Ухвала суду № 84741757, 04.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5740/19

УХВАЛА

04 жовтня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., розглянувши в порядку ч.1 ст.154 КАС України заяву представника позивача ОСОБА_1 підприємства «Мода» про забезпечення позовних вимог по справі від 03.10.2019 року (вхідний №36167/19) за адміністративним позовом ОСОБА_1 підприємства «Мода» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про розповсюдження не достовірної інформації на сайті odpablic.net щодо анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року протиправними, визнати дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо прийняття наказу №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року» протиправними, скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року», визнати дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо прийняття наказу №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про скасування права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт №ОД 010172901570» протиправними, скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про скасування права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт №ОД 010172901570»,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Приватне підприємство «Мода» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про розповсюдження не достовірної інформації на сайті odpablic.net щодо анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року протиправними, визнати дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо прийняття наказу №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року» протиправними, скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року», визнати дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо прийняття наказу №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про скасування права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт №ОД 010172901570» протиправними, скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про скасування права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт №ОД 010172901570».

Ухвалою суду від 04.10.2019 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом представників сторін.

Представником позивача разом із позовом 03.10.2019 року до суду була подана заява (вхідний №36167/19) про забезпечення позовних вимог шляхом: зупинення дії наказу Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/398ДАБК від 27.09.2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року до набрання законної сили судового рішення по справі.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача вказує на те, що між Одеською міською радою та ПП «Мода», на підставі рішення Одеської міської ради від 08.02.2017 року №1669 -VII укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 26.04.2017 року, та згідно з яким земельну ділянку загальною площею 1,1001 га, розташовану за адресою: м. Одеса, проси. Академіка Глушка, земельна ділянка 17-А, передано ПП «Мода» у строкове платне користування строком на 49 років.

На вказаній земельної ділянці ПП «Мода» має намір здійснити будівництво 16 - поверхового 4-секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом.

У зв'язку з чим, ПП «Мода» в управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради ПП «Мода» отримано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 18.05.2017 року №01-06/82 на будівництво 16-24 поверхового 4-х секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, проси. Академіка Глушка, 17-А.

На підставі, вищевказаних містобудівних умов та обмежень було виготовлено проект будівництва 16-поверхового 4-секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом.

Вищевказаний проект отримав позитивний висновок від 15.08.2018р. №7-056- 18-ЕП/ОД будівельної експертизи, яку виготовлено ТОВ «Українська Будівельно-Технічна Експертиза». У експертизі було проаналізовані усі розділи проекту, включно містобудівний розрахунок та розрахунок категорії складності будівництва. Експерт прийшов до висновку, що проект відповідає усім будівельним стандартам, нормам та правилам, у зв'язку із чим ПП «Мода» було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року, виданий управлінням держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Оригінал наказу №01-13/398ДАБК від 27.09.2019 року, виданий Управлінням держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ПП «Мода» отримано не було, з його змістом підприємство ознайомилося після роздруківки з сайту.

Підставою анулювання дозволу, як вказано у наказі №01-13/398ДАБК від 27.09.2019р., є акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності №001704 від 27.09.2019р. та доповідна записка головного спеціаліста інспекційного відділу №1 ОСОБА_2

Пунктом 3 наказу №01-13/398ДАБК від 27.09.2019 року передбачено забезпечення невідкладного направлення його копії до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо дозволу на виконання будівельних робіт «Будівництво 16-поверхового 4-секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 17-А» з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

В свою чергу, ПП «Мода» не брала учать у перевірки, не отримувала жодного документу про перевірку, та взагалі не була обізнана про наявність такої перевірки, а тому ПП «Мода» було позбавлено можливості надати пояснення та документі для захисту своїх інтересів стосовно цього питання.

Анулювання дозволу грубо порушують права та обов'язки ПП «Мода».

Таким чином, продовження дії оскаржуваного наказу протягом строку розгляду судом даної адміністративної свідчить на користь настання негативних наслідків для позивача, як замовника будівництва.

У зв'язку з цим, на думку представника позивача, є необхідність винесення судом рішення про забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі.

Оцінивши обґрунтованість доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи зазначену норму КАС України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов’язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Предметом адміністративного позову є визнання протиправним дій Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо прийняття наказу №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року» протиправними, скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року», визнати дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо прийняття наказу №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про скасування права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт №ОД 010172901570» протиправними, скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/398 ДАБК від 27.09.2019 року «Про скасування права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт №ОД 010172901570».

Стаття 124 Конституції України (в попередній редакції) встановлювала, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З 30 вересня 2016 року набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя.

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 “…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.”, яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб’єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Кожен юридичний конфлікт має зовнішні прояви, до яких належать правовий спір і правопорушення.

Ознака адміністративно-правового спору - він існує у зв’язку з виникненням між суб’єктами адміністративних правовідносин як конфліктних, так і безконфліктних ситуацій, зумовлених різним розумінням цими суб’єктами своїх прав і обов’язків.

Вказана позиція послідовно застосовується Верховним Судом у зв’язку із змінами до Конституції України.

Інститут забезпечення адміністративного позову в Україні враховує європейський досвід щодо забезпечення адміністративного позову в адміністративному судочинстві, який акумульовано у Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом ОСОБА_3 Європи 13 вересня 1989 року.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій ОСОБА_4, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. (ст. 13 ОСОБА_4 про захист прав людини та основоположних прав).

ОСОБА_4 та протокол до неї визнає широке коло прав та свобод (право на майно, право на справедливий суд та інші).

Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом ОСОБА_3 Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

У визначенні, яке Резолюція (77) 31 дає терміну “адміністративний акт”, йдеться про “індивідуальні заходи чи рішення”, тобто маються на увазі заходи та рішення, які стосуються певного кола осіб, а не заходи чи рішення загального застосування.

Визнається, що законна потреба в тимчасовому захисті може також існувати у зв'язку з прийняттям адміністративними органами влади певних актів загального застосування, які не стосуються конкретних осіб, - наприклад, у зв'язку з прийняттям указів та інших нормативних актів, які безпосередньо зазіхають на права чи інтереси і не вимагають ухвалення індивідуальних актів з метою забезпечення їх виконання.

Отже, сфера застосування Рекомендації поширюється на питання тимчасового захисту стосовно “регуляторних адміністративних актів”.

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з Прав Людини у своїй судовій практиці визнає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа Verlagsgruppe News Gmbh проти Австрії” та “Libert проти Бельгії”).

У справі “Мікалефф проти Мальти” Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа “Меркіка та інші пороти Мальти”.

Вказівка сторонам у справі на необхідність вжиття певних тимчасових заходів передбачена Правилом 39 Регламенту Європейського суду з прав людини:

“Палата або, коли це доцільно, її голова може - на прохання сторони чи будь-якої іншої заінтересованої особи або з власної ініціативи - вказати сторонам, який тимчасовий захід, на її думку, слід вжити в інтересах сторін або в інтересах належного провадження у справі”.

Метою застосування тимчасових заходів є забезпечення заявлених прав сторін у разі виникнення ризику заподіяння серйозної і непоправної шкоди та ефективного здійснення їх права на індивідуальну заяву, гарантованого статтею 34 ОСОБА_4 про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ вказує, що тимчасові заходи відіграють важливу роль в запобіганні випадків заподіяння непоправної шкоди, які можуть послужити перешкодою для розгляду справи Європейським судом належним чином, а також при необхідності забезпечити ефективну і доступну реалізацію заявником передбачених ОСОБА_4 прав. Відповідно, за даних обставин, невиконання Державою-відповідачем тимчасових заходів буде підривати ефективність реалізації права на подачу індивідуальної скарги, гарантованого статтею 34 ОСОБА_4, та взятого на себе державою формального зобов'язання відповідно до статті 1 ОСОБА_4 захищати права і свободи, передбачені нею.

Вказівка ЄСПЛ про застосування тимчасових заходів дозволяє Суду не тільки проводити ефективний розгляд заяви, але також упевнитися в тому, що захист, що надається заявнику ОСОБА_4, є ефективним. Підстави, на яких може бути застосовано Правило 39, не встановлені у Правилах Суду, але визначаються Судом через свою прецедентну практику.

Тимчасові заходи направлені на державу-відповідача. У деяких виключних випадках тимчасові заходи можуть бути направлені Судом і на заявника (Ilaєcu and Others v. Moldova and Russia; Савченко проти Росії). У міждержавних справах рішення може бути направлене на обидві сторони (Україна проти Росії (І, ІІІ).

З урахуванням викладеного, оцінюючи доводи заявника, відповідача та третьої особи, суд дійшов до наступних висновків.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2019 року по справі №0440/5193/18 дійшов висновку про наступне:

“Проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку”.

Вказане рішення стосується можливості зупинення дії акту індивідуальної дії. При цьому, Верховний Суд визнав, що можливість впливу на ефективний захист може бути підставою для забезпечення позову.

Означена позиція Верховного Суду може бути застосована до спірних правовідносин в порядку статті 7 КАС України.

У рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив:

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Умовою звернення до суду з позовом про визнання незаконним (протиправним) рішення органу державної влади є заінтересованість позивача.

В контексті завдань адміністративного судочинства (ст.2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача.

З метою ефективного захисту інтересу позивача (заявника) суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову.

Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у визначений спосіб відповідає предмету адміністративного позову та не тягне фактичне вирішення спору по суті.

Крім того, в даному випадку вжиттям заходів забезпечення позову забезпечується збалансованість інтересів сторін, зокрема, для відповідача – це впевненість у правомірності рішення, яке може бути прийнято у подальшому.

При цьому, суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову судом не надається оцінка протиправності чи правомірності спірного рішення.

Зупинення дії оскарженого акту носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову та недопущення настання негативних наслідків для позивача. При цьому, суд враховує ту обставину, що законодавством не передбачений спеціальний порядок відновлення прав забудовника, щодо автоматичного поновлення у відповідних реєстрах дозвільних документів, які можуть бути скасовані та вилучені на підставі оскаржуваного позивачем наказу.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 804/2789/17 (провадження № К/9901/25286/18).

Вищенаведене свідчить про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки це може порушувати права позивача та унеможливлювати (ускладнювати) виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки за час розгляду справи позивач зможе понести значні збитки у вигляді сплати штрафів за порушення встановлених строків здійснення будівельних робіт та повинен бути готувати та подавати на затвердження нову проектно-кошторисну документацію, а це не забезпечить ефективного правового захисту позивача, оскільки може призвести до додаткового звернення до суду для поновлення порушеного права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позовних вимог від 03.10.2019 року (вхідний №36167/19) задовольнити.

Зупинити дію наказу Управління держаного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/398ДАБК від 27.09.2019 року «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №ОД 112182691771 від 26.09.2018 року до набрання законної сили судового рішення по справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню у встановленому законом порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання ухвали в порядку, визначеному п.15.5 Перехідних положень КАС України, але оскарження не зупиняє негайного виконання ухвали та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Єфіменко К.С.