Рішення № 84756372, 11.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2019 року № 640/20035/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Денисенко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛІУМ», простягнення податкового боргу,

за участі представників сторін:

представник позивача, Крижевська Я.В., ;

представник відповідача, Гойдик Т.Л., ;

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДФС у м. Києві (надалі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛІУМ (надалі - відповідач), в якому, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 1 658 839,93 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2018 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено підготовче провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, і на даний час має податковий борг перед бюджетом із земельного податку в розмірі 1 658 839,93 грн.

Відповідач просить суд в позові відмовити з підстав його необґрунтованості, так крім іншого зазначає, що контролюючим органом не надано обґрунтованого розрахунку суми, що підлягає стягненню з відповідача, податковий борг з ПДФО заявлений позивачем після спливу граничного строку тривалістю в 1095 днів встановленого ст.102 а позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу з ПДВ є необґрунтованими враховуючи наявність самого факту такого податкового боргу та розміру заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті враховуючи заявлені позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог та просив адміністративний позов задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛІУМ» (надалі Відповідач або ТОВ «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛІУМ») перебуває на податковому обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків.

Так, станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковувався податковий борг в розмірі 1 735 098,61 гри:

з податку на прибуток приватних підприємств - 62 925,35 гри;

з податку на додану вартість - 483 903,97 грн;

з податку на доходи фізичних осіб - 1 118 269, 29 грн;

Разом з тим, позивачем в ході розгляду адміністративної справи подано заяву про зменшення позовних вимог, оскільки станом на 20.05.2019 у ТОВ «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛІУМ» залишається несплаченим та обліковується податковий борг перед бюджетом по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) у сумі 1 658 839,93 грн.

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 470 570,64 грн.

- по податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 188 269,29 грн.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з цим, відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідно до акту планової документальної виїзної перевірки № 56/1-26-15-14-03-03-35251246 від 28.03.2016 р. позивач встановив факт несплати відповідачем нарахованого податку на доходи фізичних осіб в сумі 919841,76 грн., несвоєчасної сплати податку в сумі 346 073,21 грн., а також здійснив донарахування податку з доходу фізичних осіб в сумі 18240.95 грн.

Так, порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) ПДФО до державного бюджету регламентується ст.168 ПКУ.

В додатку №1 до Акту перевірки позивач наводить розрахунок повноти та своєчасності сплати до бюджету ПДФО. За період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р. сума нарахованого, але несплаченого ПДФО склала 956862.61 грн. (в тому числі: 919841,76 грн. несплачена сума ПДФО, яка визначена самостійно платником податків у податкових розрахунках, за період з 01.01.2014 р. по 30.11.2015 р. та 37 020,85грн. сума доходу, визначена платником податків за грудень 2015 р.)

Підпунктом 168.1.5. пункту 168.1ст. 168 ГІКУ встановлено, якщо оподатковуваний дохід враховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то Податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Враховуючи вищевикладене, ПДФО, нарахований відповідачем за період з 01.01.2014 р. по 30.11.2015 р. повинен бути сплачений відповідно протягом періоду з 28.02.2014 р. по 31.12.2015 р., а ПДФО, нарахований за грудень 2015 р., повинен бути сплаченим до 31.01.2016 р.

Пунктом 54.2.ст.54 ПКУ встановлено: «Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом ІV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.»

Таким чином, грошове зобов'язання з ПДФО, нараховане відповідачем за період з 01.01.2014 р. по 30.11.2015 р. являється узгодженим на 30-й календарний день, наступний за місяцем нарахування доходу.

Станом на дату складання Акту перевірки грошові зобов'язання з ПДФО в сумі |919841,76 грн., визначені відповідачем за період з 01.01.2014 р. по 30.11.2015 р., були узгоджені.

Зазначені обставини не заперечуються позивачем, оскільки на суму несплаченого ПДФО здійснив нарахування штрафних санкцій, передбачених абз. 3 ст.126 ПКУ.

Диспозиція цієї статті передбачає настання відповідальності у вигляді штрафу за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, встановлених ПКУ.

Таким чином, на момент відображення в Акті перевірки, ПДФО в сумі 919841,76 грн. було узгодженим грошовим зобов'язанням, строк сплати якого порушений.

Тобто, ПДФО в сумі 919841,76 грн. станом на дату проведення перевірки та складання акту перевірки вже являлось податковим боргом, оскільки ця сума є узгодженим грошовим зобов'язанням , строк сплати якого настав, але був порушений платником.

Відповідно до п.102.4. ст. 102 ПКУ, податковий борг може бути стягнутий контролюючим органом протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення.

Позивач звернувся в суд з позовною заявою в листопаді 2018 року. Тобто на дату звернення позивача до суду 1095 календарних днів закінчились для стягнення податкового боргу з ПДФО, нарахованого відповідачем за період з 01.01.2014 р. по 30.09.2015 р. в сумі 823466,87 грн.

Податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ПКУ , а також нараховані на нього пеня та/або штрафи, відповідно до ст.101 ПКУ являється безнадійним податковим боргом та підлягає списанню .

Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 06.02.2018 р. по справі № 807/2097/16.

Стосовно стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 483 903,97 грн., суд зазначає наступне.

Станом на 01.01.2015 р. за даними ІКП ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» мало недоїмку з ПДВ сумі 670 131.66 грн., виникнення якої пов'язане з донарахуванням податковим органом грошового зобов'язання в сумі 1 070 851.00 грн. на підставі податкового повідомлення - рішення №00000692360 від 06.10.2011 р., прийнятого за результатами перевірки, оформленої актом №347/23-611/35251246 від 19.09.2011 р.

Судом встановлено, що після сплати відповідачем платіжним дорученням № 128 від 25.06.2015 р. коштів в сумі 579 262 грн., за даними ІКП недоїмка в сумі 670 131,66 грн., а також інші зобов'язання ТОВ «Іст роуп Петролеум» зі сплати ПДВ, які існували станом на 25.06.2015 р.. були погашені, та станом 01.07.2015 р. сума переплати ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» з ПДВ становила 908 503,02 грн.

Відповідно до п.34 розділу II Перехідних положень ІІКУ (який набув чинності з 01.07.2015 ), помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість вважаються погашеними одночасно із збільшенням суми податку, на яку такий платник мас право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Таким чином, сума переплати з ПДВ, яка мала місце станом на 01.07.2015 р. у ГОВ «Іст Юроуп Петролеум», вважалась анульованою, при цьому, у товариства виникало право реєструвати податкові накладні /розрахунки коригувань на суму 908 503,02 грн.

На підставі ухвали від 07.04.2015 р. Вищого адміністративного суду України було скасоване податкове повідомлення - рішення № 00000692360 від 06.10.2011 р. В ІКП дана обставина була відображена після 01.07.2015 р., в результаті чого, за даними ІКП у ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» виникла переплата в сумі 1 070 851,00 грн.

05.07.2015 р. товариству на підставі податкового повідомлення - рішення №0002942202 від 25.06.2015 р., прийнятого за результатами перевірки, оформленої актом №1631/26-56-22-02-03/35251246. в ІКП була донарахована сума основного платежу з ПДВ в розмірі 1 579 261,95 грн., що призвело до зменшення суми переплати та виникнення недоїмки в сумі 508 410,95 грн. В подальшому сума недоїмки була збільшена до суми 520 530,31 грн. за рахунок нарахування на підставі податкового повідомлення - рішення № 0029311201 від 30.09.2016 р., прийнятого за результатами перевірки, оформлених актом № 5043/26-56-12-01-18 від 19.09.2016 р., штрафних санкцій в сумі 12 119.36 грн.

Податкове повідомлення - рішення № 0002942202 від 25.06.2015 р. було прийняте на підставі акту перевірки від 30.04.2015 р. № 1631/26-56-22-02-03/35251246. Цим податковим повідомленням - рішенням позивачем визначалось грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 579 261,95 грн.

Платіжним дорученням № 128 від 25.06.2015 р. відповідачем була сплачена сума 1 579 262.00 грн. з наступним призначенням платежу: «*;246;35251246; ТОВ «ГОЛДЕН ДЕРРІК» сплата грошового зобов'язання з ПДВ №1631/26-56-22-02-03/35251246 у разі застосування податкового компромісу».

Необхідність посилання в платіжному дорученні саме на акт перевірки, а не на реквізити податкового повідомлення - рішення, було передбачено чинним на дату здійснення платежу додатком 2 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012 р., яким встановлювалась форма податкового повідомлення - рішення, що складається за результатами проведеної перевірки та зміст призначення платежу.

Збіг суми платежу із сумою податкового повідомлення - рішення, дати проведення платежу із датою винесеного податкового повідомлення - рішення, посилання в графі «Призначення платежу» платіжного доручення на акт перевірки, який є підставою для винесення податкового повідомлення рішення № 0002942202 від 25.06.2015 р.. підтверджують ту обставину, що кошти, сплачені платіжним дорученням № 128 від 25.06.2015 р„ сплачені саме на виконання обов'язку ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» зі сплати грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням № 0002942202 від 25.06.2015 р.

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2019 р. у справі №826/11789/18 встановлена відсутність факту невиконання ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням від 25.06.2015 р. № 0002942202.

За таких обставин, оскільки на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, заявлений до стягнення податковий борг фактично відсутній, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС У М.КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м. Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛІУМ» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35251246, адреса: 04123, м. Київ, вул. Западинська, буд. 13, літера А) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур