Вирок № 84765028, 30.09.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10368/19

провадження № 1-кп/753/1374/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Скуби А.В.

секретаря Івашків О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019100020002865 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження: прокурора Кузюри Л.М. обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , перебуваючи близько 22 години 01 хвилини 18.04.2019 в приміщенні магазину ВК «Експрес», де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Альвар», код ЄДРПОУ 38916558, який розташований по вул. Декабристів, 9-Е в м. Києві, підійшов до розташованого в приміщенні торгівельної зали стелажу із продажу морепродуктів та керуючись раптово виниклим умислом направленим на таємне, протиправне викрадення чужого майна, з метою його подальшого обернення на власну користь, шляхом вільного доступу взяв із полиць вищевказаного стелажу банку ікри лососевої зернистої вагою 130 грам виробництва ТМ «Флагман», вартістю 257 гривень 26 копійок (без ІІДВ). Надалі утримуючи в руках вищевказаний товар ОСОБА_2 відійшов від стелажу з продажу морепродуктів до відділу продажу хлібобулочних виробів, продовжуючи вчинювати власні злочинні дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна, впевнившись що за його злочинними діями піхто не спостерігає, відірвав приєднану до жестяної банки ікри лососевої зернистої вагою 130 грам виробництва ТМ «Флагман» пластикову кліпсу чорного кольору, котру надалі поклав на верхню полицю стелажу із продажу морепродуктів, а сам вищевказаний товар, поклав до кишені власного одягу, після чого направився в сторону касової зони на вихід із приміщення торгівельної зали магазину. Надалі ОСОБА_3 пройшовши через касу № 2 розташовану на касовій зоні в приміщенні магазину не розрахувавшись за викрадений ним товар, при цьому виконав усі дії які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин які не залежали від його волі, оскільки за межами касової зони ОСОБА_3 був затриманий співробітниками охорони вищевказаного магазину, при цьому своїми злочинними діями міг завдати матеріальної шкоди ТОВ «Альвар» на суму 257 гривень 26 копійок (без ПДВ). Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та суду показав, що вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.185 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті. Також обвинувачений підтвердив, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, при досудовому розслідуванні кримінального провадження до нього недозволених методів проведення розслідування не застосовувалося. Обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину передбачененого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), при якому обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Обставиною, що пом`якшуює покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України є щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України не встановлені. Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину проти власності, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, посередньо характеризується за місцем проживання, та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_1 слід призначити у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України. Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-380 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Речові докази - залишити за належністю. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: