Рішення № 84759388, 30.09.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4442/18

2/357/3435/19

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позов, мотивуючи тим, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» ( з 21.12.2009 ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11186135000 20.07.2007 року з додатковою угодою №1 від 20.07.2007 року. Відповідно до умов цього кредитного договору позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 144 000 доларів США, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок відповідача ОСОБА_1 , яка зобов`язалася щомісячно повертати кредит, згідно графіку повернення, що є Додатком до договору №1. Кінцевий термін погашення кредиту - 20.07.2028 року. За користування кредитом відповідач зобов`язалася сплачувати проценти - 12,2 % річних з 01 по 20 число кожного місяця. В забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника по вказаному кредитному договору ,була прийнята порука ОСОБА_2 , згідно Договору поруки №128408 від 20.07.2007 року. Відповідач ОСОБА_1 неналежно виконувала умови договору щодо повернення кредиту, а тому позивач направив відповідачам вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань. Станом на 10.04.2018 року заборгованість за кредитним договором №11186135000 становить 54557,02 долари США, а також, позивач нарахував пеню в сумі 12051, 53 грн. Прийнявши на себе зобов`язання належним чином виконувати умови кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, передбаченому зазначеним кредитним договором, позичальник вказані зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом в загальному розмірі 54557,02 доларів США, що позивач просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку, а також, стягнути неустойку та судовий збір в розмірі 21480,08 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача Беркут М.В.позов не визнав. По справі надано відзив.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належно, причини неявки суду не відомі, заяв чи будь-яких інших клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 20.07.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» ( з 21.12.2009року згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 р. були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11186135000. Наведене підтверджено оглянутим в підготовчому судовому засіданні оригіналом Договору №11186135000 та копією цього договору, що приєднаний до справи (Т.1 а.с.17-21).

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 144 000 дол. США, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок відповідача ОСОБА_1 Позичальник ОСОБА_1 . зобов`язалася щомісячно повертати кредит у повному обсязі в терміни, встановлені Графіком погашення кредиту, який є Додатком №1 до кредитного договору (Т.1 а.с.22-27).

Умови кредитного договору передбачають повернення кредиту в повному обсязі не пізніше 20.07.2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п.1.1, 1.2. кредитного договору).

За користування кредитними коштами відповідач ОСОБА_1 зобов`язалася сплачувати проценти у розмірі 12.2% річних з 01 по 20 число кожного місяця.( п.1.3 кредитного договору). Сторони домовились, що розмір процентної ставки може бути змінений у разі настання будь-якої із обставин, передбачених пунктом 5.2 договору (п. 1.3.2 кредитного договору).

Відповідно до п.1.5 додаткової угоди №1 від 20.07.2007року у випадках настання обставин, передбачених підпунктом «а» пункту 5.2 кредитного договору, а саме, за порушення позичальником кредитної дисципліни процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до п.1.3.1 кредитного договору. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку сплачуються у порядку, встановленому договором (п.1.3. кредитного договору).

Згідно з п.4.1. кредитного договору у випадку порушення термінів погашення будь-яких грошових зобов`язань ОСОБА_1 сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми гривневого еквіваленту суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен прострочення платежу, починаючи з 32 дня прострочення.

Судом встановлено, що з забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника ОСОБА_1 по вказаному кредитниму договору, була прийнята порука ОСОБА_2 згідно договору поруки №128408 від 20.07.2007 року (Т. 1 а.с.35-36).

Позивач зазначає, що позичальник ОСОБА_1 , не здійснювала своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по процентам протягом тривалого часу, чим суттєво порушувала взяті на себе договірні зобов`язання. А тому позивач направив відповідачам вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань (Т.1 а.с.37,38).

Встановленло, що відповідачі 01.02.2018 року отримали вимоги банку (Т.1 а.с.39), однак відповідачі порушення договору не усунули.

Так, позивач зазначає, що станом на 10.04.2018 року заборгованість за кредитним договором №11186135000 від 20.07.2007 року становить: по кредиту та процентам у розмірі 54557.02 дол. США , по пені - 12051.53 грн., з яких:

49891.48 дол. США - заборгованість за кредитом,

4665.54 дол. США - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 4141.40 дол.США за строк з 01.06.2017 року по 31.03.2018 року,

12051.53 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 22.05.2017 року по 10.04.2018 року.

Матеріали справи містять розрахунок вказаної заборгованості (Т.1 а.с.46-52), а також, позивачем було надано виписку за особовим рахунком відповідача ОСОБА_1

Представник відповідача ОСОБА_1 , заперечуючи позовні вимоги, вказав, що пунктом 1.1. кредитного договору № 11186135000 від 20.07.2007 року укладеному з ПАТ «УкрСиббанк», банк зобов`язувався надати ОСОБА_1 кредитні кошти у загальному розмірі не більше 144 000 дол.США, на підставі її письмової заяви, де ОСОБА_1 повинна була б вказати потрібну їй суму в межах 144000 дол.США. Проте в подальшому, ОСОБА_1 відмовилась від отримання кредиту та не писала заяву на видачу кредиту. Відповідачу не відомо, хто здійснював оплати на часткове повернення кредиту. ОСОБА_1 визнає, що підписала кредитний договір № 11186135000 від 20.07.2007 року, але, фактично, коштів не отримувала і позивачем не надано належних доказів - первинних документів у паперовій формі, щодо підтвердження отримання позичальником коштів. Представник відповідача, заперечуючи позовні вимоги посилається на Постанову Правління Національного банку України 14.08.2003 N 337 «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України». Відповідно до п.1 глави 1 розділу 3 вказаної постанови, до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями , визначеними цією Інструкцією належать: заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, а також, рахунки на сплату платежів та документи,установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі. Отже, представник відповідача зазначив, що, лише, вказаними документами може підтверджуватися обставина надання грошових коштів у безготівковій формі, а таких документів позивачем не надано.

Крім того, в підтвердження своєї позиції, стороною відповідача було надано до справи Висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 26.02.2019року за № 360/02/2019.

Так, з висновків експерта у вказаній експертизі , слідує, що в межах, наданих експерту на дослідження матеріалів, не було встановлено документальних підтверджень надання кредитних коштів ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11186135000 від 20.07.2007р., а саме : відсутня письмова заява позичальника ОСОБА_1 , в якій зазначається бажана сума траншу (в межах загальної суми кредиту) та бажана дата його отримання, яка відповідно до п.1.1 договору №11186135000 є підставою для видачі кредитних коштів; відсутні меморіальні документи (передбачені п.4.6. Постанови Правління НБУ №254 від 18.06.2003р.), які підтверджують здійснення безготівкових операцій з надання кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_1 на виконання умов п.1.5. договору про надання споживчого кредиту №11186135000 від 20.07.2007р.; відсутня заява на видачу готівки, що підтверджує видачу кредитних коштів готівкою з поточного рахунку позичальника (згідно Постанови Правління НБУ № 337 від 14.08.2003р.) по договору №11186135000 від 20.07.2007р.; згідно виписки «Выписки и кредитовые документы по счету 26204137891200» с (вкл.) 20.07.2007 по ( вкл . )21.07.2007» (згідно мови оригіналу), відображено перерахування коштів з рахунку № НОМЕР_3 на рахунок № НОМЕР_1 у сумі 144000,00 дол. США. Відповідно до нормативно - правових актів рахунок №3739 не передбачений для відображення операцій щодо видачі кредиту (Т.2 а.с. 1-12).

Заперечуючи наведені висновки експертизи, позивачем надані суду письмові пояснення та копію Заявки ОСОБА_1 від 05.07.2007 року про надання іпотечного кредиту. В даній заявці міститься сума кредиту, валюта, відсоток та персональні дані ОСОБА_1 і її чоловіка ОСОБА_2 (Т.2 а.с.31-35).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають, зокрема, з договору, що передбачено ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦКУкраїни.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі/ у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Пунктом 4.1. Кредитного договору №11186135000 від 20.07.2007 року передбачено за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, сплату пені.

Згідно ч.1, ч. 3ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України, зазначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до позичальника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників /солідарних боржників/ кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Пунктом 1.1 Кредитного договору визначена валюта кредиту - долари США.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

За ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Застосування іноземної валюти як засобу платежу врегульовано і дозволено Декретом КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно п.12 вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. Разом із тим як за пред`явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження обставин на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, було надано Кредитний договір, в якому зазначено суму наданого кредиту (п. 1.1.), строк кредитування (п. 1.2.), розмір процентної ставка та метод їх нарахування (п. 1.3. та 1.3.3.), спосіб надання кредиту (п. 1.5.) та інші умови. При цьому суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 не заперечила своє звернення до позивача з метою отримання іпотечного кредиту, підтвердила підписання Кредитного договору споживчого кредиту №11186135000.

Суду не надано жодного доказу в підтвердження відклику відповідачем свого підпису в договорі, оскарження цього договору. Натомість, суду надано докази часткового виконання своїх зобов`язань позичальником за Договором №11186135000 від 20.07.2007 року. Відповідач ОСОБА_1 не спростувала і не надала суду доказів належності іншій особі рахунку на який було зараховано позивачем кошти в сумі 144 000 дол.США.

Крім того, пунктом 1.5 Кредитного договору чітко передбачено, що банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у Банку, код Банку (МФО) 351005.

Також, в підтвердження позовних вимог, позивачем надано копію договору поруки, розрахунок заборгованості за кредитом, в якому зазначені дата сплати та максимальний залишок заборгованості згідно графіку (Додаток № 2 до Кредитного договору), дата та сума фактичного погашення кредиту, залишок строкової, простроченої та загальний залишок заборгованості. Позивачем надано розрахунок заборгованості по процентам, в якому, згідно умов договору (п. 1.3) визначена процентна ставка, період за який нараховані проценти, кількість днів, нараховано та сплачено процентів, залишок строкової, простроченої та загальний залишок заборгованості за процентами; виписка за особовим рахунком відповідача ОСОБА_1 , як доказ надання та видачі кредитних коштів, згідно п. 1.5. Кредитного договору, оскільки кошти перераховувалися позивачем на поточний рахунок ОСОБА_1 .

В обґрунтування позиції про неотримання ОСОБА_1 кредитних коштів, її представник послався на Висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 26.02.2019року. Експерт Тарасова О.Б. не встановила документальних підтверджень надання кредитних коштів ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11186135000, вказала на відсутність письмової заяви позичальника.

Суд звертає увагу, що експертом, окрім іншого, було досліджено питання достатності доказів по справі про стягнення з відповідачів боргу, що віднесено до компетенції суду (ст. 80 ЦПК України).

Представник позивача в судовому засіданні ствердив, що заяви ОСОБА_1 на видачу готівки з каси банку не має, бо кошти надавалися позичальнику, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача ОСОБА_1 , а не видавалися їй на руки в касі банку. До цього ж, позивачем в підтвердження своїх вимог надано Заявку ОСОБА_1 від 05.07.2007 року про надання іпотечного кредиту. В даній заявці міститься бажана сума кредиту, валюта, відсоток та персональні дані ОСОБА_1 і її члена сім`ї. Представник позивача суду пояснив, що банк перед укладенням кредитного договору з`ясовує інформацію у клієнта щодо запитуваного кредиту, розмір, ціль, дані позичальника та ін… Таким чином, оскільки кредит було надано у безготівковій формі, касові документи, до яких відноситься і заява про видачу готівки, не вимагаються. Доказом отримання кредиту є перерахування кредитних коштів на особовий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджують Виписки і кредитні документи по рахунку НОМЕР_1 з (вкл.) 20.07.2007 по (вкл.) 21.07.2007р.

Крім того, позивачем була прийнята застава нерухомості ОСОБА_1 , а саме квартира АДРЕСА_1 (п.21 . Кредитного договору), власником якої зазначена ОСОБА_1 .

Таким чином, даючи оцінку наданим доказам по справі, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитним договором №11186135000 20.07.2007 року, яка станом на 10.04.2018 року становить 54557.02 дол. США , а також, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 22.05.2017 року по 10.04.2018 року в сумі - 12051.53 грн.

Згідно ст.. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів судові витрати по справі в розмірі 21480,08 грн.

Керуючись ст.ст.192,509, 526, 530, 533, 543, 549,553, 554, 626, 1048, 1049,1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 80, 81, 141, 258, 263, 264, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ід. номер НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 (ід.номер НОМЕР_5 ) в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 54 557,02 доларів США (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят сім доларів 02 центи США), пеню в розмірі 12 051 грн. 53 коп. (дванадцять тисяч п`ятдесят одна гривня п`ятдесят три копійки) та стягнути судові витрати по справі в сумі 21 480 грн. 08 коп. (по 10 740, 04 грн. з кожного відповідача.)

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 07.10.2019 року.

СуддяО. Я. Ярмола