Ухвала суду № 84741183, 30.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004443

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

30 вересня 2019 року зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Староста М.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_3 до санаторію “Прикордонник-Немирів” (військова частина 1487) про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п: НОМЕР_1) звернувся з позовною заявою до санаторію “Прикордонник-Немирів” (військова частина 1487) (місцезнаходження: вул.Курортна, 21, смт.Немирів, Яворівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ: 14321630), в якій просить:

-визнати протиправним рішення санаторію “Прикордонник - Немирів”, викладеного у формі наказу № 17-ОС від 25.05.2018 в частині виплати ОСОБА_3 грошової допомоги за 17 повних років без урахування загальної 24 річної календарної вислуги років;

-зобов’язати санаторій “Прикордонник - Немирів” врахувати весь період календарної служби для виплати ОСОБА_3 грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” про що прийняти відповідне рішення;

-стягнути із санаторію “Прикордонник - Немирів” (військова частина 1487) грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 7 повних календарних років у сумі 33925,5 грн.;

-стягнути із санаторію “Прикордонник - Немирів” (військова частіша 1487) на користь ОСОБА_3 середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату грошової допомоги при звільненні у законодавчо визначеному розмірі) за період із 26.05.2018 по день ухвалення рішення із розрахунку 317,63 грн. в день.

Ухвалою судді від 04.09.2019 року відкрито провадження у справі.

19.09.2019 року відповідачем подано заяву про залишення позову без розгляду. На обґрунтування заяви зазначає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, оскільки про виплату йому грошової допомоги за 17 років йому стало відомо 29.05.2018 року, а до суду він звернувся лише 30.08.2019 року. Відтак, вважає, що позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду, а тому просить позов залишити без розгляду.

При постановленні ухвали суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України регламентовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого законусуд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Так, спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

В силу абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

В аспекті спірних відносин, суд дійшов висновку, що поняття «одноразової грошової допомоги при звільненні» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір охоплюється застосованим у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України визначенням «законодавство про оплату праці».

За таких обставин, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що інші закони можуть встановлювати строки звернення до суду, застосуванню в цій справі підлягають саме положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, згідно яких звернення до суду із заявленими позивачем вимогами не обмежується будь-яким строком.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 26.06.2019 по справі № 820/4748/17, від 13.03.2019 по справі № 807/363/18

Враховуючи вищевикладене, заява санаторію “Прикордонник-Немирів” (військової частини 1487) про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 04.10.2019 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна