Ухвала суду № 84753134, 04.10.2019, Черкаський районний суд Черкаської області

703/3974/19

1-кп/707/469/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Тептюка Є.П.

суддів Суходольського О.М.

Соколишиної Л.Б.

при секретарі Федоровій Л.С.

з участю прокурора Кривенко Є.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Гнатюк Г.І.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження № 12018250230000846 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Вищевказане кримінальне провадження підсудне Черкаському районному суду Черкаської області. Угод про визнання винуватості чи про примирення до суду не надходило. Підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору немає.

У підготовчому засіданні учасники провадження висловили думку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Суд вважає, що кримінальне провадження має бути призначене до судового розгляду на підставі обвинувального акту, у відкритому судовому засіданні, за участю: обвинуваченого, захисників, прокурора та свідків.

На досудовому слідстві відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав наявності ризиків, визначених ч. 2 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_1 , обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, а тому є ризик спроби його втечі з метою уникнення покарання. Крім того, наразі не допитані усі свідки, а тому є ризики, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може здійснювати на них вплив.

Обвинувачений заперечував щодо продовження відносно нього міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою і запевнив суд, що має власне житло та малолітню дитину на утриманні і не буде переховуватись від правосуддя.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора і просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Потерпіла в судовому засіданні підтримала заявлене прокурором клопотання.

Відповідно до ст.315 ч.3 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення судового провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України від 21.07.2011, „Осаковський проти України від 17.07.2014 та ін).

При цьому суд керується висновками рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 , обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину на даний час судовий розгляд кримінального провадження Черкаським районним судом Черкаської області не розпочався, учасники провадження у справі та свідки не допитані, не досліджені інші докази у справі, а перебуваючи на волі обвинувачений матиме змогу чинити тиск на потерпілу та свідків.

Будь-яких підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи суд приходить до висновку, що є підстави для продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177,183, 314-317, 331, 334 КПК України

у х в а л и в:

Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області на 11 жовтня 2019 року на 14 годину 00 хвилин.

В судове засідання забезпечити явку: обвинуваченого, захисників, свідків.

Про час та місце розгляду справи повідомити прокурора Черкаської обласної прокуратури.

Клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб - задовольнити.

У клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт – відмовити.

Продовжити раніше обраний відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 03 грудня 2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та надіслати на адресу ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області у строки, встановлені чинним КПК України.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий Суддя: Є. П. Тептюк

Судді: Л.Б.Соколишина О.М.Суходольський