Ухвала суду № 84743048, 03.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

03 жовтня 2019 року м. Київ № 640/16671/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши заяви представника відповідача в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15А) про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень 6-го та 5-го поверху будівлі лабораторного корпусу з офісними та банківськими приміщеннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15А, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті, шляхом опечатування вхідних дверей та відімкнення від джерел живлення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/16671/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

25.09.2019 до суду від відповідача надійшли клопотання:

- про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Приватне акціонерне товариство "Дніпробудмашина";

- про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Обґрунтовуючи необхідність залучення до участі у справі третьої особи, відповідач зазначив, що Приватне акціонерне товариство "Дніпробудмашина" є власником приміщення та несе відповідальність за дотримання пожежної безпеки.

У клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відповідач зазначає, що дана справа потребує детального розгляду спору та з’ясування всіх обставин справи.

Вивчивши заяви представника відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

З урахуванням наведеного та виходячи зі змісту позовних вимог, суд вважає, що рішення у даній справі не матиме впливу на права та інтереси Приватного акціонерного товариства "Дніпробудмашина", позаяк в межах даного спору підлягають з’ясуванню обставини, чи є загроза життю та здоров’ю працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ".

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Частинами першою - п’ятою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При цьому, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі – Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За правилами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідачем у клопотанні не обґрунтовано належним чином та не підтверджено необхідність розгляду справи у загальному провадженні.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача.

Керуючись статтями 49, 165, 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та залучення до участі у справі третьої особи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Катющенко