Рішення № 84750247, 24.09.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.09.2019 Справа № 552/445/19

Провадження №2/554/1234/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави

у складі: головуючого судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря Садошенко М.П.,

за участю учасників справи:

представник позивача: Логашов Д.І.,

представник відповідача: Христофоров Ю. ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя; третя особа: ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м.Полтави із позовом до відповідача ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, в якому просив здійснити поділ спільного майна подружжя, а саме: визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за відповідачем право власності на квартиру АДРЕСА_2 ; витрати зі сплати судового збору розподілити пропорційно між сторонами.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що сторони з 10.02.2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей. 05.03.2018 року згідно з рішенням суду вказаний шлюб було розірвано. В період шлюбу, а саме 07.02.2013 року позивачем та відповідачем була придбана квартира АДРЕСА_1 , де на теперішній час проживає позивач. Крім цього, 22.05.2013 року подружжя придбали квартиру АДРЕСА_2 , де наразі мешкає відповідач.

Позивач вказує, що зазначене майно було придбано переважно за його кошти та оформлене на відповідача у зв`язку з тим, що на той момент він був громадянином іншої держави. Згідно зі звітами про оцінку майна, ринкова вартість даних квартир складає 501900 гривень та 523600 гривень відповідно. Домовитися з відповідачем щодо поділу вказаного спільного майна немає можливості, в зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду із даним позовом. Тому, посилаючись на те, що відповідно до ст.60 СК України вищезазначені квартири є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, просить суд здійснити поділ спільного майна подружжя.

28.01.2019 року ухвалою Київського районного суду м.Полтави відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову (а.с.51).

Ухвалою суду від 28.01.2019 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя направлено за підсудністю до Октябрського районного суду м.Полтави (а.с.52).

До Октябрського районного суду м.Полтави справа надійшла 22.02.2019 року (а.с.55).

Судом направлений запит в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача, та згідно відомостей довідки про реєстрацію місця проживання від 25.02.2019 року вих. №16-20/5162, виданої відділом реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб управління державної реєстрації Полтавської міської ради надані відомості за наявними обліками Реєстру територіальної громади виконавчого комітету Полтавської міської ради про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.57, 69).

05.03.2019 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави вищевказану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.70).

Ухвалою суду від 05.03.2019 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в цивільній справі (а.с.71).

11.04.2019 року ухвалою суду заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову повернуто заявнику (а.с.110).

19.06.2019 року ухвалою суду залучено до участі по цивільній справі як третю особу ОСОБА_4 (а.с.183).

19.06.2019 року ухвалою суду задоволено клопотання відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів; витребувано у Регіонального сервісного центру МВС України в Полтавській області інформацію щодо зареєстрованих за ОСОБА_2 транспортних засобів, та щодо їх відчуження, зняття з обліку/перереєстрації тощо (а.с.184).

12.07.2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.199).

Крім того, 08 квітня 2018 року ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_2 із зустрічною позовною заявою про поділ майна подружжя, згідно з якою просила здійснити розподіл майна подружжя, визначивши ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , а також визнавши за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 пропорційно сумі вартості 1/2 частки автомобіля «Volkswagen Passat» СС д.н.з. НОМЕР_1 , вартості 1/2 частки автомобіля «Audi» Q7 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , а також вартості 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 53101436400:14:002:0589 площею 0,04 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

В зустрічному позові ОСОБА_3 зазначає, що при пред`явленні позову позивач не зазначив усе майно, що було набуто сторонами спільно в шлюбі як спільна сумісна власність. Так, окрім квартир, що зазначені у первісному позові, за час шлюбу сторонами були придбані два легкові автомобілі, які оформлені на відповідача, а також подружжю належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_5 0,04 га, яка теж оформлена на відповідача. Вказала, що після розірвання шлюбу проживає разом із двома синами у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Разом із тим, зазначає, що відповідач без її згоди здійснив відчуження спільного майна, витративши його на шкоду сім`ї, зокрема, автомобіля «Volkswagen Passat» СС д.н.з. НОМЕР_1 , без компенсації їй 1/2 його вартості, та придбав протягом жовтня-грудня 2018 року 3 квартири у м.Полтаві й лише після відчуження спільного майна пред`явив позов про поділ майна, яке оформлено безпосередньо на позивача у період шлюбу. За вказаних обставин, ОСОБА_3 вважає, що з метою поділу майна можливе стягнення компенсації відчуженого майна та поділ вартості автомобіля й земельної ділянки, шляхом зменшення частки відповідача у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , пропорційно сумі вартості 1/2 частини ринкової вартості автомобіля, який був відчужений без її згоди, а також 1/2 частини земельної ділянки та 1/2 частини автомобіля Audi Q7, на підставі чого просила задовольнити вказані вимоги.

08.04.2019 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя об`єднано в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя; вирішено перейти від розгляду справи в спрощеному провадженні до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (а.с.103).

07.05.2019 року від представника позивача за первісним позовом – адвоката Логашова Д.І. до суду надійшов письмовий відзив на зустрічну позовну заяву, у якій вважає позовні вимоги за зустрічним позовом такими, що підлягають задоволенню частково з таких підстав. Зазначає, що вартість земельної ділянки становить 44000,00 грн., а відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу автомобіль Audi Q7 продано за 110000,00 грн., автомобіль Volkswagen Passat CC було придбано та продано в період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, а виручені за нього кошти використовувалися сумісно, тому про поділ даного автомобіля не може йти мови. На підставі викладеного просив зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити частково; розділити майно подружжя таким чином: визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_2 ; стягнути на користь ОСОБА_3 1/2 частину суми вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , що становить 22000,00 грн.; стягнути на користь ОСОБА_3 1/2 частину суми вартості автомобіля AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_2 , що становить 55000,00 грн. (а.с.114-117).

27.05.2019 року ОСОБА_3 подано до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, у якій вважає, що позиція відповідача за зустрічним позовом та його представника є суперечливою, а деякі викладені факти є неправдивими та не підтверджені жодними доказами. Зазначає, що відповідач без відповідного погодження здійснив відчуження автомобіля Audi Q7, що свідчить про спрямованість його дій на приховання майна. Тому, при поділі цього майна визначенню та компенсації підлягає частка від ринкової вартості такого автомобіля, середня ринкова вартість якого складає 442000 гривень. З приводу автомобіля Volkswagen Passat CC, то інформацією про те, що мав місце продаж автомобіля, який придбавався сторонами у шлюбі, ОСОБА_3 не володіє, й жодних коштів від продажу у будь-якій формі не отримувала ані під час шлюбу, ані після його припинення. Середня ринкова вартість такого автомобіля складає 314500,00 грн. У зв`язку з цим вказує, що загальна сума вартості її частки (1/2) у вартості проданих без її згоди автомобілів становить 387250,00 грн. Беручи до уваги викладене, на підставі ст.70 СК України просила відступити від засади рівності часток й при здійсненні розподілу спільного майна відмовити позивачу за первісним позовом у визнанні права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , залишивши у власності ОСОБА_3 1/2 часток ринкової вартості проданих відповідачем автомобілів та в рахунок 1/2 частки земельної ділянки площею 0,04 га за адресою: АДРЕСА_5 , а також залишити в особистій приватній власності квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.156-159).

На вказаний відзив 19.06.2019 року від представника відповідача за зустрічним позовом надійшли письмові заперечення, у яких останній підтримав раніше викладені доводи та вимоги щодо поділу спільного майна подружжя (а.с.176-179).

30.08.2019 року від представника позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення, у яких просить суд здійснити поділ майна таким чином: визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за відповідачем ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_2 ; стягнути на користь відповідача ОСОБА_3 1/2 частину суми вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , що становить 22000 грн.; стягнути на користь відповідача ОСОБА_3 1/2 частину суми вартості автомобіля AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_2 , що становить 55000 грн. (а.с.225-226).

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові, письмових документах по суті справи, та надані докази. Зустрічний позов визнав частково, оскільки спірний автомобіль Volkswagen Passat CC був проданий під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, кошти за проданий автомобіль використані сумісно. Зазначив, що позивач згоден сплатити відповідачу 22000 гривень за земельну ділянку та 55000 гривень за 1/2 частину автомобіля AUDI Q7.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним в зустрічному позові, а також письмовій відповіді на відзив позивача, крім того, зазначив, що про продаж позивачем автомобілів відповідач не знала, коштів від продажу у будь-якій формі не отримувала. Вартість автомобілів треба визначати за наданими ними розрахунками, брати середню ринкову вартість. Збільшити розмір частки і визнати за ОСОБА_3 право власності на 2 квартири. Тому, просив задовольнити поданий зустрічний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги за первісним та зустрічним позовом, надавши належну правову оцінку зібраним доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 10.02.2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.32 – свідоцтво про шлюб), який рішенням Київського районного суду м.Полтави від 05.03.2018 року був розірваний (а.с.6 – рішення суду).

Сторони мають синів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.30,31).

Під час зареєстрованого шлюбу, а саме: 07.02.2013 року придбана однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 29,8 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м.

Крім того, 22.05.2013 року була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею - 30,6 кв.м.

Право власності на вказані квартири зареєстровано за ОСОБА_3 , що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.7, 43-44).

Згідно зі звітом про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_10 , ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_4 становить 501900,00 грн. (а.с.8-18).

Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_10 , ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_3 становить 523600,00 грн. (а.с.19-29).

Також, в період шлюбу придбана земельна ділянка, площею 0,04 га, кадастровий номер: 5310136400:14:002:0589, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .

Відповідно до копії звіту, складеного ТОВ «Біном-Груп» (код ЄДРПОУ 38377892) про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,04 га, кадастровий номер: 5310136400:14:002:0589, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , ринкова вартість вказаного об`єкта оцінки становить 44000,00 грн. (а.с.118-139).

За змістом ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

За таких підстав, зважаючи на те, що вищезазначені квартири були придбані сторонами під час зареєстрованого шлюбу, квартира за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 29,8 кв.м., житловою площею 17,0 кв.м та квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м, належать сторонам на праві спільної сумісної власності.

На підтвердження вартості заявлених до поділу об`єктів нерухомості позивачем надано звіти про оцінку майна, складені суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_10 , відповідно до яких ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_4 становить 501900,00 грн., ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_3 становить 523600,00 грн.

Оскільки обставини, які визнаються сторонами, не підлягають доказуванню (частина 1 статті 82 ЦПК України), а відповідач фактично погодилась з визначеною позивачем вартістю вищевказаних спірних об`єктів нерухомого майна, суд вважає доведеним, що ринкова вартість квартир становить 501900,00 грн. та 523600,00 грн. відповідно.

Таким чином, враховуючи, що спірні квартири набуті сторонами за час шлюбу, то такі є об`єктом спільної сумісної власності подружжя сторін, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про їх поділ між сторонами, відійшовши за добровільною згодою позивача від правила рівності часток подружжя в спільному майні, виділити позивачу у власність квартиру меншої вартості за адресою: квартиру АДРЕСА_1 , відповідачу - квартиру АДРЕСА_2 .

Що стосується вимог зустрічного позову суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.02.2007 року, рішенням суду шлюб було розірвано 05.03.2018 року.

Згідно зустрічних позовних вимог, ОСОБА_3 вважає, що з метою поділу майна можливе стягнення на її користь компенсації відчуженого майна та поділ вартості автомобіля й земельної ділянки, шляхом зменшення частки відповідача у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , пропорційно сумі вартості 1/2 частини ринкової вартості автомобіля, який був відчужений без її згоди, а також 1/2 частини земельної ділянки та 1/2 частини автомобіля Audi Q7.

Суд вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково, спільне майно подружжя слід розділити наступним чином.

Згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, вартість земельної ділянки становить 44000,00 грн. (а.с.118-139 - звіт). Сторонами дана обставина не заперечується і відповідач по зустрічному позову не заперечує проти сплати ним грошової компенсації позивачу в розмірі 22000 гривень.

Таким чином, суд вважає поділити спільне сумісне майно подружжя, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію 1/2 частки вартості земельної ділянки, кадастровий номер: 5310136400:14:002:0589, площею 0,04 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , в розмірі АДРЕСА_6 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

З матеріалів справи слідує, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.02.2007 року. Спільне життя у них не склалося, шлюб 05.03.2018 року було розірвано. За час шлюбу ними було придбано автомобіль AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_2 . 19.04.2019 року ОСОБА_8 ОСОБА_11 вказаний автомобіль ОСОБА_4 без згоди на те ОСОБА_3 .

Вказані обставини сторонами не оспорюються, а отже доказуванню не підлягають.

Ціна продажу в договорі вказана 110000 гривень (а.с.140 – договір купівлі-продажу). Саме цю вартість при визначенні розміру компенсації просить врахувати відповідач.

Позивачка зазначає, що автомобіль був проданий без її згоди і ціна транспортного засобу була занижена.На думку ОСОБА_3 . при поділі цього майна визначенню та компенсації підлягає частка від ринкової вартості такого автомобіля, середня вартість якого становить 442000,00 грн (а.с.160 – інформаційна довідка щодо діапазону цін).

Таким чином, спірний автомобіль набутий під час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя. Жодна із сторін не спростувала презумпцію спільності майна подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

В п.22, п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Якщо виділити в натурі частину із загального майна не можна, хтось один із подружжя має право на отримання від іншого грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частини. Проте, така компенсація може бути надана лише за згодою колишньої дружини чи чоловіка. Крім того, присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Таким чином, відповідно до частин 4, 5 ст. 71 СК України, присудження судом одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ (автомобіль) допускається за його згодою за умовою попереднього внесення другим подружжям відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності таких умов, присудження грошової компенсації може мати місце, зокрема, на підставах передбачених ст. 364 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом та наявності згоди співвласника на одержання відповідної грошової суми.

Так, відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно з законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Таке ж право співвласників передбачено і ч. 3 ст. 358 ЦК України.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що автомобіль відповідачем відчужений згідно договору купівлі продажу, а позивач фактично погоджується на компенсацію 1/2 частини її вартості, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача компенсації 1/2 частини вартості автомобіля.

Разом з тим, суд при стягненні даної компенсації визначає її розмір, не враховуючи вартість автомобіля, яка вказана в договорі купівлі-продажу від 19.04.2019 року в сумі 110000 гривень.

Виходячи з принципу свободи договору (ст.ст.3, 627 ЦК України) сторони вільні у визначенні умов договору. В договорі від 19.04.2019 року зазначено, що ціну продажу автомобіля визначено за домовленістю сторін. Жодної оцінки ринкової вартості такого автомобіля при його відчуженні не проводилося. В той же час при поділі майна, суд повинен виходити саме з ринкової вартості майна. Та обставина, як оцінена вартість такого майна одним із подружжя на власний розсуд при його відчуженні без згоди іншого з подружжя не має визначального значення.

При поділі цього майна визначенню та компенсації підлягає частка від ринкової вартості такого автомобіля, середня вартість якого становить 442000,00 грн.

Суд враховує при цьому позицію Верховного Суду, висловлену при розгляді цивільної справи №127/7029/15-ц у постанові від 03.10.2018 року. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим – неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Відповідачем, відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України не подано жодних доказів на його спростування.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація у розмірі 221000 гривень.

Щодо поділу автомобіля «Volkswagen Passat» СС д.н.з. НОМЕР_1 , суд приходить до наступних висновків.

Відповідач стверджує, що відчуження транспортного засобу було здійснено в період шлюбу, а саме - 27.02.2018 року, і інтересах сім`ї, тому розділ даного авто взагалі неможливий.

Відповідно до п. 23, 24 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року N 11 вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

В даному випадку автомобіль марки «Volkswagen Passat» СС д.н.з. НОМЕР_1 був відчужений 27.02.2018 року, тобто у період перебування сторін у шлюбі (а.с.213-214 - довідка).

Позивачка зазначає, що продаж відбувся без її згоди, однак достатніх доказів цього в матеріалах справи немає. Крім того, договір купівлі-продажу автомобіля позивачка не оспорює. Відповідач навпаки стверджує, що відчуження транспортного засобу було здійснено в інтересах сім`ї, а виручені за автомобіль кошти були витрачені за взаємною згодою на спільні потреби. В будь-якому випадку до складу майна, що підлягає поділу включається лише майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи. Спірний автомобіль «Volkswagen Passat» СС д.н.з. НОМЕР_1 у сторін відсутній, а отже не може бути предметом поділу, в тому числі й предметом грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно.

При цьому, суд констатує, що позивач не позбавлена можливості оспорити договір купівлі-продажу автомобіля шляхом пред`явлення нового позову до суду. Також, позивач вправі пред`явити позов про поділ грошей, які були одержані за договором купівлі-продажу автомобіля та є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за умови їх наявності.

Позов щодо стягнення грошової компенсації за автомобіль «Volkswagen Passat» СС д.н.з. НОМЕР_1 є необґрунтований, в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, надавши оцінку кожному аргументу, наведеному сторонами в позовних заявах, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов – слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем ОСОБА_2 сплачено 9605 гривень судового збору, проте сплаті підлягало 5019 гривень судового збору.

При цьому, позивачем по зустрічному позову сплачено судовий збір 768,40 гривень.

Згідно п.10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 4250,60 гривень понесених витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,82,141,211,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. ст.ст.60,61,63,65,70,71СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя-задовольнити.

Поділити спільне сумісне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – задовольнити частково.

Поділити спільне сумісне майно подружжя, стягнувши з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , грошову компенсацію 1/2 частки вартості автомобіля Audi Q7, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 в розмірі 221000 гривень та 1/2 частки вартості земельної ділянки, кадастровий номер: 5310136400:14:002:0589, площею 0,04 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , в розмірі 22000 гривень, а загалом: 243000 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , 4250,60 гривень понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ;

третя особа: : ОСОБА_4 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_8 .

Повний текст судового рішення складено 03.10.2019 року.

Суддя: А.М.Чуванова