Ухвала суду № 84741782, 23.09.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5815/19

провадження № 1-кп/208/649/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Савранського Т.А., при секретарі Луценко Л.О.,

за участю прокурора Борисова К.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

у відкритому підготовчому судовому засіданні, призначеного 02.09.2019 року, розглянувши матеріали кримінального провадження № 32018041650000052, що надійшли з Прокуратури Дніпропетровської області 02.09.2019 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Березовського с/с, Борисівського району, Бєлгородської області Російської Федерації, громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.10.1995 Державне комунальне торгово-комерційне підприємство «Айсберг» (код ЄДРПОУ 21879893) зареєстровано в Дніпродзержинській об`єднаній державній податковій інспекції ДПС у Дніпропетровській області (на даний час Кам`янська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) за реєстраційним №137, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Кам`янське (м. Дніпродзержинськ), вул.Медична, 9, якплатник податків та інших обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування, а також як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 218798904730 від 15.07.1997).

В подальшому розпорядженням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області від 12.02.1996 Державне комунальне торгово-комерційне підприємство «Айсберг» (код ЄДРПОУ 21879893) перереєстровано у Товариство з обмеженою відповідальністю «Айсберг» (код ЄДРПОУ 21879893) (далі по тексту – ТОВ «Айсберг») за реєстраційним номером №105-Р. З набранням чинності Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» 15.09.2005 проведено державну реєстрацію товариства за №12231200000001336, за юридичною та фактичною адресою: м. Кам`янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Тритузна, (вул. Петровського) , буд. 35.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005671929 ОСОБА_1 у період часу з 15.09.2005 до 17.11.2008 був засновником та директором ТОВ «Айсберг» (код ЄДРПОУ 21879893), який мав право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

У зв`язку із займаною посадою директора ТОВ «Айсберг» (код ЄДРПОУ 21879893) ОСОБА_1 , будучи службовою особою підприємства, мав наступні організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки відповідно до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент вчинення кримінального правопорушення.

Так, положеннями Закону України «Про систему оподатковування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 (зі змінами та доповненнями) передбачено наступне:

- платники податків і зборів (обов`язкових платежів) зобов`язані:

- вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її збереження у терміни встановлені законом (п.1 ч.1 ст.9);

- подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів) (п.2 ч.1 ст.9);

- сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлений законом терміни (п.3 ч.1 ст.9);

- відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) і додержання законів про оподатковування несуть платники податків і зборів (обов`язкових платежів) відповідно до законів України (ч.1 ст.11).

Також, згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999:

- бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч.1 ст.8);

- питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (ч.2 ст.8);

- відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (службова особа), що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства й установчих документів( ч.3 ст.8);

- для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста, з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства (ч.4 ст.8);

- відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (ч.8 ст.8).

Зокрема, статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов`язаний платити податки й збори в порядку й розмірах, встановлених законом.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997:

- об`єктом оподаткування є операції платників податків з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю) (п.п.3.1.1. ст.3);

- база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов`язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв`язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв`язку з компенсацією вартості товарів (послуг) (п. 4.1. ст.4);

- порядок обчислення і сплати податків: датою виникнення податкових зобов`язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (п.п.7.3.1. ст.7);

- податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання (п.п. 7.8.1. ст.7);

- ставки податку: податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (п.6.1.1. ст.6);

Також Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 передбачено, що: податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов`язкового платежу)( п.1.11 ст.1);

- порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов`язань: платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків передбачених п.«г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті (п.п.4.1.1 ст.4);

- податкова декларація подається за базовий податковий період (звітній), що дорівнює одному календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця (п.п.4.1.4 ст.4).

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 передбачено, що: платник податку до 1 березня року, наступного за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням заповнити річну податкову декларацію, а податковий орган зобов`язаний надати безоплатні послуги із такого заповнення. Відмова посадової (службової) особи податкового органу надати зазначені послуги звільняє платника податку від будь-якої відповідальності за неповне або невірне заповнення декларації (п.18.10. ст.18).

Крім того, Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 передбачено, що:

- податкова декларація подається за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) – до 1 квітня року, наступного за звітним (п. «г», п.п.4.1.4 ст.4);

- платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку. У разі коли відповідно до Закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними з порушеннями податкового законодавства, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки визначені у законі відповідного податку, а за їх відсутності протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування (п.п.5.3.1 ст.5).

Таким чином, в період з 15.09.2005 по 17.11.2008 ОСОБА_1 , фактично працюючи та виконуючи обов`язки директора ТОВ «Айсберг», тобто виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, був службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності, яка є відповідальною за організацію і ведення бухгалтерського обліку та звітності, а також за нарахування і сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів, при здійсненні фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства та йому було достовірно відомо, що він відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства України повинен і зобов`язаний знати про достовірність даних, вказаних у документах фінансово-господарської діяльності, і відповідно достовірно вчасно визначати суми податків, відображаючи їх у податковій звітності підприємства, а також у повному обсязі у встановлений законом термін сплачувати їх до бюджету держави.

Так, ОСОБА_1 у травні 2008 року, більш точно дату, часта місце встановити не виявилось можливим зустрівся з майбутнім покупцем майнового комплексу ТОВ «Айсберг», розташованого за адресою: м. Кам`янське (м. Дніпродзержинськ), вул. Тритузна (вул. Петровського), буд. 35.

Під час зустрічі ОСОБА_1 висловив покупцеві умови, за яких може бути реалізований вищевказаний майновий комплекс. Згідно з умовами покупець повинен був сплатити частину вартості майна на розрахунковий рахунок ТОВ «Айсберг», а іншу частину вартості майна повинен був перерахувати на особистий рахунок ОСОБА_1 , що дозволило би йому приховати об`єкт оподаткування, тим самим ухилитись від сплати податків.

За результатами обговорення покупець погодився на умови запропоновані ОСОБА_1 щодо купівлі-продажу майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Далі ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати податків від продажу вищевказаного майнового комплексу 06.06.2008, будучи службовою особою ТОВ «Айсберг», уклав з покупцем договір купівлі-продажу нерухомого майна на суму 428 324 грн., засвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу за реєстровим номером №2163 в Державному реєстрі правочинів від 06.06.2008.

В подальшому, на виконання попередньо досягнутих домовленостей, покупець з особистого розрахункового рахунку платіжним дорученням №1 від 09.06.2008 перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Айсберг» (ЄДРПОУ 21879893) грошові кошти на суму 428 324 грн. та платіжним дорученням №2 від 09.06.2008 перерахував грошові кошти у сумі 1 571 676 грн. на особистий розрахунковий рахунок ОСОБА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_1 , здійснивши продаж майнового комплексу, діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи достовірно обізнаним про результати фінансово-господарської діяльності підприємства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, в порушення вимог п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.3.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (зі змінами та доповненнями) в липні 2008 року більш точно дату, часта місце встановити не виявилось можливим, склав та подав декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 рік до Дніпродзержинської ОДПІ ДПС у Дніпропетровській області (Кам`янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області), до складу якої не включив суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість від реалізації майнового комплексу в червені 2008 року, внаслідок чого, шляхом не відображення суми податкового зобов`язання приховав об`єкт оподаткування з податку на додану вартість у сумі 71 387,33 грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави коштів на вказану суму.

Також ОСОБА_1 , продовжуючи реалізувати свій умисел, спрямований на ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, діючи умисно з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання протиправних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до бюджету коштів, у порушення вимог п.1.2 ст.1, п.п. «є» п.1.3 ст.1, п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 (зі змінами та доповненнями) не подав до Дніпродзержинської ОДПІ ДПС у Дніпропетровській області (Кам`янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) річну податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб до 1 квітня 2009 року, внаслідок чого приховав об`єкт оподаткування з податку з доходів фізичних осіб у сумі 235 751,40 грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави коштів на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно з єдиним умислом, з корисливих мотивів, у порушення п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.3.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (зі змінами та доповненнями) та п.1.2 ст.1, п.п. «є» п.1.3 ст.1, п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 (зі змінами та доповненнями), у період з червня 2008 року по 1 травня 2009 року приховав об`єкт оподаткування з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб, передбачених ст.14 Закону України «Про систему оподатковування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 (зі змінами та доповненнями) як загальнодержавні податки, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів у сумі 307 138, 73 грн., яка в 1000 і більше раз перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є значним розміром.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинені службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, та як будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, кваліфіковані досудовим слідством за ч.1 ст.212 КК України.

Факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА_3 про продаж майнового комплексу та ухилення від оподаткування за цією операцією, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 щодо обставин придбання ним майнового комплексу та розрахунків з Ковтун, копією договору купівлі-продажу нерухомого майна від 6 червня 2008 року, платіжним дорученням від 9 червня 2008 року на суму 428 324 грн., платіжним дорученням від 9 червня 2008 року на суму 1 571 676 грн., висновком судово-економічної експертизи №16-19 від 27.08.2019 року, яким встановлено факт ухилення ОСОБА_5 від сплати податків при здійснені реалізації майнового комплексу, поясненнями самого обвинуваченого.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі та звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності внаслідок закінчення строків давності.

Обвинувачений не заперечував проти закриття кримінального провадження з визначених прокурором підстав.

Суд, розглянувши клопотання, вислухав учасників судового засідання, встановив наступне.

Частина 1 ст. 212 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу у розмірі до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 - років, тобто у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули два роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Згідно ст. 284 ч.2 п.1 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку з звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Статтями 286 ч.1-2, 288 ч.3 КПК України встановлено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та надсилає його до суду без повного проведення досудового розслідування.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

На підставі викладеного, враховуючи, що на теперішній час сплинув строк притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, який передбачений вищенаведеними нормами кримінального законодавства, останній надав письмову згоду на закриття кримінального провадження по закінченню строків давності, керуючись п.1 ч.1 ст.49 КК України, ст.ст.284-288, КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.212 ч.1 КК України, внесеного до ЄРДР 11.09.2018 року за № 32018041650000052, подальшим провадженням закрити у зв`язку із закінченням строків давності передбачених п.1 ч.1 ст.49 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення.

Головуючий, суддя Т.А. Савранський