Постанова № 8475621, 12.03.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-55/10/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2010 року м. Львів

09 год. 40 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання Романчук Л.В.,

від

позивача Завалишин Ю.О.

відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Позивач, державне територіально-галузеве обєднання «Львівська залізниця» звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2009 р. №0006261511/0, від 07.08.2009 р. №0006261511/1, від 07.09.2009 р. №0006261511/2 та від 23.11.1009 р. №0006261511/3, винесених відповідачем, державною податковою інспекцією в Галицькому районі м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю невизнання податкових декларацій з податку на прибуток за 11 місяців 2008 р., 2008 рік та за 1 квартал 2009 року, невідповідністю дійсності обставин, що викладені в акті № 1311/416/151/25263143 від 22.06.2009 року та, як наслідок, неправомірністю винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 30.06.2009 р. №0006261511/0, від 07.08.2009 р. №0006261511/1, від 07.09.2009 р. №0006261511/2 та від 23.11.1009 р. №0006261511/3.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання на прибув, подав письмові заперечення проти позову.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно всебічно та обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та встановив наступне.

Відповідачем 12 червня 2009 року за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності складено акт №1311/416/151/25263143, яким зафіксовано неподання позивачем податкових декларацій з податку на прибуток за 11 місяців 2008 р., 2008 рік та за 1 квартал 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 30 червня 2009 року винесено податкове повідомлення-рішення №0006261511/0, яким позивачу визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 510 грн. за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

За результатами розгляду скарг позивача, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0006261511/1, №0006261511/2 та №0006261511/3, відповідно до яких фінансова санкція в розмірі 510 грн., застосована до позивача, залишена без змін.

Підставою для складання вищевказаного акту перевірки та винесення у подальшому оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувало невизнання відповідачем податкової звітності поданої позивачем, а саме - податкових декларацій з податку на прибуток за 11 місяців 2008 р., 2008 рік та за 1 квартал 2009 року.

Так, листом 21578/28-213 від 22.12.2009 р. відповідач повідомив позивача, що подана останнім податкова декларація з податку на прибуток за 11 місяців 2008 р. визнана неприйнятою, оскільки в декларації відсутні прокреслення в значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації; що суперечить п.4.1.3. п.4 наказу ДПА України від 15.04.2008р. за N250 «Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», про що в усній формі працівником підрозділу приймання звітності було попереджено представника підприємства.

Листом №1497/28-213 від 09.02.2009 року відповідач повідомив позивача, що подана останнім податкова декларація з податку на прибуток за 12 місяців 2008 р. ДПІ у Галицькому районі не визнається, оскільки згідно п.4.4 п.4 наказу ДПА України від 31.12.2008р. за N827 «Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», в податковій звітності потрібно вказувати всі необхідні реквізити, зокрема ОДПС, до якого подається документ. Оскільки в поданій декларації даний реквізит відсутній, документ в компютерній мережі отримав статус «До відома».

Також листом №6009/28-213 від 07.05.2009 року відповідач повідомив позивача, що подана останнім податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2009 р. ДПІ у Галицькому районі не визнається, з тих підстав, що в п.4.3 п.4 наказу ДПА України від 31.12.2008р. за N827 «Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», вказано: ...« податкова звітність повинна бути повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та відмітка про подані додатки, значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені...». В поданій декларації відмітка про поданий додаток відсутня, відсутні прокреслення в рядках, де немає інформації.

Предметом даного спору є правомірність відмови податковим органом у прийнятті податкових декларацій позивача.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181).

Відповідно до пункту 1.11 ст. 1 Закону №2181 податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 1.6 "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства" затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143 (із змінами і доповненнями) затвердженим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. № 271/7592 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» передбачено, зокрема, що у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

В силу положень п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків . У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Копії податкових декларацій, що подавалась позивачем до податкового органу та були невизнані ним як податкові декларації, міститься у матеріалах справи. У вказаних деклараціях заповнені всі обовязкові реквізити (зазначено звітний період за який подається декларація, назва підприємства, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження підприємства …), декларації підписані посадовою особою позивача

Згідно з вимогами п. 3.1 Порядку, у заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням). В основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, суд зазначає, що податкова декларація може бути не визнана податковим органом як податкова декларація тільки у випадках, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Суд зазначає, що вищезазначені норми Закону № 2181 містять вичерпний перелік випадків не визнання податковим органом податкової декларації як такої. Інших випадків не визнання податкової декларації не встановлено ні Законом № 218І, ні іншими нормативно-правовими актами.

Суд не приймає посилання відповідача на наказ ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» з огляду на принцип законності, оскільки вказаний Наказ не є нормативно-правовим актом, внаслідок того, що не зареєстрований в Міністерстві юстиції України відповідно до статті 117 Конституції України.

Посилання відповідача на невідповідність декларації вимогам п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143 з тих підстав, що у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники, а якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації, судом не приймається, оскільки відповідачем не зазначено які саме порушення п. 1.6 Порядку були допущені позивачем при заповненні декларацій, які саме рядки невірно заповнені (чи незаповнені) тощо, та в будь-якому випадку наявність таких обставин не є підставами для невизнання контролюючим органом поданої декларації з податку на прибуток як податкової декларації. Вказані недоліки податкової звітності не впливають на нарахування чи сплату податку, не спотворюють показників підприємства.

Норми Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, що затверджений Наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143 не відносять до обов'язкових реквізитів декларації її показники, що відображаються в таблиці декларації у вигляді рядків та додатків до декларації.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду належних доказів правомірності прийняття ним спірних податкових повідомлень-рішень та не спростував фактичних обставин, які є підставою позову.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення дотримані не були.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.06.2009 року №0006261511/0, від 07.08.2009 року №0006261511/1, від 07.09.2009 року №0006261511/2 та від 23.11.1009 року №0006261511/3.

3. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 17.03.2010р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.