Рішення № 84750178, 18.09.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/210/19

Номер провадження 2/540/298/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2019 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого – судді Косик С.М.

за участю: секретарів Ткач Н.М., Мотріченко О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ – ДІСТРИБЬЮШН» про захист прав споживача,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 18.09.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у лютому 2019 р. з Карлівського районного суду Полтавської області до Машівського районного суду Полтавської області, за підсудністю, надійшла вказана позовна заява з наступним уточненням позовних вимог (а.с.110,111 т.1). Позов мотивований тим, що 23.07.2018 р. між ОСОБА_1 , як покупцем і відповідачем, як постачальником, у письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу №ФТ2-0160-24559707 (на умовах товарного кредиту), зміст якого становить умови, які були зафіксовані у пунктах 1-4 та пунктах 1.1-1.3, 2.1 – 2.4, 3.1 – 3.7, 4.1. Положення вказаного договору позивачка вважає двозначними та нечіткими, такими, що порушують її права, як споживача і просить ухвалити рішення про захист її прав, а саме розтлумачити зміст деяких умов договору купівлі продажу № ФТ2 - 0160 - 244559707 (на умовах товарного кредиту), укладеного у письмовій формі 23 липня 2018 року між ОСОБА_1 , як покупцем, і товариством з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», як постачальником, в особі уповноваженого представника ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності № 1-2979-9391 від 04.08.2017року, а саме:

1) розтлумачити умови підпункту 1.1. пункту 1. Предмет договору щодо того, чи зобов`язується саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» в обумовлений у договорі строк передати (продати) Покупцеві, як другій стороні договору, таким чином: «Відповідно до умов підпункту 1.1. пункту 1. Предмет договоруПокупцеві, як другій стороні договору, товари в обумовлений у договорістрок передати (продати) зобов`язується, саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН»;

2) розтлумачити умови підпункту 2.2. пункту 2. Порядок (базис) поставки товару та строки продажу щодо того, чи передбачено надання гарантійного листа фінансової установи, саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» таким чином: «Умовами підпункту 2.2. пункту 2. Порядок (базис) поставки товару та строки продажу передбачено надання гарантійного листафінансової установи, саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН;

3) розтлумачити умови підпункту 2.3. пункту 2. Порядок (базис) поставки товару та строки продажу щодо того, що товар, попередньо перевірений ТОВ «САВ- ДІСТРИБЬЮШН» таким чином: « Умовами підпункту 2.3. пункту 2.Порядок (базис) поставки товару та строки продажу встановлено, що товар, попередньо перевірений, саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН»;

4) розтлумачити умови підпункту 3.2. пункту 3. Порядок розрахунків щодо передання товару Покупцю за актом приймання – передачі, саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» наступним чином: «Умовами підпункту 3.2. пункту 3. Порядок розрахунків передбачено передання товару Покупцю за актом приймання «САВ-ДІСТРИБЬЮШН»;

5) розтлумачити умови підпункту 3.4. пункту 3. Порядок розрахунків щодо сплати Покупцем попередньої часткової оплати вартості товару, саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» таким чином : «Умовами підпункту 3.4. пункту 3. Порядок розрахунків передбачено, що Покупець сплачує попередню частковуоплату вартості товару, саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН»;

6) розтлумачити умови підпункту 3.4. пункту 3. Порядок розрахунків щодо безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок, саме ТОВ «САВ- ДІСТРИБЬЮШН» наступним чином: «Умовами підпункту 3.4. пункту 3.Порядок розрахунків передбачено безготівковий переказ грошовихкоштів на поточний рахунок, саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН»;

7) розтлумачити умови підпункту 3.5. пункту 3. Порядок розрахунків щодо безготівкового переказу вартості товару на поточний рахунок, саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» наступним чином: «Умовами підпункту 3.5. пункту 3. Порядок розрахунків передбачено безготівковий переказ вартості товару напоточний рахунок, саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН»;

8) розтлумачити умови підпункту 3.6. пункту 3. Порядок розрахунків щодо сплати пені, саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» наступним чином: «Умовамипідпункту 3.6. пункту 3. Порядок розрахунків передбачено сплату пені,саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН»;

9) розтлумачити умови підпункту 3.7. пункту 3. Порядок розрахунків щодо сплати процентів, саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» наступним чином: «Умовами підпункту 3.7.пункту 3. Порядок розрахунків передбачено сплату процентів, самеТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН»;

10) розтлумачити умови підпункту 4.1.пункту 4. Відповідальність сторін щодо покладення зобов`язаннь, саме на ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» наступним чином: «Умовами Підпункту 4.1 пункту 4. відповідальність сторін передбачено зобов`язання саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» здійснити гарантійний ремонт чи заміну товару.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 25.02.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с.73 т.1), ухвалою суду від 08.04.2019 року справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.123 т.1).

21.03.2019 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає, що позивач не обґрунтовує, в чому полягає нечіткість або двозначність умов договору та яким чином дані положення порушують права позивача, у зв`язку з чим просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Повідомляє, що договір купівлі-продажу №ФТ2-0160-24559707 був виконаний в повному обсязі - позивачка сплатила визначену договором суму та отримала товар за актом приймання-передачі до договору купівлі-продажу, а відповідач передав товар у власність ОСОБА_1 та отримав визначену договором грошову суму, при цьому жодних претензій останньою не зазначалось, договір нею підписаний. Посилається на те, що правочин тлумачиться судом лише при наявності спору між його сторонами, натомість на даний час спору між сторонами не існує, оскільки позов про зобов`язання безоплатно усунути недоліки товару залишено судом за заявою ОСОБА_1 без розгляду, в частині інших вимог позивачки в цивільній справі №552/6240/18 про зобов`язання провести експертизу товару, рішення Київського районного суду м.Полтава є виконаним. Вважає, що ОСОБА_1 фактично просить внести зміни до договору (а.с.80-89).

22.04.2019 р. від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій вона не погоджується із змістом відзиву і вказує що не зловживає своїми правами, а договір може бути розтлумачений на вимогу однієї або обох сторін правочину (а.с.143-148).

07.05.2019 р. від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вона звертає увагу на відсутність спору з приводу договору купівлі-продажу, укладеного між позивачкою та відповідачем, у зв`язку з чим просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.170-177).

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та наполягали на задоволенні вимог, покликаючись на те, що відповідачем факт укладення договору не заперечується, водночас сторони правочину, а саме продавця, вказано неоднозначно, що в свою чергу унеможливлює вирішити спір з приводу недоліків товару між сторонами по договору. ОСОБА_1 пояснила, що вона придбала у магазині відповідача телевізор та налаштування вартістю 40000,00 грн, але вдома виявила, що телевізор має недоліки, а тому вона має претензії до особи, яка продала товар, існує спір, бо на звернення відповідач не реагує та відповідати за товар неналежної якості відмовляється. Вважають що договір купівлі-продажу потребує тлумачення особи продавця, щоб визначити його права та обов`язки. Представник позивача також наполягав на тому, що ОСОБА_3 не може бути представником відповідача та відповідно усі документи та доводи вказаної особи є недопустимими та не мають братися судом до уваги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з тих підстав, що відповідачем права позивача не порушуються, не заперечується факт укладення договору купілі-продажу телевізору, факт купівлі-продажу товару підтверджується фіскальним чеком, виданим ТОВ «САВ-Дістрібьюшн», який і зобов`язався за договором передати товар та здійснити його поставку до магазину, що й було зроблено, натомість позивач відкликала позов з Київського районного суду м.Полтава щодо недоліків товару за вказаним правочином та в даній справі просить фактично змінити умови договору. Також покликалася на те, що вимоги позивача не відповідають способам захисту, визначених ст.16 ЦК України, оскільки не існує жодного спору між сторонами, недоліки товару не стосуються умов договору, який вже виконаний.

Суд, заслухавши пояснення сторін та представників, допитавши свідків та дослідивши надані письмові докази, прийшов до такого висновку.

Судом установлено, що 23.07.2018 р. між позивачем ОСОБА_1 , як покупцем і товариством з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», в особі уповноваженого представника ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності № 1-2979-9391 від 04.08.2017року, як постачальником, у письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу №ФТ2-0160-24559707 (на умовах товарного кредиту) (а.с.31 т.1).

Згідно з п.1.1. першого розділу продавець зобов`язується передати (продати) в обумовлений у цьому договорі строк другій стороні - покупцеві товари, а покупець зобов`язується прийняти ці товари та сплатити за них певну суму та проценти за користування кредитом.

Також у розділах 2-4 зазначеного вище договору перпедбачено права та обов`язки продавця.

За видатковою накладною №ФТ2-0160-24559707 від 23.07.2018 року (а.с.23 т.1), постачальник товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» передав, а ОСОБА_1 отримала телевізор SAMSUNG UE49NU8070UXUA та послуги налаштування на загальну суму 39999,90 грн.

Копією фіскального чеку стверджується оплата ОСОБА_1 коштів в розмірі 39999,90 грн за зазначений вище телевізор (а.с.24 т.1) та копією гарантійного талону (а.с.25 т.2), видачу гарантії на телевізор.

Телевізор SAMSUNG UE49NU8070UXUA та послуги налаштування на загальну суму 39999,90 грн. буди передані товариством з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» Вінаковій О ОСОБА_5 В. за актом приймання-передачі від 23.07.2018 року (а.с.32 т.1).

Свідок ОСОБА_6 показав, що він працює продавцем в ТОВ «САВ – ДІСТРИБЬЮШН» та здійснював продаж телнвізору позивачу, яка через два дні повідомила, що телевізор має механічні ушкодження. Він виписував рахунок та направив клієнта до експертної установи, оскільки вона придбавала товар в кредит, після оплати принесли телевізор в магазин. Налаштування проводив інший працівник, потім він перевірив товар, оформив гарантійний талон.

Свідок ОСОБА_7 повідомила, що вона працює заступником директора магазину товариства з обмеженою відповідальністю «САВ – ДІСТРИБЬЮШН» та підписувала договір з ОСОБА_1 , договір роздруковується з бази, форма договору розробляється та вноситься в базу, після чого тільки ними роздруковується. Після оплати підписується покупцем, продавцем та видається чек, а тому клієнту дали чек після прочитання та підписання договору.

ОСОБА_8 , будучи допитаний в якості свідка, показав, що він завідує магазином товариства з обмеженою відповідальністю «САВ – ДІСТРИБЬЮШН» та коли укладався договір з ОСОБА_9 , був вихідний, однак зазвичай товар перевіряється після оплати товару в присутності покупця продавцем магазину, після чого товар налаштовується працівником магазину.

Свідок ОСОБА_10 показав, що вони з дружиною заїхали до магазину відповідача, що розташований в м.Харків, належний товариству з обмеженою відповідальністю «САВ – ДІСТРИБЬЮШН», вибрали телевізор, оформляли кредлит, договір, акт, як дружина це все підписувала, він не бачив, забрали телевізор власним транспортом та на другий день виявили що телевізор має недоліки – по бокам полоси та тріщину. Вони подали позов на експертизу та обмін, але отримавши відзив і договір, зрозуміли, що правочин виписаний нечітко – ТОВ «САВ – ДІСТРИБЬЮШН» іменується по різному, то продавцем то постачальником, претензії відповідач не приймав, тому вирішили відізвати позов та звернутися до суду щоб розтлумачити договір.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Частиною 3 цієї статті визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Згідно з частиною 4 вищевказаної статті якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Правила тлумачення правочину мають застосовуватися і в разі автентичного тлумачення правочину його сторонами, і в разі тлумачення правочину судом. Але якщо в разі автентичного тлумачення ця норма має рекомендаційний характер, то в разі випадку тлумачення змісту правочину судом застосування правил частин третьої, четвертої статті 213 ЦК є обов`язковим.

Відповідно до цих норм при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає можливості з`ясувати зміст окремих частин правочину, останній встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо і в такий спосіб неможливо визначити справжню волю осіб, які вчинили правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, які мають істотне значення.

За змістом положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення зобов`язань.

Згідно зі статтею 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який становить права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.

Потреба у тлумаченні правочину виникає у зв`язку з неповнотою або недостатньою ясністю окремих його умов. Саме тому при тлумачення правочину слід брати до уваги однакове для всього змісту правочину буквальне значення слів і понять, а також загальноприйнятне у відповідній сфері значення термінів, вжитих у правочині.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів та інших правочинів.

Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №753/11000/14-ц від 18 квітня 2018 року застосував принцип Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem — слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, має нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки у випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча й були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).

При тлумаченні договору Верховний Суд виходив з того, що тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими ст. 213 ЦК України. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування:

мети правочину; змісту попередніх переговорів; усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше у правовідносинах між собою); звичаїв ділового обороту; подальшої поведінки сторін; тексту типового договору; інших обставин, що мають істотне значення.

Водночас зміст договору купівлі-продажу № ФТ2 - 0160 - 24559707 (на умовах товарного кредиту), укладеного 23 липня 2018 року між ОСОБА_1 , як покупцем, і товариством з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», як постачальником, в особі уповноваженого представника ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності № 1-2979-9391 від 04.08.2017року не дозволяє визначити права та обов`язки постачальника, тобто відповідача, натомість в договорі зазначено про продавця та його обов`язки, хоча в судовому засіданні достовірно установлено, що саме ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» здійснено продаж телевізора позивачу ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку про необхідність визначити зміст відповідних умов договору купівлі-продажу щодо сторони договору, яка здійснила продаж товару та її прав та обов`язків.

У зв`язку з вищенаведеним позов потрібно задовольнити в повному обсязі.

Доводи представника позивача щодо відсутності повноважень у адвоката Тимофеєвої Ю.А. на представництво інтересів відповідача, є неспроможними.

Так, виходячи зі змісту ст.131-2 Конституції України, обов`язковою вимогою для здійснення представництва іншої особи у суді є те, що таке представництво може здійснювати виключно адвокат (за винятком випадків, встановлених законом).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: - договір про надання правової допомоги; - довіреність; - ордер; - доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 3 ст.26 Закону встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Жодна норма Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлює, що в довіреності, виданій на ім`я фізичної особи - адвоката, обов`язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. Не містить таких вимог ні Цивільний процесуальний кодекс України, ні Цивільний кодекс України, яким врегульовано питання представництва за довіреністю.

В зазначеному аспекті важливим є, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду відступила від висновку Верховного Суду, здійсненому в раніше ухваленій постанові у справі №914/2414/17 про те, що довіреність, на підставі якої адвокат здійснює представництво інтересів клієнта у суді, повинна обов`язково містити вказівку, що представник є адвокатом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ – ДІСТРИБЬЮШН» про захист прав споживача– задовольнити.

Розтлумачити зміст договору купівлі продажу № ФТ2 - 0160 - 24559707 (на умовах товарного кредиту), укладеного 23 липня 2018 року між ОСОБА_1 , як Покупцем, і Товариством з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», як Постачальником, в особі уповноваженого представника ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності № 1-2979-9391 від 04.08.2017року таким чином:

1) умови підпункту 1.1. пункту 1 Предмет договору: «Продавець - ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» зобов`язується передати (продати) в обумовлений в цьому договорі строк другій стороні – Покупцеві товари, а Покупець зобов`язується прийняти ці товари і сплатити за них певну грошову суму та проценти за користування товарним кредитом»;

2) умови підпункту 2.2. пункту 2. Порядок (базис) поставки товару та строки продажу: «Строк поставки товару: не пізніше одного робочого дня з дати внесення часткової попередньої сплати Покупцем та надання Продавцеві - ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» гарантійного листафінансової установи, робоче місце якої розміщене в магазині за адресою, вказаною як адреса місця поставки товару, про прийняття рішення фінансовою установою про надання Покупцеві споживчого кредиту на придбання у Продавця - ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» товару, зазначеного в цьому договорі»;

3) умови підпункту 2.3. пункту 2 : « Товар попередньо перевірений Продавцем - ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» у присутності Покупця на відповідність комплектності, Покупцеві надано всю доступну інформацію про товар, який вимагається чинним законодавством України. Товар передається Покупцеві у повній комплектації, разом з експлуатаційними документами, зміст яких відповідає ДСТУ та Закону України «Про мови»;

4) умови підпункту 3.2. пункту 3. Порядок розрахунків: « Покупець здійснює остаточну оплату загальної вартості товарів, в тому рахунку і за рахунок залучених позичкових (кредитних) коштів фінансової установи, у термін не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому Продавцем - «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» передано товар Покупцю по акту приймання-передачі»;

5) умови підпункту 3.4. пункту 3. Порядок розрахунків: «Покупець сплачує Продавцю - ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» попередню часткову оплату вартості товару через касу (РРО) магазину, в якому придбавається товар, або через банківську установу шляхом безготівкового переказу грошових кошті на рахунок Продавця - ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» , вказаний у рахунку – фактурі та договорі» ;

7) умови підпункту 3.5. пункту 3. Порядок розрахунків: «Остаточний розрахунок за товар здійснюється шляхом безготівкового переказу вартості товару напоточний рахунок Продавця - ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», вказаний у рахунку-фактурі та договорі»;

8) умови підпункту 3.6. пункту 3. Порядок розрахунків: «В разі прострочення Покупцем оплати товару, Покупець сплачує Продавцю - ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу»;

9) умови підпункту 3.7. пункту 3. Порядок розрахунків: «Покупець сплачує Продавцю - ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» проценти за надання товарного кредиту у розмірі 0,01% річних, які нараховуються, починаючи з двадцять п`ятого робочого дня після дня передачі товару Покупцеві, на суму заборгованості Покупця за товар»;

10) умови підпункту 4.1.пункту 4. Відповідальність сторін: «В разі виявлення дефекту у товарі Продавець - ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» зобов`язується здійснити гарантійний ремонт чи заміну товару на якісний в порядку, передбаченому чинним законодавством України».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Карлівка Полтавська область, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 від 02.12.1997 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ – ДІСТРИБЬЮШН», місце знаходження: м. Київ, вул. Дорогожицька,1, ЄДРПОУ 35625082.

Повний текст Рішення складено 03.10.2019 року.

Суддя С.М.Косик