Ухвала суду № 84742274, 30.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

за результатом вирішення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду

30 вересня 2019 р. справа № 520/6645/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,

за участю: представника позивачів – ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом 1) ОСОБА_3, 2) ОСОБА_4, 3) ОСОБА_5 (просп. Гагаріна, буд. 41/2, 2 пов., оф. 16,м. Харків,61001) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,61057) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, звернулись до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України від 08.12.2008 року про набуття громадянства України громадянином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з його неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3.

У судовому засіданні 30.09.2019 року судом поставлено на обговорення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на те, що позивачами пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав, встановлений ст. ст. 122, 123 КАС України. В обґрунтування вказаного клопотання, представник відповідача зазначив, що позивач - ОСОБА_5 ОСОБА_6 огли- був ознайомлений з прийнятим ГУ ДМС України в Харківській області рішення про припинення йому та його дітям громадянства шляхом підписання ним розписки 01.10.2013 року про те, що ОСОБА_3 отримав довідку про оформлення припинення громадянстсва відповідно до ст. 21 Закону України "Про громадянство України". Також представник відповідача вказав, що в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_3 від 01.10.2013 року про те, що він 01.10.2013 року отримав довідку про оформлення припинення громадянства ОСОБА_3, а відтак, як вважає відповідач, про порушення своїх прав ОСОБА_3 дізнався в 2013 року. З огляду на зазначене, ОСОБА_3, як вважає відповідач, пропущено строки звернення до суду, а відтак до вказаної позовної заяви слід застосувати наслідки, визначені ст. 123 КАС України та залишити позов без розгляду.

Представник позивача заперечував проти залишення позовну без розгляду, зазначивши, що отримана 01.10.2013 року ОСОБА_3 довідка ГУ ДМС України в Харківській області № 7 «Про припинення громадянства України» від 30.08.2013 року оформлена на його ім’я не є ж належним та допустимим доказом того, що позивачам стало відомо про існування рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 08.12.2008 року про набуття взагалі громадянства. При цьому, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не було відомо про існування рішення ГУ МВС України в Харківської області від 30.08.2013 року 16.04.2019 року - час надання ГУ ДМС України в Харківський області адвокату ОСОБА_7 на адвокатський запит №АЗ-123/19 від 09.04.2019 року письмової відповіді № 6301.6.2-8853/63.3-19. Окрім того, до теперішнього часу паспорт громадянина України серії МТ № 052556 виданий 05.05.2009 року Ленінським РВ ГУ МВС України в Харківський області на ім’я громадянина України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача не вилучено. Таким чином, враховуючи, що про порушення своїх прав позивачі дізнались лише в квітні 2019 року - з відповіді ГУ ДМС України на адвокатські запити адвоката позивачі, то даний адміністративний позов подано з дотриманням строків, визначених ст. 122 КАС України.

Суд, вивчивши доводи заявленого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши позицію представників сторін, проаналізувавши зміст норм процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин першої та другою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З аналізу вказаних норм вбачається, що перебіг строку звернення до адміністративного суду розпочинається саме з моменту, коли позивач дізнався про порушення його прав. Для правильного вирішення питання про застосування строку звернення до суду, а також визнання причин поважності пропуску цього строку потрібно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень були порушені права особи, та коли розпочався перебіг цього строку.

Як вбачається за змісту уточненого адміністративного позову, предметом розгляду даної справи є скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України від 08.12.2008 року про набуття громадянства України громадянином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з його неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Водночас, матеріали справи не містять доказів надіслання вказаного рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України від 08.12.2008 року про набуття громадянства України громадянином ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_3 чи вчинення суб'єктом владних повноважень дій щодо вручення, ознайомлення з таким рішенням позивача 1.

При цьому, отримана 01.10.2013 року ОСОБА_3 довідка ГУ ДМС України в Харківській області № 7 «Про припинення громадянства України» від 30.08.2013 року не є належним доказом повідомлення позивача 1 про існування саме спірного рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківської області від 08.12.2008 року про набуття ним, разом із неповнолітніми дітьми громадянства України унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, оскільки у розписці від 01.10.2013 року про отримання позивачем 1 вказаної довідки лише зафіксовано обставини повідомлення позивача 1 про припинення йому громадянства України.

Інших доказів повідомлення (ознайомлення) ОСОБА_3 зі спірним рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківської області від 08.12.2008 року матеріали справи не містять, а відповідачем до суду не надано.

Стосовно обізнаності ОСОБА_4 ОСОБА_6 олги (ІНФОРМАЦІЯ_2) про порушення його прав спірним рішенням ГУ ДМС України в Харківській області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківської області від 08.12.2008 року, то як зазначив представник позивачів відповідачем не надано до суду жодного доказу того, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 був обізнаний про існування рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 30.08.2013 року, про існування якого позивач 2 дізнався лише з відповіді на адвокатський запит в квітні 2019 року.

При цьому, довідкою ГУ ДМС України в Харківській області № 7 «Про припинення громадянства України» від 30.08.2013 року оформлено лише припинення громадянства України, відповідно до ст.21 Закону України « Про громадянства України», що не вказує, одночасно, на повідомлення позивача 2 про існування спірного рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 30.08.2013 року.

Також представник позивачів вказав, що жодних відомостей щодо рішення ГУ МВС України в Харківської області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківської області від 08.12.2008 року про набуття ОСОБА_5 разом із батьком громадянства України, у довідці ГУ ДМС України в Харківській області № 7 «Про припинення громадянства України» 30.08.2013 року також не міститься.

Вказані обставини вказують на те, що відповідачем, в силу покладених на нього зобов'язань, з 2013 року не було вчинено дій з метою повідомлення (ознайомлення) позивачів зі змістом спірного рішення ГУ МВС України в Харківської області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківської області від 08.12.2008 року, що, в свою чергу, унеможливило реалізацію позивачами свого права на захист прав та законних інтересів з 2013 року.

Водночас, з моменту надання листом ГУ МВС України в Харківській області № АЗ-121/19 від 09.04.2019 року відповіді на адвокатський запит ОСОБА_7 щодо обставин припинення громадянства позивачам, суд розцінює як початок перебігу строків звернення позивача до суду за захистом своїх прав, враховуючи те, що інших доказів повідомлення позивачів про існування спірного рішення ГУ МВС України в Харківської області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківської області від 08.12.2008 року про набуття громадянства України громадянином ОСОБА_3, відповідачем до суду не надано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам щодо дотримання строкових обмежень звернення до суду, суд також враховує, Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти реччини", з дослідження кого вбачається, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з спуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало юб меті та призначенню цього положення".

Водночас у справі Bellet v. France суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Враховуючи вищезазнане, суд зазначає, що правовідносини в даній справі повинні розглядатися, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій чи бездіяльності дій відповідача, на звернення для оскарження яких КАС України передбачено 6 місяців.

Із даним позовом позивачі звернулись 04.07.2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду, тобто у межах встановленого ст.122 КАС України строку.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачами не було пропущено встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду із вказаним позовом, в зв’язку з чим, заявлене відповідачем клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 122, 123, 183, 240, 243, 246, 248, 256, 370 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову 1) ОСОБА_3, 2) ОСОБА_4, 3) ОСОБА_5 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Повний текст ухвали виготовлено 04 жовтня 2019 року.

Суддя Горшкова О.О.