Рішення № 84742915, 02.10.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6782/17

Провадження № 2/0182/2967/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.10.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представників третіх осіб Філяровської О.В.

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Нікопольської районної державної адміністрації та Чкаловська сільська рада, про позбавлення батьківських прав і встановлення опіки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки, посилаючись на наступні обставини.

У 2001 році її син ОСОБА_8 вступив у фактичні шлюбні стосунки з ОСОБА_3 . Шлюб між ними зареєстрований не був, але невдовзі невістка повідомила, що чекає дитину. Її син і вона дуже зраділи такій новині. Через деякий час син поскаржився, що дружина вживає наркотичні засоби. Він намагався припинити ці погані звички у дружини, але його намагання не мали успіху, і вони з ОСОБА_3 припинили спілкування. До того ж, син за вироком суду відбував покарання у вигляді позбавлення волі на два роки. Коли син відбував покарання, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила доньку ОСОБА_5 . Відомості про батька дитини в свідоцтві про її народженні були внесені зі слів матері. Невдовзі після народження дитини її мати теж була позбавлена волі строком на три роки. Весь час, поки ОСОБА_3 відбувала покарання, за дитиною доглядала її мати, якій зараз вже виповнилося 70 років. У 2005 році син та ОСОБА_3 знову поновили шлюбні стосунки, стали жити разом однією родиною. З ними проживала і її онука ОСОБА_5. Вони проживали усі разом в квартирі батьків ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . У них, наче б то, усе налагодилось, дитина була доглянута, відносини були нормальні. Невдовзі у ОСОБА_3 та ОСОБА_8 народилось ще двоє доньок - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Хоча вони і жили однією родиною та вели спільне господарство, ОСОБА_3 відмовилась вносити відомості про її сина як батька дітей в їх свідоцтві про народження. Після народження молодшої доньки син знову став помічати, що мати дітей вживає наркотики. Для їх придбання ОСОБА_3 стала виносити і продавати речі, навіть дитячі. Син з нею знову розстався. Зимою 2012 року їй зателефонував представник Південної сільської ради та повідомив, що треба рятувати дітей, бо за ними нема кому доглядати. ОСОБА_3 ними не цікавилася, а її мати вже фізично не могла здійснювати за дітьми догляд. У січні 2013 року вона забрала двох молодших онучок до себе, а старша онука сама переселилась до неї, коли закінчився навчальний рік, у травні 2013 року. З цього часу усі троє онучок живуть разом з нею. Вона піклується про них, забезпечує необхідним одягом, взуттям, їжею. Їх мати ніяким чином не піклується про дітей, не телефонує і не цікавиться їх станом здоров`я. У разі необхідності усі турботи щодо дітей лежать на ній. Про те, щоб забрати дітей до себе, відповідачка навіть і не думає. Її повністю влаштовує, що діти у неї, а їй ні про що турбуватись не треба. Молодша онука розповідала, що у мами вдома відключені газ, електроенергія за несплату, а водопроводні труби вона здала на металобрухт. Вода є лише у туалеті. Старші діти навіть і не згадуються про матір. Її називають бабусею. Дівчатка дуже люблять її, а вона, у свою чергу, оточує їх любов`ю та ласкою, яку вони не отримують від своєї матері. Вона проживає у власному будинку АДРЕСА_2 . Вони разом з чоловіком ОСОБА_8 мають присадибну ділянку, на якій вирощують овочі, фрукти, мають домашніх птахів. Вона та її чоловік мають дохід: вона отримує пенсію в розмірі 1 374,49 грн., а чоловік працює на ПАТ «Новопавлівський гранітний кар`єр» водієм автобусу. Його дохід складає 5 200 грн. І вона, і чоловік позитивно характеризуються за місцем проживання та роботи, шкідливих звичок не мають. Діти допомагають їм по господарству. Вони відповідають їм любов`ю на турботу. Вона дуже любить онучок і бажає, щоб вони залишились з нею. У них дуже гарні, теплі стосунки. Вони її теж люблять та слухаються. Не уявляє життя без її улюблених онучок. Для відповідачки діти - сторонні особи, що є лише джерелом прибутку. У дітей є все необхідне для нормального розвитку. Зараз вона сама піклується про онучок, самостійно забезпечує їх усім необхідним. Мати не проявляє тієї любові та турботи, які повинна проявляти мати щодо дітей. Вона ніде не працює, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дітей. Відповідачка не відвідує батьківські збори у школі, де навчаються молодші діти, а вчителі не знають її в обличчя. Старша онука навчається у КЗ «Нікопольський педагогічний коледж» ДОР». Її вихованням також займається лише вона, підтримує постійний зв`язок з куратором академічної групи, де навчається ОСОБА_5 . Згідно з п.2 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини. Згідно ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має особа, в сім`ї якої проживає дитина. Вона має всі необхідні для нормального виховання та проживання дітей умови. Вона постійно піклується про них, приділяє їм багато любові та турботи, якої позбавила їх власна мати. Вважає, що доцільно позбавити відповідачку батьківських прав щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначивши її їхнім опікуном. Вона може забезпечувати їх всім необхідним, має житло, все необхідне для їх нормального розвитку. Дані обставини також підтверджуються актом обстеження житлово-побутових умов неповнолітніх. Вже майже п`ять років діти постійно проживають з нею, тому вона має право звернутись до суду з позовом про позбавлення їх матері батьківських прав щодо дітей.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги своєї довірительки підтримала також і просила суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне. Відповідачка не в перше постає перед судом з приводу позбавлення її батьківських прав. Коли народилась перша донька ОСОБА_5 , відповідачка вже позбавлялась відносно неї в Росії батьківських прав строком на 3 роки. А потім, начебто, взялась за розум і народила ще двох доньок, налагодивши відносини зі своїм співмешканцем ОСОБА_8 - сином позивачки по справі. Однак, після народження третьої доньки, ОСОБА_3 знову почала вести аморальний спосіб життя. Вона як представник позивача розмовляла з дітьми і чула, що від спілкування з матір`ю в них залишились спогади не про лавку та материнську любов, а про її злість, постійні покарання за будь-яку малесеньку провину. Зі слів дітей та їх бабусі, їй відомо, що діти довгий час перебували без нагляду. Відповідачка не працювала, а жила на ті гроші, що держава надавала їй на утримання дітей. Відповідачка винесла з квартири все, що можна було винести. Квартира, де вона проживала з дітьми, фактично приведена в нежитловий стан, адже там відсутнє опалення, вода, газ, електрика. З 2002 року діти проживали в страшних умовах. ОСОБА_3 й після того, як діти стали проживати з бабусею, не піклувалась про дітей, не надавала їй ніякої допомоги. Діти самі по добрій волі живуть в бабусі, їм з бабусею жити комфортно. В них теплі, добрі стосунки. Вважає, що позбавлення батьківських прав Проводіної відбудеться саме в інтересах дітей. Завдяки позивачці по справі, діти виховані, доглянуті, одягнені, гарно навчаються. Тому бабуся й так є опікуном онучок, просто зараз вони просять закріпити це офіційно.

Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що речі з квартири вони виносили вдвох із співмешканцем і вдвох привели квартиру в непридатний для проживання стан. Чоловік забрав дітей і відвіз позивачці тоді, коли вона знаходилась в місті Нікополі. Перевіз дітей до своєї матері - позивачки по справі - через те, що вона вживала наркотичні засоби. Але дітей вона продуктами харчування забезпечувала. В одному магазині скоювала крадіжки, а потім брала дітей і в іншому магазині дозволяла їм купувати все, що заманеться, розплачуючись краденими грішми. Не хоче, щоб її позбавляли батьківських прав, бо вважає себе гарною мамою. Іноді, правда, на дітей зривалась, але то було в серцях і спонтанно. Однак, вважає, що дана обставина не може слугувати підставою для позбавлення її батьківських прав.

Представник третьої особи ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав і суду пояснив, що відповідачкою по справі не було створено належних умов для дітей і тривалий час вихованням, утриманням, станом здоров`я тощо займалась не відповідачка, а позивачка. Тому вважають за доцільне саме позивачку по справі призначити опікуном над дівчатками, позбавивши позивачку відносно них батьківських прав.

Представник третьої особи Філяровська О.В. позовні вимоги підтримала і суду пояснила, що діти вже давно живуть з бабусею. В будинку бабусі і дідуся для дівчаток відведено 2 кімнати. Позивачка з чоловіком створила всі умови для дітей. Дідусь активно допомагає бабусі утримувати онучок, бабуся пенсіонерка, а дідусь працює в гранітному кар`єрі і отримує заробітну плату. Дівчатка охайні, доглянуті, виховані, ситі. Тому вважають, що в інтересах дітей призначити бабусю опікуном, а ОСОБА_3 позбавити батьківських прав.

Представник Чкалівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області Чернов О.А. надав до суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, позовні вимоги підтримав.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно принципу 2 Декларації прав дитини, дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвинутись фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровою та нормальним шляхом і в умовах волі і гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням повинно бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини, держави-сторони забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно із ст.164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно зі ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 165 Сімейного кодексу України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як встановлено в судовому засіданні, у 2001 році син позивачки по справі ОСОБА_8 вступив у фактичні шлюбні відносини з відповідачкою ОСОБА_3 Шлюб між ними зареєстрований не був. Під час відбування покарання сином позивачки по справі, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила доньку ОСОБА_5 (а.с.5). Відомості про батька дитини в свідоцтві про її народженні були внесені зі слів матері. Невдовзі після народження дитини ОСОБА_3 теж була позбавлена волі строком на три роки. Весь час, поки відповідачка по справі відбувала покарання, за дитиною доглядала її мати, якій зараз вже виповнилося 70 років. У 2005 році син позивачки та відповідачка по справі ОСОБА_3 знову поновили шлюбні стосунки, стали жити разом однією родиною по АДРЕСА_1 . З ними проживала і донька ОСОБА_5. Невдовзі у ОСОБА_3 та ОСОБА_8 народилось ще двоє доньок - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6), та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7). Хоча син позивачки по справі та відповідачка і жили однією родиною та вели спільне господарство, ОСОБА_3 відмовилась вносити відомості про справжнього батька дітей в їх свідоцтві про народження. Після народження молодшої доньки відповідачка стала виносити і продавати речі, навіть дитячі. Даний факт в судовому засіданні підтвердила й сама відповідачка, пояснивши, що речі з квартири вони виносили разом зі співмешканцем. Син позивачки з відповідачкою знову розстався. Взимку 2012 року позивачці зателефонував представник Південної сільської ради та повідомив, що за діти залишились без догляду. В січні 2013 року позивачка забрала двох молодших онучок до себе, а старша онука сама переселилась до неї, коли закінчився навчальний рік, у травні 2013 року. З цього часу всі троє онучок живуть разом з позивачкою. Вона піклується про них, забезпечує необхідним одягом, взуттям, їжею. Відповідачка ніяким чином не піклується про дітей, не телефонує і не цікавиться їх станом здоров`я. Позивачка проживає у власному будинку АДРЕСА_2 (а.с.13-14), разом з чоловіком ОСОБА_8. , мають присадибну ділянку, на якій вирощують овочі, фрукти, мають домашніх птахів. Позивачка отримує пенсію в розмірі 1 374,49 грн. (а.с.10), а чоловік позивачки працює на ПАТ «Новопавлівський гранітний кар`єр» водієм автобусу. Його дохід складає 5200грн. (а.с.11). І позивачка, і її чоловік позитивно характеризуються за місцем проживання та роботи, шкідливих звичок не мають (а.с.18-21). У них з дітьми дуже гарні та теплі стосунки. З відповідачкою діти спілкуватись не бажають.

Опитана в судовому засіданні старша донька відповідачки ОСОБА_5 , якій вже виповнилось 17 років, суду пояснила, що вона хоче, щоб її маму позбавили батьківських прав відносно них, бо мати постійно їх б`є. Коли вона навчалась в початковій школі, мати била її головою об стіну за те, що вона погано вимила плінтуса. Постійно била її то скакалкою, то шнуром, то чим під руку попадеться, за погані оцінки. Хоча вона добре навчалась, але іноді мала погані оцінки. Але боялась їх отримувати, бо мати її сильно била. Мати била всіх і постійно. Одного разу мати замахнулась на неї скалкою і щоб вона не попала їй по голові, вона виставила руку і мати скалкою зламала їй палець. Через те, що в них вдома нічого було їсти, вона вимушена була неофіційно підробляти, щоб заробити грошей на їжу. Якщо вона витрачала на їжу всі зароблені гроші, мати кричала на неї, що вона не залишила їй грошей на горілку. Мати постійно пиячила при них і колола собі наркотики. Вона хоче жити з бабусею, бо там їх люблять, вони нагодовані, одягнені, в них все є.

В судовому засіданні було встановлено, що у дітей в родині позивачки, дійсно, є все необхідне для їх нормального розвитку (а.с.12). Натомість, мати дівчаток - відповідачка по справі - ніде не працює, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не утримує своїх дітей, не піклується про їх духовний розвиток, здоров`я тощо. Відповідачка в судовому засіданні сама пояснювала, що іноді купувала продукти харчування для дітей на гроші, які отримувала внаслідок крадіжок в інших магазинах. Крім того, відповідачка сама підтвердила суду, що вживає наркотичні засоби.

Відповідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про вчинення кримінальних правопорушень за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2017 року за № 12017040340001867 по обвинуваченню ОСОБА_3 , наданого до суду представником третьої особи, ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно) та ч.1 ст.309 КК України (незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту). Раніше відповідачка неодноразово (в 2015 та 2017 роках) притягалась до кримінальної відповідальності за ч.1 та 2 ст.185 КК України (а.с.181-182).

Виконавчий комітет Чкаловської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області за поданням комісії з захисту прав дитини при виконавчому комітеті надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 (а.с.127-128).

Виконавчий комітет Нікопольської міської ради Дніпропетровської області за поданням Служби у справах дітей надав висновок про можливість призначення опікуном неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_1 - позивачки по справі (а.с.107-110).

Таким чином, з огляду на вищевикладене, виходячи з інтересів дітей, враховуючи думки служб у справах дітей, виконавчих комітетів, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.32, 51 Конституції України, ст.12-13, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.164-165 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно доньок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Призначити опікуном неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 640 грн. 00 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал