
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
04 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 1640/2745/18
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними рішень та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі №1640/2745/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, оформленого протоколом № 73 від 13 липня 2018 року (пункт 10), та зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, як інваліду ІІ групи з 16 червня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
26 вересня 2018 року від позивача до суду надійшла заява про постановлення окремої ухвали, якою визнати протиправними рішення та бездіяльність посадових осіб Міністерства оборони України у зв'язку із відмовою в призначенні йому одноразової грошової допомоги та тривалим невиконанням рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду у справі №1640/2745/18 та яку направити Міністру оборони України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог статті 129-1 Конституції України, статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, частини четвертої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" в їх діяльності щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, а також про постановлення перед Міністром оборони України питання про притягнення до відповідальності посадових осіб Міністерства, що допустили вказані порушення Законів та Конституції України /а.с.157-158/.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року заяву про визнання протиправними рішення та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі №1640/2745/18 призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
03 жовтня 2019 року від третьої особи до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, а саме копії: висновку ОСОБА_1 ОВК №12/397 від 13 лютого 2019 року, витягу з протоколу №54 від 11 травня 2019 року та листа №12/1376 від 27 травня 2019 року.
Зі змісту цих документів слідує, що рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом № 54 від 11 травня 2019 року (пункт 9), яке прийняте на виконання рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі №1640/2745/18 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, скасовано пункт 10 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 73 від 13 липня 2018 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, якого 04 листопада 1987 року звільнено зі строкової військової служби та 16 червня 2016 року під час первинного огляду органами МЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок поранення, пов’язаного з виконання обов’язків військової служби при перебування в країнах, де велися бойові дії ( довідка МСЕК серія АВ №0554234 від 12 липня 2016 року), оскільки заявником не подано документа, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року. У рішенні також зазначено, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №905/Ж від 06 квітня 2016 року та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №2239 від 23 травня 2016 року, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення. Аналогічна правова позиція в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №822/220/18. Висновок про причинний зв’язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, які не подано на розгляд комісії /а.с.183/.
ОСОБА_1 ОВК №12/1376 від 27 травня 2019 року ОСОБА_2 повідомлено про прийняте рішення, оформлене протоколом № 54 від 11 травня 2019 року (пункт 9) /а.с.184/.
Вказаний лист ОСОБА_1 ОВК надіслано ОСОБА_2 22 липня 2019 року рекомендованим поштовим відправленням №3730081486467 та вручено особисто ОСОБА_2 26 липня 2019 року, що підтверджується підписом позивача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення /а.с.184-зворот/.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною четвертою цієї статті встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що про факт та спосіб виконання відповідачем рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі №1640/2745/18 позивач дізнався 26 липня 2019 року, а тому у разі незгоди з таким виконанням рішення суду міг звернутися за захистом своїх прав, свобод чи інтересів у порядку, визначеному статтею 383 КАС України, у десятиденний строк.
Натомість, із заявою про визнання протиправними рішення та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі №1640/2745/18, позивач звернувся до суду засобами поштового зв’язку лише 24 вересня 2019 року, що підтверджується відміткою на штемпелі відділення поштового зв’язку /а.с.168/.
Таким чином, позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, що встановлений частиною четвертою статті 383 КАС України.
За змістом абзацу 2 частини п’ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним у цій статті вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Враховуючи висновок суду щодо недотримання позивачем строку звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішення та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, вказана заява не відповідає вимогам статті 383 КАС України, а тому підлягає поверненню заявнику без розгляду відповідно до частини п’ятої зазначеної статті.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 26 липня 2019 року у справі №813/106/16.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
Заяву про визнання протиправними рішення та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі №1640/2745/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.І. Слободянюк
Судове рішення № 84741981, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 04.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1640/2745/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: