Ухвала суду № 84744606, 16.09.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13295/19

Категорія 47

2/295/2879/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2019 року м. Житомир

Суддя Богунського районнго суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом стягнення компенсації вартості Ѕ частини спільного майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з даним позовом.

Одночасно подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Позивач зазначає, що здійснює утримання спільної з відповідачем дитини, не має самостійного заробітку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

У своїй постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц Верховний суд зауважив, що положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.

Дослідивши зміст поданого клопотання, долучені документи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення особи від сплати судового збору.

Позивачем не надано достатніх доказів, які у своєму взаємозв`язку підтверджують дійсне матеріальне становище сторони. Особою не наводяться відомості з приводу того, чи є вона власником іншого нерухомого або рухомого майна, зокрема транспортних засобів, якщо так, хто здійснює утримання такого майна.

Є необхідним звернути увагу, що предметом спору, за викладеними позивачем обставинами, є спільне майно подружжя, яке придбане в період шлюбу за відсутності ознак особистої приватної власності відповідача на використані для купівлі кошти. Відомості про те, що матеріальне становище позивача з певного періоду значно погіршилось внаслідок будь-яких обставин, не наводяться.

Оскільки докази, що підтверджують дійсне матеріальне становище особи не надано, клопотання про звільнення від оплати судового збору не підлягає до задоволення.

З огляду на вказані обставини, позовна заява підлягає залишенню без руху як така, що не відповідає вимогам ч.4 ст. 177 ЦПК України.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви про поділ майна подружжя 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З врахуванням вищевказаного, позивач має сплатити судовий збір в розмірі 5763,00 грн.(УДКСУ у м.Житомирі КОД ЄДРПОУ 38035726, банк отримувача – ГУДКСУ у Житомирскій області, код МФО 899998, р/р 31212206006003, призначення платежу – «Судовий збір», код платежу 22030101), або копію документу, що підтверджує підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом стягнення компенсації вартості Ѕ частини спільного майна в - залишити без руху.

Надати позивачу строк в десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для виправлення вказаних недоліків.

В разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суддя: Д.М.Лєдньов