Рішення № 84741772, 04.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3989/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Аврамов В.П. (представник за ордером)

відповідачі: Маринов Д.В. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 5, код ЄДРПОУ 41005225) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0000441202 від 07.06.2019р., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000441202 від 07.06.2019р., яким зменшено ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2019 року у сумі 801 318,00 грн.

Ухвалою від 05.07.2019 р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку загального позовного провадження; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено підготовче засідання по справі на 16 липня 2019 року.

25.07.2019р. за вх.№26796/19 до суду надійшов відзив на адміністративний позов.

02.08.2019р. позивачем надано до суду відповідь на відзив (вх. №ЕС/109/19).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт 945/15-32-12-02/41005225 від 17.05.2019р., висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач в обґрунтування правової позиції зазначив, що ГУ ДФС в Одеській області відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн. та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.03.2019 № 9049863392 з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виправлених помилок від 05.04.2019 року №9064730315. Перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) у жовтні 2018року в сумі 286071,6грн. На підставі акта перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000441202 від 07.06.2019р. Податковий орган дійшов висновку, що у перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини із підприємствами які проводять транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та ПДВ, які не мають реального товарного характеру.

У відповіді на відзив від 02.08.2019р. позивач зазначає, що надані Позивачем до перевірки первинні і розрахункові документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів Позивача, зміни у власному капіталі та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами - ТОВ «ГРІНВЕЛІ» та ТОВ «НОВЕНШИН».

Судове засідання 16.07.2019 р. перенесено на 02.09.2019р. у зв'язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по справі №420/3134/19.

Ухвалою суду від 02.09.2019 р. підготовче провадження в адміністративній справі №420/3989/19 закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25 вересня2019 року.

У судове засідання 25.09.2019р. з'явилися представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА», місцезнаходження юридичної особи: 65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд.19г, кв.33; код ЄДРПОУ 41005225. Види діяльності: Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 50.20 Вантажний морський транспорт;Код КВЕД 52.10 Складське господарство; Код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів;Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

На виконання вимог пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), на підставі доповідної записки начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_4 №146/11/15-32-12-02 від 16.04.2019р. №146/11/15-32-12-02, видано наказ Головного управління ДФС в Одеській області №3316 від 26.04.2019р., яким встановлено: провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФОРНАКС АГРО Україна» з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2019 року, тривалістю 5 робочих днів з 10.05.2019 року.

У період з 10.05.2019р. по 15.05.2019р. Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» .

17.05.2019 року за результатами зазначеної перевірки ГУ ДФС в Одеській області складено Акт №945/15-32-12-02/41005225 від 17.05.2019 р.

Проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» встановлено порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88), п. 198.6 ст.198, п.200.1 абзацу в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N 21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016р. за N159/28289) (із змінами та доповненнями) підприємством ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА) завищено податковий кредит (р. 17 декларації з ПДВ) у сумі 801318 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2018 року - 504548 грн., січень 2019 року - 137041,52 грн, лютий 2019 року - 159728 грн, відповідне призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ (р.19 декларації з ПДВ) на загальну суму ПДВ 801318 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2018 року - 504548 грн., січень 2019 року - 137041,52 грн, лютий 2019 року - 159728 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації з ПДВ) за лютий 2019 року у сумі 801318 грн.

07.06.2019р. на підставі Акту №945/15-32-12-02/41005225 від 17.05.2019 р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000441202, яким зменшено ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2019 року у сумі 801 318,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення Позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» не доведено правомірність формування податкового кредиту, отриманого від ТОВ «ГРІНВЕЛІ» та ТОВ «НОВЕНШИН» на загальну суму ПДВ 801 318,00 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Слід зазначити, що відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями п. 20.2 ст. 20 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно положень п.135.1ст.135 Податкового кодексу Українибазою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно ізстаттею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цьогоКодексу.

Відповідно до пп.134.1.1п.134.1ст.134 Податкового кодексу Україниоб`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цьогоКодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 44.1статті44 Податкового кодексу Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першоїстатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що 08.11.2018 року між ТОВ ««ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІНВЕЛІ» (надалі - ТОВ «ГРІНВЕЛІ», Постачальник) укладено Договір поставки №002/11/18, за умовами п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар сільськогосподарського виробництва, найменування кількість, загальний обсяг партії якого визначені в Додатковій угоді № 1, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

ТОВ «ГРІНВЕЛІ» зареєстровано 14,06.2017 р., одним із основних видів діяльності ТОВ «ГРІНВЕЛІ», внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (Код КВЕД 46.21).

08.11.2018р. до вказаного Договору поставки №002/11/18 від 08.11.2018 р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1, якою узгоджено найменування Товару - соняшниковий шрот, загальний об'єм Товару, що поставляється за цією угодою - 100 тон (+/- 10%), ціну - 7200 грн. за тону, умови поставки - насипом на умовах DAP (у редакції Інкотермс 2010) та інше.

14.11.2018р. до вказаного Договору поставки №002/11/18 від 08.11.2018 р. між сторонами також укладено Додаткову угоду №2, якою узгоджено найменування Товару - соняшниковий шрот, загальний об'єм Товару, що поставляється за цією угодою - 700 тон (+/- 10%), ціну - 7150 грн. за тону, умови поставки - насипом на умовах DAP (у редакції Інкотермс 2010) та інше.

Так, відповідно до видаткових накладних за Договором поставки №002/11/18 від 08.11.2018 р. в листопаді 2018 р. ТОВ «ГРІНВЕЛІ» було поставлено ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» шрот соняшниковий в загальній кількості 422,64 метричних тонн, видаткові накладні : №5 від 13.11.2018р.; №6 від 16.11.2018р.; №7 від 19.11.2018р.; № 8 від 21.11.2018р.; № 9 від 22.11.2018р.

Факт поставки підтверджується товарно-транспортними накладними: №38569 від 12.11.2018р.; №38570 від 12.11.2018р.; №38571 від 12.11.2018р.; №38572 від 12.11.2018р.; №38573 від 14.11.2018р.; №38574 від 14.11.2018р.;№38575 від 14.11.2018р.;№38576 від 14.11.2018р.;№38577 від 16.11.2018р.;№38578 від 16.11.2018р.;№38579 від 16.11.2018р.;№38580 від 16.11.2018р.;№38581 від 19.11.2018р.;№38582 від 19.11.2018р.;№38584 від 21.11.2018р.;№38585 від 21.11.2018р, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.40-55).

Факт оплати вартості Товару за Договором поставки №002/11/18 від 08.11.2018р. підтверджується платіжними дорученнями: №1322 від 14.11.2018р.; №1329 від 16.11.2018р.; №1333 від 19.11.2018р.; №1334 від 19.11.2018р.; №1343 від 21.11.2018р.; №1346 від 22.11.2018р.; №1347 від 22.11.2018р.; №1350 від 26.11.2018р.; №1352 від 28.11.2018р.

У зв'язку із постачанням товару за Договором поставки №002/11/18 від 08.11.2018 р. та сплатою ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» на поточний рахунок ТОВ «ГРІНВЕЛІ» грошових коштів, на виконання п. 201.1. ст. 201 ПК України ТОВ «ГРІНВЕЛІ» було сформовано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №1 від 13.11.2018р.; №2 від16.11.2018р.; №3 від19.11.2018р.; №4 від21.11.2018р.; №6 від22.11.2018р.; №7 від26.11.2018р.; №8 від28.11.2018р.

Окремо судом досліджено договір між ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВЕНШИН» (надалі - ТОВ «НОВЕНШИН», Постачальник) №001/04/18 від 12.04.2018 р., за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар сільськогосподарського виробництва, найменування кількість, загальний обсяг партії якого визначені в Додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього Договору.

ТОВ «НОВЕНШИН» зареєстровано 11.01.2018 р., одними із видів діяльності, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (Код КВЕД 46.21) та Виробництво олії та тваринних жирів (Код КВЕД 10.41).

12.04.2018р. до вказаного Договору поставки №001/04/18 від 12.04.2018 р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1, якою узгоджено найменування Товару - соняшниковий шрот, загальний об'єм Товару, що поставляється за цією угодою - 250 тон (+/- 10%), ціну - 7450 грн. за тону, умови поставки - насипом на умовах FCA (у редакції Інкотермс 2010) та інше.

Так, відповідно до видаткових накладних: №16 від 20.04.2018р.; №17 від 25.04.2018р.; №18 від 26.04.2018р. за Договором поставки №001/04/18 від 12.04.2018 р. в квітні 2018 р. ТОВ «НОВЕНШИН» було поставлено ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» шрот соняшниковий в загальній кількості 178,1 метричних тонн.

Факт поставки також підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №1802 від 19.04.2018р.; №1809 від 20.04.2018р.; №1803 від 25.04.2018р.; №1804 від 25.04.2018р.; №1805 від 26.04.2018р.; №1806 від 26.04.2018 р.; №1807 від 26.04.2018р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт оплати вартості Товару за Договором поставки №001/04/18 від 12.04.2018р. підтверджується платіжними дорученнями: №781 від 17.04.2018р.; №794 від 23.04.2018р.; №804 від 25.04.2018р.; №1570 від 12.03.2019р.

У зв'язку із постачанням товару за Договором поставки №001/04/18 від 12.04.2018 р. та сплатою ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» на поточний рахунок ТОВ «НОВЕНШИН» грошових коштів, на виконання п. 201.1. ст. 201 ПК України ТОВ «НОВЕНШИН» було сформовано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №6 від 20.04.2018р.; №9 від 25.04.2018р.; №10 від 26.04.2018р.

Крім того, при прийнятті рішення суд враховує, що на підтвердження подальшого використання товарів (шрот соняшниковий) позивачем надано договори купівлі-продажу № SESFV-003 від 16.03.2018р., № SESFV-009 від 11.10.2018р., укладені між ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» (продавець) та Фірмою «УЛУСОЙ УН САНАЇ ВЕ ТІКОРЕТ А.ЕС» (ULUSOY UN SANAYI TICARET A.S)(покупець), предметом яких є український шрот соняшнику, та ВМД від 19.11.2018р, 26.11.2018р., 08.05.2018р.

Таким чином, у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для відображення у податковій звітності, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження віднесення відповідних сум по господарським операціям з контрагентами ТОВ «ГРІНВЕЛІ» та ТОВ «НОВЕНШИН».

Суд зазначає, що фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Крім того, суд звертає увагу, що суб`єктивні припущення посадових осіб контролюючого органу щодо непричетності директора контрагента до ведення господарської діяльності, не підтверджені належним чином відповідно до вимог глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

При цьому, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали можливості на виконання господарських зобов`язань по поставці товару, наданні послуг та доказів відсутності фактичних дій останніх, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.73 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентами, за наслідками господарських взаємовідносин ТОВ імені Мічуріна сформовано податковий кредит.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24.04.2018 р. у справі №806/4408/13-а (адміністративне провадження №К/9901/3796/18), в якій зазначено, що можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій за результатами здійснення яких сформовано позивачем витрати та податковий кредит.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі №804/939/16 (адміністративне провадження №К/9901/376/17) зроблено висновок, що податкова інформація, наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

За приписами ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вищевказана позиція Одеського окружного адміністративного суду також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В порушення положень Глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту за перевіряємий період, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ, з урахуванням чого спірне податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000441202 від 07.06.2019р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» (65036, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 5, код ЄДРПОУ 41005225) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646), про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2019р., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) форми «В4» №0000441202 від 07.06.2019 року, яким зменшено ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2019 року у сумі 801 318,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» (65036, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 5, код ЄДРПОУ 39398646)судовий збір у розмірі 12019.77 грн. (дванадцять тисяч дев'ятнадцять гривень 77 копійок).

Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.10.2019р.

Суддя Г.П. Самойлюк

.