Постанова № 8475104, 16.03.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 2.11.17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року Справа № 2а-210/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача директор Черевкова С.В.

від відповідача старший державний податковий інспектор юридичного

відділу Цуцков І.В.

(довіреність від 11.01.2010 № 47205/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

комунального багатопрофільного підприємства «Проміт»

до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання недійсним рішення від 18 грудня 2009 року № 44886/151 щодо відмови у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2010 рік та зобов`язання видати свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2010 рік,

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2010 року комунальне багатопрофільне підприємство «Проміт» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання недійсним рішення від 18 грудня 2009 року № 44886/151 щодо відмови у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2010 рік та зобов`язання видати свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2010 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» субєктом малого підприємництва є юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми. Комунальне багатопрофільне підприємство «Проміт» є субєктом малого підприємництва, оскільки середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) дорівнює 8 осіб, обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), майна, основних фондів за рік згідно бухгалтерської документації становить 321 тис. грн., його статутний фонд не розділений на частки, він має єдиного засновника, а тому має право на застосування спрощеної системи оподаткування і на отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Крім того, у судовому засіданні представник позивача зазначив, що у 2005 році відповідачем йому було видано свідоцтво від 08 грудня 2005 року № 60 про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва-юридичною особою. Законодавство з 2005 року з питань застосування спрощеної системи оподаткування не змінювалось, а тому відповідач неправомірно відмовив йому у видачі свідоцтва на право сплати єдиного податку на 2010 рік.

Відповідач позов не визнав, про що подав суду письмові заперечення від 08 лютого 2010 року № б/н. В запереченнях проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за необґрунтованістю. Зокрема, вказує на те, що комунальне багатопрофільне підприємство «Проміт» є комунальним підприємством, засновником якого є Алчевська міська рада, все майно підприємства належить засновнику, який і перебуває на обліку Алчевської ОДПІ як платник податків. Статтею 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого представництва» встановлено, що дія цього Указу не поширюється на субєктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам учасникам та засновникам даних субєктів, які не є субєктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків (арк. справи 41-42).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 2009 року позивач звернувся до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області із заявою про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку з 01 січня 2010 року за ставкою єдиного податку 10 % (арк. справи 19).

Листом від 18.12.2009 № 44886/151 позивачу було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва у звязку з тим, що дія Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) не поширюється на субєктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам учасникам та засновникам даних субєктів, які не є субєктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для субєктів малого підприємництва, зокрема, юридичних осіб - субєктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Згідно з абзацом четвертим статті 7 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) дія цього Указу не поширюється на субєктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних субєктів, які не є субєктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 63 Господарського кодексу України в Україні може діяти комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності обєднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Згідно положень статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний фонд комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації його як субєкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду комунального унітарного підприємства встановлюється відповідною місцевою радою.

Судом встановлено, що згідно статуту комунальне багатопрофільне підприємство «Проміт» створено розпорядженням по фонду комунального майна 13.11.1995 № 354 «Про створення комунального підприємства «Проміт», на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Алчевськ і закріпленої за ним на праві господарського відання, та зареєстроване виконкомом Алчевської міської ради народних депутатів 21.11.1995, реєстраційний номер 23485017 (арк. справи 5-12).

Пунктом 1.3 статуту комунального багатопрофільного підприємства «Проміт», затвердженого рішенням Алчевської міської ради від 29.11.2007 № 24/17, закріплено, що власником підприємства є територіальна громада м. Алчевськ.

Пунктом 1.4 статуту комунального багатопрофільного підприємства «Проміт», затвердженого рішенням Алчевської міської ради від 29.11.2007 № 24/17, закріплено, що засновником підприємства є Алчевська міська рада.

Незалежно від організаційно-правової форми та наявності чи відсутності статутного фонду, єдиним засновником (учасником) державних та комунальних підприємств є відповідно держава чи територіальна громада в особі уповноважених органів, тобто, їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків.

Уповноважені органи, які діють від імені держави чи територіальних громад, не є субєктами малого підприємництва відповідно до статті 7 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99), оскільки в силу частини першої статті 8 Господарського кодексу України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є субєктами господарювання.

Частиною четвертою статті 43 Господарського кодексу України передбачено, що здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Комунальне багатопрофільне підприємство «Проміт» є суб'єктом господарювання, у якого державне майно знаходиться на праві господарського відання, не є суб'єктом малого підприємництва, і, таким чином, дія Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) на зазначене підприємство не поширюється.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на видачу відповідачем 08 грудня 2005 року свідоцтва № 60 про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва-юридичною особою судом відхиляється за безпідставністю, оскільки видача свідоцтва про сплату єдиного податку у 2005 році не обумовлює видачу йому свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2010 рік і не є свідченням неправомірності рішення від 18 грудня 2009 року № 44886/151 щодо відмови у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2010 рік.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому законом повноважень та довів суду правомірність своїх дій та рішень, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 16 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 22 березня 2010 року.

Суддя Т.І. Чернявська