Рішення № 84742791, 30.09.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року Чернігів Справа № 825/1843/18

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника позивача Борисової М.А.,

представника відповідача Паншиної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Афіто" до Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області, третя особа - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Афіто" (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі-відповідач), третя особа- Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2018 № 0033451205/585.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного рішення, що обумовлено тим, що відповідачем протиправно зупинена дія договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 № 150620162, чим порушено права та інтереси позивача, створено перешкоди для господарської діяльності позивача шляхом неприйняття податкових накладних. В додаткових письмових поясненнях представник позивача просив суд звернути увагу на те, що дії податкової інспекції щодо протиправності призупинення вказаного договору позивач оскаржив до Окружного адміністративного суду м. Києва. На час розгляду даної справи, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2018 у справі № 826/5298/17 позов ТОВ "КЦ "Афіто" задоволено. Скасовано рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про зупинення дії договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 №150620162 та зобов'язано державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відновити дію договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 №150620162, тому, з огляду на такі обставини, просить позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з мотивів, наведених у позові та додаткових письмових поясненнях.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву вказує на порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених у п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за період з лютого 2017р. до листопада 2017р. Вказане порушення виявлено в результаті камеральної перевірки, проведеної відповідачем, тому на підставі ст. 120-1 ПК України відповідач правомірно застосував до позивача штраф за вказане податкове правопорушення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

02.05.2018 позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з поданням ним позову про визнання протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо зупинення дії договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 №150620162.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 клопотання позивача задоволено, провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/5298/17.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2018 у справі № 826/5298/17 позов ТОВ "КЦ "Афіто" задоволено. Скасовано рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про зупинення дії договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 №150620162 та зобов'язано державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відновити дію договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 №150620162.

Рішення набрало законної сили.

Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі № 826/5298/17.

Ухвалою від 12.09.2019 Чернігівський окружний адміністративний суд поновив провадження у справі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200109283 (а.с. 9).

У березні 2018 року Прилуцькою ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку ТОВ "КЦ "Афіто" з питань дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 19.03.2018 № 385/25-01-12-05-22/38130824 (а.с. 10).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачена пунктом 120.1.1 статті 120.1 ПК України. Зі змісту акту камеральної перевірки від 19.03.2018 № 385/25-01-12-05-22/38130824 та заперечень відповідача на акт перевірки від 03.04.2018 № 3764/10/25-01-12-01-09 видно, що мова йде про порушення позивачем строків реєстрації 42 податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 28.02.2017 до 30.11.2017, а саме (№4 від 28.02.2017; №2 від 28.02.2017; №5 від 28.02.2017; №3 від 28.02.2017; №1 від 28.02.2017; №1 від 31.03.2017; №4 від 31.03.2017; №2 від 31.03.2017; №5 від 31.03.2017; №3 від 31.03.2017; №3 від 30.04.2017; №1 від 30.04.2017; №2 від 30.04.2017; №5 від 30.04.2017; №4 від 30.04.2017; №4 від 31.05.2017; №5 від 31.05.2017; №2 від 31.05.2017; №1 від 31.05.2017; №3 від 31.05.2017; №5 від 30.06.2017; №1 від 30.06.2017; №2 від 30.06.2017; №4 від 30.06.2017; №3 від 30.06.20І7; №5 від 31.07.2017; №3 від 31.07.2017; №1 від 31.07.2017; №4 від 31.07.2017; №2 від 31.07.2017; №1 від 31.08.2017; №3 від 31.08.2017; №2 від 31.08.2017; №3 від 30.09.2017; №1 від 30.09.2017; №2 від 30.09.2017; №1 від 31.10.2017; №3 від 31.10.2017; №2 від 31.10.2017; №1 від З0.11.2017; №3 від 30.11.2017; №2 від 30.11.2017 (а.с 10) ( далі- податкові накладні).

В акті камеральної перевірки від 19.03.2018 № 385/25-01-12-05-22/38130824 відповідач наводить розрахунок штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 139419,58 грн, з яких 3 123,9 грн - сума штрафу за ставкою 30% і 136 295,68 грн - сума штрафу за ставкою 40%.

На підставі акту камеральної перевірки від 19.03.2018 № 385/25-01-12-05-22/38130824 ГУДФС в Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2018 № 0033451205/585, в якому визначено обов'язок позивача сплатити штраф на загальну суму 139419,58 грн за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абз. 2 п. 120-1 ст. 120-1 ПК України, податкових накладних.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.10 ст. 200 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

З аналізу наведених норм права, суд дійшов висновку про наявність у платника податків обов'язку скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, реєстрації податкової накладної має бути здійснена не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 120.1.1 ст. 120.1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у визначеному цією статтею розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для нарахування штрафу в розмірі 136295,68 грн. стало, на думку відповідача, порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних за період, що перевірявся.

ТОВ "Комерційний центр "Афіто" перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з 17.04.2012.

За посиланням позивача, починаючи з 13.10.2017 всі податкові документи, які направлялись позивачем в електронному вигляді на реєстрацію на підставі договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 №150620162 повертались з відмовою у реєстрації з посиланням на зупинення дії вказаного договору.

Таким чином, у зв'язку із зупиненням дії договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 №150620162, починаючи із 13.10.2017 відповідачем не приймалися податкові накладні позивача, в той час, коли у вказаний період мали бути зареєстровані податкові накладні, складені позивачем. Отже, позивач втратив можливість реєструвати податкові накладні.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про визнання протиправними дій щодо зупинення договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 №150620162.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2018 у справі № 826/5298/17 рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві про зупинення дії договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 №150620162 скасовано, зобов'язано ДПІ відновити дію договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 № 150620162. У вказаному рішенні суду суд встановив про необґрунтованість зупинення дії договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 №150620162, оскільки орган ДФС діяв поза межами наданої йому чинним законодавством і договором компетенції.

Отже, зважаючи на положення частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, підстави для розірвання договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 № 150620162 не підлягають дослідженню судом, позаяк протиправність його зупинення встановлена по справі № 826/5298/17.

В той же час, вирішуючи дану справу суду враховує наступне.

Статтею 16 ПК України закріплено вичерпний перелік обов`язків платника податків. Натомість обов`язок щодо реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї в такому переліку відсутній. З системного аналізу наведених у вказаній статті обов`язків платника слідує необхідність вчинення з його сторони певний дій, спрямованих на дотримання податкового законодавства.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачені статтею 1201 ПК України.

У статті 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, та зважаючи на те, що позивач з 13.10.2016 вчиняв належні дії щодо подання у строки, визначені законом податкові накладні для реєстрації їх у ЄРПН, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач повертав останні у зв'язку з відмовою у реєстрації з посиланням на зупинення дії договору від 17.06.2016 №150620162, дія якого в подальшому відновлена рішенням суду у справі № 826/5298/17, то вказане свідчить про відсутність правопорушення з боку позивача та, відповідно, виключає підстави для притягнення його до відповідальності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд відмічає, що прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 06.04.2018 №0033451205/585 порушило права позивача як платника податків на здійснення господарської діяльності без незаконного втручання в його законну господарську діяльність.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні у справі «Україна-Тюмень проти України» (ECHR 2007, заява № 22603/02, п. 49) Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним; друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом».

Отже, прийнявши податкове повідомлення-рішення, відповідач здійснив втручання у право на мирне володіння позивача, що суперечить висновкам Європейського суду.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, виписаних ТОВ "Комерційний центр "Афіто" за спірний період сталося з вини контролюючого органу, який протиправно припинив дію договору про визнання електронних документів від 17.06.2016 № 150620162, що встановлено рішенням суду у справі 826/5298/17, а відтак нарахування позивачу штрафу у розмірі 136295,68 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 06.04.2018 № 0033451205/585 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі рішення у зв'язку із чим суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню повністю.

Позивачем відповідно до платіжного доручення від 17.04.2018 № 50 сплачений судовий збір в розмірі 2091,29 грн., тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області на користь позивача підлягає відшкодуванню сума 2091, 29 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області від 06.04.2018 № 0033451205/585.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Афіто", сплачений судовий збір відповідно до платіжного доручення від 17.04.2018 № 50 в розмірі (дві тисячі дев'яносто одна гривня 29 копійок) 2091,29 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 04.10.2019.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Афіто" (вул. Богдана Хмельницького, 23, оф. 5, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 38130824).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39483123).

Третя особа: Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул. Жилянська, 23, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 39468461).

Суддя І.І. Соломко