Рішення № 84750331, 01.10.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 01.10.2019 Справа № 554/7735/19

Провадження № 2/554/2553/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Садошенко М.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної у місті Полтаві ради про визнання права власності на гараж в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у серпні 2019 року звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави з позовом до Шевченківської районної у місті Полтаві ради про визнання права власності на гараж в порядку спадкування, в якому просив визнати право приватної власності на гараж, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог, позивач вказав, що 23.01.1990 року виконавчий комітет Октябрської районної Ради народних депутатів прийняв рішення № 38 «Про виділ земельних ділянок для будівництва гаражів», в якому вирішив переоформити гараж по АДРЕСА_1 , з померлого інваліда ВВВ ІІ групи ОСОБА_3 на ОСОБА_4 . Позивач є рідним онуком ОСОБА_4 і ОСОБА_2 та рідним сином ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусь позивача – ОСОБА_4 . 24.01.2007 року Першою полтавською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 34 на ОСОБА_4 , в матеріалах якої є лише заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яку подала ОСОБА_2 Батько позивача заяву про прийняття спадщини не подавав. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 . За домовленістю спадщину за законом прийняв позивач і лише на нього 22.11.2017 року видане свідоцтво про право на спадщину за законом.

03.08.2019 року експертом Авдєєвою Н.М. виконано висновок № 30 будівельно-технічного дослідження гаражу літ. «Г» за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що гараж літ. «Г», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не суперечить вимогам п. 6.3; 6.5; 6.23(5) ДБН В.2.3-15:2007.

13.03.2018 року позивач звернувся до нотаріуса з проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на гараж, надавши при цьому для огляду звіт, рішення, технічний паспорт на гараж.

13.03.2018 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що не надано документів, які підтверджують право власності спадкодавця на вказане майно.

Ухвалою суду від 17.09.2019 року відкрито провадження по даній справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, в якій підтримав позовні вимоги, просив задовольнити повністю.

Представник відповідача Шевченківської районної у місті Полтаві ради в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, при винесенні рішення поклався на розсуду суду.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.5 ЦПК України).

Судом встановлено, що 23.01.1990 року виконавчий комітет Октябрської районної Ради народних депутатів прийняв рішення № 38 «Про віділ земельних ділянок для будівництва гаражів» в якому вирішив переоформити гараж по АДРЕСА_1 , з померлого інваліда ВВВ ІІ групи ОСОБА_3 на ОСОБА_4 (а.с. 9 – копія архівного витягу).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусь позивача – ОСОБА_4 . (а.с.14 – свідоцтво про смерть).

Відповідно до листа Першої полтавської державної нотаріальної контори від 14.02.2008 року, зазначено, що 24.01.2007 року була заведена спадкова справа № 34 після померлого ОСОБА_4 . В матеріалах справи є заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яку подала дружина померлого ОСОБА_2 . 24.01.2007 року видане свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль марки «ВАЗ -2108». (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 . (а.с. 18 – свідоцтво про смерть).

22.11.2017 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом. (а.с. 16 – копія свідоцтва).

03.08.2019 року експертом Авдєєвою Н.М. виконано висновок № 30 будівельно-технічного дослідження гаражу літ. «Г» за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що гараж літ. «Г», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не суперечить вимогам п. 6.3; 6.5; 6.23(5) ДБН В.2.3-15:2007.(а.с. 19-29 - висновок експерта).

13.03.2018 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що не надано документів, які підтверджують право власності спадкодавця на вказане майно (а.с.17 -постанова).

Згідно зі ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно з ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 року № 6-54цс12).

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з частиною першою та частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відповідно до додатку 3 "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно" рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, в т.ч. право власності на майно.

Згідно з ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1,3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Суд вважає встановленим та доведеним, що позивач ОСОБА_1 правомірно набув право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті його бабусі, оскільки позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак не може отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину на гараж, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивач позбавлений права в передбаченому законом нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину, яка залишилась після смерті бабусі, чим порушується (не визнається) її право власності на спадкове майно. Тому, виходячи з вимог справедливості та розумності, це право на підставі ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України підлягає захисту шляхом визнання за позивачем права власності на спірне майно.

Беручи до уваги, що позивач, як спадкоємець за законом, своєчасно прийняв спадщину після померлої бабусі, відповідач не спростував обставини, на які він посилається як на підставу позову, оформити своє право в позасудовому порядку позивач не може, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового розгляду, тому він підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі аналізу наявних у справі доказів слід задовольнити позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.1216-1223, 1268-1270 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до Шевченківської районної у м. Полтаві ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30 код ЄДРПОУ 34742397, про визнання права власності на гараж в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на гараж в порядку спадкування, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач - Шевченківська районна у м. Полтаві рада, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30 код ЄДРПОУ 34742397.

Суддя: А.М.Чуванова