Ухвала суду № 84762323, 04.10.2019, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1208/18

номер провадження 2/546/339/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року місто Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Коваленка А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 21.11.2018 звернувся до суду із вказаним вище позовом, у якому просить стягнути із відповідача на їх користь суму страхового відшкодування - 288995,03 грн., які були виплачені позивачем в якості страхового відшкодування за шкоду, завдану в ДТП, яка сталася з вини відповідача.

У зв`язку з відсутністю в Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення автоматизованого розподілу справи було неможливим, що підтверджується протоколом від 21.11.2018.

За результатами повторно проведеного автоматизованого розподілу справ між суддями, 20.02.2019 справу передано на розгляд складу суду із головуючою Лизенко І.В. (відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19).

Ухвалою судді від 28.03.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 04.06.2019, яке відкладено за клопотанням відповідача на 16.07.2019, та для виклику відповідача - на 04.10.2019.

Представник позивача ОСОБА_3 у підготовче засідання не з`явилась, надала суду заяву, у якій просила розглянути справу без присутності представника на підставі поданих документів, позов підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явився.

24.09.2019 від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.1 і 2 ч.1 ст. 257 ЦПК України, оскільки вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, підписана особою, яка не має права її підписувати.

В обґрунтування клопотання послався на те, що позовні вимоги складаються з регресної вимоги до відповідача у сумі 288 995, 03 грн. У подальшому у позові зазначено, що ТОВ «Бізнес Ассіст» направило на його адресу регресну вимогу вих. №1258-11/17, яка була підписана начальником відділу Претензійно-позовної роботи ТОВ «Бізнес Ассіст» ОСОБА_3 .

Посилаючись на ст. 93, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідач зазначив, що ст. 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з одного боку, і ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

Вимога позивача не є регресною, а є суброгацією згідно ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

Надана представником позивача ОСОБА_3 довіреність надає їй право від імені ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» вчиняти дії, в тому числі підписувати позовні заяви, з метою реалізації регресних прав позивача.

Враховуючи, що у позивача не виникло регресних прав до відповідача, а відбулася заміна кредитора у деліктному зобов`язанні (суброгація), то вважає, що ОСОБА_3 не мала повноважень на підписання позовної заяви та подання її до суду.

На підтвердження своєї позиції відповідач послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №199/1478/17 від 13.03.2019 та на постанови Верховного Суду у справах №199/7250/17 від 12.06.2019, №199/328/17-ц від 15.05.2019.

24.09.2019 від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд клопотання про залишення позову без розгляду у підготовчому засіданні, призначеному на 04.10.2019, без його участі; на задоволенні клопотання наполягає.

Суд вважає клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позовна заява ПАТ СК «ПЗУ УКРАЇНА» подана шляхом надсилання поштою та підписана представником позивача ОСОБА_3

До позовної заяви додано копію довіреності №1344 від 31.07.2018, згідно якої ПАТ СК «ПЗУ УКРАЇНА» в особі члена правління Марека Бабіцького та члена правління ОСОБА_4 , що діють спільно на підставі статуту, уповноважує ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16.12.1999) представляти інтереси ПАТ СК «ПЗУ УКРАЇНА» з метою реалізації регресних прав в усіх судових установах з усіма правами, які надані позивачу, відповідачу, третій особі і потерпілому, в тому числі з правом закінчення справи мировою угодою за погодженням з довірителем, видання або відмови повністю або частково від позовних вимог за погодженням з довірителем, збільшення позовних вимог, зменшення позовних вимог за погодженням з довірителем, зміни предмета позову за погодженням з довірителем, оскарження рішення суду, отримання виконавчого листа, з правом одержання майна, коштів в усіх державних органах, в тому числі правоохоронних, підприємствах, установах, організаціях. Для цього їй надається право, зокрема складати, підписувати, подавати документи, в тому числі позовні заяви. Довіреність видана на один рік і є дійсною до 31.07.2019.

З позовної заяви вбачається, що предметом позову, визначеним представником позивача, є регресна вимога у сумі 288 995,03 грн. Підставою позову визначено перехід до особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (ст. 1191 ЦК України).

Статтями 197-198 ЦПК України серед повноважень суду у підготовчому провадженні не передбачено надання оцінки підставам позову з точки зору їх обґрунтованості чи правової кваліфікації.

Враховуючи, що предметом позову заявлена саме регресна вимога, то, з огляду на зміст довіреності представника позивача, відсутні підстави вважати, що позов підписано особою, яка не має на це повноважень.

Отже, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Разом з тим, судом з`ясовано, що провадження у справі відкрито помилково.

Так, представником позивача ОСОБА_3 на підтвердження повноважень надано світлокопію довіреності, зміст якої наведено вище (а.с.75).

Світлокопія довіреності містить штамп «копія вірна», відтиск печатки ТОВ «Бізнес Ассіст», підпис, прізвище та ініціали « ОСОБА_3 ».

Отже, представником позивача до позовної заяви додано світлокопію довіреності, яка не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до частини третьої статті 58 та частини шостої статті 62 ЦПК України), оскільки вона засвідчена підписом ОСОБА_3 та не надано документа про повноваження зазначеної особи засвідчувати копії довіреностей від імені ПАТ.

Відповідно до пункту 5.27 «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляння нижче реквізиту 23.

Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів «Згідно з оригіналом», а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи та печаткою установи.

За приписами пункту 6 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.

Тобто, копія документа на підтвердження повноважень представника, виготовлена з використанням технічних засобів (фотокопії, світлокопії тощо), засвідчується підписом уповноваженої особи підприємства, установи, організації, яка виготовила цей документ або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання позовної заяви має особисто керівник, або представник на підставі довіреності. Копія довіреності може засвідчуватись лише суддею, або у визначеному законом порядку.

Таким чином, світлокопія зазначеної довіреності не засвідчена у визначеному законом порядку, внаслідок чого представником позивача при поданні позову до суду не підтверджено повноваження на його підписання та подання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 справа №804/2385/18, від 01.03.2019 справа № 812/1121/17, від 29.05.2019 справа №826/14394/18.

Згідно п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

За таких обставин, враховуючи, що зазначені обставини виявлено після відкриття провадження у справі, а також те, що вони перешкоджають подальшому судовому провадженню за позовом, суд вважає наявними підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.197-200, 258-260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rsh.pl.court.gov.ua/sud1626/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її складення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.В. Лизенко