Ухвала суду № 84749528, 02.10.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 415/5751/19

Провадження № 1-кп/428/499/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі колегії:

головуючого - судді Луганського В.І.

суддів – Бойко Н.В., Посохова І.С.

за участю секретаря – Голуб Т.В.

прокурора – Курпоса В.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1 , захисника адвоката Хорольського І.В.,

потерпілої – ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України,–

встановив:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні судом поставлено питання та прокурором заявлено клопотання щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою оскільки, на думку прокурора, на сьогоднішній день ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли і не зменшились, а саме можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення та можливість переховатись від суду.

Потерпіла ОСОБА_2 .. в судовому засіданні підтримала думку прокурора, клопотала про продовження обраного запобіжного заходу так як вона переживає за своє життя та боїться обвинуваченого.

Вислухавши заявлене клопотання, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти його задоволення, просили змінити відносно обвинуваченого запобіжний захід на менш суворий, оскільки ОСОБА_1 має дружину, дитину хоча і не записану на нього, місце проживання, вчиняти інші злочини він не збирається, переховуватись також, потерпіла судом допитана і її життю нічого не загрожує, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Розглядаючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує позицію потерпілої щодо запобіжного заходу, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан його здоров`я, а суду відомостей, документального підтвердження, щодо неможливості, за станом здоров`я утримувати обвинуваченого у слідчому ізоляторі не надано, те, він одружений, не має утриманців, не має місця реєстрації і це в свою чергу свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків в місці постійного проживання; його репутацію, яка є негативною, він обрав шлях вчинення злочину який, є особливо тяжким, вчинений зухвало, з проникненням у житло, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, з застосуванням ножа, а отже скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або обрання менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, так як він є особою соціально небезпечною для суспільства, не усуне наявні на час розгляду справи ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, які було враховано при обранні та продовженні запобіжного заходу ОСОБА_1 , вказані ризики не зникли та не зменшились.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що на час розгляду клопотання прокурора ризики, які були підставою для обрання та продовження обвинуваченому діючого запобіжного заходу, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зникли та не зменшились, клопотання прокурора про продовження строку дії обвинуваченому запобіжного заходу підлягає задоволенню частково, а запобіжний захід продовженню строком на 60 днів.

Обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів покарання за який передбачено до 12 років позбавлення волі. Обвинувачений раніше засуджувався за аналогічні злочини та вчинив кримінальне правопорушення, а саме розбій поєднаний з проникненням у житло з насильством яке є небезпечним для жєиття чи здоров`я потерпілого. Ризики того, що обвинувачений може переховатись від суду на даний час не зникли, не зменьшились та є наявними. Тому запропоновані стороною захисту запобіжні заходи які є менш суворими на думку суду не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого та швидкого і оперативного розгляду справи, але враховуючи те, що ч.4. ст. 183 КПК України надає право суду, а не зобовязує його не визначати розмір застави, суд вважає, що є підстави врахувати клопотання сторони захисту про обрання менш суворго запобіжного заходу ОСОБА_1 та йому можливо обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відповідно до ст. 182, 183 КПК України.

Враховуючи ті обставини, що обвинуваченому на досудовому розслідування обрано запобіжний захід тримання під вартою, суд на даний час враховуючи особливу тяжкість вчиненого злочину, вважає, що розмір застави повинен бути визначений у розмірі в 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На думку суду саме такий розмір застави здатен запобігти ризику можливого переховування обвинуваченого від суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 315, 331 КПК України,

ПОСТАНОВив:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів - до 30.11.2019 року.

Ухвала діє до 30 листопада 2019 року включно, та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд встановлює обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 384 200, 00 (триста вісімдесят чотири тисячі двісті) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м.Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це суд. З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із міста свого проживання без дозволу суду.

3) повідомляти суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5) утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками встановленими обвинувальним актом.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк 2 місяці.

Обвинуваченому роз`яснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, а також направити до відповідного слідчого ізолятору для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: В. І. Луганський

Судді: І. С. Посохов

Н.В. Бойко