Вирок № 84767191, 07.10.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №211/4349/16-к Провадження № 1-кп/211/180/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ніколенко Д.М.,

секретарів Гулько А.С., Григір А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040720003275 від 17.11.2015 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, пенсіонера, не одруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів - Грищенка М.К., Кучеренко Т.А., Терлецької С.Ф., потерпілого - ОСОБА_2 , представників потерпілого -Петрова І.Ю., Примакова К.О., захисника - Лапшина М.С., обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

встановив:

16.11.2015 року приблизно о 16:00 годині ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , з метою сумісного вживання алкогольних напоїв, направлялися до належної ОСОБА_1 дачної дільниці, розташованої по АДРЕСА_4. Так, проходячи через магазин «ІНФОРМАЦІЯ_4», розташований по вул. Літке, в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_3 зустрів раніше знайомого ОСОБА_2 , з яким почав спілкуватись. Під приводом сумісного святкування дня народження, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 запропонували ОСОБА_2 піти разом із ними до розташування зазначеної дачі, на що останній погодився.

Так, знаходячись в приміщенні вказаної дачі 16.11.2015 року приблизно о 18:45 годині в ході спілкування, між ОСОБА_2 з однієї сторони, та ОСОБА_3 з іншої сторони, зав`язалась сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, які склались між ними, в ході якої ОСОБА_2 наніс один удар зжатою в кулак рукою в область обличчя ОСОБА_3 , в цей час у ОСОБА_1 , який був присутній під час нанесення удару його товаришу ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_2 , виник злочинний намір, направлений на спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень.

Після цього, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 взяв правою рукою пляшку із невстановленою слідством рідиною та плеснув її в область лівої частини обличчя потерпілого ОСОБА_2 , після, взяв до рук сірники та умисно підпалив останнього.

В результаті вищевказаних дій, ОСОБА_2 згідно висновку експерта № 942 від 27.05.2016 року, були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді термічного опіку полум`ям обличчя, шиї, обох верхніх кінцівок, лівої нижньої кінцівки, 3АБ-4 ст., 18% поверхні тіла, з послідуючим вилученням нігтьової фаланги 1-го пальця лівої кісті, дефект лівої вушної раковини, які згідно Наказу МОЗ України №6 «Про правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та згідно висновку експерта № 1781 від 21.09.2016 року, за ознакою непоправне.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину не визнав, цивільні позови не визнав, та пояснив, що 16.11.2015 року після 16:00 години він їхав з роботи на дачу, яка розташована по АДРЕСА_4, оскільки йому треба було протопити піч та нагодувати собаку. Біля школи в парку його наздогнав ОСОБА_3 та запропонував випити, оскільки у нього була почата пляшка, на що він відмовився та поїхав далі. Коли він приїхав до будинку та почав розпалювати піч, йому зателефонував ОСОБА_3 та попросився прийти до нього разом із потерпілим, у якого того дня був день народження, а їм не було де відсвяткувати. Він погодився та десь о 16:30 почув як гавкає собака, поставив пляшку з розчинником, яким розпалював піч, під стіл, та пішов зустрічати ОСОБА_3 з ОСОБА_2 . Разом із ними він не сидів та спиртні напої не вживав, періодично виходив за дровами та в сад по яблука. Він сидів біля печі, оскільки в піддувалі відсутня фіртка. В черговий раз, коли він вийшов по дрова, почув грохіт, повернувшись до будиночку побачив як ОСОБА_3 лежить на полу і у нього з рота, вух, носа йде кров, а над ним стоїть потерпілий. Він відштовхнув потерпілого та відвів ОСОБА_3 додому, оскільки той був дуже п`яний та міг по дорозі впасти у відкритий колодязь, при цьому їх бачив свідок ОСОБА_7. ОСОБА_2 , уходячи, він сказав, щоб той йшов додому. Коли він повернувся хвилин через 10-15, побачив як з хати вибігає ОСОБА_2 та палає як «факел». Він його збив з ніг, вилив літрів 5 води та висипав кашу, що була приготована для собаки. Потім спитав, чи дойде він додому, той відповів що так. На дворі вже було темно, тому він не бачив на тілі потерпілого опіків. Після того він водою затушив пожежу в домі, а саме ковдру, яка закривала двері, та лінолеум, і поїхав додому. Наступного дня близько 6 години ранку він зателефонував ОСОБА_3 та запитав чи не загорілось його приміщення. Потім ОСОБА_3 сам йому подзвонив та розповів, що у потерпілого 70% шкіри згоріло. Через тиждень після цих подій він з племінником, ОСОБА_3 та його співмешканкою поїхали в «тисячку» навідати потерпілого, однак їх не пустила дружина ОСОБА_2 , сказала, що « Звір буде сидіти». Після цих слів він взяв ОСОБА_3 та поїхав до поліції писати заяву, дав йому 100 грн для проходження СМЕ. На запитання прокурора повідомив, що нікому ніколи не погрожував. ОСОБА_2 раніше бачив один раз. ОСОБА_13 із ОСОБА_3 у нього періодично працювали по городу, а він їм давав гроші за це. Весь час того дня він сидів на ведрі біля печі. Піч розпалював сірниками, які лежали біля печі. Того дня ОСОБА_3 сидів на кріслі, а напроти нього на стулі сидів ОСОБА_2 , під час конфлікту він не був присутній та знає лише зі слів Павелка, яка була причина конфлікту.

Відповідно до положень ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В силу ст. 24 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

За вимогами ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно зі ст. 349 КПК України обсяг доказів, та порядок їх дослідження вирішується з урахуванням думки учасників судового провадження.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнав вину, суд, з урахуванням позиції учасників кримінального провадження, визнав за необхідне окрім допиту обвинуваченого, також допитати потерпілого, свідків та дослідити письмові докази.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 16.11.2015 року у нього був день народження, він випив чвертку горілки та ліг відпочивати. Прийшла його дружина з роботи додому близько 15:00 год, а він пішов до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_4" придбати 2 літри пива. Біля магазину десь о 16.00 год. він зустрів ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , яких до того часу бачив разом десь 2-3 рази. Вони запросили його до себе додому на дачну ділянку ОСОБА_1 Вони прийшли, там вже було пиво. В будинку була розпалена піч, що топилася дровами. Вони почали розпивати спиртні напої, розмовляти, випили на трьох бальзам «9 сил» та 3 літра пива. Потім він обізвав матір ОСОБА_3 ОСОБА_3 хотів його вдарити, але він вдарив раніше, при цьому той присів на диван. Потім ОСОБА_1 взяв банку з чимось та плеснув йому в обличчя в ліву сторону рідиною і підпалив, рідина пахла бензином. ОСОБА_3 в цей час знаходився на дивані. Він на власні очи бачив, що це зробив саме ОСОБА_1 . Він гасив себе самостійно водолазкою, яка була на ньому одягнена. Пляшку з речовиною він не бачив, напевно вона була десь під столом чи біля дивану. ОСОБА_1 не допомагав загасити полум`я. Він вибіг з дому, ОСОБА_1 ще взяв топор чи молоток і сказав, що зараз доб`є його. Він побіг додому через відчинену фіртку. Вдома син викликав швидку допомогу і його повезли в реанімацію. Він не знає, що ще загорілося в будинку. У нього горіла куртка та шапка. Він знає, що шапка десь у слідчого знаходиться. Також пояснив, що неприязних відносин у них з обвинуваченим не було. З ОСОБА_3 вони знайомі, іноді пили пиво разом, неприязних відносин з ним не було також. Дружина йому розповідала, що коли він лежав в лікарні, до нього в лікарню приходила дружина ОСОБА_3 .

Крім показань потерпілого, вина обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України підтверджується показаннями свідків, які, будучи безпосередньо допитаними у судовому засіданні у відповідності до вимог положень § 3 Глави 28 КПК України, зокрема, з урахуванням положень ст. 352 КПК України, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змісту ст. 91 КПК України.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що 16.11.2015 року він прийшов зі школи додому. Його батько відпочивав та сказав, що піде по справам. О 16.00 год. батько пішов з дому до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_4", та десь о 16.30 год. він зателефонував батьку, батько сказав, що він зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та піде до ОСОБА_3 в гості. Батько повернувся додому о 19.00 год. У нього була обпечена нога, обличчя, шия. Одягу на ньому майже не було. Батько сказав, що його облив та підпалив ОСОБА_1 . В будинку він знаходився сам, викликав швидку. До батька у лікарню приїзжали він та мати. Наскільки він знає, то конфліктів між батьком та ОСОБА_3 не було. З ОСОБА_3 батько був знайомий.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що вона є дружиною потерпілого, 16.11.2015 року о 16.30 год. вона пішла на роботу, чоловік в той час був вдома. О 19.30 год їй зателефонував син та сказав, що батька підпалили та треба викликати швидку допомогу. Вона з роботи поїхала у лікарню, чоловік був в палаті інтенсивної терапії, її туди не пустили. Чоловіка допитали в палаті. Зі слів людей, що його допитували, його підпалив та облив ОСОБА_3 . Коли чоловіка перевели до звичайної палати, вона дізналася, що це зробив ОСОБА_1 Чоловік був в шоковому стані. Чоловік сказав, що він зустрів двох знайомих і вони запропонували відсвяткувати його день народження. Чоловік знав ОСОБА_3 . Наступного дня вона дізналася, де проживає ОСОБА_3 , пішла до нього, але ОСОБА_3 був у стані сильного алкогольного сп`яніння, не в адекватному стані. У ОСОБА_3 вона хотіла спитати, що конкретно трапилося. Співмешканка ОСОБА_3 приходила до лікарні з якимось чоловіком, питала про стан здоров`я чоловіка через 5 діб після злочину. Підстав для вчинення суїцида у чоловіка не було, неприємностей по роботі також не було, в родині все було добре.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що восени 16 числа 2015 року, він їхав з роботи. Зателефонував ОСОБА_1 , вони зустрілись біля потягу на залізничному вокзалі та пішли до нього на дачу. ОСОБА_1 зайшов в "АТБ" купити випити. Зустріли ОСОБА_2 , у нього був день народження, ОСОБА_1 запропонував до нього поїхати випити. У ОСОБА_1 в будинку вони з ОСОБА_2 посварилися та він вдарив його по переніссю, пішла кров, він відвернувся і тут щось спалахнуло. У будинку він сидів біля вікна, ОСОБА_1 ближче до печі, ОСОБА_2 - біля дивану. Він не знає чи була вже розпалена піч. Що саме за спалах відбувся він не знає. Він був у стані сп`яніння. Він злякався і тому вибіг з будинку, він з дитинства боїться вогню, та побіг сам додому. Зранку йому зателефонував ОСОБА_1 та спитав чи немає у нього біля будинку поліції, тому що він підпалив ОСОБА_2. В той день прийшли дружина та син ОСОБА_2 та спитали, чи у нього був ОСОБА_2 , чи у нього вони випивали. Пластмасову пляшку він побачив після огляду будинку. Коли приїхала міліція, стояла якась пляшка і ОСОБА_1 сказав, чого він її не викинув, це ж та сама пляшка. Обвинувачений вітчиму погрожував, казав, що якщо він дасть покази то він не жилець . В будинку всі курили. Він особисто не бачив, як обвинувачений обливав потерпілого, він тільки бачив спалах високого зросту. В будинку вони були втрьох.

Свідок ОСОБА_26 суду пояснила, що вона знає потерпілого, як покупця в магазині. Вона працює продавцем і в день свого народження потерпілий ОСОБА_2 заходив до них у магазин та придбав 2 літра пива. Це відбулося після обіду у 2015 році. Магазин знаходиться по АДРЕСА_8. У магазин він заходив сам. Потерпілий заходив раз на тиждень, іноді жінка його заходила. Вона не розмовляла з потерпілим, він тільки сказав, що в нього день народження.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона була співмешканкою ОСОБА_3 , вони проживали разом біля трьох років та вона знайома з ОСОБА_1 , так як він був сусідом ОСОБА_3 . 16.11.2015 року вона знаходилася на роботі, їй зателефонував ОСОБА_3 та сказав, що його побив ОСОБА_2 , через те, що ОСОБА_2 сказав погане слово на матір ОСОБА_3 . Коли вона прийшла додому, ОСОБА_3 спав, був побитий, у стані алкогольного сп`яніння. Сварка відбулася на пров.Лікувальний. ОСОБА_3 вночі їй розповів що вони випивали, у ОСОБА_2 був день народження. ОСОБА_3 сказав, що вони втрьох вживали спиртні напої. Зранку о 5-6 год. ранку ОСОБА_3 зателефонували. Після ОСОБА_3 сказав, що йому телефонував ОСОБА_1 та просив подивитися, що робиться біля його двору, чи стоїть у дворі автомобіль поліції. Раніше вона з ОСОБА_3 приходила до ОСОБА_1 у дім, вони допомогали йому копати город, ОСОБА_1 за це платив їм гроші. У ОСОБА_3 та ОСОБА_1 колись був один конфлікт, у неї конфліктів не було з ОСОБА_1 Зранку 17.11.2015 року у першій половині дня, прийшла дружина ОСОБА_2 з сином та питала, де ОСОБА_3 . Вона повідомила, що ОСОБА_2 у лікарні. Дружина сказала, що ОСОБА_2 хтось підпалив чи обпік. ОСОБА_3 сказав, що він не знає, хто це зробив з ним. ОСОБА_3 їй особисто нічого не повідомляв з приводу цих подій, сказав, що щось трапилося. ОСОБА_3 сказав, що його побили він зібрався та пішов додому. Тиск відносно неї не здійснюється.

Так, суд не вбачає підстав для визнання показань допитаних свідків недостовірними, оскільки вони є логічними та послідовними. Аналізуючи зміст показань вказаних свідків в частині обставин, які вони сприймали особисто, суд визнає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також не вбачає підстав для визнання їх недостовірними та недопустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.

На допиті свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_31 сторона обвинувачення не наполягала.

В ході судового слідства протокольною ухвалою суду від 03.10.2019 року стороні захисту було відмовлено в допиті свідка ОСОБА_7 , оскільки стороною захисту не було надано належного обгрунтування причин неповідомлення про існування такого свідка на стадії досудового розслідування, що було розцінено судом як порушення вимог ст.290 КПК України. Тим більше, час, з якого стороні захисту стало відомо про існування такого свідка об`єктивно не співпав з відомостями, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Також винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується письмовими доказами, що були безпосередньо досліджені судом, а саме:

- протоколом огляду місця події від 25.11.2015 року, з фото таблицею до нього, згідно якого в присутності понятих, спеціаліста та за участю власника ОСОБА_1 оглянуто будинок за адресою: АДРЕСА_4 . Під час огляду виявлено та вилучено чоловічий головний убір - кепку зі слідами гарі (Т. 1 а.с. 12-18);

- протоколом огляду речей від 28.11.2015 року, з фото таблицею до нього, згідно якого в присутності понятих, оглянуто шапку чоловічу чорного кольору зі слідами гарі (Т. 1 а.с. 25-26);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 01.04.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_2 , згідно якого останній серед представлених для впізнання осіб на фото № 1, впізнав ОСОБА_1 , як чоловіка з яким він випивав 16.11.2015 року та який плеснув йому в обличчя бензином (Т. 1 а.с. 30-32);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 01.04.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_2 , згідно якого в присутності понятих, останній серед представлених для впізнання осіб на фото № 1, впізнав ОСОБА_3 , як чоловіка з яким він випивав 16.11.2015 року разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 (Т. 1 а.с. 33-38 );

- протоколом огляду речей від 01.04.2016 року, з фото таблицею до нього, згідно якого в присутності понятих та потерпілого ОСОБА_2 оглянуто шапку чоловічу чорного кольору зі слідами гарі (Т. 1 а.с. 36-40);

- копією карти виїзду швидкої медичної допомоги № 59 від 16.11.2015 року КЗ "Криворізька станція швидкої медичної допомоги" ДОР (Т. 1 а.с.50);

- копією виписки із історії хвороби № У-14023 стаціонарного хворого ОСОБА_2 , 1981 року народження (Т. 1 а.с.51);

- - протоколом пред`явлення особи для впізнання від 27.07.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_2 , згідно якого в присутності понятих, потерпілий ОСОБА_2 серед представлених для впізнання осіб на фото № 3, впізнав ОСОБА_3 , як чоловіка, з яким він випивав 16.11.2015 року спиртні напої разом з чоловіком на ім`я ОСОБА_1 . В процесі спілкування у нього виник конфлікт з ОСОБА_3 , якому він завдав один удар в область обличчя (Т. 1 а.с. 85-87);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 27.07.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_2 , згідно якого в присутності понятих, останній серед представлених для впізнання осіб на фото № 2, впізнав ОСОБА_1 , як чоловіка, з яким він 16.11.2015 року у вечірній час доби вживав спиртні напої разом з ОСОБА_3 та чоловік на ім`я ОСОБА_1 плеснув йому в обличчя бензином (Т. 1 а.с. 88-90);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.08.2016 року, у присутності понятих, спеціаліста, статистів, за участю потерпілого ОСОБА_2 , згідно якого потерпілий показав та розказав яким чином обвинувачений ОСОБА_1 завдав йому тілесні ушкодження у вигляді опіків (Т. 1 а.с.133-135);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.08.2016 року, у присутності понятих, спеціаліста, статистів, за участю свідка ОСОБА_3 , згідно якого свідок показав та розказав, яким чином обвинувачений ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді опіків (Т. 1 а.с.136-138);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.08.2016 року, у присутності понятих, спеціаліста, статистів, за участю ОСОБА_1 та захисника Лапшина М.Л., згідно якого ОСОБА_1 повідомив обставини, що відбулися 16.11.2015 року (Т.1 а.с.139-144);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів та їх тимчасового вилучення від 08.09.2016 року, згідно якого оперуповноваженому Криворізького ВП КВП в Дніпропетровській області наданий тимчасовий доступ до оптичного диску із вилученою інформацією в електронному вигляді про зв`язок кінцевого обладнання споживачів телекомунікаційних послуг, що зазначені в ухвалі слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу по справі №211/3514/16-к про тимчасовий доступ до речей і документів (Т. 1 а.с.164-165);

- довідкою щодо аналітичного опрацювання інформації (Т. 1 а.с.168-174);

- протоколом проведення додаткового слідчого експерименту від 16.09.2016 року з фото таблицею до нього, у присутності понятих, спеціаліста, статиста, за участю потерпілого ОСОБА_2 , згідно якого потерпілий показав та розповів, яким чином обвинувачений ОСОБА_1 завдав йому тілесні ушкодження у вигляді опіків (Т. 1 а.с. 175-181);

- протоколом проведення додаткового слідчого експерименту від 16.09.2016 року з фото таблицею до нього, у присутності понятих, спеціаліста, статиста, за участю свідка ОСОБА_3 , згідно якого свідок показав та розказав яким чином обвинувачений ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді опіків (Т. 1 а.с.182-188).

Судом також за клопотання учасників судового засідання було переглянуто відеозаписи слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 (диски - Т.1, а.с. 135, 138, 144, 181, 188)

Приведені вище та досліджені судом письмові докази є належними та допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування згідно з вимогами Кримінального процесуального законодавства України та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб та мету вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Крім того, з досліджених судом у порядку §3 Глави 28 КПК України, у судовому засіданні висновків експертів судовим розглядом встановлено таке.

Згідно висновку експерта № 942 від 27.05.2016 року, у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малися слідуючі тілесні ушкодження: термічний опік полум`ям обличчя, шиї, обох верхніх кінцівок, лівої нижньої кінцівки ЗАБ-4 ст., 18% поверхні тіла з послідуючим вилученням нігтьової фаланги 1 пальця лівої кисті, дефект лівої вушної раковини. Тілесні ушкодження виникли від безпосередньої дії високої температури. Тілесних ушкоджень, пов`язаних з спричиненням будь-якими предметами, окрім дії високої температури у потерпілого немає. Давність виявлених ушкоджень (дані медичних документів) може відповідати 16.11.2015 року. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. (Т. 1 а.с.68-71)

Відповідно до висновку експерта № 1498 (942-16р.) від 15.08.2016 року, тілесні ушкодження у потерпілого могли виникнути при обставинах, механізмі та локалізації, на які вказав потерпілий під час проведення слідчого експерименту. Свідок ОСОБА_3 під час слідчого експерименту вказав на обставини, механізм та локалізацію тілесних ушкоджень не в повному обсязі. Підозрюваний ОСОБА_1 про обставини, механізм та локалізацію тілесних ушкоджень під час проведення слідчого експерименту не свідчить. (Т. 1 а.с.148-149)

Як вбачається з висновку експерта № 1781 від 21.09.2016 року, враховуючи анатомічну локалізацію і характер виявлених у потерпілого ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, дані за травматичну дію (термічні опіки полум`ям) - можливо зробити підсумок, що механізм їх утворення не суперечить судово-медичним даним, отриманим під час проведення слідчих експериментів за участю потерпілого та свідка ОСОБА_3 від 19.08.2016 року, під час яких вони вказали однаковий механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, а саме від відкритого полум`я в межах контакту. Після загоєння термічних опіків обличчя ( 80 % шкіри), зазначені рубці значних розмірів (довжиною від 1,0 см до 13,0 см), виразні та помітні, самостійно за течією часу не зникнуть, суттєво не змінять своїх властивостей. Згідно наданої консультації доцента кафедри хірургії від 19.09.2016 року, потребують послідовної серії пластичних операцій, на підставі вищевказаного зазначені рубці на обличчі потерпілого являються невиправними. Встановлена ступінь тяжкості тілесних ушкоджень не містить ознак втрати органу чи втрати органом його функцій. (Т. 1 а.с.191-194)

Вищенаведені висновки експертиз здобуті у спосіб, передбачений КПК України, є належними та допустимими доказами, належним чином аргументовані, та не викликають сумнівів в їх достовірності, правильності та повноти, підстав для визнання їх неналежними та недопустимими доказами не вбачається.

Таким чином, судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини у кримінальному провадженні, не суперечать один одному і узгоджуються між собою. Об`єктивних підстав брати під сумнів показання допитаних у суді свідків та потерпілого у суду немає.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового слідства та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України, як такі, що виразилися у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило непоправне знівечення обличчя.

Позицію обвинуваченого та його захисника щодо невизнання вини з огляду на те, що ОСОБА_1 взагалі не був присутній під час спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, суд, з огляду на отримані в ході судового слідства беззаперечні докази, які в повній мірі спростовують надані обвинуваченим показання в частині часу, способу та місця вчинення злочину, сприймає лише як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінально каране діяння.

При цьому суд звертає увагу на безпосередньо отримані в ході судового слідства показання потерпілого та свідка ОСОБА_3 , очевидця злочину, які під присягою підтвердили причетність саме ОСОБА_1 до вчинення злочину, детально розповівши про механізм спричинення ушкоджень, взаємне розташування осіб, час та спосіб вчинення злочину. Такі показання також підтверджені проведеними під час досудового розслідування експертизами.

Керуючись вимогами ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, раніше в силу ст.89 КК України не судимий, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував і не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи станом на 10.08.2016 характеризувався позитивно, пенсіонер, має ряд захворювань, що підтверджено медичною документацією.

Обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, шо обтяжують покарання, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, враховуючи дані про його особу, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, фактичних обставин та його наслідків, за відсутності обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, позиції потерпілого, який просив покарати обвинуваченого суворо, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено у вигляді позбавлення волі, в межах санкції статті 121 частини 1 КК України. Суд не вбачає підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України.

В межах розгляду даного кримінального провадження прокурором на підставі частини третьої статті 128 КПК України та частини другої статті 121 Конституції України, в інтересах держави в особі Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Дніпропетровської обласної ради» заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з такого.

Ч.1 ст.1206 ЦК України передбачено обов`язок особи, яка вчинила злочин, відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Так, згідно довідки Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради» № 42 від 26 вересня 2016 року (том 2 а.с. 22), сума затрачених коштів на лікування ОСОБА_2 , який знаходився на лікуванні в опіковому відділенні з 16.11.2015 р. по 24.02.2016 р. з врахуванням вартості 1-го ліжка в сумі 201,51 грн. та проведених 100 ліжко-днів, склала 20151,00 грн.

На підставі положень статті 18 Закону України «Основи Законодавства України про охорону здоров`я», пункту 12 Положення про департамент охорони здоров`я Дніпропетровської області, враховуючи, що внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 , в результаті яких потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні, порушено інтереси держави, оскільки закладом охорони здоров`я витрачені бюджетні кошти на лікування потерпілого, суд вважає заявлені прокурором вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Крім того, потерпілим ОСОБА_2 на підставі положень частини першої статті 1166 ЦК України заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 20598,87 грн., та моральної шкоди на суму 500 000,00 грн.

В якості доказів на підтвердження понесених витрат на лікування потерпілим надано копії чеків та квитанцій на придбання медикаментів.

Однак вказані квитанції надані ним на суму 16012,96 грн. (том 2 а.с. 34-41).

Копії чеків на суми 289,37 грн., 374,42 грн., 347,20 грн. та 306,00 грн. (т.2 а.с. 41 зворот) суд не приймає до уваги, оскільки вони дублюють чеки, враховані судом раніше (Т.2 а.с. 34, 34 зворот).

Таким чином, саме 16012,96 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної шкоди.

В частині вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням злочину в сумі 500 000,00 грн., суд вважає їх частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 23 ЦК України, кожен має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, і не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Пунктом 1 частини першої статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно пунктів 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Суд вважає, що в результаті спричинення тілесних ушкоджень внаслідок будь-яких злочинних дій, кожна людина переносить емоційні, душевні переживання, отже вважає доведеною наявність моральної шкоди, спричиненою потерпілому даним кримінальним правопорушенням.

Враховуючи стан здоров`я потерпілого, тяжкість спричинених йому тілесних ушкоджень, в т.ч. непоправне знівечення обличчя, настання негативних змін в його здоров`ї та житті, а також те, що він відчував фізичні страждання в зв`язку з отриманими травмами, а також душевні страждання, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в сумі 100 000 грн.

Крім того, потерпілим заявлено вимогу про відшкодування витрат, понесених ним на правничу допомогу в сумі 500,00 грн.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються, в тому числі і з витрат на правову допомогу.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

ОСОБА_2 надано в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу договір про надання правничої допомоги, платіжний документ про сплату витрат та акт виконаних робіт.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вказана сума в розмірі 500,00 грн. в рахунок відшкодування витрат ОСОБА_2 , понесених ним на правничу допомогу, підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

На стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 01.08.2016 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який ухвалою суду від 31.01.2017 року змінено на тримання під вартою. Ухвалою суду від 23.05.2017 року тримання під вартою змінено на цілодобовий домашній арешт, дія якого не продовжувалась.

Враховуючи викладене та керуючись правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у справі №663/537/17 від 29.08.2018 року, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року) суд зараховує ОСОБА_1 у строк відбуття покарання час попереднього ув`язнення по даному кримінальному провадженню з 31.01.2017 по 23.05.2017 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Судові витрати по справі відсутні.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 368- 370, 373, 374 КПК України, суд-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 в порядку виконання вироку.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання час попереднього ув`язнення по даному кримінальному провадженню з 31.01.2017 року по 23.05.2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов заступника керівника місцевої прокуратиру №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради» (р/р НОМЕР_1 банк ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄРДПОУ 01986397) витрати на лікування в розмірі 20 151 (двадцять тисяч сто п`ятдесят одну) гривню 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 , матеріальну шкоду в розмірі 16 012 (шістнадцять тисяч дванадцять) гривень 96 копійок, моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, витрати на правову допомогу в розмірі 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок.

Речові докази: чоловіча шапка з козирком чорного кольору зі слідами пошкодження у вигляді термічної дії, яка належить потерпілому ОСОБА_2 , що зберігається у камері схову речових доказів Довгинцівського ВП КВП - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя Д. М. Ніколенко