Рішення № 84748634, 10.09.2019, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/109/19

Провадження № 2/390/392/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2019 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді – Пасічника Д. І.,

при секретарі – Пікущій І.М.,

за участі представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Шаповалова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 26.10.2018 року за № 297-14/18 «Про припинення права користування земельною ділянкою» надане ОСОБА_2 рішенням № 118-09/11 від 06.09.2011 року «Про надання права користування земельною ділянкою».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Созонівської сільської ради Кіровоградського району, Кіровоградської області від 06.09.2011 № 118 - 10/ 11 «Про надання права користування земельною ділянкою гр. ОСОБА_2 » надано право користування земельною ділянкою ОСОБА_2 для ведення городництва розміром 0,14 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . На той час дана земельна ділянка знаходилась у край занедбаному стані. 20.09.2016 року на адресу позивача надійшло звернення Кіровоградської обласної ради № КО - 92/04-40 в якому зазначено, що із матеріалів наданих заявниками, та інформацією Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, наданої обласній раді, вбачаються порушення Созонівською сільською радою положень Закону України «Про планування і забудову територій». В зв`язку з чим Обласна рада звернулась де Созонівського сільського голови Пузакова Д.В. із проханням приведення рішень сільської ради у відповідність з чинним законодавством України. Рішенням Созонівської сільської ради від 21 жовтня 2016 року № 132-10/ 16 «Про скасування рішення» було скасовано рішення № 118-10/11 «Про надання права користування земельною ділянкою гр. ОСОБА_2 . Рішенням цієї ж сесії № 133 - 10/16 від 21.10.2016 року, надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою під садівництво на цю ж саму земельну ділянку. ОСОБА_2 01.12.2017 року звернулась до Кіровоградського районного суду визнати недійсним та скасувати рішення Созонівської сільської ради від 21.10.2016 року №132-10/16 «Про скасування рішення сільської ради» № 118-10/11 від 06.09.2011 року, оскільки вважала, що рішення є незаконним. Кіровоградський районний суд 09.03.2017 року постановив: визнати незаконним та скасувати рішення Созонівської сільської раді Кіровоградського району Кіровоградської області № 132-10/16 від 21.10.2016 року «Про скасування рішення сільської ради» № 118 -10/ 11 вц 06.09.2011 року. Через два роки Созонівська сільська рада знову припиняє право позивача на користування земельною ділянкою в супереч рішенню суду, шляхом хвалення незаконного рішення, а саме: Рішенням Созонівської сільської ради від 26 жовтня 2018 року № 297 - 14 / 18 Про припинення права користування» було припинено право користування земельною ділянкою наданою для користування для ведення городництва ОСОБА_2 рішенням № 118 - 10/ 11 від 06.09.2011 року «Про надання права користування земельною ділянкою ОСОБА_2 ». Вважає, що акт органу місцевого самоврядування - рішенні Созонівської сільської ради Кіровоградського району від 26 жовтня 2018 року № 297 - 14/18 «Про припинення права користування земельною ділянко», надане ОСОБА_2 рішенням № 118 - 10/11 від 06.09.2011 року «Про надання права користування земельною ділянкою» є незаконним та підлягає скасуванню, так як чергова сесія сільської ради не має права скасовувати рішення попередніх сесій.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив відносно задоволення позовних вимог та надав відзив на позовну заяву відповідно до якого слідує, що рішення органів місцевого самоврядування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначе земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних діляї межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земел ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільої призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода, землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бу лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. В такий самий спосіб земельні ділянки надавались в оренду.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою ст. 126 ЗК України. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчуєть державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі зареєстрованим відповідно до закону. В свою чергу, Позивач не подавав Созонівській сільській раді на затвердження проекту землеустрою, ні технічної документації стосовно земельної ділянки площею 0,14 га в АДРЕСА_1 . Не має в наявності у Позивачані договору оренди земельної ділянки площею 0, 14 га в АДРЕСА_1 , ні державного акту на право постійно користування, ні державного акту на право власності, ні зареєстрованого права на спірну земельну ділянку державному реєстрі.

Крім цього, Созонівська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області не вилучала у Позивача надану раніше рішенням № 118-10/11 від 06.09.2011 року земельну ділянку, і не скасовувала попередньо прийняте рішення, а припинала право користування за Позивачем. В зв`язку з цим, посилання Позивача на ст. 149 ЗК України, рішення Конституційного суду України № 7-рп/2009, Конституцію України та Закон України «Про місцеве самоврядування в України» щодо повноважень органів місцевого самоврядування скасовувати раніше прийняті рішення є безпідставним. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

Судом встановлено наступне.

Згідно з рішенням Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області № 118-10/11 від 06.09.2011 ОСОБА_2 надано право користуватися земельною ділянкою для ведення городництва розміром 0,14 га, яка знаходиться в АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 . Зобов`язано останню використовувати земельну ділянку за прямим цільовим призначенням та постійно утримувати прилеглу територію у відмінному санітарно-екологічному стані.

Рішенням Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області № 132-10/16 від 21.10.2016 скасовано рішення Созонівської сільської ради № 118-10/11 від 06.09.2011 «Про надання права користування земельною ділянкою гр. ОСОБА_2 ».

Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09.03.2019 року визнано незаконним та скасовано рішення Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області № 132-10/16 від 21.10.2016 «Про скасування рішення сільської ради № 118-10/11 від 06.09.2011».

Рішенням Созонівської сільської ради від 26 жовтня 2018 року № 297 - 14/18 «Про припинення права користування» було припинено право користування земельною ділянкою наданою для користування для ведення городництва ОСОБА_2 рішенням № 118 - 10/11 від 06.09.2011 року «Про надання права користування земельною ділянкою ОСОБА_2 ».

Созонівська сільська рада рішенням №105-8/16 від 12.08.2016 року задовільнила заяву ОСОБА_3 надавши дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки земельної ділянки у приватну власність для будівництва житлового будинку, а потім сама скасувала дане рішення. Цим же рішенням припинила дію рішення від 06.09.2011 № 118-10/11 «Про надання права користування земельною ділянкою гр. ОСОБА_2 ». При прийнятті рішення № 133-10/16 від 21.10.2016 року, яким надано дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою, Созонівська сільська рада посилається на звернення депутата Кіровоградської районної ради, голови організації «Бойове братство» ОСОБА_5 та заяву ОСОБА_3

ОСОБА_3 подав заяву до сільської ради, в якій відмовився від надання йому землі за рахунок земельної ділянки наданої у користування ОСОБА_2 та надав копію даної заяви позивачу і направив її до сільської ради.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Водночас, суд звертає увагу на тому, що відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17, 27 березня 2018 у справі №463/3375/15-а.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 є користувачем земельної ділянки для ведення городництва розміром 0,14 га, яка занходиться в АДРЕСА_1 .

Рішенням Созонівської сільської ради Кіровоградського району і області від 21.10.2016 року за № 132-10/16 скасовано рішення Созонівської сільської ради № 118-10/11 від 06.09.2011 року "Про надання права користування земельною ділянкою ОСОБА_2 » та відповідно до витягу з рішення десятої сесії Созонівської сільської ради Кіровоградського району і області від 21.10.2016 року за № 133-10/16 надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва розміром 0.12 га, у тому числі по угіддях: 0,12 га – рілля із земель комунальної власності по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Вирішуючи питання обґрунтованості звернення ОСОБА_2 з відповідним позовом, суд дійшов висновку про відсутність порушених, оспорюваних чи невизнаних прав позивачки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка в установленому законом порядку в користування позивачці не надавалась.

Позивачем не надано належних доказів, що з вересня 2011 року вона зверталась до Созонівської сільської ради з проханням оформити права на користування спірною земельною ділянкою, а також не надано доказів щодо оскарження неправомірних дій сільської ради щодо не розгляду її заяв.

Твердження сторони позивача про те, що Созонівська сілька рада не розглядала та ігнорувала її заяви про надання дозволу на приватизацією спірної земельної ділянки також не підтверджено жодними доказами.

З наведених підстав є також безпідставною позиція сторони позивача про те, що сільська рада належним чином не припинила її право користування відповідно до ч.5 ст. 116 та ст. 141 ЗК України.

Позивачем не надано суду будь яких правовстановлюючих документів та доказів того, що їй належить спірна земельні ділянки на праві власності чи на праві користування, так як у неї відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку, немає рішення про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, земельна ділянка в натурі не виділялась, акт встановлення та узгодження зовнішніх меж в натурі позивачу не видавалися, рішення про передачу безоплатно у приватну власність спірної земельної ділянки, відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" не приймалось.

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз`яснено, що вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що: в) з 1 січня 2002 р. відповідно до статті 125 ЗК право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 р. у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 р. № 1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши всі зібрані по справі докази, суд прийшов до переконання, що Созонівська сільська рада сама розпоряджається своїми землями, її рішення не суперечить вимогам чинного законодавства, а ОСОБА_2 не являється суб`єктом права власності (користування) на спірну земельну ділянку.

Таким чином суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено перед судом, що її права були порушені відповідачем, та що такі згідно ст. 15 ЦК України підлягаю захисту чи відновленню у способи визначені ст. 16 ЦК України. Із наведеного слідує, що заявлені позивачем позовні вимоги не обґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Таким чином враховуючи вищенаведені обставини суд прийшов до висновку, що оскаржувані рішенння прийняте відповідно до норм діючого законодавства, та не підлягають скасуванню, тому вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 12, 19, 20, 116,118 ЗК України, ЗУ “Про місцеве самоврядування”, керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) до Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області (27602, с. Созонівка, вул. Паркова, 5 Кіровоградського району, Кіровоградської області), про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до суду першої інстанції.

Суддя “підпис”

З оригіналом згідно

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.І. Пасічник