Вирок № 84751380, 04.10.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/639/512/19

Справа № 639/6098/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Чижиченко Д.В.

за участю секретаря Косенко С.М.

прокурора Макарова О.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому 23 травня 2019 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019220500000876 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, маючого на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 14 лютого 2008 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307, 69, ч. 2 ст.309, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 69, 70 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі; 09 лютого 2010 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 05 грудня 2012 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі та звільнений від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України на 2 роки; 03 вересня 2014 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, звільненого 13 листопада 2017 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 29 днів, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2019 року ОСОБА_1 о 15.30 год., перебуваючи на другому поверсі будівлі Харківської міської поліклініки №24, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях 153, помітив, що одне з відділень лікарні закрито на ремонт. Саме в той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на крадіжку будь-якого майна, яке як на його думку, могли знаходитися в приміщенні вказаного відділення. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 спочатку безперешкодно відчинив залишені необачно незачиненими вхідні двері та проник в одне з приміщень відділення, де побачив при вході на підлозі перфоратор «Ритм ПЄ-1050», а на тумбочці справа від входу він побачив дриль «Grand ДА 18 DFR», належний раніше йому незнайомому ОСОБА_3 , якими й вирішив заволодіти. Надалі ОСОБА_1 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, таємно заволодів вказаним майном, та після чого з місця злочину скрився, причинив своїми діями потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1854 грн. 53 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , визнав себе винним та пояснив що скоїв злочин при обставинах наведених вище. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, кваліфікацію злочину, а також наслідки злочину не оспорює.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст.135 КПК України, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. Відповідно до наданої ним до суду заяви просить розглядати справу без його участі. Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Судом роз`ясненні положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченими змісту цих обставин, добровільності та істинності їх позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу останнього.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

В судовому засіданні були вивченні дані про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, має постійне місце реєстрації та мешкання, не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, пом`якшуючи покарання обставини, особу ОСОБА_1 , його відношення до скоєного злочину та вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів не можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому йому слід обрати покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства.

Судові витрати в порядку ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, КК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Взяти ОСОБА_1 під варту після набрання цим вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання.

Скасувати арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2019 року щодо вилученого майна в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_2 . Харків, пр-т АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 , а саме з дрилі акумуляторної «Grand DA DFR» в корпусі чорно-зеленого кольору з одним акумулятором та перфоратором «Ритм ПЕ-1050» в корпусі синьо-чорного кольору, яка визнана речовим доказом, та повернути власнику.

Речові докази, а саме: DVD-диск з відеозаписом з камери відео спостереження встановленої на другому поверсі Харківської міської поліклініки №24 – залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у розмірі 314 грн. за проведення експертизи стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів з позначкою виду платежу - за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.В. Чижиченко