Вирок № 84761877, 04.10.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480\999\19

Провадження № 1-кп-480\292\19

Вирок

Іменем України

4 жовтня 2019 року Миколаївський районний суд Миколаївській області

в складі: головуючого-судді Терентьєва Г.В.

за участю секретаря Петриченко В.С.

прокурора Петренко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу за обвинуваченням: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крива Балка Миколаївського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого електрозварником на заводі "Океан", раніше не судимого, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Встановив:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 02.09.2018 близько 08.00 год. керуючи автомобілем марки «Тоуоіа Avensis» рєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в світлий час доби, по сухій асфальтованій автодорозі №12 на 117 км. у селі Колонья - Седлищкі Республіка Польща зі швидкістю близько 70-80 км/год. Рухаючись в даних умовах вказаної ділянки автодороги на 117 км. + 300 гектометрів біля будинку № 13 у с. Колонья - Седлищкі Республіка Польща водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п.2.3 «б», 2.9 «б» Правил дорожнього руху України, а саме: проявив неуважність в дорожній обстановці яка склалася, не контролював свій рух, хоча зобов`язаний був постійно його контролювати і мав таку можливість, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, керуючи транспортним засобом у стані стомлення, заснув та виїхав за межі проїжджої частини, внаслідок чого, допустив виїзд свого автомобіля «Тоуоtа Avensis» рєстраційний номер НОМЕР_1 на протилежне узбіччя з послідуючим контактуванням з деревом.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Тоуоtа Avensis» рєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в громадській клінічній лікарні №4 у м. Любліні, а пасажир ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Згідно з протоколом від 12.09.2018 смерть ОСОБА_2 настала в результаті важких травм центральної нервової системи, а при госпіталізвції сталася бронхоектатична хвороба.

Згідно висновку експерта № 288 від 18.04.2019 у ОСОБА_3 мають місце тілесні ушкодження у вигляді синців навколо очей, підшкіряної емфіземи м`яких тканин обличчя, множинних переломів кісток обличчя з крововиливами в їх пазухи, підшкіряної емфіземи лівої половини шиї та грудної клітини зліва, переломів 1-6 ребер зліва в передніх ділянках та 7-9 ребер зліва в задній ділянці з наявністю повітря в лівій плевральній порожнині, закритого перелому лівої плечевої кістки та закритого перелому обох гомілкових кісток лівої ноги. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердив обставини викладені у обвинувальному акті, щиро розкаявся, яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність.

З урахуванням того, що проти не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

За таких умов, докази на підтвердження вини обвинуваченого, за погодженням з учасниками провадження, не досліджувались, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього.

За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною, а його дії правильною кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть потерпілого.

Відповідно до п.1, 2, 3, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання підсудному, який визнається винним у вчиненні злочину, необхідно дотримуватися вимог ст.65 КК України, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При призначенні покарання у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Відповідно до п. п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, необхідно враховувати не тільки наслідки, які настали, але і характер, і мотиви, допущених особою порушень безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, його ставлення до цих порушень, і поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх і т.д.), а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, і особи винного. У кожному разі призначення покарання за частинами 1 і 2 ст.286 та ст.287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність, сприянні органу розслідування та суду в установленні дійсних обставин вчиненого ним злочину.

Обставин, що обтяжує покарання згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обираючи міру покарання ОСОБА_1 , суд враховує тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, працює, його вік, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, щире каяття, вибачення перед потерпілими.

Призначаючи покарання, суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а так само попередження вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України з позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, з ОСОБА_1 належить стягнути витрати за проведення експертизи в сумі 1099 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

Ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням у вигляді 2 /двох/ років.

На підставі п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи в сумі 1099 грн. в дохід держави.

Речові докази по даному кримінальному провадженню: автомобіль «Тоуоtа Avensis» рєстраційний номер НОМЕР_1 залишити за належністю власнику.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Суддя: Г.В.Терентьєв

04.10.2019