Рішення № 84761434, 25.09.2019, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/3544/19

Провадження №2/552/1421/19

Р І ШЕ Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

25 вересня 2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

при секретарі - Горошко О.О.,

учасники справи та їх представники:

позивач - ОСОБА_1 ,

представники позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_4 ,

представник відповідача - ОСОБА_5 ,

представник третьої особи - Вавренюк Ірина Іванівна

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , що діє в інтересах малолітньої ОСОБА_8 , про розірвання договору довічного утримання, третя особа - виконавчий комітет Київської районної у м.Полтаві ради як орган опіки та піклування, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_7 , діє в інтересах малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розірвання договору довічного утримання.

В позовній заяві посилалась на те, що 07 червня 2006 року між нею та ОСОБА_9 укладено договір довічного утримання. Відповідно до вищевказаного договору набувач - ОСОБА_9 , прийняла у власність від ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 80,7 кв.м.

У відповідності до укладеного договору набувач нерухомого майна зобов`язувався довічно повністю утримувати відчужувача (позивача), забезпечуючи його житлом, щоденним триразовим харчуванням, придатним для носіння одягом і взуттям, доглядом та необхідною допомогою, наданням побутових послуг, готівкою, згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами. Даний договір виконувався до 09 серпня 2018 року, коли набувач за договором - ОСОБА_9 у зв`язку із тяжкою хворобою раптово померла.

Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина, в тому числі і на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями померлої ОСОБА_9 є її мати - ОСОБА_1 та її донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Починаючи з 10 серпня 2018 року обов`язки набувача за договором довічного утримання, в тому числі щодо її утримання перейшли до неповнолітньої ОСОБА_8 та її опікуна - ОСОБА_7 .

Але відповідач (набувач) жодного разу не виконав свої зобов`язання по договору.

Тому позивач просила суд розірвати договір довічного утримання, укладений 07 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , застосувати наслідки розірвання договору довічного утримання, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаної квартири та скасувати заборону на її відчуження, накладену за договором довічного утримання.

Відповідач ОСОБА_7 надала відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечила. Зазначила, що вона є законним представником малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина залишилася сиротою, але родичі її матері намагаються у дитини забрати майно, що залишилось після смерті матері, що суперечить моральним нормам та вимогам закону.

Стосовно відсутності певних умов проживання, які нібито мала позивачка раніше і які вона втратила після смерті доньки, відповідач зазначила, що жодного нормального прибирання в цій квартирі не було вже років десять, позивач мала тварин, якім було дозволено все, окрім цього вона має звичку збирати лахміття і приносити його в квартиру, і антисанітарні умови в цій квартирі були завжди. Це спостерігали і неодноразово наголошували працівники органу опіки і піклування, померлій ОСОБА_9 , але їй не вдалось переконати свою матір дотримуватись чистоти.

Що стосується фінансової допомоги позивачки від її доньки, то в 2006 році був укладений договір довічного утримання, а на початку 2007 року в родині з`явилась маленька дитина, безумовно ОСОБА_9 допомагала матері, але не в тому обсязі, що передбачено угодою, і на той час позивачку ці обставини повністю влаштовували. Зараз, виходячи із виписок із карток про отримання доходів, позивачка має дохід більше п`яти тисяч на місяць і отримує субсидію навіть в літній період. Маючи пільги інваліда першої групи вона може розраховувати на повністю безкоштовну медичну допомогу, а її повнолітня донька ОСОБА_10 повинна піклуватись про свою непрацездатну, немічну матір.

ОСОБА_8 , ще не виповнилось 13 років, але за своє дитяче життя вона вже має весь перелік дорослих хвилювань, таких як втрата матері і після цього повна недбалість всіх інших близьких родичів. А тепер бабуся намагається позбавити онуку майна, яке їй належить по закону, намагаючись зобов`язати відповідача виконувати ті обов`язки, які вона вже і так виконує за неї і її доньку, бо саме вона, а не близькі родичі опікується дитиною. Обов`язки опікуна не передбачають піклуватись про позивача. Малолітня ОСОБА_8 не має повного обсягу цивільної дієздатності, тому не може виконувати обов`язки за договором довічного утримання.

Тому відповідач просила відмовити в задоволенні позову.

Позивачем до матеріалів справи надано відповідь на відзив, у якій вона зазначила, що заперечення відповідача щодо доводів позивача по суті справи, які наведені у відзиві, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Вимога позивача про розірвання договору довічного утримання в судовому порядку є законною, обґрунтованою та вмотивованою за своїм змістом.

Законність позовних вимог полягає саме в невиконанні умов договору довічного утримання ОСОБА_8 через свого опікуна, ОСОБА_7 , а не з інших підстав.

Вказані позивачем доводи навіть не оспорюються відповідачем у відзиві на позовну заяву про розірвання договору довічного утримання.

Натомість, відповідач намагається виключно дискредитувати позивача перед судом.

В той же час відповідач не виконує зобов`язання за договором довічного утримання, починаючи з 09 серпня 2018 року. Пунктом 6 цього договору передбачено, що він може бути розірваний за згодою сторін, а у разі невиконання його умов - зверненням до суду.

Тому позивач просила суд задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_7 надала заперечення, у яких зазначила, що основна вимога позивача базується на виконанні умов договору довічного утримання неповнолітньою особою, або її опікуном. Повна цивільна дієздатність особи настає з досягненням повноліття - вісімнадцятирічного віку.

Опікуни малолітніх мають майже такий самий обсяг прав та обов`язків, як і батьки. Відмінність опікунських прав та обов`язків від батьківських полягає у тому, що вони дещо вужчі за обсягом і перебувають під суворим контролем органу опіки та піклування. Права та обов`язки опікуна дитини визначені у ст. 249 СК. Основний обов`язок опікуна малолітньої особи - дбати про її виховання, навчання та розвиток, здійснювати дії, які відповідають найвищім інтересам дитини. Перелік обов`язків опікуна визначений органом опіки і піклування. Чинним законодавством не передбачено обов`язку неповнолітньої особи виконувати умови договору. Можливо, коли ОСОБА_8 досягне повноліття, вона сама вирішить стосовно вказаного договору і його умов. А зараз ні вона, ні її опікун не мають підстав для його виконання.

Позивач посилається на загальні вимоги до умов договору, але в даному випадку виключність ситуації полягає в тому що набувач майна - це неповнолітня особа, і виключна вона в тому, що на опікуна покладені чіткі обов`язки щодо неповнолітньої, до їх числа не входить обов`язок виконання угоди довічного утримання.

Тому відповідач просила у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_7 як опікуна малолітньої ОСОБА_8 про розірвання договору довічного утримання відмовити.

Ухвалою суду від 05 серпня 2019 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , витребувано у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Настеки Наталії Олександрівни докази, а саме копію спадкової справи, відкритої до майна ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер справи у спадковому реєстрі 61433959, номер у нотаріуса 20/2019. Задоволено їхнє клопотання про виклик в судове засідання та допит свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Також ухвалою суду від 05 серпня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про виклик в судове засідання та допит свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Інші заяви та клопотання від учасників справи суду не надходили.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити. При цьому посилалися на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечили, в його задоволенні просили відмовити. При цьому посилались на обставини, викладені у відзиві та запереченнях.

Заслухавши учасників справи та їхніх представників, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07 червня 2006 року ОСОБА_1 , що діє в договорі як відчужувач, та ОСОБА_9 , що є набувачем, уклали договір довічного утримання, який було посвідчено державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. (а.с.10).

Згідно вказаного договору відчужувач зобов`язується передати 1/2 частину квартири у власність набувачу, а набувач зобов`язується прийняти у власність зазначене майно на умовах цього договору.

Предметом цього договору є 1/2 частина квартири номер три, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та має загальну площу 80,7 кв.м.

Набувач зобов`язується довічно повністю утримувати відчужувача, забезпечуючи його: житлом шляхом збереження прав безоплатного довічного проживання у вищезазначеній квартирі; забезпечувати щоденним триразовим харчуванням; забезпечувати придатним для носіння одягом і взуттям; здійснювати догляд, надавати та необхідну допомогу; надавати побутові послуги; забезпечувати готівкою щотижня, забезпечувати згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами. Грошова оцінка зазначених в цьому договорі видів матеріального забезпечення на місяць має становити не менше 350 гривень.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 померла.

Дана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно Київським районним у м.Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 03 травня 2019 року (а.с. 19).

Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина, в тому числі і на належне їй нерухоме майно.

До кола її спадкоємців першої черги за законом відносяться мати спадкодавця - ОСОБА_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 21 травня 1985 року Полтавським міським відділом ЗАГС, та дочка спадкодавця - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 27 березня 2007 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції (а.с. 13, 23).

Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м.Полтаві ради від 23 жовтня 2018 року №253 «Про призначення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та закріплення за малолітньою права користування житловою площею» ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має статус дитини-сироти. Згідно вказаного рішення за дитиною-сиротою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зберігається право користування житловою площею, де вона зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідальність за збереження права користування житловою площею дитиною-сиротою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладається на опікуна ОСОБА_7 . Опікуна ОСОБА_7 також зобов`язано від імені малолітньої підопічної вступити в спадщину та оформити право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належала померлій матері ОСОБА_9 - на ім`я малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.75).

На даний час малолітня ОСОБА_8 проживає в родині опікуна ОСОБА_7 .

Опікуном або іншими особами в інтересах ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_9 умови договору довічного утримання не виконуються.

Вказану обставину визнавали всі учасники справи та підтвердили допитані в судовому засіданні свідки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 755 Цивільного кодексу України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Набувачем за договором довічного утримання, укладеним ОСОБА_1 та ОСОБА_9 07 червня 2006 року, була ОСОБА_9 .

Після її смерті правовідносини, що виникли за вказаним договором, не припинилися, допускають правонаступництво.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно, до правонаступників ОСОБА_9 перейшли не тільки права спадкодавця, а і її обов`язки, в тому числі за договором довічного утримання.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 4 ст. 1268 ЦПК України передбачено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу (дані випадки передбачають відмову від спадщини).

Таким чином, малолітня ОСОБА_8 є такою, що прийняла спадщину після смерті матері - ОСОБА_9 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №20/2019, розпочатої 04 травня 2018 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікун малолітньої ОСОБА_8 від належної їй спадщини не відмовлялась (а.с.114-129).

ОСОБА_1 також спадщину прийняла.

Таким чином до ОСОБА_1 та ОСОБА_8 перейшли права та обов`язки від померлої ОСОБА_9 , в тому числі і за договором довічного утримання.

Помилковою є позиція позивача та її представників, що обов`язки за договором довічного утримання перейшли лише до ОСОБА_8 , оскільки і інший спадкоємець - ОСОБА_1 - прийняла спадщину після померлої ОСОБА_9

Чинним законодавством не передбачено можливості прийняття у спадщину лише прав спадкодавця та не прийняття у спадщину обов`язків незалежно від причин.

ОСОБА_1 є стороною договору довічного утримання, та відповідно, у даному зобов`язанні має право виконання його умов у інших спадкоємців. Але у зв`язку з прийняттям спадщини вона крім прав набула і обов`язки за договором довічного утримання.

Таким чином фактично склалася ситуація, при якій відчужував та набувач за договором довічного утримання (відповідно до її частки у спадщині) фактично поєдналися в одній особі, що унеможливлює його виконання.

Оскільки інший спадкоємець ОСОБА_8 є малолітньою особою, в її інтересах діє опікун ОСОБА_7 .

В той же час утримання іншої особи, крім малолітньої дитини, не входить до обов`язків опікуна.

Так, згідно ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.

Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Посилання представників позивача на обов`язок опікуна дбати про збереження майнових прав малолітньої особи суд до уваги не бере, оскільки обов`язок дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах, передбачений ч. 1 ст. 72 ЦК України, не є тотожним обов`язку утримувати позивача ОСОБА_1 .

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України, підставою для розірвання договору довічного утримання за рішенням суду на вимогу вічужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, є невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Тому, оскільки судом встановлено, що оскаржуваний договір довічного утримання на даний час не виконується, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України на вимогу позивача він підлягає до розірвання.

При цьому суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що причиною припинення нею відвідин позивача стали погрози з боку колишнього співмешканця померлої ОСОБА_9 , оскільки крім того, що у неї був відсутній обов`язок з утримання позивача, згідно п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України підставою для розірвання договору довічного утримання є невиконання або неналежне виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини, тобто незалежно від причин.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовну вимогу про розірвання договору довічного утримання.

Правові наслідки розірвання договору довічного утримання (догляду) передбачені ст. 756 ЦК України, згідно частини першої якої у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

У зв`язку з цим за позивачем необхідно визнати право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що була предметом договору довічного утримання, та скасувати заборону відчуження вказаного нерухомого майна.

Тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , що діє в інтересах Малолітньої ОСОБА_8 , про розірвання договору довічного утримання задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання, від 07 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , посвідчений державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Підгайною Оленою Іванівною.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати заборону відчуження нерухомого майна - 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що була накладена за договором довічного утримання від 07 червня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , посвідченим державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Підгайною Оленою Іванівною за реєстровим номером 1-1031.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ,

відповідач - ОСОБА_4 , проживаюча: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено,

третя особа - виконавчий комітет Київської районної у м.Полтаві ради, місцезнаходження: м.Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 1/2, код ЄДРПОУ 05384703.

Повний текст рішення виготовлений 02 жовтня 2019 року.

Головуючий О.А. Самсонова

25.09.2019