Ухвала суду № 84754680, 09.09.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/247/19

Справа №760/13059/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2019 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Гаєвської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», треті особи: Державний реєстратор Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» ОСОБА_2 Вікторович, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» Хохич Руслана Вікторовича від 23.01.2018 р., індексний номер: 39310937, згідно з яким 22.01.2018 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №24511143 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1467138180000 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на підставі іпотечного договору, серія та номер:у722, виданий 26.06.2007 року та договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, серія та номер: 921,виданий 08.12.2017 р.

Ухвалою суду від 08.05.2019 р., відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», треті особи: Державний реєстратор Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» Хохич Руслан Вікторович , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, та призначено підготовче судове засідання.

21.08.2019 р. до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом:

- заборони будь-яким третім особам, у томі числі Державній виконавчій службі України вчиняти будь-які дії по передачі права користування на квартиру АДРЕСА_3 ;

-заборони будь-яким третім особам, у томі числі Державній виконавчій службі України вчиняти будь-які дії щодо проникнення до квартири АДРЕСА_3 ;

-заборони будь-яким третім особам проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування квартирою АДРЕСА_3 ;

-заборони будь-яким третім особам вселятися в квартиру АДРЕСА_3 ;

-заборони будь-яким третім особам реєструватися в квартирі АДРЕСА_3 ;

-заборони органам, що здійснюють надання адміністративних послуг щодо внесення до реєстраційного обліку відомостей про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб у квартирі АДРЕСА_3 ;

-заборони органам, що здійснюють надання адміністративних послуг щодо внесення до реєстраційного обліку відомостей про зняття зареєстрованих осіб з реєстрації місця проживання за адресою: квартиру АДРЕСА_3 .

Свою заяву про забезпечення позивач обґрунтовує тим, що спірним майном є квартира АДРЕСА_3 , яка була власністю позивача, а на сьогоднішній день власником являється ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП». Позивач вважає, що перехід права власності на належну їй квартиру відбувся незаконно (за відсутності правових підстав), що призвело до порушення її прав, які підлягають захисту у судовому порядку, а тому невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість відповідачу відчужити дану квартиру, що призведе до неможливості позивачем поновити його порушені права та інтереси на об`єкт нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (п. 2).

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З точки зору закону співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, судом мають братися до уваги не лише інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи наведені положення закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 760/13059/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», треті особи: Державний реєстратор Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» Хохич Руслан Вікторович , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, позивачем ОСОБА_1 одночасно з позовною заявою було подано аналогічну заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 08.05.2019 р., заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено частково.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 та яка зареєстрована на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП».

В іншій частині - відмовлено.

Таким чином, аналогічна заява про забезпечення позову вже була розглянута судом.

Суд звертає увагу на той факт, що на майно, яке є предметом позову по даній справі, а саме: квартиру АДРЕСА_3 та яка зареєстрована на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08.05.2019 р. вже накладено арешт.

При цьому, позивачем, в порушення вимог ст. 151 ЦПК України не зазначено, яким саме чином, на її думку, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і які є підстави для таких припущень.

Отже, у відповідності з зазначеними нормами процесуального права, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353, 354, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», треті особи: Державний реєстратор Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» Хохич Руслан Вікторович , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кушнір С.І.