Рішення № 84765240, 02.10.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/340/19

Справа №754/8497/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Жиглій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.06.2019 року позивач отримав лист від головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Жиглій В.М. з постановами про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.05.2019 року, винесеними в рамках виконавчого провадження № 49471895. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 49471895 позивачем було встановлено, що виконавче провадження № 49471895 було відкрите 27.11.2015 року на підставі заяви стягувача Київської міської митниці ДФС від 11.08.2015 року та постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 19.06.2015 року у справі 760/11553/15-п про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відповідно до фактичних обставин, виконавчим документом є постанова Солом`янського районного суду м. Києва від 19.06.2015 року, яка набрала законної сили 01.07.2015 року із строком пред`явлення до виконання три місяці. Тобто, постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 19.06.2015 року, як виконавчий документ, повинна була бути звернена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили, який розпочався 02.07.2015 року та сплив 02.10.2015 року. Водночас, згідно відомостей сформованих щодо даного виконавчого провадження, виконавчий документ разом з заявою стягувача був переданий до виконання 25.11.2015 року, тобто поза межами строків пред`явлення до виконання. Крім того, в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази надсилання позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням, що свідчить про неповідомлення останнього про існування виконавчого провадження. На підставі викладеного, позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 49471895 від 27.11.2015 року.

Відповідно до вимог ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.06.2019 року задоволено заяву представника позивача та забезпечено адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу або іншого документу, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку в рамках виконавчого провадження № 49471895 від 27.11.2015 року.

01.10.2019 року до суду надійшов Відзив на адміністративний позов, відповідно до якого представник відповідача зазначає, що Відповідач не визнає позовні вимоги з огляду на наступне. 14.08.2015 року до відділу Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшла заява стягувача про примусове виконання постанови про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 14514,09 грн. 27.11.2015 року керуючись ст. ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 31.10.2017 року головного державного виконавця Відділу ОСОБА_5 звільнено, за угодою сторін. 07.11.2017 виконавче провадження по дільниці № 13 передано на виконання головному державному виконавцю відділу Жиглій В.М. Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Заява стягувачем про відкриття виконавчого провадження направлена до Відділу, згідно штампу на конверті 11.08.2015 року. Оскільки на момент подачі виконавчого документа в серпні місяці 2015 року запроваджено новий реєстр АСВП та в результаті автоматизованої системи розподілу виконавчих проваджень між державними виконавцями, виконавчий документ зареєстрований 14.08.2015 року та переданий державному виконавцю ОСОБА_5 А отже, заява про відкриття виконавчого провадження направлено до Відділу стягувачем вчасно, тому підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця відсутні. Обов`язку пересвідчуватись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження на державного виконавця Законом України «Про виконавче провадження» не покладено. Разом з цим законодавець передбачив, що боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, а саме відмітки боржника на матеріалах виконавчого провадження від 05.06.2019 року, сторона виконавчого провадження була належним чином повідомлена про примусове виконання рішення суду. До Відділу не надходило заяви про надання додаткової копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого документу проведено виконавчі дії, які визначені ДВС як необхідні та достатні з метою виконання виконавчого листа № 49471895 виданого Деснянським районним судом м. Києва, право визначення яких гарантовано державному виконавцю приписами чинного законодавства України. На підставі вище викладеного, представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що 19.06.2015 року Солом`янським районним судом м.Києва винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 14514,09 грн.; конфісковано в дохід держави безпосередні предмети порушення митних правил, а саме: вироби зі скла у формі гачків без артикула - 210 шт., килим арт. NUVOLA - 2 шт., каталоги торгівельних марок PORADO, MORELATO, GALLO, ZANDARINA, SIWA, AVENANTI, FIMES - 292,6 кг., дошка для гри в нарди - 1 комплект, що вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0094/10000/13 від 15.02.2013 року.

11.08.2015 року Київська міська митниця ДФС (стягувач) по пошті надіслав заяву до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про примусове виконання постанови щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 14514,09 грн.

Відповідно до Довідки про автоматичний розподіл виконавчого провадження між державними виконавцями 14.08.2015 року заява стягувача про відкриття виконавчого провадження передана на виконання державному виконавцю ОСОБА_5

27.11.2015 року державним виконавцем ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 14514,09 грн.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

31.10.2017 року головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 звільнено, за угодою сторін.

07.11.2017 року виконавче провадження по дільниці № 13 передано на виконання головному державному виконавцю Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Жиглій В.М.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 49471895 головним державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м.Києві Жиглій В.М. надіслано запит 30.08.2018 року до Пенсійного фонду України з приводу отримання пенсії боржником ОСОБА_3 та отримано відповідь про те, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію в розмірі 1452 грн.

Також, 30.08.2018 року в рамках виконавчого провадження № 49471895 головним державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м.Києві Жиглій В.М. надіслано запит до Пенсійного фонду України з приводу з`ясування місця роботи ОСОБА_3 та отримано відповідь, що станом на липень 2018 року ОСОБА_3 працює у ТОВ «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ».

04.04.2019 року головним державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м.Києві Жиглій В.М. повторно надіслано запит до Пенсійного фонду України з приводу отримання пенсії боржником ОСОБА_3 та отримано відповідь про те, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію в розмірі 2702,09 грн.

На підставі отриманих відповідей з Пенсійного фонду України головним державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м.Києві Жиглій В.М. 11.05.2019 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_3 , де стягувач Київська міська митниця ДФС України, а саме постановлено про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 , що отримує дохід у ТОВ «ЗАММЛЕР ФУЛФІЛМЕНТ» здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу у розмірі 14 514,09 грн.; зобов`язано підприємство, установу, організацію, фізичну особу, фізичну особу - підприємця здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення; зобов`язано підприємство, установу, організацію, фізичну особу, фізичну особу - підприємця щомісячно надсилати виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України та ін.

Разом з тим, 11.05.2019 року головним державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м.Києві Жиглій В.М. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_3 , де стягувач Київська міська митниця ДФС України, а саме постановлено про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 , що отримує дохід у Головному управлінні ПФУ в м. Києві здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу у розмірі 16 165,49 грн.; зобов`язано підприємство, установу, організацію, фізичну особу, фізичну особу - підприємця здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення; зобов`язано підприємство, установу, організацію, фізичну особу, фізичну особу - підприємця щомісячно надсилати виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України та ін.

Позивач у позовній заяві стверджує, що постанова головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м.Києві ОСОБА_5 від 27.11.2015 року про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню у зв`язку з допущенням державним виконавцем порушення в частині не виконання вимог щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки пропущений встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Суд не може погодитись з даним твердженням позивача з урахуванням наступного.

Виконавчим документом є постанова Солом`янського районного суду м. Києва від 19.06.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, яка набрала законної сили 01.07.2015 року.

11.08.2015 року Київська міська митниця ДФС України (стягувач) по пошті надіслав заяву до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про примусове виконання постанови щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 14514,09 грн.

14.08.2015 року згідно Довідки про автоматичний розподіл виконавчого провадження між державними виконавцями заява стягувача про відкриття виконавчого провадження передана на виконання державному виконавцю ОСОБА_5

Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем та представником відповідача не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Таким чином, стягувач Київська міська митниця ДФС України пред`явив виконавчий документ, а саме постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 19.06.2015 року до примусового виконання в строки, як це передбачено діючим законодавством.

Крім того, згідно ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 10.06.2019 року про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу або іншого документу, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку в рамках виконавчого провадження № 49471895 від 27.11.2015 року, головним державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м.Києві Жиглій В.М. винесено постанову 19.06.2019 року про зупинення вчинення виконавчих дій до закінчення розгляду справи судом.

Позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування неправомірності дій головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м.Києві ОСОБА_5, в матеріалах справи такі підтвердження також відсутні.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що підстав для скасування оскаржуваної постанови немає, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 8, 9, 19, 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження», -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту проголошення.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, код ЄДРОУ: 34972294, адреса: м. Київ, вул. Бальзака, 64.

Повний текст рішення виготовлений 07 жовтня 2019 року.

Суддя О.В.Лісовська