Рішення № 84741616, 03.10.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6304/19

2/212/2617/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді: Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання: Борух Ю.К., розглянувши у відсутності сторін та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат " про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я,-

встановив:

В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі – ПАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я, посилаючись на те, що він протягом тривалого часупрацював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 01.02.2019 року йому первинно встановлено 40 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням,з наступним переоглядом01.01.2021 року. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що в наслідок професійного захворювання позивач відчуваєпостійний біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта, в ліктьових та колінних суглобах, заніміння кінцівок, частий кашель, виникнення задухи, напади утрудненого дихання при фізичному навантаженні, біль у грудній клітці, головний біль, запаморочення.У зв`язку із отриманими професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, розмір якої оцінює в 417 300 грн., яку просив стягнути з відповідача.

Ухвалою від 02 серпня 2019 року судом відкрито провадження у справі з призначенням судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику(повідомлення) сторін за наявними у справі доказами.

27 серпня 2019 року судом отримано клопотання відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та про зобов`язання позивача або його представника надати для огляду в судове засідання паспорт позивача, трудову книжку, акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 28.11.2018 року, виписні епікризи, висновки медичних органів, а також визнання явки позивача ОСОБА_1 в судове засідання обов`язковою, яке за результатами розгляду ухвалою суду від 03.10.2019 року залишено без задоволення.

Відповідач скористався правом надання відзиву, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що позивачем не доведено факту завдання йому моральної шкоди, та її розмір. Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, довідки МСЕК, є лише документами, що підтверджують виникнення в нього професійного захворювання та втрату працездатності, проте не є беззаперечними доказами заподіяння моральної шкоди позивачу. Позивачем не доведено вину відповідача у виникненні в нього професійного захворювання. В Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 28.11.2018 року не вказано конкретних винних посадових осіб ПАТ “Кривбасзалізрудком”. Крім того, позивач звільнився з підприємства відповідача за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, а не внаслідок погіршення стану здоров`я. Відповідач не приховував від позивача важкість та небезпечність технологічного процесу, не порушував технологію виробництва, а тому протиправних дій відносно позивача, які б знаходились в причинному зв`язку настанням шкоди не вчиняв, а отже не може нести відповідальність за ушкодження здоров`я позивача. Позивач з метою отримання більшої заробітної плати, більш тривалої відпустки відносно інших професій та виходу на пенсію на пільгових умовах з власної волі виконувавроботу, що і призвело до значної втрати його здоров`я.

03 вересня 2019 року надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що вина підприємства в спричиненні йому моральної шкоди підтверджена матеріалам справи, Актом розслідування професійного захворювання від 28 листопада 2018 року, відповідно якого професійне захворювання виникло через перевищення гранично допустимих шкідливих факторів виробництва. Представники відповідача приймали участь у розслідуванні причин професійного захворювання в якості членів комісії, підписали акт розслідування причин професійного захворювання, та який не оскаржено.Твердження відповідача, що позивач звільнився з роботи за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію, а не за медичними показниками, безпідставне, оскільки за власним бажанням він звільнився тільки тому, що відповідно до Колективної угоди при звільненні з роботи в зв`язку з виходом на пенсію підприємством надається набагато більший розмір вихідної допомоги, ніж при звільненні за станом здоров`я.

Копії довідок МСЕК та медичний висновок ЛЕК ДУ “Український НДІ промислової медицини” від 23.10.2018 року № 1523 які долучені до позовної заяви і є доказами значного пошкодження здоров`я позивача внаслідок професійного захворювання. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, не залежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Через профзахворювання він фізично не може допомагати своїм стареньким батькам доглядати за їх садом, городом, через що в нього виникає відчуття провини. Це викликає в нього душевні страждання.Моральну шкоду він оцінив в 100 мінімальних заробітних плат, що становило на момент подачі позову 417 300 грн. і вважає, що саме така сума може компенсувати йому значне ушкодження його здоров`я та ті ускладнення, які виникли в його житті через професійне захворювання. Просить не приймати до уваги ті заперечення відповідача проти позову, які викладені ним у Відзиві та задовольнити позов в повному обсязі.

Крім того, позивачем надано письмові відповіді на поставлені відповідачем запитання у вигляді заяви свідка, яка долучена до матеріалів справи та копія якої направлена відповідачу, відповідно до вимог ЦПК України.

Суд, відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності доч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 17 березня 2003 року по 27 січня 2004 року, з 20 лютого 2013 року по 03 вересня 2013 року працював гірником шахти “Октябрська” ВАТ “Кривбасзалізрудком”, з 27 січня 2004 року по 20 лютого 2013 року прохідником, з 03 вересня 2013 року по 04 жовтня 2013 року роздавальником вибухових матеріалів, з 04 жовтня 2013 року по 30 травня 2018 року підземним бурильником на шахті “Октябрська” ПАТ “Кривбасзалізрудком», звільнений 30.05.2018 року за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію (копія трудової книжки а.с.5-12).

Рішенням Науково-дослідного інституту промислової медицинивід 23.10.2018 р. № 1523, позивачу встановлено професійне захворювання за діагнозом: сидеросилікоз першої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої стадії, група В. Легенева недостатність другого ступеня. Радикулопатія попереково-крижова білатеральна L5-S1, шийна С6-С7 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, зі стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами (а.с. 29-30).

Висновком МСЕК від 01.02.2019 року позивачу первинно встановлено 40 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням,з 21 січня 2019 року по 01.02.2021 року (а.с.26).

Актом розслідування професійного захворювання від 28.11.2018 року проведеного на ПАТ «Кривбасзалізрудком», встановлено обставини виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 , а саме: працюючи підземним бурильником шпурів на шахті “Октябрська” ПАТ “Кривбасзалізрудком” з 04.10.2003 року по 30.05.2018 року, позивач виконував роботи з буріння шпурів телескопними перфораторами, продувки, промивки шпурів, заміни коронок, нарощування бурових шланг, виготовлення та змивання пробок у пробурені шпури, очищення обладнання від просипів гірничої маси. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення, та підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. В підземних умовах шахти не завжди використовувалися транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосування, через що умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням. Причини виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 перевищення гранично допустимих шкідливих факторів виробництва: важкість праці: маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну -37 кг при допустимій до 30 кг;періодичне перебування в незручній позі 30,6% при допустимому до 25%;пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу з вмістом вільного діоксину кремнію від 10% до 70% в повітрі робочої зони - 3,9-мг/м3 при гранично допустимій 2,0 мг/м3. (а.с.13-17).Винних осіб у порушенні вимог нормативних актів не встановлено, через тривалий час роботи ОСОБА_1 в умовах дії шкідливих факторів ( а.с.17).

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідност. 173 КЗпП Українишкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч. 2ст. 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Виходячи з наведених вимог закону, позицію представника відповідача щодо відсутності підстав для покладення на підприємство відповідальності за завдану шкоду, оскільки відсутня вина підприємства в її заподіянні, суд вважає такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки між сторонами склалися трудові правовідносини, а професійне захворювання отримане позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, а отже наявні у зв`язку з цим всі підстави, передбачені ст. 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Стаття 13 Закону України «Про охорону праці»передбачає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Отже, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Право на отримання виплати за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння виникає у потерпілого з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Частиною третьою статті 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку зушкодженням здоров`я та травмуванням внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійних захворювань та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 40 %, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманих професійних захворювань у позивача змінилися умови життя, він змушений постійно проходити лікування, які не дають покращення в стані здоров`я. Крім того, відчуває постійний біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта, в ліктьових та колінних суглобах, заніміння кінцівок, частий кашель, виникнення задухи, напади утрудненого дихання при фізичному навантаженні, біль у грудній клітці, головний біль, запаморочення.Визначаючи розмірвідшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповіднодо п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України '' Про судову практику в справах провідшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнавпозивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та зурахуванням інших обставин. Зокрема, суд враховує тривалий період роботи позивача в шкідливих умовах, характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін її життєвих і виробничих стосунках, стаж роботи позивача, і вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 50 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди саме в розмір 417 300 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.

Відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, Законом України «Проохорону праці», ст.ст. 4,5,13,19,76-81,89,133,141,258-259,263,265,274,354 ЦПКУкраїни, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`язадовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь держави судовій збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат ", адреса: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А, ЄДРПОУ 00191307.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 03.10.2019 року.

Суддя М.Д. Власенко