Рішення № 84754592, 03.10.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 367/8880/18

пр. № 2/759/3503/19

03 жовтня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовними вимогами Університету державної фіскальної служби України до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2019 р. до суду надійшла вищезазначена позовна заява з Ірпінського міського суду Київського області за підсудністю, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 5425 грн 79 коп. та суму судового збору.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що між сторонами 07.09.2016 укладено договір про надання освітніх послуг та відповідача зараховано студентом заочної форми навчання для здобуття рівня вищої освіти магістра за спеціальністю 071 «Облік і оподаткування» за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб, відповідно до умов вказаного договору позивач бере на себе зобов`язання за рахунок коштів відповідача здійснити навчання, а відповідач повинна своєчасно вносити плату за надані освітні послуги, таким чином позивачем було надано освітню послугу на суму 4074 грн 50 коп., яку відповідачем сплачено не було.

15.12.2017 набрав чинності Закон, яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492), шляхом викладення його в новій редакції.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2019 відкрито по справі спрощене позовне провадження (а.с. 37).

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заявлена позивачем до стягнення сума складає 5425 грн 79 коп., що за своїм розміром не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених граничним за вимогами ч. 5 ст. 274 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим для нього ст. 191 ЦПК України, та не надав відзиву на позовну заяву у встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження від 20.05.2019 строк.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 07.09.2016 між Університетом державної фіскальної служби України та ОСОБА_1 укладено договір №110-з згідно умов якого позивач бере на себе зобов`язання за рахунок коштів відповідача здійснити навчання (надати освітню послугу) студента останньої (а.с. 5).

Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач повинен своєчасно вносити плату за надані освітні послуги в розмірах та у строки, що встановлені Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач повинен своєчасно вносити плату за надані освітні послуги в розмірах та у строки, що встановлені Договором.

Загальна вартість освітньої послуги 12223 гривень 50 коп. (а.с. 6).

Згідно витягу із наказу № 895 від 26.08.2016 ОСОБА_1 зараховано студентом заочної форми навчання за напрямом підготовки 071 «Облік і оподаткування» другого (магістерського) рівня вищої освіти за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб з числа студентів за невиконання навчального закладу з 12.02.2018 (а.с. 9).

Відповідно до п. 4.6. Відповідач щомісячно здійснює оплату за послуги до початку їх надання в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок позивача.

Університет державної фіскальної служби України повністю виконав свої зобов`язання за договором. Наказом Університету ДФС України «Про відрахування» № 156 від 05.02.2018 ОСОБА_1 , студента 2-го курсу заочної форми навчання, групи ОМЛз-16-1 Навчально-наукового інституту права Університету державної фіскальної служби України, який навчається за напрямом підготовки 071 ««Облік і оподаткування» другого (магістерського) рівня вищої освіти за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб з числа студентів за невиконання навчального закладу з 12.02.2018. Таким чином, освітня послуга була надана на суму 4074 грн. 50 коп. Проте відповідачем вищезазначену суму не було сплачено.

Також відповідно до п. 5.2. Договору, за несвоєчасне внесення плати за надання освітніх послуг відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості невиконаного в строк зобов`язання.. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного Кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Тому розрахунок штрафу ї здійснюється з 14.11.2017-13.11.2018 у складає 1357 грн 29 коп.; 4074 грн 50 коп. +1351 грн 29 коп. = 5425 грн 79 коп. (а.с. 7).

Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача за Договором складає 5425 грн 79 коп.

З метою досудового врегулювання зазначеного питання на адресу відповідача було направлено лист претензію про необхідність сплати боргу №2280/91-91-01-23 від 07.09.2018 (а.с. 10).

Так, відповідно до пункту 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за вказаним Договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання,то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1762 грн 00 коп.

На підставі ст.ст. 509, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Університету державної фіскальної служби України до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Університету державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 40233365) суму заборгованості у розмірі 5425 (п`ять тисяч чотириста двадцять п`ять гривень) 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Університету державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 40233365) суму судового збору у розмірі 1762 (тисячу сімсот шістдеся дві гривні) 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 04.10.2019.