Рішення № 84743143, 01.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2019 року № 640/1593/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області третя особаНедержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України» ОСОБА_2 провизнання протиправним та скасування індивідуального акту за участю:

Позивача - ОСОБА_1

Представника Позивача - ОСОБА_3

представника Третьої особи 1 - Романенко Я.М.

Третьої особи 2 - ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - Позивач або ОСОБА_1.) з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області (далі також - Відповідач або КДКА Вінницької області) про визнання протиправним та скасування індивідуального акту - рішення дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 27.12.2018, відповідно до якого Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та зупинено його право на зайняття адвокатською діяльністю на строк 3 (три) місяці.

В ході судового розгляду, до участі у справі в якості третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача судом залучено Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» (далі також - Третя особа 1 або НААУ), та на стороні Позивача - ОСОБА_2 (далі також - Третя особа 2 або ОСОБА_2.).

Позовні вимоги мотивовано тим, що Відповідач прийняв необґрунтоване рішення, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, чим порушив прав та законні інтереси Позивача, тож таке рішення підлягає скасуванню. Також, на думку Позивача, приймаючи спірне рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та визначаючи склад дисциплінарного проступку шляхом здійснення функцій члена КДКА м. Києва та секретаря КДКА м. Києва, на виконання яких він не має законних повноважень, Відповідач усвідомлював, що зазначені дії не пов'язані з адвокатською діяльністю Позивача у значенні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно, про відсутність в діях Позивача дисциплінарного проступку, проте використав свої повноваження з метою, іншою ніж визначено законом. Окрім того, на думку Позивача, звернення голови НААУ, РАУ ОСОБА_5 до КДКА м. Києві із письмовою заявою від 26.12.2017 про дисциплінарний проступок Позивача розцінюється останнім як тиск на нього з боку ОСОБА_5 та зловживання нею наданими повноваженнями.

Представник Відповідача, у письмовому відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити в її задоволенні вважаючи спірне рішення Відповідача таким, що прийняте в межах наданих йому повноважень, у спосіб та з підстав, визначених діючим законодавством України, тож порушень прав та законних інтересів Позивача, Відповідач не допускав.

Представник Третьої особи 1, у письмових поясненнях на позовну заяву, просив суд відмовити в її задоволенні підтримавши позицію Відповідача та вважаючи прийняте ним спірне рішення законним і обґрунтованим. Також зауважив, що, на його думку, дії Позивача мали ознаки дисциплінарного проступку у виді грубого одноразового порушення Правил адвокатської етики, що в свою чергу є невиконанням рішень Ради адвокатів України та з'їзду адвокатів України, який затверджував такі Правила.

Третя особа 2, у письмових поясненнях на позовну заяву, підтримала позицію Позивача та просила суд позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Київської міської КДКА від 22.03.2001 № 15, Позивачу видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 30.01.2015 серії КВ № 001639 (том 1, а.с.19).

Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 27.12.2018 (дала також - спірне рішення), Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення пункту 1 статті 11, підпунктів 3, 6 пункту 2 статті 34, статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», частини другої статті 12, частин першої та другої статті 65 Правил адвокатської етики, та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці (том 1, а.с.159-167).

Вказані відомості внесені до Єдиного реєстру адвокатів України (том 1, а.с.17).

Зі змісту спірного рішення та наявної в матеріалах судової справи копії дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 (том 1, а.с.48-175), вбачається наступне.

До КДКА Вінницької області 18.09.2018 надійшли скеровані Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (далі також - ВКДКА) матеріали дисциплінарної справи, порушеної рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 03.07.2018 № 47 відносно Позивача за заявою Голови Національної асоціації адвокатів України (далі також - НААУ), Ради адвокатів України (далі також - РАУ) ОСОБА_5, оскільки 20.08.2018 більшість членів дисциплінарної палати КДКА м. Києва заявили самовідводи, які задоволені, у зв'язку з відсутністю кворуму розгляду скарги.

Так, голова НААУ, РАУ ОСОБА_5 звернулась до КДКА м. Києві із письмовою заявою від 26.12.2017 про дисциплінарний проступок Позивача як адвоката, в якій просила розглянути питання дисциплінарної відповідальності адвоката за порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішень органів адвокатського самоврядування, вчинення дій, що тривалий час блокують та дестабілізують роботу органів адвокатського самоврядування міста Києва, а також дезорієнтують адвокатів регіону, працівників правоохоронних органів, суддів, підривають авторитет органів адвокатського самоврядування та адвокатур України (том 1, а.с.51-53).

Згідно із згаданою заявою вбачається, що 15.11.2017 Радою адвокатів України прийнято рішення № 238 «Про звернення до правоохоронних органів та судів міста Києва з питань діяльності адвокатського самоврядування у місті Києві», резолютивною частиною якого визначено звернутися до КДКА м. Києва із заявами (скаргами) щодо неналежної поведінки адвокатів, зокрема ОСОБА_1, який всупереч положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийнятих рішень Ради адвокатів України, достеменно знаючи про функціонування у місті Києві органів адвокатського самоврядування, зокрема, Ради адвокатів міста Києва під головуванням ОСОБА_7 та КДКА м. Києва під головуванням ОСОБА_8, надав свою згоду на обрання, нібито, до органів адвокатського самоврядування в місті Києві, зібранням, що не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків, дестабілізуючи при цьому ситуацію в місті Києві. В діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (невиконання рішень органів адвокатського самоврядування).

При цьому, кількісний та персональний склад КДКА м. Києва, обраний конференцією від 06.08.-08-10-2016 відповідно до положень Закону, не відкликався та не переобирався. Рішення конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016 у судовому порядку не скасовані. Інформація про діючий склад розміщується на офіційному сайті КДКА міста Києва за посиланням https://kyiv.unba.org.ua/about-kdka.

На виконання рішення Ради адвокатів України № 211 від 23.09.2017 «Питання виконання рішень Ради адвокатів України пов'язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності» на офіційному веб-сайті НААУ, веб-сайті Ради адвокатів міста Києва було повідомлено, що проведені у місті Києві збори адвокатів в конференц-залі UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, проведені неуповноваженими на те особами у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно поза межами Закону та без обов'язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання та проведення конференції адвокатів регіону.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконуючи рішення Ради адвокатів України № 211 від 23.09.2017, що розміщено на офіційному веб-сайті НААУ та веб-сайті КДКА міста Києва, достеменно знаючи про функціонування в м. Києві органів адвокатського самоврядування, зокрема КДКА міста Києва під головуванням ОСОБА_8, при розгляді питання щодо обрання членів кваліфікаційної палати КДКА міста Києва виступав як кандидат на посаду члена кваліфікаційної палати (секретаря), надав згоду на таке обрання та був в подальшому обраний на неї.

Рішенням Ради адвокатів України від 15.11.2017 № 227 встановлено, що зібрання адвокатів, що відбулося 07.10.2017 в UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, яке поіменувало себе як «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без затвердженого порядку висування та обрання делегатів конференції регламенту, а також без встановлення квоти представництва, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків.

Заявник зазначала, що всупереч рішення Рали адвокатів України, Ради адвокатів м. Києва, конференції адвокатів м. Києва, у провадження явно незаконних (протиправних) дій, використовується самовільно створений «Сайт Ради адвокатів міста Києва та КМКДКА» - https://kmkdka.com/, останній приймає участь у розміщенні недостовірної інформації.

До списку осіб, які позиціонують себе членами органу адвокатського самоврядування у місті Києві входить Позивач як член кваліфікаційної палати КДКА міста Києва.

Тож, заявник вважала, що такі дії Позивача свідчили про ігнорування рішення Ради адвокатів України щодо відновлення адвокатського самоврядування у місті Києві, введення в оману правоохоронних органів та судові інстанції, присвоєння статусу секретаря кваліфікаційної палати КДКА міста Києва, наділяючи себе непритаманними повноваженнями, які дозволяють приймати участь у проведенні кваліфікаційних іспитів та приймати рішення щодо видачі свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту.

Натомість, вважаючи спірне рішення Відповідача від 27.12.2018 протиправними, Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, поясненням сторін та інших учасників справи, наданим у процесі судового розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у відкритому судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Так, частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

Для вирішення спірних правовідносин, судом застосовано норми Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі також - Закон № 5076-VI), Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019) (далі також - ПАЕ), Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі також - Положення) та Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 4-5 липня 2014 року № 78 (далі також - Регламент).

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 5076-VІ визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За приписами пункту 1 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Пунктом 5 частини першої статті 21 Закону № 5076-VІ закріплено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком адвоката та, відповідно, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (частина перша, пункт 6 частини другої статті 34 Закону № 5076-VІ).

Відповідно до частини першої, другої статті 33 Закону № 5076-VІ адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VІ, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Аналіз викладеного свідчить, що заява (скарга), яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має містити відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Таку заяву (скаргу) може подати кожен кому відомі факти такої поведінки.

При цьому суд вважає, що вжите у Законі № 5076-VІ значення заяви (скарги), яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката, слід розуміти більш широко та не обмежувати її за формою та назвою виключно як заяви (скарги). Підставою для ініціювання дисциплінарного провадження щодо адвоката у цьому випадку можуть бути й інші документи (подання, постанови, ухвали, інші рішення, тощо) певних осіб, які за своїм змістом та суттю і є заявами (скаргами) щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

Такий висновок узгоджується з нормами пункту 10 Положення, яким закріплено, що до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено заяви (скарги)) слід відносити скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, ради адвокатів регіону або її членів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або її членів, заяви адвокатів, адвокатських об'єднань, адвокатських бюро, об'єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій, громадян та інших осіб на дії адвокатів.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично підставою для ініціювання відносно Позивача дисциплінарного провадження стало рішення Ради адвокатів України № 238 від 15.11.2017 «Про звернення до правоохоронних органів та судів міста Києва з питань діяльності адвокатського самоврядування у місті Києві» (том 1, а.с.54-57), резолютивною частиною якого визначено звернутися до КДКА м. Києва із заявами (скаргами) щодо неналежної поведінки адвокатів, зокрема ОСОБА_1, які всупереч положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийнятих рішень Ради адвокатів України, достеменно знаючи про функціонування у місті Києві органів адвокатського самоврядування, зокрема Ради адвокатів міста Києва під головуванням ОСОБА_7 та КДКА міста Києва під головуванням ОСОБА_8, надали свою згоду на обрання нібито до органів адвокатського самоврядування в місті Києві зібранням, що не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків, дестабілізуючи при цьому ситуацію в місті Києві.

Відповідно до частини першої статті 57 Закону рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.

Згідно з пунктом 8 розділу V «Положення про Раду адвокатів України», затвердженого установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012, рішення Ради адвокатів України, прийняті в межах її повноважень, обов'язкові до виконання адвокатами, адвокатськими об'єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Оскільки Рада адвокатів України є колегіальним органом, формою роботи якого є засідання, які скликаються для прийняття відповідних рішень, що є обов'язковими, то такі рішення можуть бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката.

Дослідивши та надавши оцінку вищезгаданому рішенню Ради адвокатів України, суд встановив, що воно містить інформацію про обставини наявності ознак дисциплінарного проступку Позивача як адвоката. Тож, оскільки вказане рішення було чинним і підлягало обов'язковому виконанню, то залишити його без реагування чи повернути з мотивів невідповідності вимогам до заяви (скарги) на дій адвоката було б недопустимо.

Схожу позицію щодо визначення документів, які можуть бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката, висловив Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 по справі № 815/4144/15.

Виходячи з наведеного в сукупності суд дійшов висновку, що звернення голови НААУ, РАУ ОСОБА_5 до КДКА м. Києві із письмовою заявою від 26.12.2017 про дисциплінарний проступок Позивача як адвоката на підставі рішення Ради адвокатів України № 238 від 15.11.2017 є законним та не може бути розцінене як зловживання повноваженнями чи тиск на Позивача, тож доводи останнього про зворотне судом до уваги не приймається.

Відповідно до частини тертої статті 33 Закону № 5076-VІ дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Разом з тим, неможливість КДКА з певних причин (у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА, за відсутності кворуму тощо) здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката, не може бути підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення.

У взаємозв'язку з наведеним, згідно положень підпункту 2.3.17. пункту 2.3. Регламенту, голова ВКДКА скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму.

Згідно підпункту 2.3.18. пункту 2.3. Регламенту голова ВКДКА скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону.

Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VІ дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно положень частини другої статті 38, статті 39 Закону № 5076-VІ, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення дисциплінарної справи відносно Позивача реалізовані КДКА м. Києва. При цьому, рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 03.07.2018 № 47 про порушення дисциплінарної справи та призначення її розгляду на 02.08.2018 на 12 год. 30 хв., яке направлялось Позивачу супровідним листом КДКА м. Києва від 06.07.2018 № 2/423-1/188с-17 (том 1, а.с.90-91), ним не оскаржувалось. Також, що підтверджується матеріалами справи, КДКА м. Києва належним чином виконані, як наведені вимоги статей 38, 39 Закону № 5076-VІ, так і вимоги пунктів 24-26 Положення (том 1, а.с. 79-85).

У зв'язку з неявкою Позивача на засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва 02.08.2018 (протокол № 15, том 1, а.с.94-95) розгляд дисциплінарної справи відносно нього було відкладено на 20.08.2018, про що його було повідомлено листом від 06.08.2018 № 2/453-1/188с-17 (том 1, а.с.96).

На засіданні дисциплінарної палати КДКА м. Києва 20.08.2018 (протокол № 16, том 1, а.с.97-98) було вирішено зупинити розгляд дисциплінарної справи відносно Позивача, у зв'язку з відсутністю кворуму після задоволення самовідводу членів дисциплінарної палати КДКА м. Києва та передати до ВКДКА для її подальшого скерування до КДКА іншого регіону (том 1, а.с.101).

При цьому, Законом № 5076-VІ, Положенням чи іншим нормативно-правовим актом, не закріплено обов'язку КДКА, якій передано дисциплінарну справу у порядку підпункту 2.3.17. пункту 2.3. Регламенту, на стадії розгляду, розпочинати дисциплінарне провадження спочатку з першої стадії.

У взаємозв'язку з наведеним, враховуючи, що на стадії розгляду КДКА м. Києва дисциплінарної справи відносно Позивача виникли передбачені підпунктом 2.3.17. пункту 2.3. Регламенту обставини (20.08.2018 більшість членів ДП КДКА м. Києва заявили самовідводи, які задоволені, у зв'язку з відсутністю кворуму розгляду скарги), матеріали дисциплінарної справи були передані ВКДКА до КДКА Вінницької області, тож у суду відсутні підстави ставити під сумнів законність процедури розгляду та вирішення Відповідачем дисциплінарного провадження відносно Позивача.

Схожий підхід щодо можливості здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката КДКА не за адресою його робочого місця підтримав Верховний Суд у постанові від 12.07.2018 по справі № 826/13442/15.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 5076-VІ розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

За приписами пункту 44 Положення, адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Згідно зі статтею 41 Закону № 5076-VІ за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачу на адресу, зазначену в ЄРАУ, направлялося повідомлення про дату, час та місце розгляду дисциплінарною палатою КДКА у Вінницькій області дисциплінарної справи відносно нього (том 1, а.с.140), призначеної на 16.10.2018 об 11:00 год. На вказане засідання Позивач не з'явився, у зв'язку з чим розгляд дисциплінарної справи було відкладено на 05.11.2018 (том 1, а.с. 142-143), про що Позивачу направлені відповідні повідомлення від 18.10.2018 вих.№ 248 та від 29.10.2018 № 168 (том 1, а.с.144-145).

У зв'язку з неявкою 05.11.2018 Позивача на засідання дисциплінарної палати КДКА у Вінницькій області, було вирішено відкласти розгляд дисциплінарної справи на 23.11.2018 (том 1, а.с.146-147), про що Позивачу направлялись відповідні повідомлення від 05.11.2018 вих.№ 257 та від 05.11.2018 № 178 (том 1, а.с.148-149).

У зв'язку з неявкою 23.11.2018 Позивача на засідання дисциплінарної палати КДКА у Вінницькій області, було вирішено відкласти розгляд дисциплінарної справи на 27.12.2018 (том 1, а.с.152-153), про що Позивачу направлялось відповідне повідомлення від 23.11.2018 вих.№ 268 (том 1, а.с.154).

У зв'язку з черговою неявкою Позивача на засідання дисциплінарної палати КДКА у Вінницькій області, призначене на 27.12.2018, без повідомлення причин такої неявки, було прийнято рішення (одноголосно) про розгляд дисциплінарної справи за відсутності Позивача (том 1, а.с.155-158).

Згідно з протоколом засідання дисциплінарної палати КДКА у Вінницькій області від 27.12.2018, члени палати прийшли до одноголосного рішення про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення пункту 1 статті 11, підпунктів 3, 6 пункту 2 статті 34, статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», частини другої статті 12, частин першої, другої статті 65 Правил адвокатської етики та застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк три місяці.

Рішення дисциплінарної палати КДКА у Вінницькій області від 27.12.2018 про притягнення до дисциплінарної відповідальності направлялось, зокрема, Позивачу супровідним листом від 29.12.2018 вих.№ 285 на адресу, зазначену в ЄРАУ (том 1, а.с.168-170).

Виходячи з наведеного в сукупності, судом не встановлено процедурних порушень з боку Відповідача.

Щодо суті обставин, які стали підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності спірним рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону № 5076-VІ, з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно частини першої статті 4 Закону № 5076-VІ, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

За приписами частини першої статті 11 Закону № 5076-VІ особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: «Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути вірним присязі».

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, окрім іншого, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (пункти 1, 5 частини першої статті 21 Закону № 5076-VІ).

Відповідно до частини першої статті 57 Закону № 5076-VІ рішення Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.

Згідно положень преамбули ПАЕ, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури.

Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов'язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.

Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

За приписами статті 2 ПАЕ, дія Правил поширюється на, зокрема: всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії; всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку.

Відповідно до статті 12 ПАЕ, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Згідно зі статтею 65 ПАЕ, адвокат зобов'язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов'язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та рішень З'їзду, актів РАУ, НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.

При цьому, за статтею 66 ПАЕ, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З'їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України

Як же наводилось вище, пунктом 5 частини першої статті 21 Закону № 5076-VІ закріплено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком адвоката та, відповідно, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (частина перша, пункт 6 частини другої статті 34 Закону № 5076-VІ).

Відповідно до статті 35 Закону № 5076-VІ за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (пункт 3 частини першої статті 31 Закону № 5076-VІ).

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (пункт 3 частини другої статті 31 Закону № 5076-VІ).

Зі системного аналізу наведених норм Закону № 5076-VІ та ПАЕ суд дійшов висновку, що адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування (зокрема РАУ), у всіх сферах своєї діяльності, а не виключно у професійній (адвокатській діяльності), що спростовує доводи Позивача про зворотне.

При цьому, адвокатська діяльність та адвокатське самоврядування безумовно не є тотожними видами діяльності. Водночас здійснювати їх можуть виключно особи, які мають статус адвокатів. Тобто, Позивач як адвокат несе відповідальність не лише за свою професійну діяльність з надання правової допомоги, а й за свою діяльність у адвокатському самоврядуванні, у тому числі за невиконання ним рішень відповідних органів з питань адвокатського самоврядування. Мірою такої відповідальності адвоката є дисциплінарні стягнення, які чітко визначені Законом № 5076-VІ та одним із яких є зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Норми чинного законодавства не виокремлюють окремий вид та санкцію відповідальності за порушення, вчинені у сфері адвокатського самоврядування. Суб'єктом відповідальності як за порушення, вчинені під час здійснення адвокатської діяльності так і при участі у адвокатському самоврядування є адвокат. Тому, порушення адвокатом рішень відповідних органів у сфері адвокатського самоврядування, не може звільняти його від встановленої Законом дисциплінарної відповідальності.

Також, аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що невиконання адвокатом рішень органів адвокатського самоврядування (зокрема РАУ), блокування роботи окремих органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком та свідчить про порушення правил адвокатської етики. У разі якщо таке порушення є систематичним, повторним (протягом року) або грубим, то до такого адвоката може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року. При цьому, дисциплінарна відповідальність за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування не обмежується невиконанням лише тих рішень, якими на адвоката покладено певні обов'язки, а стосується всіх рішень відповідних органів.

Інших доводів по суті дисциплінарного проступку, встановлення якого стало підставою для прийняття спірного рішення Відповідачем, окрім вищенаведених, які спростовані в ході судового розгляду, Позивачем у позовній заяві не наведено.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що рішенням від 11.06.2016 № 153 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» (том 1, а.с.108-113), РАУ зокрема встановлено, що Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (КМ КДКА) з 2008 року діє як створена фізичними особами громадська організація (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і вказана обставина викликає обґрунтовані сумніви правомірної діяльності такої комісії також і відповідно до Закону України «Про адвокатуру», яким не було передбачено створення КДКА у такий спосіб (відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України) (пункт 5). Також, таким рішенням РАУ визнано відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також те, що її функції в незаконний спосіб перебрала на себе і наразі здійснює організація, створена на підставі іншого законодавства, яка неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтв про складення кваліфікаційних іспитів, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснювала дисциплінарні провадження стосовно адвокатів, притягаючи їх до дисциплінарної відповідальності, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України (пункт 6). Окрім того, вирішено вирішити питання щодо організації утворення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва шляхом прийняття Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва, призначення позачергової виборчої Конференції адвокатів міста Києва для формування складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, проведення необхідних реєстраційних дій (пункт 7).

Рішенням від 17.11.2016 № 267 «Про розгляд інформації і звернень щодо відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві і набуття статусу адвоката окремим особами» (том 1, а.с.118-119) РАУ визнала факт відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві, про що свідчить формування Конференцією адвокатів міста Києва 10 вересня-08 жовтня 2016 року КДКА міста Києва (Голова - ОСОБА_8), оновлення складу Ради адвокатів міста Києва (Голова - ОСОБА_7) і ревізійної комісії адвокатури міста Києва (Голова - ОСОБА_11), обрання нових представників адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України (ОСОБА_12) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ОСОБА_13). П'ятирічна каденція вищезгаданих членів органів адвокатського самоврядування міста Києва розпочалась лише 08.10.2016 та закінчиться 08.10.2021.

При цьому, законність рішень РАУ щодо скликання конференції адвокатів м. Києва у 2016 році підтвердив Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду своїм рішенням від 28.11.2018, залишивши без змін постанову Апеляційного суду м. Києва від 22.03.2018 №22-ц/796/1372/18 (№761/582/2017-ц), якою підтверджено, що РАУ при прийнятті рішень №152 від 13.11.2015 та № 155 від 11.06.2016 («Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва») діяла у межах повноважень, визначених законом та мала правові підстави для скликання за своєю ініціативою конференції адвокатів м. Києва. Верховний суд також встановив, що законними є цілий перелік нормативно-правових актів, які є похідними від рішення РАУ №155 від 11.06.2016 щодо скликання конференції адвокатів м. Києва.

Рішенням РАУ від 23.09.2017 № 211 «Питання невиконання рішень Ради адвокатів України пов'язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності» (том 1, а.с.58-59) вирішено, зокрема, повідомити на офіційному веб-сайті НААУ та веб-сайті Ради адвокатів міста Києва, що проведені 20.09.2017 у місті Києві збори адвокатів в конференц-залі UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, проведені неуповноваженими на те особами у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно поза межами Закону та без обов'язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання та проведення конференції адвокатів регіону.

Рішенням РАУ від 15.11.2017 № 227 «Щодо питань, які виникли у зв'язку з проведенням 07.10.2017 зібрання під назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» (том 1, а.с. 60-61) вирішено, що зібрання адвокатів, що відбулося 07.10.2017 в UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, яке поіменувало себе як «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» (далі також - зібрання), зокрема на якому Позивача обрано до складу КДКА міста Києва з 07.10.2017 до 07.10.2022 (протокол зібрання, том 1, а.с.62-76), проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без затвердженого порядку висування та обрання делегатів конференції регламенту, а також без встановлення квоти представництва, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків.

Натомість, всупереч законних рішень РАУ від 11.06.2016 № 153, від 17.11.2016 № 267 та від 23.09.2017 № 211, Позивач на зібранні 07.10.2017 подав свою кандидатуру та був обраний до складу нелегітимної КДКА міста Києва. Також, всупереч законного рішення РАУ від 15.11.2017 № 227, Позивач як секретар кваліфікаційної палати КДКА міста Києва на засіданні 22.08.2018 приймав участь у прийнятті рішення № 1-РЗ щодо виправлення описок у свідоцтві про складання кваліфікаційного іспиту (том 1, а.с.123).

Таким чином суд погоджується з висновками Відповідача, що стали підставою для прийняття спірного рішення, що всупереч рішень конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016, якими сформовано новий склад КДКА міста Києва, Позивачем безпідставно привласнені повноваження члена КДКА міста Києва, тобто вчинялися дії, які свідчать про втручання у діяльність та блокування роботи органів адвокатського самоврядування міста Києва. Відповідно, суд підтримує висновок Відповідача про наявність у діях Позивача складу дисциплінарного проступку внаслідок грубого невиконання рішень органів місцевого самоврядування, блокування роботи окремих органів адвокатського самоврядування, тож спірне рішення Відповідача є правомірним та скасуванню не підлягає.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані представниками сторін докази і пояснення, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, Відповідач належним чином виконав обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5, 6, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складено та підписано 04.10.2019

Суддя П.О. Григорович