Рішення № 84748942, 30.09.2019, Петрівський районний суд Кіровоградської області

Справа №: 400/691/19

Провадження № 2/400/251/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

з участю: представника позивача - Петрової А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Центргаз» Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся з позовом до суду, мотивуючи тим, що відповідно до умов Типового договору, позивач постачав природний газ, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Однак, через наявність заборгованості за спожитий природний газ в сумі 44456,14 грн. на показники лічильника 15942 куб.м. представником Оператора ГРМ з 25.01.2017 року газопостачання у відповідача було припинено та складено відповідний акт № 939. Під час здійснення перевірки представником Оператора ГРМ відключеного від газопостачання споживача було виявлено порушення, відповідно до розділу 5 глави XI Кодексу ГРМ, а саме, несанкціоноване відновлення газопостачання, шляхом порушення пломби на вводі № С20934956, та відкриття крану.За фактом виявлених порушень представником Оператора РГМ було складено акт про порушення від 22.05.2018 року № 811, який був підписаний споживачем власноруч, без зауважень.Комісією підтверджено факт, що за період коли газопостачання на об`єкт споживача було припинено, останній несанкціоновано спожив 8245 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 57 367,89 грн. Таким чином, заборгованість Відповідача за період з січня 2016 року по 23.05.2018 року складає 91824,02 грн., з урахуванням проплат Відповідача, про що свідчить виписка з особового рахунку - фінансового стану. З 23.05.2018 року по теперішній час газопостачання відповідача припинено. В порядку досудового врегулювання спору 23.02.2018 року позивачем в адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ № 554 в сумі 44456,14 грн., 10.09.2018 року вимогу № 2172 в сумі 91824,02 грн., а 22.10.2018 року вимогу № 2478 в сумі 91 824,02 грн., які залишились незадоволеними відповідачем. Заперечення щодо сплати боргу відповідачем не надано. Борг не сплачено.Оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з зазначеним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, прохав суд розглядати справу без його участі, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими та безпідставними, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів. Зокрема розрахунок (довідка) заборгованості, наданий Позивачем, не підписаний ним чи його представником, а також відсутня печатка організації. В акті порушення № 811 від 22.05.2018 року, підпис споживача не належить відповідачу. Позивачем не доведено, чи був дотриманий встановлений законодавством порядок приєднання відповідача до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, також не доведено, що рахунки за спожитий газ оплачував саме відповідач.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

№ 2496 від 30.09.2015 року та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Позивач зобов`язаний постачати природний газ Споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а Споживачі зобов`язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.

Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.3 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року (далі Правила) та п. 1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою НКРЕКП № 2500 від 30 вересня 2015 року, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, що укладається шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до Правил постачання природного газу, акцептуванням Типового договору, є: повернення Споживачем Постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам; сплата/часткова сплата Споживачем вартості спожитого природного газу; та факт фактичного споживання природного газу.

Пунктом 4 розділу 3 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року, встановлений порядок приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками. Так, постачальник в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об`єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов`язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ.

Позивач, обґрунтовуючи правомірність своїх позовних вимог, зазначив, що відповідач споживав природний газ та частково сплатив його вартість, чим визнав факт надання згоди на приєднання до умов Типового договору.

В той же час, до матеріалів поданої позовної заяви позивачем не додано належних та допустимих доказів дотримання сторонами встановленого законодавством порядку приєднання ОСОБА_1 до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам.

Зокрема, не зазначено та не надано доказів направлення позивачем на адресу відповідача заяви-приєднання разом із супровідним листом, їх отримання чи неотримання відповідачем. Не надано належних та допустимих доказів проживання відповідача, споживання ним природного газу та здійснення оплати за спожитий природний газ за об`єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта з відміткою місця реєстрації.

Окрім того, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, у матеріалах справи відсутні документи, що чітко підтверджують заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за спожитий природній газ.

Документ під назвою «фінансовий стан», у якому зазначена заборгованість в сумі 91824,02 грн., не містить підпису уповноваженої особи чи представника позивача, відтиску печатки організації, у ньому відсутні чіткі відомості щодо кількості спожитого природного газу, тарифів, відповідно до яких здійснювалося нарахування заборгованості. Прийняти наданий документ, як належний доказ наявності у відповідача заборгованості за спожитий природний газ, суд вважає не можливим, оскільки не можливо встановити розмір спожитого природного газу та суму заборгованості.

Також, в обґрунтування суми боргу позивач посилається на Акт про порушення №811 від 22.05.2018 року, складений відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2494.

Засідання комісії з розгляду вказаного акту відбулось 30.05.2018 року, без участі відповідача, що підтверджується протоколом № 52 від 30.05.2018 року, хоча в самому акті є пункт 8, яким передбачено: повідомлення споживача про час та місце засідання комісії; запрошення на засідання; та попередження щодо неявки; однак як вбачається зі змісту акта, даний пункт залишився незаповненим, чим було порушено право відповідача бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому був розглянутий складений на нього акт про порушення.

В той же час, відповідно до п.8 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, при складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

Крім цього, протокол від 30.05.2018 року №52 з розгляду акта про порушення, не підписаний юристом ДП "ЦЕНТРГАЗ", так в графі «члени комісії» зазначено ПІБ юрисконсульта, однак, його підпис відсутній. Главою 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем визначено, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів (пункт 9 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем).

Відповідно до п.11 та п.12 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або про необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Однак, позивачем не було надано до позовної заяви акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, як і не надано доказів відправлення відповідачу рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом окремого платіжного рахунку Оператора ГРМ за наслідками задоволення акта про порушення.

Вищенаведене, на думку суду, свідчить про формальність складення акту порушення та проведення засідання комісії з розгляду акту, а отже, переконання позивача про несанкціоноване споживання відповідачем природного газу було висловлене наперед.

Також, суд звертає увагу на те, що 08.07.2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.03.2019 року по справі № 826/9665/16, яким було визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 року № 315 (з моменту її прийняття, а саме з 27.04.2016 року) щодо правомірності визначення порядку формування ціни на газ для потреб населення, через необґрунтованість і незаконність тарифів на газ та порушення процедури прийняття цієї постанови. Тобто, ціна на газ, яка діяла відповідно до постанови КМУ від 27.04.2016 року № 315 на час виникнення заборгованості за спожитий газ у відповідача, визнана незаконною.

Згідно висновків судового рішення Великої палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 757/31606/15-ц споживачі послуг, яким такі послуги надавалися відповідно до тарифів, визначеними рішенням, яке подальшому скасовано судом, мають право на здійснення перерахунку платежів.

Таким чином, відповідач, як споживач, має право на перерахунок, оскільки, судом скасовано нормативний акт, яким затверджено тариф на підставі якого позивачем було здійснено розрахунок відповідачу заборгованості за спожитий природний газ (в період з 01.05.2016 року по 31.05.2017 року), тому позивачу необхідно здійснити перерахунок заборгованості за відповідний період.

У відповідності до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст.12 та частинами 1,5,6 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Досліджені в судовому засіданні докази ставлять під сумнів висновки позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача нарахованої суми заборгованості за спожитий природній газ , а тому у задоволенні позову належить відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України суд відносить на рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст.4,12,13,76-78,81,141,263-265,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства «Центргаз» Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок Дочірнього підприємства «Центргаз» Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», залишивши їх по фактично понесеним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 04 жовтня 2019 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Петрівського районного суду С. І. Колесник