Рішення № 84756921, 04.10.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/4229/18 провадження №2/489/115/19

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом

встановив:

У липні 2018 року звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Звернувшись до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, на підставі якого спадкове майно належало спадкодавцю, та запропоновано для подальшого оформлення своїх спадкових прав визнати право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька у судовому порядку.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.07.2018 після усунення недоліків відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 20.07.2018 у приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.12.2018 від представника позивача - адвоката Костенюк М.В. до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просила встановити факт постійного проживання позивача із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, а саме квартири АДРЕСА_1 ; визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, а також визнати за позивачем право власності на вказану квартиру в порядку спадкування за законом.

Як на підставу уточнених позовних вимог вказано, що на підставі заяви позивача щодо прийняття спадщини, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_5 , нотаріусом було заведено спадкову справу та зареєстровано у спадковому реєстрі. Одночасно, нотаріус надала позивачу повідомлення щодо оформлення заяви про прийняття спадщини належним чином та щодо пропущення строку для подачі такої заяви. Однак, позивач на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі своїм батьком, що підтверджується актом про фактичне проживання у квартирі, та вважається таким, що прийняв спадщину. Також, позивачу було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу. Проте, оригінал договору купівлі-продажу № 177 від 22.06.2001, зареєстрованого на Універсальній Товарній Біржі «РіКо-Альянс», на підставі якого спадкодавцю належала квартира АДРЕСА_1 , втрачений та отримати його дублікат неможливо. Зважаючи на цю обставину, вважає, що так як, всі умови договору купівлі-продажу вказаної квартири сторонами виконані, право власності на яку зареєстровано за померлим в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», але відсутність нотаріального посвідчення договору, який підлягає визнанню дійсним тільки у судовому порядку, та самого оригіналу цього договору, заважає позивачу в повній мірі реалізувати свої права щодо володіння, користування та розпорядження спадковим майном.

15.03.2019 на підставі розпорядження керівника апарату суду № 135 за наслідками повторного автоматизованого розподілу (в зв`язку з відставкою судді Тихонової Н.С.) вказана справа передана судді Коваленку І.В. та ухвалою від 04.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.07.2019 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 19.09.2019 на 16:00 годину, сторони не з`явились, про дату, час, місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача надала до суду письмову заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача - Миколаївської міської ради у наданій суду письмовій заяві також просив провести розгляд справи за його відсутності та прийняти рішення по справі за наявними матеріалами справи та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Інші відповідачі причини своєї неявки не повідомили, відзиву на позов не подали.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22.06.2001 між ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та імені ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 177, відповідно до якого ОСОБА_5 придбав квартиру АДРЕСА_1 . Договір оформлено на Універсальній Товарній Біржі «РіКо-Альянс».

З довідки Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 12.03.2018 № 2-662 вбачається, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 22.06.2001 № 177 укладений на Універсальній Товарній Біржі «РіКо-Альянс» та зареєстрований в БТІ 02.07.2001 за № 18883. Станом на 28.12.2012 право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис за № 1122.

Родинні відносини позивача ОСОБА_1 з померлим підтверджено свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 .

Судом досліджено копію спадкової справи № 34/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , з матеріалів якої видно, зокрема повідомлення приватного нотаріуса від 15.03.2018, адресованому позивачу ОСОБА_1 , вбачається, що за його заявою після смерті батька нотаріусом заведено спадкову справу, яку зареєстровано в спадковому реєстрі за № 62143712.

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу від 15.03.2018 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ним не надано оригіналу правовстановлюючого документа, на підставі якого спадкове майно належало спадкодавцю, у зв`язку з чим нотаріальне оформлення права власності на квартиру неможливо, а тому право власності в порядку спадкування за законом необхідно визнати у судовому порядку.

Актом від 15.03.2018 про фактичне проживання у квартирі, посвідченого начальником ЖЕК № 14 «Південь» та сусідами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , який міститься в матеріалах вище вказаної спадкової справи, позивач підтвердив, що на день смерті батька проживав разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень частини 2 статті 1220, частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини - дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою.

Разом із тим, згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина 3 статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

У відповідності до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За такого, враховуючи, що оригінал договору, відповідно до якого спадкодавець придбав спірну квартиру, втрачено, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого батька, суд вважає позовні вимоги в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом такими, що підлягають задоволенню.

В частині встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 із спадкодавцем на час відкриття спадщини вимоги задоволенню не підлягають, оскільки нотаріусом у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії не заперечується факт, що позивач на день смерті свого батька проживав разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено наявним у матеріалах спадкової справи актом про фактичне проживання у квартирі від 15.03.2018.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання дійсним біржового договору, оскільки його оригінал втрачено, що підтверджується матеріалами справи, а судом визнано право власності позивача на спадкове майно.

Тому, оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на вище встановлені судом обставини.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з пунктом 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Миколаївська міська рада, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ;

третя особа: Універсальна Товарна Біржа «РіКо-Альянс», місцезнаходження: м. Миколаїв, проспект Центральний. 152.

Повний текст судового рішення складно 04.10.2019.

Суддя І.В.Коваленко