча пояснила, що можливо закрити кримінальне провадження за примиренням із потерпілим. В кабінеті слідчої ОСОБА_14 ОСОБА_1 було запропоновано йому за 1000 доларів США закрити кримінальне провадження, написавши її на листку форматі А4 і значок долар. Він пояснив, що такої суми не має, та просив спочатку половину від такої суми. Йому дали декілька днів для того, щоб знайти суму грошей. Він грошей не шукав, так як думав, що потерпілий сам забере заяву з поліції. Далі, за викликом ОСОБА_1 він повинен був приїхати для проведення з ним слідчого експерименту, але він цього не зробив. Після цього до нього додому приїхали слідча ОСОБА_14 , та ОСОБА_17 , які забрали його до відділення поліції, та провели з ним слідчий експеримент. Йому повідомили, що справа буде передана до суду, та щоб він вибрав " або гроші або суд". З потерпілим він примирився, дату примирення не пам`ятає, та це було після того, як поїхав до слідчої ОСОБА_14 Коли справа була в суді, то провадження було закрито за відмовою потерпілого від обвинувачення. Він зателефонував ОСОБА_1 , який сказав, що необхідно 500 доларів США. Він мав телефон марки «Сігма», у грудні 2015 року використовував номер телефону - НОМЕР_2 , який тільки ОСОБА_1 брав, та перевіряв дзвінки. ОСОБА_1 був підписаний у нього як зам. начальника. Після розмови по телефону вони зустрілися з ОСОБА_1 , та він пообіцяв останньому знайти гроші. Коли він знайшов 3000 грн., то подзвонив ОСОБА_1 , щоб передати. В телефонному режимі він повідомив прокуратуру, що у нього вимагають гроші, які приїхали до нього додому, та відібрали заяву у прокуратурі м. Тернівка по факту вимагання грошей ОСОБА_1 за те, щоб закрити кримінальне провадження. Заяву він писав сам, власноруч. Його попереджали за неправдиву інформацію, та що його можуть притягнути до кримінальної відповідальності за дачу хабара. В м. Дніпро він не їздив. Хто був ініціатором передачі грошей, він не пам`ятає. Після цього з ОСОБА_1 він зустрівся щоб передати гроші біля будівлі «Павлоградвугілля» по вул. Полтавській м. Павлограда. Останній приїхав на автомобілі марки "Жигулі" п`ятої моделі, бордового кольору. Він сів на заднє сидіння автомобіля, так як на передньому сидінні було дитяче крісло. Гроші у сумі 3000 грн. він передав ОСОБА_1 , поклавши їх на переднє сидіння, та сказав, що поки що частина грошей. Це були його гроші. Після цього вони з ОСОБА_1 домовились, що він привезе останню частину грошей. Через день він повинен був передати ОСОБА_1 7000 грн. про що повідомив працівників правоохоронних органів. Ініціатором передачі грошей був він. Були переписані гроші, камера була вмонтована у гудзик, технічні засоби під сорочкою. Він був одягнутий у джинси, куртку та светр. Про зустріч він сам просив ОСОБА_1 , якому подзвонив, коли був у м. Павлограді, так як приїхав у воєнкомат, щоб забрати повістку на шахту, та хотів з ним поговорити, так як отримав смс - повідомлення від суду. Разом з потерпілим вони приїхали, та зустрілися з ОСОБА_1 біля будівлі «Укртелекома» по вул. Радянській м. Павлограда, щоб передати гроші. ОСОБА_1 з потерпілим розмовляв, як тому слід вести на суді, та що говорити, щоб було закрито кримінальне провадження. Гроші в сумі 7000 грн. купюрами по 500, по 200, по 100 грн., та які належали особисто йому, він передавав ОСОБА_1 в автомобілі, поклавши їх у ящик для речей, який був с ключем, при цьому просив останнього, щоб було закрито кримінальне провадження. ОСОБА_1 говорив, що договориться з суддею Павлоградського міськрайонного суду, прізвище якого не казав. ОСОБА_1 говорив йому, що буле суд, лист прийде на шахту, тому необхідно дати гроші. Після цієї зустрічі він не бачив ОСОБА_1 . Про те, що потерпілий просить закрити провадження і є така заява від нього, він дізнався коли віддав другу частину грошей ОСОБА_1 , та тоді справа вже була у суді. В телефонному режимі він повідомив слідчого, що справа закрита. З ОСОБА_5 він не знайомий. Вважає себе потерпілим по справі, та із позовом буде звертатися до суду після розгляду справи.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що він подав заяву у відділ поліції з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , який був його сусідом, та відносини у них були дружні. З останнім він намагався домовитися, але той повідомив, що йому не має різниці, бо має знайомого у відділенні поліції, який допоможе написати заяву про закриття кримінального провадження. Слідчим по кримінальному провадженню була ОСОБА_14 До відділення поліції він приїжджав декілька разів, де показував як було нанесено удари ОСОБА_3 ОСОБА_14 повідомила, що справа буде направлена до суду. Наступного дня відбулась зустріч з ОСОБА_3 та з ОСОБА_1 , якого він впізнав в залі суду, саме він сидів за кермом автомобіля марки «Жигулі» червоного кольору. Була розмова як вирішити справу, та було запропоновано ОСОБА_1 написати розписку, що претензій він не має до ОСОБА_3 , та просить закрити кримінальне провадження. Але у той день розписку він не писав, а зробив це в суді за власною ініціативою.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вона проживає за адресою : АДРЕСА_1 . Квартира належить її мамі, а вона з- чоловіком та дітьми проживають в цій квартирі. Обвинувачений її чоловік, та стосунки у них добрі. Чоловік працював в Павлоградському відділу поліції. 4 лютого 2016 року вона разом з дітьми перебувала дома, а чоловік був на роботі. З роботи чоловік прийшов в курточці чорного кольору, високим воротником, без капішона. На голові була шапка чорного кольору. Коли чоловік пішов до магазину, то куртку залишив дома. В той день, приблизно о 20:00 годині, чоловік взяв автомобіль, який належить їй особисто, та кудись поїхав. Так як чоловіка не було більше 1 години, то вона вирішила подзвонити йому, однак почула на вулиці якийсь гомін. Подивившись у вікно вона побачила багато людей, та дві особи тримали його чоловіка. Залишивши дітей дома, вона вибігла на вулицю. Можливості підійти до чоловіка їй не давали. Чоловік попросив викликати адвоката. Оскільки вона хвилювалася за дітей, то вирішила піти до квартири. Через деякий час до квартири прийшли працівники поліції з ухвалою суду про проведення обшуку з якою вона детально не ознайомлювалася, однак підписала, що ознайомилася, та отримала її копію. В ухвалі не було зазначено, що власником квартири є її мати, та про це вона не говорила працівникам поліції. Вона більше слідкувала за дітьми, аніж за співробітниками поліції, та не могла їх контролювати. Хтось узяв речі, сказавши, що моєму чоловіку холодно, оскільки це була зима. Одним із понятих був ОСОБА_7 з яким у її чоловіка були неодноразові конфлікти. Вона заперечувала проти обшуку, оскільки був пізній час, та діти хотіли спати. Спочатку пройшли в коридор, потім другий коридор, пройшли до ванни, та туалету, але нічого не було знайдено. В зальній кімнаті на шафі ОСОБА_5 знайшов отруту для мишей та пішов мити руки. Потім пішли до кухні та балкону, де також нічого не було знайдено. ОСОБА_5 став проводити обшук у прихожій кімнаті, де знаходиться верхній одяг, та в одній із курток знайшов гроші в сумі 4500 грн., посвідчення працівника поліції на ім`я її чоловіка, флешку, та диск. Чия була курточка вона не знає, але точно належала не її чоловікові. Гроші порахували та опечатали. Вона знає, що посвідчення чоловік завжди клав у зальній кімніті. Перед обшуком співробітник СБУ ОСОБА_20 брав курточку в її квартирі для того щоб віднести її чоловіку, оскільки той змерз. Коли показували гроші, спитали, чи є вдома інші кошти, на що вона відповідала, що є її власні кошти та показала їх. Гроші були купюрами по 500, 200, 50, та 20 грн. Протокол обшуку вона не читала, та його не оголошували. Квартиру коли вона виходила, не замикала на ключ, просто прикривала двері, оскільки це перший поверх. Вважає, що за цей час коли вона виходила, була можливість у сторонніх людей проникнути до квартири і щось підкинути. Їй було повернуто диск, флешку. Згоду на обшук автомобіля вона не надавала. Документів про обшук машини їй не давали. Вона не пояснювала слідчому, що авто належить їй. В дверцятах автомобіля були ключі, та були відкриті передні пасажирські двері. Вона не бачила щоб щось вилучалось з автомобіля.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що обвинувачений є його рідним братом. Станом на 4 лютого 2016 року його брат виконував обов' язки заступника начальника слідчого відділу Павлоградського ВП. Приблизно о 21-00 годині того ж дня, зателефонувала дружина брата - ОСОБА_4 , яка розповіла, що группа невідомих чоловіків затримали його брата. Через 5 хвилин він приїхав на місце, та біля під`їзду №2 будинку, де проживав його брат, він побачив автомобіль марки "ВАЗ 2107", який належить дружині брата, та біля якого стояли невідомі чоловіки. Він сам викликав адвоката. З урахуванням ситуації він попросив щоб віддали ключ від автомобіля який був в передній водійській двері. Співробітник СБУ зачинив двері автомобіля на ключ. Ухвала про обшук автомобіля оголошувалась присутнім, а не власнику. Після складання протоколу, слідчий його не оголошував, з ним не ознайомлював, дав підписати протокол понятим. Він бачив, як ОСОБА_5 неодноразово виходив на вулицю, тобто зализав місце проведення обшуку у квартирі.

Даючи оцінку показам свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_21 в тій частині, що куртка, яка була вилучена із квартири, ОСОБА_1 не належить, її та гроші могли підкинути працівники поліції, а саме ОСОБА_5 , суд вважає надуманими, направленими на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за скоєний злочин. Крім того, указані свідки є родичами обвинуваченого та зацікавлені на стороні обвинуваченого.

Аналіз показань свідків, викладених вище, які попереджалися про кримінальну відповідальність, на думку суду є допустимими та об`єктивними. Відсутність будь-яких протиріч між ними, дають підстави дійти висновку щодо їх логічності, послідовності та правдивості, підтверджують обставин, що підлягають доказуванню і впливають на оцінку дій обвинуваченого та підтверджують його вину в інкримінованому йому злочину.

Окрім показань, допитаних в судовому засіданні свідків, вина обвинуваченого також підтверджується іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- витягом з кримінального провадження від 06.02.2016 року відповідно до якого працівники правоохоронних органів вимагають неправомірну вигоду за вирішення питання, що входить до кола їх повноважень (том №1 а. с. 198);

- витягом з кримінального провадження від 27.04.2016 року щодо того, що у період з 03.02.2016 року по 04.02.2016 року, знаходячимь у автомобілі марки "ВАЗ 2107" д/н НОМЕР_1 заступник начальника СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетролвській області ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правовохоронного органу, отримав для себе від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 10 000 грн. за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави про закриття кримінального провадження щодо неї (том №3 а. с. 192);

- рапортом слідчого в ОВС СВ слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області за результатами вивчення матеріалів справи за заявою ОСОБА_15 про притягнення до кримінальної відпоідальності ОСОБА_3 , який спричинив йому тілесні ушкодження (том №1 а. с. 203);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.01.2016 року від ОСОБА_3 , який просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_14 , ОСОБА_1 , які вимагають грошові кошти за непритягнення його до кримінальної відповідальності за спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_15 (том №1 а. с. 204);

- протоколом огляду особи та вручення грошових коштів від 03.02.2016 року, де в присутності понятих, за згодою ОСОБА_3 було проведено його огляд та добровільно надано слідчому належні йому 3 тис. грн., з яких було зроблено ксерокопії. У подальшому грошові кошти було повернуто ОСОБА_3 (том №1 а. с. 205-214);

- протоколом огляду особи та помітки грошових коштів від 04.02.2016 року, де в присутності понятих, за згодою ОСОБА_3 було проведено його огляд та добровільно надано слідчому належні йому 7 тис. грн., з яких було зроблено ксерокопії, за допомогою лампи в УФЛ освітленні, оглянуто руки о/у УВБ ОСОБА_5 та зазначені гроші, у подальшому було повернуто ОСОБА_3 (том №1 а. с. 215-226);

- постановою про проведення освідування ОСОБА_1 про отримання від ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 7000 грн. від 04.02.2016 року (том №1 а. с. 227);

- ухвалою суду від 04.02.2016 року про проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_14 (том №1 а. с. 230);

- протоколом обшуку від 05.02.2016 року, відповідно до якого в присутності понятих, в приміщенні кабінету № 106 по вул. Шевченко, 51 було оглянуто грошові кошти в сумі 1700 грн., які було вилучено та опечатано (том №1 а. с. 231-233);

- ухвалою суду від 04.02.2016 року про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 (том №2 а. с. 3);

- протоколом обшуку від 04.02.2016 року, відповідно до якого, в присутності понятих, за участю ОСОБА_4 було проведено обшук в помешканні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено в чоловічій куртці грошові кошти в сумі 1200 грн. купюрами по 100 грн., та купюру 500 грн. (том №2 а. с. 4-7);

- ухвалою суду від 04.02.2016 року про проведення обшуку автомобіля марки "ВАЗ 2107" (том №2 а. с. 13);

- протоколом огляду від 04.02.2016 року, відповідно до якого в присутності понятих було оглянуто автостоянку, на якій напроти підїзду № 3 будинку № 2 по вул. Гоголя м. Павлограда розташований автомобіль (том №2 а. с. 8-10);

- протоколом огляду від 04.02.2016 року, відповідно до якого в присутності понятих, за участю захисиника Михайлюка Б.Л. , було оглянуто автомобіль марки "ВАЗ 2107", яким керував ОСОБА_1 , де було виявлено грошові кошти (том №2 а. с. 15-18);

- протоколом обшуку від 05.02.2016 року, відповідно до якого, в присутності понятих, було оглянуто кабінет № 112 по вул . Шевченко, 51 м. Павлоград за ухвалою суду від 04.02.2016 року, для виявлення речей (том №2 а. с. 24-25);

- протоколом огляду від 05.02.2016 року, де в присутності понятих, було оглянуто пакети, які були скріплені бірками, де було виявлено лазерний диск, флеш накопичувач, куртку чорного кольору, грошові кошти, картку та свідоцтво на транспортний засіб, протоколом огляду від 21.03.2016 року, які були вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_1 04.02.2016 року. (Том №2 а. с. 26-29);

- протоколом огляду від 21.03.2016 року, відповідно до якого, в присутності понятих, було оглянуто матеріали кримінального провадження № 12015040370003361 від 18.12.2015 року, де було виявлено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується (том №2 а. с. 32-37);

- протоколом огляду матеріалів наглядового провадження № 91-89-15 по кримінальному провадженню № 12015040370003361 від 25.03.2016 року відповідно до якого, в присутності понятих, було оглянуто матеріали кримінального провадження № 12015040370003361 від 18.12.2015 року, де було скопійовано доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні 12015040370003361 від 18.12.2015 року (том №2 а. с. 38-46);

- протоколом пред`явлення особи для віпзнання за фотознімками від 25.03.2016 року, відповідно до якого, в присутності понятих свідок ОСОБА_15 впізнав особу за №1 з якою він зустрівся разом з ОСОБА_3 у м. Павлоград (том №2 а. с. 47- 49);

- висновком експерта № 13/2.3-66 від 25.02.2016 року за відповідно до якого: дванадцять банкнот номіналом по 100 грн. з серійними номерами : БР 6283367, ВШ 6931204, ЕГ 6097685, КЛ 5891154, ЕА 1519543, ВЄ 6521201, КМ 6933266, ГФ 1263955, ЕШ 3607743, КЙ 9782459, АЗ 5867429, КД 1664729, вилучені 04.02.2016 року за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; та п`ятнадцять банкнот номіналом по 100 гривень з серійними номерами: ЗА 3785831, МН 0768679, КИ 6581089, КС 4566563, ЕШ 9725710, ЕБ 4389729, ЕД 6068615, КП 3005624, КЛ 1314249, КИ 2832781, ЗГ 2516784, ГЄ 5023701, ГИ 3037706, БС 8119384, ЕЮ 0713106, вилучені 05.02.2016 року у службовому кабінеті №109 слідчої Спішко І . С. за адресою: м. Павлоград, вул. Шевченка, 51, відповідають за своїми характеристиками грошовим знакам Національного банку України аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу (том №2 а. с. 54- 56);

- висновком експерта № 1/8.11/441 від 25.03.2016 року, та фототаблиці до нього, відповідно до якого зроблено такі висновки: 1. На представлених на дослідження банкнотах з серійними номерами: ЛА 6093489, ЗБ 0056511, ВД 8667160, ЛБ 2505300, ЛА 9781723, БР 3279483, ЗГ 1284621, ЛБ 1985870, СЖ 2600987, ВБ 6685024, ПА 1317352, ЕЕ 1495022, ЕЧ 5058831, АЄ 7378988, АВ 8079598, КТ 0198458, КС 1874477, Е3 6603417, МН 0792768, КЕ 7682724, ЕВ 8202309, А3 4631353, ГГ 4410270, ЕГ 1832705, АЕ 5459447, КЙ 1882825, ГВ 1447976, ВИ 0967394, ГЕ 0185637, на ключах, на ватних тампонах зі змивами з керма, з важеля переключення автомобіля марки " ВАЗ 2107" д/н НОМЕР_1 , на контрольному зразку ватного тампона, на фрагменті паперу зі зразком люмінесцентної речовини, виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях. На ватних тампонах зі змивами з рук ОСОБА_1 , на контрольному зразку чистого ватного тампону, слідів речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях, не виявлено. 2. Виявлені сліди спеціальних хімічних речовин на представлених на дослідження банкнотах з серійними номерами: ЛА 6093489, ЗБ 00565Л, ВД 8667160, ЛБ 2505300, ЛА 9781723, БР 3279483, ЗП 284621, ЛБ 1985870, СЖ 2600987, ВБ 6685024,. ПА 1317352, ЕЕ 1495022, ЕЧ 5058831, АЄ 7378988, АВ 8079598, КТО 198458, КС 1874477, Е3 6603417, МН 0792768, КЕ 7682724, ЕВ 8202309, А3 4631353, ГГ 4410270, ЕГ 1832705, АЕ 5459447. КЙ 1882825, ГВ 1447976, ВИ 0967394, ГЕ 0185637, на ключах, на ватних тампонах зі змивами з керма, з важеля переключення автомобіля марки "ВАЗ 2107" д/н НОМЕР_1 , на контрольному зразку ватного тампона, на фрагменті паперу зі зразком люмінесцентної речовини, мають між собою спільну родову приналежність (том №2 а. с. 62 - 68);

- протоколом освідування особи від 04.02.2016 року, відповідно до якого, в присутності понятих проведено освідування ОСОБА_1 (том №2 а. с. 79 - 80);

- протоколом контролю за вчиненням злочину від 24.02.2016 року, відповідно до якого, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Дніпропетровської області, оперативним підрозділом УСБУ в Дніпропетровській області, за дорученням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення прокурора Дніпропетровської області проводилася негласна слідча дія аудіо-відео контроль особи щодо ОСОБА_1 (том №2 а. с. 85 - 87);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 04.02.2016 року, відповідно до якого отримано фактичні дані, прослуховувалися файли на ПОЕМ, та у подальшому була складена стенограма прослуховування звукового файлу диску на якому відображено розмову 03.02.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (том №2 а. с. 88 - 90);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 05.02.2016 року, відповідно до якого була складена стенограма прослуховування звукового файлу диску, на якому відображено розмову 04.02.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (том №2 а. с. 91 - 95);

Щодо визнання недопустимим доказом протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.01.2016 року, то в судовому засіданні зі слів допитаних ОСОБА_3 та ОСОБА_5 встановлено, що заява про вчинення злочину була прийнята від ОСОБА_3 за місцем проживання останнього, тобто в Павлоградському районі, а не в м. Дніпро.

Доводи обвинуваченого щодо визнання недопустимими докази, в зв`язку з тим, що дата народження ОСОБА_1 та номер реєстру кримінального провадження, зазначених у постановах, проведених негласних слідчих (розшукових) діях та витягу з реєстру кримінального провадження не співпадають з дійсністю, розцінюється судом як недолік, а саме механічні помилки, що не спростовують суті викладеного та не впливають на зміст документів. При цьому, під описками слід розуміти неправильне написання слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст та не призводять до його неправильного сприйняття.

Доводи обвинуваченого щодо обумовлення його свідками обвинувачення, допитаними у судовому засіданні, суд вважає надуманим та нічим не підтвердженими.

Окрім того, всі особи, яких ОСОБА_1 звинувачував у скоєнні щодо нього злочинів чи протиправних дій, було допитано безпосередньо у судовому засіданні та з аналізу їх показів свідчить, що жодних протиправних дій по відношенню до ОСОБА_1 ними здійснено не було.

Даючи оцінку дослідженим судом доказам, суд враховує, що вони отримані у передбачений КПК України спосіб, істотного порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, під час отримання таких доказів допущено не було, тому суд визнає, що вони є належними та допустимими.

Стаття 84 КПК України регламентує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 85 КПК України, докази є належними в разі, коли вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження. А також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, які визнаються, згідно ст. 86 КПК України допустимими, якщо вони отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно із ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 КПК України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена наданими та дослідженими судом доказами.

Висновки обвинувачення про доведеність вини обвинуваченого та правильності оцінки його діям ґрунтуються на доказах, досліджених в судовому засіданні.

Наведені вище докази, на думку суду, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією України та КПК України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Інших протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено.

Матеріали досудового розслідування у відношенні ОСОБА_1 були відкриті сторонам відповідно до ст. 290 КПК України, про що зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Судом створені необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист, досліджені всі представлені сторонами докази.

Як зазначено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, аналізуючи покази обвинуваченого, свідків, додані до справи матеріали, зіставляючи ці покази зі здобутими письмовими доказами, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та кваліфікує його дії, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Його дії кваліфікуються за ч.2 ст. 369-2 КК України.

Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України, обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до категорії середньої тяжкості, раніше не судимий, є фізичною особою підприємцем, за місцем колишньої роботи та за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, вину не визнав.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.

Враховуючи вище викладене, ступінь тяжкості скоєного злочину, наслідки, що настали, ставлення обвинуваченого до того, що сталося, а саме не визнання своєї вини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.2 ст. 369-2 КК України у вигляді штрафу.

Крім того, відповідно до ст. 55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що відповідно до ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Це покарання призначається в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) КК ( 2341 14 ), за якою підсудний визнаний винним, а якщо воно нею не передбачене, - в межах, установлених ст. 55 КК України. Та обставина, що до постановлення вироку підсудний вже не обіймав посаду або не займався діяльністю, з якими було пов`язане вчинення злочину, не є перешкодою для застосування цього покарання. Рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульоване в резолютивній частині вироку, для того щоб не виникло жодних сумнівів під час виконання останнього.

ОСОБА_1 був службовою особою правоохоронного органу, тобто представником органу влади.

Відповідно до положень п.6 Постанови ПВСУ «Про судову практику у справах про перевищення влади та службових повноважень» № 15 від 26.12.2003 року, істотною шкодою можуть визнаватись порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини чи громадянина (право на свободу й особисту недоторканість та недоторканість житла тощо) підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадського порядку тощо.

Корумпована поведінка працівників державних органів порушує законність та мораль, завдає шкоду авторитету як органу, в якому він працює, так і державі загалом. Вона руйнує віру в неупередженість та об`єктивність державних органів.

ОСОБА_1 , відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1/ос від 07.11.2015 року, був призначений на посаду заступника начальника слідчого відділу Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 № 3781-Х1І, правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

З врахуванням вище наведеного, а також характеру злочину, а саме те, що ОСОБА_1 , займаючи посаду заступника начальника слідчого відділу Павлоградського ВП ГУНИ в Дніпропетровській області, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, вчинив корупційний злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин, в порядку ч.2 ст.55 КК України, суд визнає за неможливе збереження за ОСОБА_1 права обіймати посади в правоохоронних органах. Тому, йому необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах на певний строк.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , та попередження вчинення ним злочинів.

Крім того, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2016 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 110 240 грн., яка внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Дніпропетровській області, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було звільнено із Державній установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).

Відповідно до ч. 11ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На підстав викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений в ході розгляду справи, то запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню з встановленими обов`язками до звернення вироку до виконання, а внесений розмір застави підлягає поверненню дружині обвинуваченого ОСОБА_1 , після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи, та експертизи спеціальних хімічних речовин разом в сумі 2375 (дві тисячі триста сімдесят п`ять) грн. 20 коп., слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25000 гривень в дохід держави.

На підставі ст. 55 КК України призначити ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, за яким внесено заставу, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили, заставу, внесену по кримінальному провадженні № 42016040000000029 від 16.01.2016 року відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2016 року повернути ОСОБА_4 у сумі 110 240 (сто десять тисяч двісті сорок) грн., яка була внесена нею на рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області 08.02.2016 року, на рахунок: НОМЕР_3 , ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 2375 (дві тисячі триста сімдесят п`ять) грн. 20 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

20 банкнот номіналом по 100 грн. з серійними номерами: КЛ5891154, ЕГ6097685, ЕА1519543, ВЄ6521201, КМ6933266, ГФ1263955, ЕШ3607743, КЙ9782459, КД1664729, А35867429, БР6283367, ВШ 6931204., вилучені 04.02.2016 року за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та п`ятнадцять банкнот номіналом по 100 гривень з серійними номерами БС8119384, ЕЮ0713106, ЗА3785831, МН0768679, КИ6581089, КС 4566563, ЕШ9725710, ЕБ4389729, ЕД6068615, КП3005624, КЛ1314249, КИ2832781, 5Г2516784, ГЄ5023701, ГИ3037706, вилучені 05.02.2016 року у службовому кабінеті № 109 слідчої ОСОБА_14 за адресою: м. Павлоград, вул. Шевченка. 6.51, які зберігаються в індивідуальному сейфі камери схову першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області - передати за належністю ОСОБА_3 ,

грошові кошти з серійними номерами: ГВ1447976; ЕЧ5058831, ВИ0967394, ГЕ0186637, КС1874477, ГГ4410270, АЕ5459447, ЕГ1832705, АВ8079598, АЄ7378988, КЕ7682724, КЙ1882825, ЕЗ6603417, МН0792768, ЕВ8202309, АЗ4631353, ЕЕ1495022, КТ0195458, ЗБ0056511, ВД8667160, ВБ6685024, ЗГ1284621, ЛБ1985870, БР3279483, СЖ2600987, ЛБ2505300, ЛА6093489, ЛА9781723, ПА1317352, які зберігаються в індивідуальному сейфі камери схову першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області - передати за належністю ОСОБА_3

ключі, ватні тампони зі змивами з керма та з важеля переключання автомобіля ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 , контрольний зразок ватного тампону та фрагмент паперу із зразком люмінесцентної речовини, які зберігаються в індивідуальному сейфі камери схову першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області - знищити;

оптичний носій - диск DVD-R, обл. № 55/3281 від 17.08.2015 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.О. Тимченко.