Ухвала суду № 84747758, 04.10.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11230/19

2/357/4374/19

У Х В А Л А

"04" жовтня 2019 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого Ярмола О. Я.

при секретарі Кривенко О. С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності за ОСОБА_2 . Заява мотивована тим, що вона звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності на 1 / 2 частини квартири в порядку спадкування за законом. Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду у цій справі в разі задоволення позовних вимог, та істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, заявник просить суд задовольнити її заяву про забезпечення позову.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З урахуванням викладених заявником обставин, та наданих доказів на підтвердження її вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання права власності на 1 / 2 частини квартири в порядку спадкування за законом, і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову є ефективним захистом прав сторони по справі.

Судом враховано, що спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну відповідачу квартиру, тобто заборона на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна, жодним чином не позбавляє власника права володіння та користування нею.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом девяноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Отже, суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності, враховує наслідки арешту майна, правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому суд вважає, що підлягає до задоволення вимога про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.{Частина перша статті 157 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018}

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер невідомий ) на праві приватної власності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяО. Я. Ярмола