Рішення № 84742236, 23.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 вересня 2019 р. № 520/5952/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Шульженка Т.Р.,

представника відповідача - Ємець О.А.,

представника відповідача - Райкової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконним та протиправним податкове повідомлення-рішення від 29.03.2019 року №0016501200.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податковий орган прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на помилкових висновках, викладених у акті перевірки №148/28-10-50-12-07/03361715 від 12.03.2019 року.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом у зв'язку із встановленням перевіркою обставин порушення Комунальним підприємством "Харківводоканал" граничних строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим згідно із ст. 120-1.1 Податкового кодексу України до позивача було застосовано штраф. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Комунальне підприємство "Харківводоканал", код ЄДРПОУ - 03361715, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб'єкт господарювання.

Судовим розглядом справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації Комунальним підприємством «Харківводоканал» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період листопад 2018 року, грудень 2018 року, результати якої оформлено у вигляді акту перевірки від 12.03.2019 року №148/28-10-50-12-07/03361715.

Відповідно до акту перевірки від 12.03.2019 року №148/28-10-50-12-07/03361715 дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну реєстрацію КП "Харківводоканал" податкових накладних, складених в листопаді 2018 року на суму 90243664,02 грн. та грудні 2018 року на суму 99367662,70 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки від 12.03.2019 року №148/28-10-50-12-07/03361715 відповідачем 29.03.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0016501200, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 30572433 грн. 18 коп. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 3057243,32 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 2868064 грн. 57 грн. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 573612,91 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 592556 грн. 99 коп. застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 177761,10 грн. (т.1 а.с.12).

Позивач, не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, скористався правом адміністративного оскарження останнього, однак рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 31.05.2019 року за № 25318/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 29.03.2019 року № 0016501200 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Зі змісту позовної заяви та наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом протиправно та за відсутності на те правових підстав. Так, представником позивача вказано, що підприємство в силу спеціальної направленості його господарської діяльності, позбавлено можливості витрачання коштів за напрямками, які не входять до складу тарифу, що обумовлює відсутність поповнення ним електронного рахунку СЕА з ПДВ. Оскільки позивач надає послуги водопостачання та водовідведення споживачам та здійснює контроль за роботою водопровідних та каналізаційних мереж та споруд, незалежно від відомчої належності, то його господарська діяльність підлягає врегулюванню приписами Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення». Отже, тарифи, на підставі яких позивачем надаються послуги, підприємством самостійно не регулюються і є збитковими. Також позивачем вказано, що контролюючим органом не було враховано такого альтернативного джерела для зарахування до електронного рахунку як субвенції. При цьому, фактором, що обумовив виникнення від'ємного значення електронного рахунку в СЕА з ПДВ стало не своєчасне зарахування Державною фіскальною службою України на рахунок КП «Харківводоканал» в СЕА з ПДВ сум субвенцій, отриманих підприємством у 2015 році, а також сум, які визначені в порядку п. 34-1 підрозділу 2 Перехідних положень та п. 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України та відображені у таблиці № 3 додатка № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» за січень 2016 року на загальну суму 66592159,48 грн. Також представником позивача вказано на обставини неприйняття Міністерством фінансів України рішення про перерахування КП «Харківводоканал» сум субвенцій за 2017 рік, що ускладнило ситуацію з від'ємним значенням електронного рахунку підприємства в СЕА з ПДВ. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність у даному випадку вини підприємства, яка є визначальною складовою поняття податкового правопорушення, за вчинення якого контролюючим органом і було притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу.

Представником відповідача під час розгляду справи вказано, що спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами проведення камеральної перевірки, під час проведення якої відповідно до положення Податкового кодексу України контролюючим органом використовуються виключно дані, зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а отже було неможливим врахування направленості господарської діяльності підприємства, його тарифів. При цьому, представником відповідача вказано, що положення податкового законодавства не містять приписів стосовно звільнення платника від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних чи відповідальності за не вчинення таких дій та/або ставили б в залежність від направленості господарської діяльності його тарифи. Також представником відповідача вказано, що погашення податкового боргу у 2018 році за рахунок субвенцій з державного бюджету не передбачено.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та, як наслідок, правомірність визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, як визначено положеннями п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), що передбачено положеннями пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України.

Приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абз. 15 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідальність за зазначене вище порушення визначена положеннями п.120-1.1. ст.120-1 Податкового кодексу України, якою передбачено, що Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів позивачем було здійснено реєстрацію податкових накладних у строки, що перевищують граничні. Учасниками справи зазначені обставини не заперечуються.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2019 року по справі №826/10414/16 проблемою спірних правовідносин є встановлення податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України, яке полягає в протиправній бездіяльності платника податків щодо реєстрації ним податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначені законодавством строки. Саме наявність вини (умисної або по необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння має бути оцінені судами, з врахуванням об`єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати Товариством передбачений Податковим кодексом України обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів представника відповідача стосовно відсутності можливості врахування господарської направленості позивача та обставин, що свідчать про наявність або відсутність вини підприємства.

При цьому, суд зазначає, що платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пп.200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в ЄРПН, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

Платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 01 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в ЄРПН, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

Відповідно до п.200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН; інші показники, які згідно з вимогами п.34 пп.2 р. ХХ "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною п.200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування ПДВ встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.200-1.2 ст. 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Відповідно до п.200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п.43.41 ст. 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника, відповідно до п.200-1.5 ст. 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.

Таким чином, платник ПДВ на дату виникнення податкових зобов'язань зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у визначені п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України строки, порушення яких є підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.

Представник позивача, обґрунтовуючи власну правову позицію, послався на обставини неможливості зареєструвати податкові накладні у встановлені законодавством строки у зв'язку з відсутністю позитивного значення суми на рахунку у системі електронного адміністрування, що сталося не з вини підприємства.

Так, судом встановлено, що в рамках розгляду справи №820/1237/16 постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 року визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України щодо не зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" в СЕА з ПДВ сум погашення заборгованості з податку на додану вартість у вигляді субвенції.

Суд під час розгляду справи №820/1237/16 дійшов висновку, що суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року, повинні брати участь у обрахунку реєстраційної суми на електронному рахунку СЕА відповідно до приписів п.п. 200-1.1.34 п. 200-1.1 ст.200-1 Податкового кодексу України. Також вказано, що суми відображені позивачем у табл. № 3 додатка № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі конрагентів" у сумі 29 428 852 грн., але на час розгляду справи так і не зараховані до реєстраційної суми на його електронному рахунку СЕА.

При цьому, під час розгляду справи встановлено, що реальне зарахування вказаних сум відбулося лише 04.11.2016 року, після судового оскарження позивачем дій контролюючого органу та примусового виконання судового рішення, про що свідчить копія листи ДФС від 29.11.2016 року № 25755/6/99-99-12-03-010-15, наявна в матеріалах справи.

Представником позивача під час розгляду справи вказано, що не своєчасне зарахування таких сум призвело до накопичення від'ємного значення на електронному рахунку підприємства на рівні (-) 71072983,97 грн. При цьому, вказано, що не зважаючи на відображення 04.11.2016 року спірної суми, значення електронного рахунку все одно мало від'ємне значення у розмірі (-) 12073666,91 грн., оскільки безперервний робочий цикл підприємства потребує постійної закупівлі необхідних виробничих складових.

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" у перевіряємому періоді здійснювало забезпечення централізованого водовідведення та водопостачання м. Харкова та населених пунктів Харківської області.

Так, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується, зокрема, на таких принципах: регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача, місцезнаходження та форми власності юридичних осіб тощо; дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.02.2019 року по справі № 820/1410/18, з метою забезпечення доступності мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлюються тарифи на деякі види житлово-комунальних послуг, зокрема, на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Разом з тим, встановлені тарифи, як правило, не покривають фактичних витрат надавачів житлово-комунальних послуг.

У зв`язку з цим та з метою забезпечення відшкодування різниці між встановленими тарифами та фактичними витратами надавачів послуг, безперебійного надання житлово-комунальних послуг належної якості держава запровадила механізм субвенцій, які перераховуються з державного бюджету місцевим бюджетом з подальшим перерозподілом між постачальниками житлово-комунальних послуг.

При цьому, положеннями п.200-1.3 ст.200.1 Податкового кодексу України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ, де: ?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; ?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; ?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 2001.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника ?ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Відповідно до положень п.200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України допустимими джерелами поповнення реєстраційного ліміту у межах системи електронного адміністрування з податку на додану вартість, зокрема, є, власні кошти платника податку, які він перераховує на рахунок у межах системи електронного адміністрування для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, а також з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Тобто, однією із складових формули є показник суми ?ПопРах, який враховує суму коштів, є субвенції з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення як джерело поповнення системи електронного адміністрування з податку на додану вартість.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, який передбачає спрощення порядку збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником в рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569, з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 р. № 967 у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами".

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

Зазначені положення кореспондуються із приписами постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 р. № 332, якою затверджено Порядок та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємствам, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Під час розгляду справи встановлено, що підприємством позивача було укладено договори про організацію взаєморозрахунків з державним бюджетом за якими, у 2015 році підприємство повинно було отримати 66592159,48 грн, а у 2017 році - 123015395,73 грн.

В рамках розгляду справи № 820/1410/18 Верховним Судом у постанові від 12.02.2019 встановлено бездіяльність Міністерства фінансів України у форми неприйняття рішення про перерахування сум субвенцій у розмірі 74768244,37 грн., що позбавило позивача можливості розрахуватись перед державним бюджетом з податку на додану вартість та призвело до відсутності на рахунку Комунального підприємства "Харківводоканал" у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість суми 74768244,37 грн.

При цьому, під час розгляду справи встановлено, що реєстраційний ліміт Комунального підприємства "Харківводоканал" не був збільшений на зазначену суму.

Так, судом встановлено, що інформаційна довідка про розмір суми податку, на яку Комунальне підприємства "Харківводоканал" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.07.2015 по 31.12.2017, отримані субвенційні кошти у розмірі 48247167,36 грн. знайшли своє відображення на електронному рахунку підприємства та безпосередньо вплинули на його розмір, оскільки на 21.07.2017 стан рахунку складав (-) 52622590,7 грн., а на 01.08.2017 вже (-) 4140813,37 грн., що надало підприємству можливість станом на 15.08.2017 набути позитивне значення такого рахунку, яке склало (+) 1475840,87 грн.

Представником позивача було повідомлено суду, що відсутність перерахування субвенції у розмірі 74768244,37 грн призвело до поступового накопичення від'ємного результату електронного рахунку. Так, вказано, що у листопаді - грудні 2018 року він коливався на рівні від (-) 60482835,61 грн до (-) 84593883,64 грн.

Суд з врахуванням положень Порядку № 569 та п. 200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України зазначає, що від`ємні показники реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість впливають та, у випадку переважання від`ємних показників, які сформувались у попередньому часовому проміжку, формують від`ємний показник формули при новому розрахунку.

Водночас, як встановлено судовим розглядом справи, формування від`ємного значення рахунку Комунального підприємства "Харківводоканал" в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість обумовлене, зокрема, відсутністю джерела поповнення такого рахунку - субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яку не було отримано п у зв'язку з допущенням Міністерством фінансів України протиправної бездіяльності, що встановлено судовим рішенням.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю перерахування на рахунки Комунального підприємства "Харківводоканал" субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка є джерелом поповнення рахунку системи електронного адміністрування з податку на додану вартість, позивач фактично був позбавлений права на реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування.

Відповідно до позиції Європейського Суду з Прав Людини, викладеної у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 р. особливу важливість набуває принцип «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовніший спосіб. Так, Судом вказано, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Також суд зазначає, що факт відсутності у позивача можливості реєстрації податкових накладних підтверджується витягами щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, наявні в матеріалах справи.

Враховуючи, встановлені під час розгляду справи обставини, а також встановлення в судовому порядку протиправної бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування комунальному підприємству "Харківводоканал" субвенції на погашення різниці в тарифах відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332 від 27.06.2017 р. №3-21/з, від 13.11.2017 р. №36-21/з, від 13.11.2017 р. №39-21/з, від 13.11.2017 р. №41-21/з, від 17.11.2017 р. №38-21/з, від 19.12.2017 р. №51-21/з та недоведення цього рішення до відома Казначейства, а також Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України щодо не зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" в СЕА з ПДВ сум погашення заборгованості з податку на додану вартість у вигляді субвенції, суд приходить до висновку, що зазначена бездіяльність спричинила негативні наслідки для підприємства позивача, які, зокрема, призвели до виникнення перешкод у реєстрації позивачем податкових накладних в межах граничних термінів.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.03.2018 року №819/777/17.

Суд зазначає, що відповідно до п.109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. В межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем розрахунку коригування до податкової накладної відбулось не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Зазначений висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 09.10.2018 року по справі № 818/1073/17 та від 20.03.2018 по справі №819/777/17.

Таким чином, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини суд приходить до висновку, що у данному випадку відсутня обов'язкова складова податкового правопорушення, що обумовлює можливість притягнення підприємства позивача до відповідальності, а сааме вина такого платника податків.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Харківводоканал".

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка, буд. 2, м. Харків, 61013) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, буд. 11г, м. Київ, 04119) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2019 року №0016501200.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка, буд. 2, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ - 03361715) сплачену суму судового збору у розмірі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, буд. 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ - 39440996).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 03 жовтня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.