Рішення № 84741798, 04.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/810/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Збарацької А.І.

За участю сторін:

Представника позивача: Шульги Ю.І.

Представника відповідачів: Тарановського Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" до головного управління ДФС в Одеській області, головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної фіскальної служби України про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» до головного управління ДФС в Одеській області, головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому позивач (з урахуванням уточнених позовних вимог) просить суд стягнути з Державного бюджету України на свою користь заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 22 606 153, 15 грн., у тому числі: за грудень 2014 року - 1 516 403,00 грн. основної суми бюджетного відшкодування ПДВ та 1 420 175,80 грн. пені; за лютий 2015 року - 8 273 202,00 грн. основної суми бюджетного відшкодування ПДВ та 7 748 205,00 пені; за квітень 2015 року - 1 971 200,00 грн. основної суми бюджетного відшкодування ПДВ та 1 676 967, 35 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що головним управлінням ДФС в Одеській області протиправно не здійснюється йому виплата суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на яке товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» має право на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року по справі №815/6950/15 з посиланням відповідачів виключно на відсутність технічної можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ.

Ухвалою суду від 18.02.2019 року у справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

20.03.2019ёроку, 06.05.2019 року, 17.05.2019 року, 16.09.2019 року у справі були проведені підготовчі судові засідання, в яких учасники справи надали пояснення, відзиви на адміністративний позов (т. 1 а.с. 113-115, 119-125), відповідь на відзиви (т. 1 а.с. 140-145, 153-157) та додаткові письмові докази (т. 1 а.с. 102-112, 128-129, 165-170, 192-193, 196-201, т. 2 а.с. 6-11).

Ухвалою суду від 06.05.2019 року до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Державну фіскальну службу (далі ДФС) України.

Ухвалою суду від 16.09.2019 року підготовче провадження у справі було закрито та призначений розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник головного управління ДФС в Одеській області, який також є представником Державної фіскальної служби України, проти задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов (т.1 а.с.113-115). В обґрунтування заперечень проти задоволення заявлених позовних вимог підприємства зазначив, що на даний час процедура внесення заяв до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість регламентована Податковим кодексом (далі ПК) України із внесеними змінами та доповненнями.

Так, згідно з пунктом 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі - Тимчасовий реєстр), поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

На виконання вимог пункту 56 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу 31 січня 2017 року Державною фіскальною службою України сформовано та опубліковано на офіційному веб-порталі ДФС Тимчасовий реєстр.

При цьому, на виконання доручення Кабінету Міністрів України, ДФС розглянула проект Закону "Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування", реєстраційний №7518 від 19.01.2018 року (далі - проект Закону), який врегульовує порядок виконання зобов'язань Державного бюджету України щодо відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, поданими до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані, та хронологію відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у Тимчасовому реєстрі.

На сьогодні зазначений проект Закону знаходиться на розгляді у Верховній Раді України та ще не прийнятий.

Таким чином, з огляду на відсутність на даний час остаточного врегулювання питання про внесення змін до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та здійснення відповідних заходів щодо отримання заявлених сум на розрахунковий рахунок підприємства, дії Головного управління ДФС в Одеській області, на думку його представника, не є такими, що порушують вимоги податкового законодавства.

В свою чергу, Головним управлінням ДФС в Одеській області на адресу ДФС України надіслано листа №40/8/15-32-12-02-06 від 03.01.2019 року з інформацією щодо включення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявлені ТОВ «СПМК-17» суми бюджетного відшкодування.

Представники головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи зазначеного суб'єкта владних повноважень повідомлено належним чином та своєчасно. Разом з тим ним надано відзив на адміністративний позов (т. 1 а.с. 119-125), в якому головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області проти задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» також заперечує та зазначає, що жодних прав та інтересів позивача головне управління ДКСУ в Одеській області не порушувало.

Також зазначений відповідач зазначив про відсутність на час розгляду справи технічних можливостей здійснення процедур відшкодування позивачу сум залишків бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Судом у справі було встановлено наступне.

20.03.2015 року товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» було подано до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за звітний (податковий) період - лютий 2015 року в електронному вигляді наступні документи: податкову декларацію з ПДВ, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), розрахунок залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 року (Д2), розрахунок бюджетного відшкодування (Д3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахування до бюджету (Д4) у сумі 8 326 615,00 грн. та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (т. 1 а.с. 17-23).

Факт отримання ДПІ перелічених вище документів 20.03.2015 року підтверджується квитанцією №2, реєстраційний номер документу 9045268817 (т.1 а.с.24).

В період з 25.03.2015 року по 07.04.2015 року державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, що правомірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних податкових періодів (р.23.2) за грудень 2014 року, та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (р. 23.2, р. 30) за лютий 2015 року. За результатами перевірки податковим органом був складений акт від 22.04.2015 року №6/15-510/01353551 (т.1 а.с.35-44).

Зазначеною перевіркою Державною податковою інспекцією було підтверджено суми податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню, а саме: 1 516 403, 00 грн. - згідно таблиці 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 року» додатку №2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року; та 8 273 202, 00 грн. - згідно додатку 3 (Д3) Розрахунок суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року. Загальна сума задекларованого ТОВ «СПМК-17» бюджетного відшкодування, до якої у відповідача не було зауважень, склала 9 789 605,00 грн.

20.05.2015 року товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» було подано до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за звітний (податковий) період квітень 2015 року в електронному вигляді наступні документи: податкову декларацію з ПДВ, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), розрахунок бюджетного відшкодування (Д3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) у сумі 1 971 200, 00 грн. та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (т. 1 а.с. 25-33).

Факт отримання ДПІ перелічених вище документів 20.05.2015 року підтверджується квитанцією №2, реєстраційний номер документу 9101710495 (т.1 а.с.34).

При цьому податковим органом під час проведеної відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України камеральної перевірки даних, заявлених у податковій декларації з ПДВ за квітень 2015 року, порушень не виявлено та документальна перевірка не призначалася. Встановлено, що платник податку відповідає критеріям, встановленим для автоматичного бюджетного відшкодування.

Вищезазначені обставини були встановленні рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року №815/6950/15 (т. 1 а.с. 45-52), яке було залишено без змін Одеським апеляційним адміністративним судом та набрало законної сили 24 лютого 2016 року (т.1 а.с.53-58). В силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України зазначені обставини є встановленими та доказуванню в адміністративній справі №420/810/19 не підлягають.

При цьому вищезазначеним рішенням суду було також визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, яка полягала у неподанні до органу Державного казначейства висновків із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню ТОВ «СПМК-17» за грудень 2014 року, лютий 2015 року, квітень 2015 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновки щодо сум бюджетного відшкодування ПДВ, належних ТОВ «СПМК-17» у розмірі 11 760 805 грн., у тому числі: за грудень 2014 року у сумі 1 516 403 грн., за лютий 2015 року у сумі 8 273 202 грн., за квітень 2015 року у сумі 1 971 200 грн.

16.03.2016 року позивачу було видано виконавчий лист у справі №815/6950/15 (т.1 а.с.59-60).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2019 року по справі №815/6950/15 було замінено боржника у виконавчому листі №815/6950/15 від 16.03.2016 року з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на Комінтернівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області (т. 1 а.с. 62-64).

У зв'язку із невиконанням Комінтернівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області у добровільному порядку рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року №815/6950/15, позивач звернувся із виконавчим листом №815/6950/15 від 16.03.2016 року до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 15.06.2016 року було відкрито виконавче провадження ВП№51449780 із виконання виконавчого листа №815/6950/15 від 16.03.2016 року.

12.08.2016 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавче провадження ВП№51449780 було закінчено на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме через повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону (т.1 а.с.65).

Також із зазначеної постанови вбачається про неодноразове накладання штрафів на Комінтернівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області за невиконання рішення суду по справі №815/6950/15.

При цьому з метою захисту своїх прав позивач 08.08.2016 року звернувся до прокуратури Одеської області із заявою про вчинення посадовими особами Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 Кримінального кодексу України, а саме допущення бездіяльності та невиконання у справі №815/6950/15 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року, яке набрало законної сили (т.1 а.с.66-69).

21.09.2016 року прокуратурою Одеської області було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016160000000779 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 Кримінального Кодексу України (т. 1 а.с. 70).

Також судом встановлено, що 24.02.2017 року Комінтернівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області разом із супровідним листом №792/9/15-17-07-01-17 згодом було подано до головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість від 24.02.2017 року №2 та висновок про суми відшкодування ПДВ від 24.02.2017 року №44-07.

Разом з тим, листом від 07.03.2017 року №06-08/314-1203 вищезазначений висновок про суми бюджетного відшкодування ПДВ від 24.02.2017 року, головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області було повернуто до Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області через ненадання до казначейства Узагальненої інформації щодо сум бюджетного відшкодування ПДВ про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь ТОВ «СПМК-17». Головним управілнням ДКСУ зазначено про порушення п.5 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 року №68/23. Крім того зазначено, що висновок було подано не за призначенням, зокрема повідомлено, що повноваження щодо здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість з рахунку №31112030700270 покладено на управління Державної казначейської служби України у Лиманському районі Одеської області (т. 1 а.с. 128-129).

28.02.2017 року та 01.03.2017 року позивач самостійно звертався із заявами до податкових органів (т.1 а.с.72-73, 74-75), в яких просив, зокрема, ГУ ДФС в Одеській області забезпечити подання у складі реєстру висновків про суми бюджетного відшкодування ПДВ, що подаються до Державної фіскальної служби України та інформації про висновок про суми відшкодування ПДВ від 24.02.2017 року №44-07, який був складений Комінтернівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області, а ДФС України - включити до узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про висновок щодо суми відшкодування ПДВ, належної ТОВ «СПМК-17», та подати її до Державної казначейської служби України.

Листом від 29.03.2018 року №2671/10/15-32-12-03-10 ГУ ДФС в Одеській області у відповідь на запит позивача повідомило, що листом від 17.03.2017 року №1117/8/15-32-12-03-10 ним було направлено до ДФС України узагальнені матеріали до «Інформації про можливі обсяги відшкодування ПДВ коштами суб'єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування, за податковими деклараціями наданими в умовах дії Податкового кодексу України» та по підприємству позивача було включено суми відшкодування податку на додану вартість (т. 1 а.с. 76).

Листом ДФС України від 26.01.2019 року позивача було повідомлено, що за ним обліковується залишок невідшкодованої суми додатку на додану вартість. Зазначений залишок сформовано по деклараціях за звітні податкові періоди лютий та квітень 2015 року. При цьому починаючи з 01 квітня 2017 року було змінено порядок відшкодування податку на додану вартість. По сумам ПДВ, заявленим до бюджетного відшкодування до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податок на додану вартість не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України, формується Тимчасовий реєстр. Отже, зазначений залишок невідшкодованої суми ПДВ підлягає відшкодуванню в порядку, визначеному пунктом 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Кабінет Міністрів України схвалив зміни до Податкового кодексу України, які врегульовують порядок відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, поданими до 1 лютого 2016 року, та по яким суми ПДВ станом на 1 січня 2017 року не були відшкодовані. Весь обсяг невідшкодованого ПДВ буде вноситися з урахуванням узгодження до Тимчасового реєстру, формуватися та повертатися платникам у хронологічному порядку надходження заяв (т. 1 а.с. 77-78).

09.01.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» повторно звернулось до головного управління ДФС в Одеській області із заявою, в якій просило повідомити, на якому етапі знаходиться процес відшкодування сум податку на додану вартість по деклараціях за звітні податкові періоди 2015 року (т. 1 а.с. 79-80).

24.01.2019 року головне управління ДФС в Одеській області повідомило позивача про відсутність технічних можливостей здійснення процедур відшкодування сум бюджетних залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягатимуть включенню до Тимчасового реєстру заяв за умови законодавчих змін (т. 1 а.с. 81-82).

Станом на дату подання позовної заяви суму бюджетного відшкодування ПДВ, визначену рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року №815/6950/15, позивачу не відшкодовано.

Вичерпавши всі можливі заходи щодо повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 11 760 805 грн., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Так, пунктом 200.7 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі пункту 200.8 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування) у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини, зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (далі - Порядок №39) та Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 року №68/23 (далі - Порядок №№68/23), які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, також регламентували діяльність та порядок взаємодії органів Державної податкової служби між собою, а також з органами Державного казначейства України у процесі відшкодування податку на додану вартість.

Так за змістом пунктів 8 та 9 Порядку №39 висновок про суми відшкодування податку на додану вартість та узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість є підставами для здійснення відшкодування таких сум органами державної казначейської служби.

Згідно з положеннями пункту 4 Порядку №68/23 за результатами підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість податкові органи місцевого рівня формують висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, реєстри яких направляють до центрального органу державної податкової служби для формування узагальненої інформації.

На підставі пункту 5 Порядку №68/23 на центральний орган державної податкової служби покладено обов'язок не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснити формування узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках. Таку узагальнену інформацію не пізніше наступного робочого дня після її формування центральний орган державної податкової служби надсилає до Державного казначейства України і одночасно органам Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

Разом з тим, судом встановлено, що всупереч вищезазначених норм законодавства, податковим органом не було своєчасно виконано дій, спрямованих на повернення позивачу заявлених ним сум бюджетного відшкодування, визначених рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року №815/6950/15, яке набрало законної сили 24.02.2016 року.

При цьому судом встановлено, що Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» було змінено порядок здійснення відшкодування податку на додану вартість, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

У зв'язку із прийняттям вказаних змін до Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26 було визнано таким, що втратив чинність, Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року №39.

Також було внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

Так відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Підпунктом 200.7.2 цієї статті передбачено, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини, зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п.200.13 статті 200 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 було також затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26).

Порядок №26 визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр). Формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства (пункти 1, 3 Порядку №26).

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру. Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення випадку, коли органом ДФС не внесені до Реєстру відомості про: дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання) з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення акта перевірки (пункти 6, 7, 11 Порядку №26).

Відповідно до пункту 12 Порядку №26 узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Тобто з 1 січня 2017 року, коли набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року №1797-8 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема в частині бюджетного відшкодування податку на додану вартість було запроваджено:

- єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року;

- Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Після внесення зазначених змін, відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, на час розгляду адміністративної справи чинним законодавством не передбачений механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структури такого реєстру. Отже на час розгляду адміністративної справи Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування фактично не функціонує.

Зазначена інформація також підтверджується листом головного управління ДФС України в Одеській області від 24.01.2019 року №1391/10/15-32-12-02-10 «Про надання інформації», скерованого на адресу товариства, в якому зазначено, що на сьогодні відсутні технічні можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягатимуть включенню до Тимчасового реєстру заяв за умови законодавчих змін.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року, заява №33202).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року, заяви № 68385/10 та № 71378/10).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес. ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодованого платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість за період грудень 2014 року, лютий та квітень 2015 року у розмірі 11 760 805 грн., які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

При цьому суд зазначає, що верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення та встановити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на вищезазначені обставини, враховуючи встановлене постановою Одеського окружного адміністративного суду у постанові від 28.12.2015 року по справі №815/6950/15 право ТОВ «СПМК-17» на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 11 760 805 грн., а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків зазначеної суми бюджетного відшкодування вказаного податку, суд погоджується з твердженням позивача про те, що єдиним ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення його порушеного права, є стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ«СПМК-17» заборгованості бюджету із відшкодування суми податку на додану вартість.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.02.2019 року у справі №826/7380/15, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України повинна бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того суд зазначає, що у відповідності до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Враховуючи те, що суму ПДВ позивачу своєчасно відшкодовано не було, суд доходить висновку, що ТОВ «СПМК-17» набуло право на відшкодування також і пені, нарахованої у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до наданого до суду розрахунку пені, позивач обраховує пеню за несвоєчасне відшкодування сум ПДВ за грудень 2014 року та лютий 2015 року з 04.05.2015 року, а за квітень 2015 року - з 31.07.2015 року (дати виникнення бюджетної заборгованості) по 15.09.2019 року (дата надання позивачем розрахунку пені до суду), загальний розмір якої складає 10 845 348, 15 грн.

При цьому відповідачами не надано заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку пені та дати виникнення бюджетної заборгованості з ПДВ, з якої вона обраховувалась.

Судом перевірено розрахунок сум пені, що підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування за зазначені періоди, та встановлено наявність правових підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» суми пені у розмірі 10 845 348, 15 грн.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина 2 статті 2 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у цій справі відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади, яким у справі №420/810/19 є головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області та яке відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету.

Аналогічний підхід застосовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №910/23967/16 та від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зазначає, що належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача у частині наявності підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «СПМК-17» бюджетного відшкодування у сумі 11 760 805, 00 грн. та пені у сумі 10 845 348, 15 грн. відповідачі суду не надали та у судових засіданнях не зазначили, з огляду на що суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, задовольняючи адміністративний позов, суд враховує, що саме бездіяльність ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступником яких є головне управління ДФС в Одеській області), без розумних і правових на те підстав, спричинила затримку у бюджетному відшкодуванні позивачу ПДВ, наслідком чого є також нарахування пені.

Суд таку бездіяльність розцінює як свідчення неспроможності виконання податковими органами власних функцій та обов'язків, спрямованих на реалізацію платником податків передбачених чинними законами та Конституцією України прав, що змусило останнього звернутись до суду за їх захистом.

Крім того суд вважає, що позивач не може нести будь-які негативні наслідки у разі недоліків та порушень вимог закону у діяльності окремих державних органів чи посадових осіб, оскільки виконав усі вимоги для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви було додано платіжне доручення від 08.02.2019 року №3861 про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у загальній сумі 23 052, 00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 19 210,00 грн.

Оскільки бездіяльність, що призвела до порушення прав ТОВ «СПМК-17» на отримання суми бюджетного відшкодування, було вчинено ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Комінтернівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступником яких є головне управління ДФС в Одеській області), суд вважає за необхідне стягнути суму сплаченого позивачем судового збору з головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань цього суб'єкта владних повноважень у максимальному розмірі, визначеному ЗУ «Про судовий збір»», а саме у розмірі 19 210,00 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 42-48, 72-80, 173, 179-181, 192-194, 205, 241-246, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (65025, Одеська область, Комінтернівський район, 21-й км Старокиївського шосе, 30А) до головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (код ЄДРПОУ 01353551) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в сумі 22 606 153,15 грн., у тому числі: за грудень 2014 року - 1 516 403,00 грн. основної суми бюджетного відшкодування ПДВ та 1 420 175,80 грн. пені; за лютий 2015 року - 8 273 202,00 грн. основної суми бюджетного відшкодування ПДВ та 7 748 205,00 пені; за квітень 2015 року - 1 971 200,00 грн. основної суми бюджетного відшкодування ПДВ та 1 676 967,35 грн. пені.

Стягнути з головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 19 210,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 04 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.