Рішення № 84741230, 24.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003005

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів Слотило О.Р.,

третя особа ОСОБА_6,

представник третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Трускавецька міської ради, відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради, відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради з вимогами:

визнати незаконними дії відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради, щодо надання відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 13.06.2019 № ЛВ 132191640063, ОСОБА_1 з будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1;

визнати протиправним та скасувати рішення державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради, про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 13.06.2019 № ЛВ 132191640063;

зобов'язати відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради видати ОСОБА_1 дозвіл на виконання будівельних робіт будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1;

зобов'язати відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради занести дані до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів стосовно видачі дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкта будівництва: будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 21.06.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у справі.

11.07.2019 за вх. № 24437 відповідачем подано відзив на позовну заяву.

29.08.2019 суд ухвалив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 (АДРЕСА_2).

29.08.2019 суд ухвалою витребував у Трускавецької міської ради (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська,2, код ЄДРПОУ 26230588) та відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська,1, код ЄДРПОУ 26230588) докази у справі, а саме:

документи, які стали підставою внесення змін у пункт 4 додатку №1 (Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва) наказу від 29.12.2018 № 35 про затвердження містобудівних умов та обмежень;

генеральний план міста Трускавця;

детальний план території по АДРЕСА_1 і прилеглих вулиць і територій;

документи на поділ зон (зонування) у місті Трускавець.

06.092019 за вх. № 32050 представником позивача подано клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

10.09.2019 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити судовий розгляд.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради безпідставно та протиправно відмовив позивачу у наданні дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1, оскільки подана замовником проектна документація не відповідає вимогам будівельних норм. При цьому позивач зауважив, що наказом управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради № 35 від 29 грудня 2019 року затверджені Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 Документ є чинним, не скасований. 07.05.2019 рішенням №0014 позивачу затверджено проектну документацію на «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1.». Вся проектна документація, надана відповідачу, відповідала встановленим вимогам чинного законодавства. Замовник будівництва, фізична особа ОСОБА_1 07.06.2019 звернувся до відповідача з заявою про видачу дозволу на початок виконання будівельних робіт з переліком документів, що мають бути подані разом з відповідною заявою. Проте, 13.06.2019 відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради рішенням відмовив у видачі дозволу на виконання будівельних умов. Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Позивач і представник позивача позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідачі заперечили позовні вимоги з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 11.07.2019 № 24457. В обґрунтування своєї позиції зазначають, що рішення про відмову у видачі позивачу дозволу на виконання будівельних робіт щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 є правомірним, оскільки позивачем подана проектна документація не відповідає вимогам будівельних норм. Відтак, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Третя особа надала суду письмові пояснення по справі. Позовні вимоги заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити в задоволені позову. Зазначила, що управлінням містобудування архітектури та землекористування Трускавецької міської ради 04.12.2018 ОСОБА_6 видано будівельний паспорт № БП-19 на будівництво господарської будівлі по АДРЕСА_2. 29.12.2018 позивачу наказом № 35 відділу містобудування і архітектури та землекористування Трускавецької міської ради затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. В п.4 наведених містобудівних умов та обмежень значиться щодо встановлення мінімально допустимої відстані до оточуючої забудови та проектованих будівель: з північної сторони -10 м до проектованої будівлі по АДРЕСА_2 (ступінь вогнестійкості - ІІІ б). Таким чином, зазначає третя особа, позивач був обізнаний в тому, що на земельній ділянці по АДРЕСА_2, що є суміжною з земельною ділянкою, належною позивачу, споруджується будівля, від якої необхідно встановити протипожежний відступ при здійсненні проектування об'єкта будівництва. Крім того, стверджує, що 11.06.2019 нею оформлено право власності на введену в експлуатацію господарську будівлю на території будинковолодіння по АДРЕСА_2.

Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, третьої сторони, свідка, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

07.06.2019 за № 29004- 001507409- 014 - 11 позивач звернувся до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради із заявою про отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловим приміщеннями по АДРЕСА_1 з переліком документів, що мають бути подані разом з відповідною заявою.

13.06.2019 відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради рішенням № ЛВ 132191640063 відмовив позивачу у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

За результатами розгляду заяви від 07.06.2019 за № 29004- 001507409- 014- 11 та доданих до неї документів відповідачем прийнято рішення, що подана замовником проектна документація не відповідає вимогам будівельних норм, зокрема:

не виконані вимоги п. 3.25.* із додатком 3.1. ДБН 360 - 92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» у частині забезпечення протипожежної відстані до прилеглого існуючого господарського приміщення «Г» на території будинковолодіння на АДРЕСА_2;

не виконані вимоги п.7.43 ДБН 360 - 92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (з урахуванням Змін №4, затверджених наказом Мінрегіону від 21.06.2011 № 67), щодо кількості машино - місць).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з означеним позовом до суду.

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV), для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно - будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (ч. 2 ст. 37 Закону №3038-VI).

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону №3038-VI для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;

7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 4 Закону №3038-VI відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. Використане законодавцем словосполучення «відповідне обґрунтування» повинне містити в собі наявність не лише фактичних відомостей та посилань на конкретні обставини відображені в документах, а основне - мотиви прийняття того або іншого рішення суб'єктом владних повноважень з посиланням на конкретні обставини.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Аналогічні положення закріплені і в Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 (далі - Порядок №466).

Згідно з пунктом 5 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно пунктів 27-31 Порядку №466 дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.

Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

До заяви додаються:

копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку);

копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту;

копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.

Підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (його уповноваженій особі) протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви відмову з обґрунтуванням причин за формою, наведеною у додатку 11 до цього Порядку.

Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5, 6, 8 ст. 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (Абзац 2 ч. 1 ст. 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2354-VIII від 20.03.2018, доповнено словами «та підлягає стратегічній екологічній оцінці»).

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території (ч. 3 ст. 19 Закону № 3038-VI).

Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 19 Закону № 3038-VI детальний план території визначає, в тому числі, містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території.

Приписами ч.ч. 5, 6 ст. 19 Закону № 3038-VI визначено, що детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Статтею 26 Закону № 3038-VI визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення). Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно частини 1 статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року №45 було затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (далі - Порядок №45), який визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.

Згідно п.10 зазначеного порядку №45 склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації. Оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об`єктів (пункт 20 Порядку №45).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 №163 було затверджено ДБН А .2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», норми якого встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Відповідно до п. 3.17 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва. Оформлення проектної документації здійснюється згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 «Система проектної документації для будівництва».

Пунктом 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», визначено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні /мови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови; завдання на проектування (додаток Б). Інші вихідні дані, які надаються замовником, наведені в додатку А. відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно з п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація має бути розроблена з врахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових будівельних норм.

Щодо зазначення у відмові від 13.06.2019 у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, що подана замовником проектна документація не відповідає вимогам будівельних норм: виконані вимоги п. 3.25.* із додатком 3.1. ДБН 360 - 92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» у частині забезпечення протипожежної відстані до прилеглого існуючого господарського приміщення «Г» на території будинковолодіння на АДРЕСА_2, суд зазначає наступне.

Наказом управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради № 35 від 29 грудня 2019 року затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 Затвердженими встановлено проектовану будівлю розташувати з відступом мін. 1, 0 від межі червоних ліній, які по АДРЕСА_1 становлять 15, 0 м. Встановити мінімально допустимі відстані до оточуючої забудови, - з південно - східної сторони - 10,0 м. до існуючої будівлі по вул. Бориславській, 24 (степінь вогнестійкості - ІІІ б); Зазначене узгоджується з ч.5. ч.8. ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Перелік допустимих відстаней до оточуючих існуючих забудов є вичерпним. (том І, а.с.235-236).

Згідно з топографічним зніманням (М 1:500) за адресою АДРЕСА_1, виданого головним архітектором міста Трускавця не встановлено жодних господарських існуючих будівель, зокрема господарських приміщень, в безпосередній близькості до потенційного об'єкта будівництва. Таким чином, як наслідок і проектна організація ПП «Компанія Будкомплект» при розробці проектної документації дотримала вимоги ДБН 360 - 92, що вбачається з витягу з робочого проекта арк.3 стадія РП: будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1. (том І, а.с.81).

Щодо зауважень третьої сторони на наявні виправлень у документі Містобудівних умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, то суд звертає увагу на запис : «закресленому та виправленому вірити начальник відділу містобудування і архітектури, головний архітектор ОСОБА_7».

Крім того, ОСОБА_7 був допитаний в якості свідка в судовому засіданні, щодо даного виправлення надав пояснення, а саме: ОСОБА_7 звертався до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за № 52 від 20.03.2019 щодо надання роз'яснення в частині пп. 7 п.5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме мінімально допустимі відстані від об'єкта що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд». Роз'яснення стосуються щодо правомірності вказання у п.4 Містобудівних умов і обмежень відстані від будівлі до проектованої будівлі на суміжні земельній ділянці власник якої отримав будівельний паспорт на «Будівництво господарської будівлі» та зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт ( том ІІ,а.с.30-31).

Отримавши відповідь Департаменту від 05.04.2019 за № 1013-6/1497-19 по суті піднятих питань ОСОБА_7 вніс зміни шляхом викреслення з п.4 Містобудівних умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 2, м. Трускавець від 29.12.2018 за № 35. - з північно-західної сторони -10 м. до проектної будівлі по АДРЕСА_2 (ступінь вогнестійкості ІІІ б).

Суд звертає увагу на той факт, що Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 2, м. Трускавець скасовано не було, документ є чинним, сторонами не оскаржувався.

07.05.2019 рішенням №0014 затверджено проектну документацію замовника ОСОБА_1 на «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1.».

Як вбачається з вищенаведеного, 07.06.2019 замовник будівництва, фізична особа ОСОБА_1 звернувся з заявою про видачу дозволу на початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, що за класом наслідків відносяться до СС2 з переліком документів, що мають бути подані разом з відповідною заявою. Спору між сторонами щодо документів, які подані до даної заяви не виникало.

Громадянка ОСОБА_6 11.06.2019 звернулася до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради із заявою, в якій повідомила, що 11.06.2019 нею оформлено право власності на господарську будівлю «Г» на території будинковолодіння № 4 АДРЕСА_1 м. Трускавець.

Дослідивши витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 170054185, суд зазначає про те, що фізичною особою є зареєстроване право власності на господарську споруду, але з зазначеного документу не можливо встановити її місце розташування з конкретними розрахунками та графічними показниками.

Крім того, пакет необхідних документів для дозволу на початок будівельних робіт був поданий позивачем до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради 7 червня 2019 року, тобто з 4 дні до того, як господарська споруда була прийнята в експлуатацію.

Аналізуючи вищезазначене суд зазначає, що проектна документація була розроблена заздалегідь до подачі заяви про видачу дозволу на початок виконання будівельних робіт, отже розробнику проектної документації немає визначеного законом обов'язку при розробці робочого проекту та іншої документації встановлювати відстані від неіснуючих будівель та споруд, відстань від яких не є встановлена містобудівними умовами та обмеженнями, що були видані ще від 29 грудня 2019 року.

Окрім того, на генеральному плані міста також такого об'єкта, як господарське приміщення «Г» за адресою м. Трускавець, АДРЕСА_2 не позначено та змін до детального плану щодо даної господарської будівлі внесено не було.

Що стосується другої підстави відмови у видачі дозволу на початок будівельних робіт, суд зазначає наступне: п. 7.43 ДБН 360 - 92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», встановлено, що зберігання легкових автомобілів у містах (населених пунктах) слід передбачати відповідно до функціонального зонування їх територій. У житлових районах повинне бути забезпечене постійне зберігання усіх автомобілів (100%), які належать жителям цих районів, тимчасове зберігання автомобілів відвідувачів. Кількість місць постійного зберігання легкових автомобілів у житлових районах визначається, виходячи із кількості населення даного району на розрахунковий термін і розрахункового рівня автомобілізації, а тимчасового зберігання, - виходячи з умов забезпечення цими місцями як мінімум 10% розрахункового парку автомобілів, які належать жителям даного району.

Згідно Змін №4, затверджених Наказом Мінрегіону від 21.06.2011 № 67, кількість машино-місць для однокімнатних квартир визначається з використанням коефіцієнта 0,5. (Примітка 1., пункту 7.43). Об'єкт будівництва матиме 54 однокімнатні квартири, про що вказано в пояснювальній записці. Житлові будинки розміщуються в зонах: центральній, серединній та периферійних. Формула розрахунку машино-місць залежить від місця розташування житлового будинку.

Згідно з генеральним планом міста Трускавця, виділено виключно зону курортного парку, будь - які інші зони генеральним планом не визначені. Тобто межі серединної та периферійних зон не встановлено. Місцезнаходження потенційного об'єкта будівництва по АДРЕСА_1 2 в м. Трускавець в зону курортного парку не входить. Таким чином і не належить до центральної зони.

Суд звертає увагу, що посадова особа у відмові не зазначає до якої зони відноситься місцезнаходження потенційного об'єкта будівництва, що унеможливлює встановити в чому полягає невиконання п.7.43 ДБН 360 - 92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», (з урахуванням Змін № 4, затверджених наказом Мінрегіону від 21.06.2011 № 67) щодо кількості машино-місць. А тому є необхідність розрахунку за обома формулами: периферійної зони та серединної зони.

Розрахунок для периферійної зони: 54 : 2 * 0.5 = 13, 5 (необхідна кількість парко місць для постійного зберігання автомобілів). А також 13,5 * 0.1 = 1, 35 (приблизно 2) (необхідна кількість парко місць для тимчасового зберігання. Згідно з Пояснювальною запискою та робочим проектом будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 2 м. Трускавець, Львівської області, передбачено 18 машино - місць для постійного зберігання, а також 4 машино - місця для постійного зберігання автомобілів та 3 місця для тимчасового зберігання автомобілів на прибудинковій території. Тобто загалом проектом передбачено 25 парко місць, які складаються з 18 машино - місць у підземному паркінгу, що вбачається з витягу з робочого проекта арк.4 стадія РП: будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1. та 7 парко місць на прибудинковій території (4 машино-місця з яких для постійного зберігання та 3 - для тимчасового зберігання автомобілів), що вбачається з витягу з робочого проекта арк.3 стадія РП: будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1, на експлікаціях № 3 та №9.

Розрахунок для серединної зони: 54 : 2 *0.8 = 21.6 (приблизно 22) (необхідна кількість машино - місць для постійного зберігання). А також 21.6 *0.1 = 2. 16 (необхідна кількість машино - місць для тимчасового зберігання). Згідно з Пояснювальною запискою та робочим проектом будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 2 м. Трускавець, Львівської області, передбачено 18 парко місць для постійного зберігання, а також 4 машино - місця для постійного зберігання автомобілів та 3 місця для тимчасового зберігання автомобілів на прибудинковій території. Тобто загалом проектом передбачено 25 парко місць, які складаються з 18 машино - місць у підземному паркінгу, що вбачається з витягу з робочого проекта арк.4 стадія РП: будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1. та 7 парко місць на прибудинковій території (4 машино-місця з яких для постійного зберігання та 3 - для тимчасового зберігання автомобілів), що вбачається з витягу з робочого проекта арк.3 стадія РП: будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1, на експлікаціях № 3 та №9. Тобто кількість машино - місць є достатньою для серединної зони.

Таким чином, суд приходить до переконання, що посадова особа безпідставно визначила підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт не виконання вимог п.7.43 ДБН 360 - 92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», з урахуванням Змін № 4, затверджених наказом Мінрегіону від 21.06.2011 № 67 щодо кількості машино-місць.

Суд звертає увагу і на те, що до заяви про видачу дозволу на початок будівельних робіт позивачем додано листа ПФ «Галицький двір» від 5 червня 2019 року вих. № 49/06, об'єкти нерухомого майна якого знаходяться в безпосередній близькості до місця знаходження потенційного об'єкта будівництва: багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 2, м. Трускавець, Львівської обл.,на відстані приблизно 200 м. ПФ «Галицький двір» повідомляє, що має можливість забезпечити 10 машино - місць, для постійного зберігання автомобілів, чого посадовою особою до уваги взято не було.

Суд вважає, що підстави відмови у видачі дозволу на початок будівельних робіт є необґрунтованим, поспішним рішенням, без врахувань обставин справи, наявності містобудівних мов та обмежень а тому такі дії відділу є протиправними.

При вирішенні справи суд виходять із того, що рішення ЛВ 132191640063 від 13.06.2019 відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради щодо відмови позивачу у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є актом індивідуальної дії.

На думку суду правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків лише чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland)).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia) і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Окрім того, суд приймає до уваги та наголошує, що позивачем було надано всі передбачені діючим законодавством документи, для отримання дозволу для будівництва, даний факт сторонами не оспорюється.

Аналізуючи наведені обставин суд робить висновок про те, що Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 2, м. Трускавець скасовано не було, документ є чинним, сторонами не оскаржувався, а тому вони відповідають вимогам чинного законодавства.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку про те, що рішення ЛВ 132191640063 від 13.06.2019 відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є необґрунтованим, протиправним, а тому таким, що підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги: зобов'язати відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради занести дані до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів стосовно видачі дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкта будівництва: будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1, то суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Згідно з п. 15 Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24.06.2011 № 92 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.072017 за № 165), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.2011 за № 885/19623, у разі прийняття наказу органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій, анулювання дозволу, набрання рішенням суду законної сили про скасування документа декларативного або дозвільного характеру посадові особи вносять відомості до реєстру про їх скасування або анулювання.

Отже, такі відомості вносяться відповідачем самостійно у відповідності до вищевказаного нормативного акту.

Слід зазначити, що права та охоронювані законом інтереси позивача поновлені шляхом скасування оскаржуваного протиправного рішення, в той час відомості щодо наслідків вирішення спору до Єдиного реєстру документів повинен внести відповідач самостійно згідно встановленої процедури.

Суд зауважує, що у даній справі не були предметом розгляду дії чи бездіяльність відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради щодо внесення даних до Єдиного реєстру документів стосовно видачі дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкта будівництва: будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1, а тому ця вимога про зобов'язання вчинити такі дії є передчасною і задоволенню не підлягає.

При цьому, суд також зазначає, що вирішення питання про внесення даних до Єдиного реєстру документів стосовно видачі дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкта будівництва, як про це просить позивач, не відповідає компетенції адміністративного суду, оскільки це вказує, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого, є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року № 1640/2594/18.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимоги щодо внесення даних до Єдиного реєстру документів стосовно видачі дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкта будівництва: будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню частково в порядку ст.139 КАС України на користь позивача з Трускавецької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Трускавецька міська рада, відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,- задоволити частково.

Визнати протиправними дії відділу державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради, щодо надання відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 13.06.2019 № ЛВ 132191640063 ОСОБА_1 з будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 13.06.2019 року № ЛВ 132191640063.

Зобов'язати відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради видати ОСОБА_1 дозвіл на виконання будівельних робіт будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1.

В задоволені решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Трускавецької міської ради (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська,2; код ЄДРПОУ 26230588) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2 305,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 04 жовтня 2019 року.